Вирок

від 28.03.2023 по справі 183/3561/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3561/23

№ 1-кп/183/1192/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року Дніпропетровська обл.

м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023048080000018 від 15.02.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Перещепино, Новомосковського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянина України, офіційно не працює, має середню технічну освіту, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, є особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Восени 2021 року ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на самовільне зайняття земельних ділянок, в порушення вимог ст. ст. 78, 93, 116, 123-126 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», що регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації набуття необхідних та достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, умисно, з корисливих мотивів, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, з кадастровим номером 1223210500:02:005:1001, площею 18,6095 га, та кадастровим номером 1223210500:02:005:1002, площею 14,962 га, на яких проорав частину землі площею 5,9612 га та 5,1660 га відповідно, які розташовані неподалік АДРЕСА_2 , та належать Перещепинській міській раді Новомосковського району Дніпропетровської області, та земельну ділянку, що знаходиться на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, площею 5,5799 га, яка не має кадастрового номеру, але розташовується між земельними ділянками з кадастровими номерами 1223210500:02:005:1001 та 1223210500:02:005:1002.

Вищевказані самовільно зайняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 16,7071 га, розташовані на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 використовує для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме з метою вирощування зернових культур, без наявності відповідного розпорядження органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або у надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок.

Згідно інформації, наданої Головним Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.41-1553/2-23 від 14.03.2023, у разі самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення площею 16,7071 га на території Дніпропетровської області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року за № 963, розмір шкоди може становити 149069,1 грн.

Згідно висновку експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса» від 20.03.2023, відповідно до проведеного дослідження, розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_3 внаслідок самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення площею 16,7071 га, згідно листа від 14.03.2023 №10-4-0.41-1553/2-23 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, підтверджується на суму 149069 грн. 10 коп. (сто сорок дев`ять тисяч шістдесят дев`ять гривень десять копійок).

На цих підставах органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

Письмовою заявою від 24.03.2023 р., яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику), згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Письмовою заявоювід 24.03.2023р.представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечувавпроти розглядуобвинувального актуза обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене,дослідивши обвинувальнийакт тадодані донього матеріаликримінального провадження,суд кваліфікуєдії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставини, яка згідно зі ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст.67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий.

Наведене характеризує обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу, яка не є суспільно небезпечною.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, кількість епізодів кримінально протиправної діяльності, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередженняскоєння нимнових кримінальнихправопорушень тадосягнення цілейпокарання,йому завчинене нимкримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.197-1КК Українинеобхідно призначитипокарання увиді штрафув межахсанкції ч.1ст.197-1,саме такепокарання напереконання судує необхіднимта достатнімпокаранням длявиправлення обвинуваченого.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов по справі відсутній.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв`язку з цим процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.197-1КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що становить3400(тритисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на корить держави витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи в розмірі 5735 гривень 52 копійки (п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень п`ятдесят дві копійки).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1