Постанова

від 28.03.2023 по справі 484/1115/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

28.03.23

22-ц/812/311/23

Провадження №22-ц/812/311/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 березня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу №484/1115/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», на рішення, яке постановив Доманівський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Кривенко Оксани Леонідівни у приміщенні цього суду 27 січня 2023 року, повний текст якого складений 06 лютого 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Південь Агро Інвест» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати.

Позов мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротекс-Миколаїв» було підписано договір оренди землі №41 від 01 серпня 2011 року, кадастровий номер цієї земельної ділянки: 4822780900:01:000:0005, площа 5,1 га.

05 травня 2015 року позивачкою була підписана додаткова угода №000251 з ТОВ «Агротекс-Миколаїв» і зареєстроване речове право.

07 серпня 2015 року позивач отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_2 ще одну земельну ділянку площею 4,9276 га, кадастровий номер якої 4822780900:01:000:0020, яка знаходилася також в оренді у ТОВ «Агротекс-Миколаїв». 01 жовтня 2013 року було продовжено термін оренди цієї ділянки. Після прийняття спадщини по цій земельній ділянці, 01 вересня 2015 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротекс-Миколаїв», було укладено додаткову угоду №000252 .

01 січня 2019 року з ініціативи ТОВ «Агротекс-Миколаїв» були підписані дві нові додаткові трьохсторонні угоди б/н, відповідно до яких попередній орендар двох зазначених вище земельних ділянок ТОВ «Агротекс-Миколаїв» передав зі згоди позивачки свої права та обов`язки новому орендареві - ТОВ «Південь Агро Інвест». В цих додаткових угодах були змінені істотні умови договорів і підвищено вимоги відповідальності нового орендаря. Згідно вказаних договорів оренди, позивачка надала відповідачу у строкове платне користування дві земельні ділянки: площею 5,1009 га, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності, та площею 4,9276 га, яка належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

В п.4.1 розділу «орендна плата» додаткових угод від 01січня 2019 року сторони погодили виплату орендної плати в розмірі 20% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, починаючи з 01 січня 2019 року, що складає 23 469,57 грн. за рік оренди однієї ділянки З урахуванням визначених п.4.2 податків (зборів), що передбачені чинним законодавством України, а саме: 18% податку на доходи та 1,5% військовий збір, всього необхідно сплатити податків до бюджету 19,5% від суми 23 469,57грн. В грошовому виразі це буде: 4576,57 грн. (23 469,57 х 0,195 ). Тому остаточна сума виплати за мінусом податків становить: 18 893 грн. (23 469,57 грн. - 4576,57 грн.) за одну земельну ділянку. Оскільки умови договору на обидві земельні ділянки повністю співпадають, то за оренду двох земельних ділянок відповідач повинен виплатити позивачці: 37 786 грн (18 893 грн. х 2 ).

Додатковими угодами від 01 січня 2019 року на обидві земельні ділянки визначено у п.4.8 відповідальність орендаря: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, в 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором і справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.»

Окрім того, п.4.5 угоди від 01січня 2019 року чітко визначає кінцеву дату розрахунку - «не пізніше 30 листопада поточного року». Відповідач не виплатив своєчасно належну позивачці орендну плату відповідно до умов договору, тому зобов`язаний виплатити штраф у сумі 18 893 грн. за одну земельну ділянку. За дві земельні ділянки: 37 786 грн. та 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення пені, а саме - 2757,94 грн.

Розрахунок останньої суми зроблено наступним чином:

За один день прострочення відповідач має сплачувати 0,1% від суми виплати 18 893 грн., що складає 18,89 грн. Перший день прострочення настав 01 грудня 2021 року, а останній - день підготовки позовної заяви: 25 квітня 2022 року. Термін прострочення склав: грудень 2021 року -31 день; січень 2022 року - 31 день; лютий 2022 року - 28 днів; березень 2022 року- 31 день; квітень 2022 року - 25 днів. Всього термін прострочення склав 146 днів. Відповідно, сума нарахувань за період прострочення виплати за одну земельну ділянку складає: 18,89 грн. х 146 днів = 2757,94 грн., а за дві земельні ділянки - 2757,94 грн. х 2 = 5 515,88 грн.

