Постанова

від 15.03.2023 по справі 522/15293/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2249/23

Справа № 522/15293/20

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

директора ТОВ «Пантеон Апартментс» - адвоката Павлишина А.І.,

розглянувши в режимівідеоконференції,за допомогоюпрограмного забезпечення«ВКЗ»,апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ніколаєва Віктора Олександровича на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Домусчі Л.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон Апартментс», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, припинення права власності,

встановив:

08.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Пантеон Апартментс», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М., ДП «СЕТАМ», третя особа: АТ «ОТП Банк» (т.1, а.с.1-8), в якому просила суд:

- визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот №429410), а саме кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 64,4 кв.м., які проведені 27.07.2020 року ДП «СЕТАМ» та результати оформлені протоколом проведення електронних торгів №493603 від 27.07.2020 року;

- визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 29.07.2020 року (виконавче провадження №59821466), складений приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М.;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності ТОВ «Пантеон Апартментс» на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , видане 29.07.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. за реєстровим №1580;

- припинити право власності ТОВ «Пантеон Апартментс» на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

19.01.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Ніколаєв В.О. надав заяву про зміну підстав позову (т.2, а.с.106-113), в якій до існуючої підстави позову додав ще п`ять наступних підстав:

1) вказав, що з 13.02.2020 року по теперішній час в спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , окрім позивача ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_2 постійно мешкає та зареєстрована і малолітня племінниця ОСОБА_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому для реалізації вказаної квартири необхідний дозвіл органу опіки і піклування, якого матеріали справи не містять;

2) не дивлячись на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2018 року по справі №522/12520/16-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» (яке змінило назву на АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором ML-502/014/2007 від 03.04.2007 року в розмірі 137103,23 доларів США, матеріали справи не містять доказів існування рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому представник ОСОБА_1 посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 23.01.2019 року у справі №522/10127/14-ц, згідно якої обов`язковою умовою для передачі на реалізацію предмета іпотеки за рішенням суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості є наявність у боржника заборгованості виключно перед іпотекодержателем. Однак, оскільки у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість перед іншими кредиторами, це виключає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду про стягнення заборгованості;

3) приватний виконавець Долинський М.М. допустив умисну бездіяльність, що виражена у незупиненні виконавчогопровадження №59821466 на час розгляду судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження, що є протиправним та суперечить вимогам ч. 1, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а також ч. 17 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень та свідчить про недійсність оскаржуваних торгів;

4) після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, їх організатор зобов`язаний виставити майно на реалізацію не пізніше як протягом п`яти робочих днів з дня підписання протоколу. Повторні електронні торги, відповідно до протоколу проведення електронних торгів №464538 від 07.02.2020 року, не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Отже, ДП «СЕТАМ» був зобов`язаний виставити спірну квартиру на треті торги протягом п`яти робочих днів з дня підписання протоколу повторних торгів, тобто в строк до 14.02.2020 року включно. Однак, в порушення норм матеріального і процесуального права, якими регулюються питання проведення електронних торгів, треті торгибуло оголошенолише 30.06.2020року, що підтверджується листом ДП «СЕТАМ» №4358/17-18-20 від 30.06.2020 року, тобто з порушенням встановленого строку на 4,5 місяці.

Також, представник позивача зазначив, що термін дії Звіту про незалежну оцінку майна від 22.10.2019 року діяв лише до 22.04.2020 року, а тому треті торги відбулися із порушенням встановленого Законом строку проведення під час недійсності оцінки предмета іпотеки. Внаслідок такого порушення спірна квартира була реалізована за заниженою ціною, що призвело до порушення прав позивача ОСОБА_1 та, на її думку, є підставою для скасування торгів;

5) відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Проте, як вбачається з Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.08.2020 року в позивача ОСОБА_1 в наявності достатньо велика кількість майна, що може бути реалізоване. Однак, приватний виконавець Долинський М.М. порушив черговістьзвернення стягнення намайно,не вчинявжодних дій,направлених навиявлення упозивача ОСОБА_1 рухомого майна, що, на думку сторони позивача, в поєднанні з іншими численними порушеннями порядку проведення торгів, є підставою для визнання їх недійсними.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення (т.2, а.с.243-258).

