Рішення

від 28.03.2023 по справі 730/321/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/321/23

Провадження № 2-о/730/9/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

представника заявника - адвоката Лук`яненко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Борзнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт смерті його тітки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на території, непідконтрольній Україні, а саме Луганській Народній Республіці. Свої вимоги обгрунтовує тим, що встановлення даного факту йому потрібно для оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ тітки ОСОБА_2 , але він не може реалізувати це свої право, оскільки смерть тітки сталася на тимчасово окупованій території України й видане відповідним незаконно створеним органом окупаційної влади свідоцтво про смерть є недійсним та не створює правових наслідків.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснила, що рідна тітка заявника по матері ОСОБА_2 постійно проживала в м. Луганськ, де й померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , інших документів, підтверджуючих факт її смерті, в заявника немає й відсутні можливості їх отримання із-за перебування м. Луганськ в окупації. ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлої тітки й має намір реалізувати свої спадкові права, що без отримання легітимного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 наразі неможливо.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечує проти задоволення вимог заявника.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За змістом положень ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч.1). Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (ч.2).

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1/ документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2/ рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

В частині 1 підрозділу 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000р. (зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 є племінником по материній лінії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Оленівка Борзнянського району Чернігівської області, громадянки України.

Жовтневим відділом запису актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки 09 квітня 2022 року було видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Оленівка Борзнянського району Чернігівської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ, про що складено актовий запис №793.

Зазначені обставини підтверджуються копіями паспорта, свідоцтв про народження, укладення шлюбу, смерть, довідки Державного архіву Чернігівської області №Г-785 від 10.06.2022р.

Оскільки ОСОБА_1 належить до кола спадкоємців за законом після тітки ОСОБА_2 , то встановлення факту її смерті безпосередньо впливає на його спадкові права, в зв`язку з чим звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою є правомірним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.7 ст.1-1 даного Закону тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

За змістом положень ч.2, 3 ст.9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків,крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015р. №254-VIII та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населенних пунктів, що розташовані на лінії розмежування» (із змінами та доповненнями) м. Луганськ є тимчасово окупованою територією, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Водночас, під час оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до національного законодавства України має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії так званого «Намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «Намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи вищенаведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації спадкових прав заявника, суд вважає за можливе застосувати названий «намібійський виняток» в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки суд виходить з того, що можливості збору доказів смерті на тимчасово окупованій території можуть бути істотно обмеженими.

Таким чином, аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що пояснення представника заявника повністю узгоджуються з наявними письмовими матеріалами справи й оскільки для проведення державної реєстрації смерті тітки заявника ОСОБА_2 є об`єктивні перешкоди,то вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню, що надасть заявнику можливість отримати в компетентному державному органі України свідоцтво про смерть спадкодавиці.

Згідно ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-268, 315-319, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Оленівка Борзнянського району Чернігівської області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ.

Допустити негайне виконання даного судового рішення.

Копію рішення суду після його ухвалення негайно видати учасникам справи або невідкладно надіслати до Борзнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження даного судового рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець