Ухвала

від 27.03.2023 по справі 948/738/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/738/23

Номер провадження 1-в/948/43/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, засудженого вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2019, скасованого в частині призначення покарання вироком Харківського апеляційного суду від 07.11.2019 року за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки,

про умовно-дострокове звільнення,

в с т а н о в и в :

у березні 2023 року до суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_4 просить звільнити умовно-достроково ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання, згідно ст. 81 КК України, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. За час перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» порушень режиму утримання не допускав, стягнень та заохочень не мав. З 22.05.2020 відбував покарання в ДУ «Дергачівська ВК (№ 109)», порушень режиму утримання не допускав, стягнень та заохочень не мав. З 05.08.2020 відбував покарання в ДУ «Машівська виправна колонія (№9)», характеризується виключно позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, мав п`ять заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці, працював прибиральником службових приміщень. Ухвалою Машівського районного суду від 20.12.2021 невідбуту частину покарання ОСОБА_5 було замінено обмеженням волі та останній був направлений для відбуття покарання до ДУ «Хролівський виправний центр (№140)», але в зв`язку з військовою агресією російської федерації був направлений до дільниці тримання осіб, засуджених до обмеження волі при ДУ «Машівська виправна колонія (№9)», де і відбуває покарання зараз. Характеризується позитивно, має сім заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці, приймає участь у виховних заходах, вину у скоєному злочині визнає, міру покарання вважає справедливою.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , покликаючись на те, що ухвалою Машівського районного суду від 21.09.2022 року було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, захисника та засудженого, які просили клопотання задовольнити, посилаючись на те, що засудженому було відмовлено у вересні 2022 року в застосуванні умовно-дострокового звільнення з підстав передчасного звернення установою виконання покарань з поданням, натомість засуджений своїм ставленням до праці та поведінкою, щирим каяттям, бо частково відшкодував потерпілому завдану шкоду в розмірі 40000,00 грн, довів своє виправлення та з часу заміни покарання більш м`яким пройшло вже більше року, дослідивши документи кримінального провадження та особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2019 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ст. 70, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки, з іспитовим строком на 3 роки (а.о.с. 5-8 ч. 1).

Вироком Харківського апеляційного суду від 07.11.2019 вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2019 у відношенні ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасований, призначено ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 70 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Строк відбування покарання обчислюється ОСОБА_5 з дня фактичного затримання у поряду виконання вироку. В іншій частині вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2019 залишений без змін (а.о.с. 9-13 ч. 1).

Постановою Верховного Суду від 16.04.2020 вирок Харківського апеляційного суду від 07.11.2019 щодо ОСОБА_5 залишений без змін (а.о.с. 42-47 ч. 1).

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 20.12.2021 ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання у виді 03 років 02 місяців 22 днів позбавлення волі на обмеження волі (а.о.с. 66 ч. 1).

ОСОБА_5 відбуває покарання з 05.05.2020 (а.о.с. 1 ч. 1). Кінець строку покарання 14.02.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Так, засуджений ОСОБА_5 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі стягнень не мав, водночас шість разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 05.07.2022. В установі не працевлаштований, виконує роботи по благоустрою установи виконання покарань, порушень вимог пожежної безпеки не допускає. Має інвалідність ІІІ групи за загальними захворюваннями. Приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі. Вину у вчиненому визнає, міру покарання уважає справедливою, виконавчі листи на адресу установи не надходили (а.с.15-17).

Згідно з довідкою бухгалтерії Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» від 17.03.2023 ОСОБА_5 прибув до установи 05.08.2020 та був працевлаштований прибиральником службових приміщень до листопада 2021 року, мав 100% виконання (а.с.18).

ОСОБА_5 частково відшкодував завдану шкоду потерпілій, про що свідчать виписка по картковому рахунку на ім`я засудженого (а.о.с. 140-145 ч.2).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, з огляду на те, що на час вчинення ОСОБА_5 злочину редакція п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України не передбачала заборони її застосування до осіб, які вчинили злочин в стані алкогольного сп`яніння, а тому з урахуванням вимог ст. 5 КК України, п. 1 ч. 1 ст. 81 КК України необхідно застосувати в редакції, що діяла до 17.03.2021.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Суд уважає, що засуджений ОСОБА_5 в результаті сумлінної поведінки та ставлення до праці довів своє виправлення, оскільки протягом всього строку відбування покарання має шість заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці, стягнень не має, тривалий час працював та від праці не відмовлявся, частково відшкодував потерпілій завдану шкоду, ураховуючи те,щоним вже відбута строку покарання призначеного за вчинення тяжкого необережного злочину, а тому доходить висновку, що клопотання обґрунтоване і його можливо задовольнити.

Суд, розглядаючи доводи прокурора про те, що засуджений має право звернутися з клопотання про умовно-дострокове звільнення не раніше як через рік з дня винесення судом ухвали про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення, зазначає таке.

Згідно з ч.7 ст.539КПК України у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

Відповідно до ч. 7 ст.154КВК України у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову.

Тобто, відповідно до положень ч. 7 ст.154 КВК України, засуджений набуває право як на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, так і на умовно-дострокове звільнення лише з моменту спливу річного строку з дня останньої відмови судом у застосуванні щодо нього однієї з цих пільг.

Водночас, як убачається з ухвали Машівського районного суду від 21.09.2022 року (а.о.с.76-79 ч.1), судом відмовлено в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 з підстав передчасного внесення на розгляд суду такого подання, оскільки після застосування заміни покарання більш м`яким, а саме заміни покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі, не пройшло одного року, як це передбачено ч.8 ст.154 КВК України, тобто питання щодо наявності підстав для застосування пільги не розглядалося.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

На підставі аналізу сформульованих цим судом позицій, правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У зв`язку з наведеним вище суд уважає, що питання щодо умовно-дострокового звільнення може бути розглянуто судом після спливу одного року після заміни покарання більш м`яким за ухвалою Машівського районного суду від 20.12.2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково від подальшого відбування покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2019, скасованого в частині призначення покарання вироком Харківського апеляційного суду від 07.11.2019, на невідбутий строк 01 рік 10 місяців 17 днів обмеження волі, із залишенням додаткової міри покарання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1