В апеляційній скарзі від 24 листопада 2021 року, яка надійшла до Одеського апеляційного суду 01.12.2021 року, представник ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2021 року, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с. 1-9).

У відзиві на апеляційну скаргу від 11 жовтня 2022 року, який надійшов до Одеського апеляційного суду 01.12.2021 року, ТОВ «Пантеон Апартментс» просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2021 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення (т.3, а.с. 51-60).

Вирішуючи питання про розгляд справи в режимі відеоконференції, за участю директора ТОВ «Пантеон Апартментс» - Павлишина А.І., колегія суддів виходить із того, що за заявою ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції від 10.03.2023 року (т.3, а.с.92-93), ухвалою колегії суддів від 13.03.2023 року (т.3. а.с.97) розгляд справи був призначений в режимі відеоконференції, за межами приміщення суду, про що учасники були належним чином повідомлені (т.3, а.с.98-102).

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше року (т.3, а.с.34-35), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, за участю директора ТОВ «Пантеон Апартментс» - Павлишина А.І.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Із матеріалівсправи вбачається, що 03.04.2007 року між ЗАТ «ОТП БАНК», правонаступником якого є АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-502/014/2007, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 140 000 доларів США на купівлю нерухомого майна (споживчі потреби) (т.1, а.с.10-17).

В якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 03.04.2007 року було укладено договір іпотеки №PCL-502/014/2007, відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.18-27).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі № 522/12520/16-ц на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто з ОСОБА_1 (яке змінило назву на АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором ML-502/014/2007 від 03.04.2007 р. в розмірі 137 м103,23 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 494 034,60 грн. (три мільйони чотириста дев`яносто чотири тисячі тридцять чотири грн. 60 коп.) гривень. Виконавчі листи, видані на виконання вказаного рішення суду були подані приватному виконавцю Долинському М.М., яким відкрите виконавче провадження № 59821466.

Назамовлення приватноговиконавця ДолинськогоМ.М.суб`єктом оціночноїдіяльності -ТОВ «Інвестиційно-КонсалтинговеБюро «ТРІАДА»23.10.2019року було наданозвіт пронезалежну оцінкумайна,а самеквартири за адресою: АДРЕСА_2 та визначено її ринкову вартість станом на 22.10.2019 року у розмірі 877872 грн (т.2, а.с.145-168).

Далі, в рамках вищевказаного виконавчого провадження приватним виконавцем Долинським М.М. вказана квартира через організатора, яким є ДП «СЕТАМ» тричі була виставлена на електронні торги через електронний майданчик «OpenMarket».

Перші торги були призначені на 20.12.2019 року (т.2, а.с.140). Проте, у вказаний денбь торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №454763 від 20.12.2019 року (т.2, а.с.141).

Повторні торги були призначені на 07.02.2020 року, що підтверджується листом ДП «СЕТАМ» №177/17-18-20 від 11.01.2020 року (т.2, а.с.142). Однак і в цей день торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №464538 від 07.02.2020 року (т. 2, а.с.143).

Треті електронні торги були призначені на 27.07.2020 року (т2,а.с.144). Відповідно до Протоколу проведення електронних торгів № 493603 від 27.07.2020 р. переможцем торгів стало ТОВ «Пантеон Апартментс» (код ЄДРПОУ 43493656) (т.1, а.с.30-31). На підставі цього приватним нотаріусом ОМНО Чапським А.Е. було зареєстровано право власності на вищезазначену квартиру за ТОВ «Пантеон Апартментс» та видано на його ім`я Свідоцтво про право власності від 29.07.2020, зареєстроване за № 1580 (т.1, а.с.32).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що відповідно до статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, яка за загальним правилом здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Крім того, за змістом ч.1 ст.655ЦКУкраїни за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, тобто з аналізу ч.1 ст. 650, ч.1 ст. 655 та ч.4 ст. 656ЦКУкраїни можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, сторонами в якому є продавець і покупець.