Позивачка зверталась до відповідача з рекомендованим листом про припинення договірних стосунків у зв`язку з закінченням терміну оренди земельних ділянок. Крім того, починаючи з грудня 2021 року позивачка неодноразово в телефонній розмові зверталася до відповідача з вимогою про виплату орендної плати за 2021 рік. Спочатку орендар просив почекати у зв`язку з відсутністю готівки, а згодом не відповідав на телефонні дзвінки.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2021 рік по двом земельним ділянкам в сумі: 37786 грн., штраф за порушення терміну виплати орендної плати за дві земельні ділянки в розмірі: 37 786 грн. та пеню по двом договорам оренди в сумі: 5 515,88 грн.

Відповідач ТОВ «Південь Агро Інвест» подав до суду відзив, в якому просив позовні вимоги залишити без задоволення. Зазначав, що підприємством встановлено умови щодо щорічного поновлення інформації стосовно банківських реквізитів орендодавця для сплати орендної плати за рік. Вказані вище додаткові угоди до договорів оренди землі від 01січня 2019 року у графі щодо реквізитів орендодавця не містять інформації щодо банківських реквізитів власника земельної ділянки. При актуалізації даних ОСОБА_1 не надала свої дані до офісу підприємства.

Крім того ОСОБА_3 не було зроблено жодного звернення до ТОВ «Південь Агро Інвест» щодо сплати заборгованості із зазначенням банківського рахунку для сплати коштів.

До тогож,до позовноїзаяви позивачкоюне наданодоказів такогозвернення,претензій абовимог просплату заборгованостідо ТОВ«Південь АгроІнвест» ненадходило.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням ухвали того ж суду від 06 лютого 2023 року про виправлення описки задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за 2021 рік по двом земельним ділянкам в сумі: 37 786 грн., штраф за порушення терміну виплати орендної плати за дві земельні ділянки в розмірі: 37 786 грн., нарахування за кожен день прострочення належних виплат по двом земельним ділянкам в сумі: 5 515,88 грн. та 992 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що відповідач ТОВ «Південь Агро Інвест» прострочило зобов`язання щодо виплати орендної плати позивачці за двома договорами оренди на загальну суму 37786 грн.

Суд виходив з того, що в договорах оренди містяться реквізити орендодавця, а саме її адреса місця проживання та інше, тобто у відповідача були всі підстави сплатити орендну плату позивачеві і для цього не потрібно позивачеві вчиняти додаткові дії.

Взявши до уваги положення договорів оренди щодо встановлення сторонами відповідальності орендаря у разі невнесення орендної плати у строки, та визначивши, що період прострочення склав 146 днів, суд також погодився із здійсненим позивачкою розрахунком штрафу та пені, які слід стягнути з відповідача.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ «Південь Агро Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та положенням чинного законодавства, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на підтвердження обставин, зазначених позивачкою у позові, нею не було надано належних та допустимих доказів до позовної заяви, зокрема про звернення до підприємства щодо виплати орендної плати. В матеріалах справи наявний лист-повідомлення, однак до вказаного листа відсутній опис, тому вважати, що саме він був направлений відповідачу немає жодних підстав.

До того ж вказаний рекомендований лист було направлено у м. Івано-Франківськ 07 жовтня 2021 року, тоді як юридичною адресою ТОВ «Південь Ангрр Івест» була: АДРЕСА_1 .

Крім того ТОВ «Південь Агро Інвест» встановлено умови, щодо щорічного поновлення інформації стосовно банківських реквізитів орендодавця для сплати орендної плати за рік. Додаткові угоди до договорів оренди землі від 01 січня 2019 року у графі щодо реквізитів орендодавця не містять інформації щодо банківських реквізитів власника земельної ділянки. При актуалізації даних ОСОБА_1 не надала свої дані до офісу підприємства.