Разом з тим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару , то набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилався на те, що електронні торги по продажу квартири АДРЕСА_3 були проведені з порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі ЗУ «Про мораторій»), оскільки у власності ОСОБА_1 на час проведення електронних торгів не було іншого житла.

При цьому вказував, що вищевказана квартира є предметом договору іпотеки, посвідченого 03.04.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. за реєстровим №636 та виступала як забезпечення виконання її зобов`язань перед АТ «ОТП БАНК» за кредитним договором №ML-502/014/2007 від 03.04.2007 року у розмірі 140000,00 доларів США. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі № 522/12520/16-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк», яке в подальшому змінило назву на АТ «ОТП БАНК», заборгованість за кредитним договором ML-502/014/2007 від 03.04.2007 р. в розмірі 137 103,23 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 494 034,60 грн. (три мільйони чотириста дев`яносто чотири тисячі тридцять чотири грн. 60 коп.) гривень.

В подальшому, на виконання вказаного судового рішення судом видані виконавчі листи, які були подані приватному виконавцю Долинському М.М., та яким відкрите виконавче провадження № 59821466.

Саме в процесі здійснення виконавчих дій приватним виконавцем 27.07.2020 року на електронних торгах було примусово здійснено реалізацію єдиного житла позивача - іпотечної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 64,4 кв.м. та вищевказана квартира була примусово продана ТОВ «ПАНТЕОН АПАРТМЕНТС» за 614 510,40 грн.

За наслідками електронних торгів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 29.07.2020 року ТОВ «ПАНТЕОН АПАРТМЕНТС» було видане свідоцтво про право власності на вказану квартиру.

Представник позивача також зазначав, що оскільки цільовим використанням кредиту було придбання нерухомого майна, тобто квартири за адресою: АДРЕСА_2 , то у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», даний кредит був споживчим кредитом. Оскільки площа вказаної квартири становить лише 64,4 кв.м., тобто не перевищує визначеного ЗУ «Про мораторій» значення 140 кв.м., у власності ОСОБА_1 не знаходиться інше нерухоме житлове майно що підтверджується Інформаційною довідкою № 220630455 від 18.08.2020 року, то реалізація вказаної квартири була заборонена.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, за відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 раніше була власником 5-ти квартир:

АДРЕСА_2 (яка є предметом спору у цій справі);

АДРЕСА_4 (в теперішній час власником є ОСОБА_5 );

АДРЕСА_5 (в теперішній час власником є ТОВ «ІНСТАР-ГРУП»);

АДРЕСА_6 (в теперішній час власником є ОСОБА_6 );

АДРЕСА_7 (в теперішній час власником є ОСОБА_6 ).

Таким чином, ОСОБА_1 посилалась на те, що станом на теперішній час вона має до вказаних квартир лише «історичне» відношення, оскільки всі вони були відчужені задовго до оспорюваних торгів, а тому станом на момент проведення оскаржуваних електронних торгів, у її власності не знаходилось іншого нерухомого майна, та вона була зареєстрована саме у спірній квартирі.

За викладених обставин, позивач ОСОБА_1 вважала, що оскільки на час проведення електронних торгів квартира за адресою: АДРЕСА_2 була єдиним та постійним місцем її проживання, то її реалізація з прилюдних торгів відбулася з порушенням встановленого ЗУ «Про мораторій», а тому електронні торги та складений державним виконавцем акт не відповідають вимогам закону, а вказана квартира не могла бути примусово відчужена.

Заперечуючи проти вказаних позовних вимог, директор ТОВ«Пантеон Апартменс» Павлишин А.І. просив суд врахувати, що представниками ТОВ «Пантеон Апартментс» за допомогою інтернет-ресурсу «DOBOVO» було встановлено, що до та після реалізації спірної квартири на аукціоні, даний об`єкт нерухомості винаймався подобово (з 28 липня -29 липня 2020 р., та з 31 липня - 1 серпня 2020 р.). Першого разу орендувалось одне приміщення в квартирі - двокімнатне (на 5 чол.), наступного разу, після проведення торгів - однокімнатне (на 2 чол.).

На підтвердження вказаних обставин директор ТОВ «Пантеон Апартментс» зазначив, що між представником власника та винаймачами укладались договори оренди, після чого новий власник ТОВ «Пантеон Апартментс», під виглядом винаймача, мав вільний доступ до квартири. Також протягом тривалого проміжку часу, вищезазначена квартира здавалась в оренду. Навіть на момент, коли вказаний об`єкт було відчужено на користь ТОВ «Пантеон Апартментс», все одно спірна квартира здавалась в найм щодобово фактично позивачем ОСОБА_1 .

Посилаючись на зазначені обставини, директор ТОВ«Пантеон Апартменс» Павлишин А.І. вважав, що вказані обставини свідчать про те, що в спірній квартирі ніхто, включаючи колишнього власника та її близьких родичів (брата позивачки - ОСОБА_2 та його малолітньої доньки ОСОБА_3 ), на постійній основі не проживав та не використовував дане житло як основне місце проживання.

Також зазначив, що фактичне проживання та реєстрація місця проживання не є тотожними поняттями, що неодноразово було відображено в постановах Верховного Суду, який виходить із того, що наявність реєстрації за певною адресою не свідчить про фактичне проживання особи за даною адресою (Постанови Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17 та від 11.06.2020 у справі № 727/11533/17).

Директор ТОВ «Пантеон Апартментс» посилався також на те, що згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи та фотокопії паспорта ОСОБА_2 , які додані до позову, вбачається, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 , який разом зі своєю дочкою були зареєстрованів квартирівже післяпублікації пропродаж даноїквартири наелектронних торгах 20 листопада 2019 року, а саме: 29 січня 2020 року та 13 лютого 2020 року відповідно, що свідчить про те, що будучи усвідомленою про можливість продажу її нерухомого майна на електронних торгах, позивач ОСОБА_1 зареєструвала за цією адресою своє місце проживання та місце проживання близьких родичів, з метою створення перешкод майбутньому новому власнику квартири в подальшій реалізації його права власності.

Що стосується постійного місця проживання позивача ОСОБА_1 , то директор ТОВ «Пантеон Апартментс» вказав, що всі обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 постійно проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , не дивлячись на те, що її власником є інша особа, про що ОСОБА_1 було особисто зазначено в рамках іншого судового провадження (справа №522/1501/19) де вона вказувала, що саме в вищезазначеній квартирі вона проживає, саме там знаходяться її речі, грошові кошти тощо. Також, дві квартири, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 були відчуженні 23.07.2014 року позивачем ОСОБА_1 своїй матері ОСОБА_6 .

Представник ДП«СЕТАМ» такожзаперечував протизадоволення позовнихвимог,просив вїх задоволеннівідмовити івказав,що позивач ОСОБА_1 повинна довести, що спірна квартира використовувалася нею як місце постійного проживання на момент передачі спірного майна на реалізацію, як то було передбачено ЗУ «Про мораторій» та ЗУ «Про іпотеку».

Окрім того зазначив, що згідно із п. 1 розділу ІІ Порядку датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною), тобто в даному випадку 20.11.2019 р., в той час як реєстрація місця проживання позивача ОСОБА_1 у цій квартирі відбулась лише 29.01.2020 року, що свідчить про те, що на момент передачі на реалізацію спірної квартири, остання не використовувалась ОСОБА_1 як місце постійного проживання.

Також зазначив, що перевірка змісту заявки на реалізацію квартири на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи ВДВС (приватний виконавець). При цьому представник ДП «СЕТАМ» зазначав, що дії виконавця, на які посилається позивач, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Таких правових позицій дотримується Верховний Суд, які ним зазначені в постанові від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17, а також у постановах від 10.05.2018 у справі № 925/529/17 та у справі № 755/21826/15-ц.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що фактично вищевказані заперечення відповідачів є обгрунтованими, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а тому підстав для задоволення позовних вимог в даному випадку немає, оскільки при відчуженні квартири АДРЕСА_3 , порушення порядку реалізації вказаної квартири шляхом її продажу на електронних торгах, а також прав боржника ОСОБА_1 допущено не було.