Також ОСОБА_1 не зверталась до відповідача щодо сплати заборгованості із зазначенням банківського рахунку для сплати коштів, та до позовної заяви позивачкою не було додано доказів таких звернень, претензій або вимог про сплату заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що посилання відповідача на неповідомлення товариству актуальних даних щодо банківського рахунку не відповідає дійсним обставинам, оскільки такі умови не передбачені ні договором оренди, ні законодавством України, а до 2021 року орендар жодного разу не вимагав письмово підтверджувати ці дані, уточняючи їх телефоном. До того ж у позивачки не змінювались реквізити банку та поштова адреса і відповідач міг відправити оренду плату поштовим переказом. Також позивачка вказує на те, що направила лист про припинення договірних відносин за адресою, вказаною у договорі оренди, про зміну адреси відповідач її повідомив..

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає таким вимогам закону.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи ітаке встановивсуд першоїінстанції, ОСОБА_1 та ТОВ«Агротекс-Миколаїв»01серпня 2011року уклалидоговір №41оренди земельноїділянки зкадастровим номером4822780900:01:000:0005,площею 5,1га, щоналежить позивачціна підставідержавного актуна правоприватної власностісерії ЯЯ№605220,виданого Доманівськоюрайдержадміністрацією Миколаївськоїобласті від24грудня 2010року, який був зареєстрований 09 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області за №4822700400885, (а.с.13-14).

05 травня 2015 року ОСОБА_1 та ТОВ «Агротекс-Миколаїв» уклали додаткову угоду №000251 про внесення змін до договору оренди землі від 01 серпня 2011 року , на підставі якої також ТОВ «Агротекс-Миколаїв» зареєстроване речове право, що підтверджується копією даної додаткової угоди та копією Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Зокрема, визначено нову нормативну грошову оцінку землі та визначено, що договір укладено до 30 листопада 2021 року, а орендна плата складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.10-12).

07 серпня 2015 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом №47/2015, зареєстроване в реєстрі за №2-546, за яким вона є спадкоємицею своєї матері ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,9276 га, кадастровий номер якої 4822780900:01:000:0020 (а.с. 29).

Згідно копії договору оренди землі №157 від 20 жовтня 2009 року ОСОБА_2 та ТОВ «Агротекс-Миколаїв уклали договір про передачу в оренду на п`ять років земельної ділянки 4,93 га ріллі, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту МК 026786 Договір був зареєстрований у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 041048400130 (а.с.25-27).

01 жовтня 2013 року до договору оренди землі від 20 жовтня 2009 року, зареєстрованого 01 квітня 2010 року за № 041048400130, угодою сторін договору були внесені зміни, а саме продовжено строк дії договору оренди землі від до 30 листопада 2019 року, що підтверджується копіює угоди від 01жовтня 2013 року (а.с. 23).

01 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротекс-Миколаїв», було укладено додаткову угоду №000252 про внесення змін до договору оренди землі від 20 жовтня 2009 року, зареєстрованого 01 квітня 2010 року №041048400130, зокрема, щодо особи орендодавця, нормативної грошової оцінки землі та визначено, що договір укладено до 30 листопада 2024 року, а орендна плата складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 21).

01 січня 2019 року ОСОБА_1 , ТОВ «Агротекс-Миколаїв», ТОВ «Південь Агро Інвест» уклали додаткові трьохсторонні угоди б/н, відповідно до яких попередній Орендар ТОВ «Агротекс-Миколаїв» передав зі згоди ОСОБА_1 свої права та обов`язки новому Орендареві ТОВ «Південь Агро Інвест» (а.с.6-7, 17-18).

Згідно вказаних договорів оренди ОСОБА_1 надала відповідачу у строкове платне користування дві земельні ділянки: з кадастровим номером 482.2780900:01:000:0005, площею 5,1 га, та з кадастровим номером 4822780900:01:000:0020, площею 4,9276 га.

Виходячи з умов Договорів оренди вказаних земельних ділянок від 01січня 2019 року, які є ідентичними, в п.4.1 сторони погодили виплату орендарю орендної плати в розмірі 20% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 23 469,57 грн. за рік оренди однієї ділянки, вирахувавши із цієї суми згідно п.4.2 податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Згідно п.2.5 договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 117347,891 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації 4,796 га кофіцієнту для ріллі 1,756.

Орендна плата може виплачуватись орендарем частинами по мірі збирання врожаю, але кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше 30 листопада поточного року (пункт 4.5).

Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не спростовано, що орендна плата за 2021 рік ТОВ «Південь Агро Інвест» ОСОБА_1 не виплачена.

Відповідно до Інформації №1408-22-00790 від 13 травня 2022року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 НОМЕР_1 в період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року не отримувала доходи від ТОВ «Південь Агро Інвест», відомості про нараховані суми доходів та відомості про нараховані та перераховані податки даним підприємством відсутня (а.с.45).

Сторони погодили у п.4.8 Договору, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 13цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини 1 статті 96ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до частини 2 статті 24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зазначено, що «як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці».

В силу частин 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач ТОВ «Південь Агро Інвест» не виконав свого обов`язку як орендар щодо виплати орендодавцеві ОСОБА_1 орендної плати у передбаченому договорами оренди двох земельних ділянок розміру та строки, з огляду на наведені положення закону обґрунтовано зробив висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості із орендної плати за 2021 рік.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним з огляду на доведеність факту прострочення кредитора - ТОВ «Південь Агро Інвест» та відхиляє доводи апеляційної скарги, які зводяться до наполяганні на тому, що орендна плата не була виплачена ОСОБА_1 через неповідомлення нею відомостей про реквізити свого банківського рахунку.

Так, згідно пункту 4.5 договорів оренди землі від 01 січня 2019 року сторони передбачили не лише термін сплати орендної плати не пізніше 30 листопада поточного року, але й порядок оплати, визначивши, що орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів або в іншій формі, погодженій сторонами.

Доказів використання інших (альтернативних перерахунку на банківський рахунок орендодавця) передбачених договорами способів виплати позивачці орендної плати як то - через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів відповідач не надав і на таке не посилається.

За такого, виходячи з положень статті 612 ЦК України, ТОВ «Південь Агро Інвест» є таким, що прострочив і відсутні підстави вважати, що прострочення боржника не настало, оскільки не є доведеним, що не було можливим виплатити орендну плату внаслідок прострочення кредитора орендодавця ОСОБА_1 .

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведення ОСОБА_1 факту звернення до Товариства за досудовим врегулюванням спору, тому що це не впливає на обов`язок орендаря виплатити орендодавцеві оренду плату відповідно до умов договорів.

Щодо стягнення судом неустойки (передбачених договорами про оренду землі пені та штрафу).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 ЦК України).

В силу статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 4.8 договорів оренди визначена відповідальність орендаря: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, в 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором і справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення».

Оскільки сторони у договорах оренди землі передбачили відповідальність орендаря у вигляді стягнення неустойки у разі прострочення виплати орендної плати, суд також правильно визначився із доведеністю позовних вимог в цій частині.

Окремих аргументів щодо помилковості висновків суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення неустойки апеляційна скарга не містить.

При цьому колегія суддів враховує також, що розрахований позивачем розмір заборгованості по орендній платі та неустойки, з яким погодився суд першої інстанції, відповідачем не спростовується.

За такого суд першої інстанції, проаналізувавши надані сторонами докази, повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, що в силу положень статті 375 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частини 1, 13 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін, судові витрати покладаються на відповідача, а тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат апеляційним судом.

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Південь АгроІнвест» залишити без задоволення, рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складений 28 березня 2023 року