При цьому слід зазначити, що у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 було викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МіністерстваюстиціїУкраїнивід 29вересня2016року№2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто суд правильно вказав, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, відповідно до якого головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Суд першої інстанції також обгрунтовано вказав, що позивач ОСОБА_1 вже зверталась доПриморського районногосуду м.Одеси зіскаргою на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. При цьому судом було перевірено відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено, що відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2020 року по справі № 522/12520/16-ц у задоволенні відповідної скарги було відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 15.07.2021 року по вказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2020 року залишено без змін (т.3, а.с.103-107).

Зазначені обставини свідчать про те, що твердження позивача про неправомірність дій приватного виконавця щодо не зупинення виконавчого провадження №59821466 не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи.

Що стосується посилання представника ОСОБА_1 про існування у неї інших кредитних договорів з іншими банками, то вони є підставними, однак не можуть слугувати підставою для задоволенні її позовних вимог, так як будь-яких відомостей щодо наявності судових рішень про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, або інших відкритих станом на час реалізації іпотечної квартири виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , сторона позивача до суду не надала.

Також безпідставними є доводи представника заявника апеляційної скарги про те, що в ОСОБА_1 наявне інше рухоме майно, яке достатньо для погашення її кредитної заборгованості, а тому у приватного виконавця були відсутні правові підстави для реалізації спірної квартири, оскільки постановапро описта арештмайна (коштів)боржника від03.08.2020року міститьлише перелікречей,що знаходилисяв реалізованійквартирі (взагальному 40позицій різної вживаної побутовоїтехніки тамеблів).

Тобто,враховуючисумустягнення 137103,23доларівСША,якіне погашеніборжником ОСОБА_1 протягом більшеніж трьохроків післяухвалення судовогорішення ідо проведенняелектронних торгів,з урахуваннямвитрат виконавчогопровадження таосновної винагородиприватного виконавця,очевиднимєте,щозверненнястягнення нанерухоме майноіпотечнуквартиру,будедостатнім длязадоволення вимог стягувача.

Також слід зазначити, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, на яку посилається представник ОСОБА_1 , була винесена ОСОБА_7 03 серпня 2020 року, тобто вже після продажу квартири на електронних торгах та внаслідок надання приватному виконавцю доступу до приміщень новим власником ТОВ «Пантеон Апартментс». До цього моменту, приватний виконавець Долинський М.М. не мав вільного доступу до квартири, а ОСОБА_1 , в свою чергу, не запропонувала відповідне рухоме майно до продажу. Крім того, як вже зазначалося вище, вартість всього наявного в квартирі рухомого майна, очевидно та без необхідності застосування додаткових спеціальних знань є неспівмірною із сумою стягнення, що становить 137103,23 доларів США.

Також слід зазначити, що самлише фактзвернення позивачадо судуз заявоюпро замінусторони виконавчогопровадження правонаступником,не єбезумовною підставоюдля зупиненнявиконавчого провадження.Разом з тим, ні ОСОБА_1 , ні її представником не було надано суду або приватному виконавцеві докази, які підтверджують факт переходу прав і обов`язків боржника до іншої особи, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення виконавчих дій.

Що стосується посилання представника ОСОБА_1 на порушення строків реалізації нерухомого майна, то слід зазначити, що вказані ним п`ять робочих днів для виставлення майна на повторні торги обмежують лише Організатора в швидкості виставлення майна на повторні електронні торги, після отримання ним необхідної інформації від виконавця про відмову іпотекодержателя, але не обмежують учасників виконавчого провадження у строках реалізації їх вищезазначених прав.

Щодо чинностізвіту пронезалежну оцінкумайна,то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться, і вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Більше того, абз. 2 п. 1 розділу II Порядку реалізації арештованого майна встановлено, що вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

При цьому слід зазначити, що матеріалами справи не мають доказів того, що вартість квартири АДРЕСА_8 , змінилася, в порівнянні з тією, що вказана в Звіті про оцінку від 22.10.2019 року, у тому числі в сторону збільшення її вартості, як про те вказував представник ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг його не спростовують, рішення прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ніколаєва Віктора Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.03.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький