Рішення

від 16.03.2023 по справі 521/10464/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10464/21

Провадження № 2/521/250/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Корнієнко Л. В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Павельченка І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс-М» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся Департамент комунальної власності Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотор» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Позов обґрунтовано тим, що до комунальної власності територіальної громади м.Одеси належить окремо розташована будівля загальною площею 15,6 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , право власності територіальної громади виникло у зв`язку із розмежуванням державного майна України між загальнодержавною (республіканською) та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року, а також відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ, в 2018 році було виготовлено на замовлення Одеської міської ради технічний паспорт на вказану будівлю, 05.05.2019 року її було передано в оренду ТОВ «Одестехносервіс-М», в теперішній час в приміщенні проводяться ремонтні роботи. В ході здійснення заходів, спрямованих на державну реєстрацію прав на вказане майно було виявлено, що технічні характеристики вказаної будівлі збігаються із відображеними в технічному паспорті на нежитлове приміщення площею 15,14 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яке було згодом 23.03.2016 р. зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 на підставі підроблених документів, оскільки дозвіл на проведення реконструкції вказаного приміщення йому не надавався, а 25.04.2016 р. право власності на вказаний об`єкт було зареєстровано за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частках 1/3 та 2/3 відповідно.

Вважаючи, що вказаний об`єкт незаконно вибув із володіння територіальної громади м.Одеси як власника у зв`язку із незаконними діями вказаних осіб, позивач просив витребувати на користь територіальної громади м.Одеси із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 2/3 частки нежитлового приміщення нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 15,14 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 884623751237), а із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 1/3 частину вказаного приміщення, а також скасувати державну реєстрацію їх права власності на вказане майно, а також державну реєстрацію права власності на вказане майно відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 03 серпня 2021 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 20 серпня 2021 року було відкрито провадження у справі, вирішено питання про витребування доказів.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2021 року за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 15,14 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 884623751237).

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 24 листопада 2021 року (протокольною) закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 23 грудня 2021 року (протокольною) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс-М».

Представником ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокатом Павельченко І. В., надано заяви про застосування позовної давності за пред`явленими вимогами (а.с. 24-25, 116-118 т.2), посилаючись на те, що структурним підрозділам Одеської міської ради з часу отримання реєстраційної справи в 2016 році було відомо про реєстрацію права власності на спірне приміщення за ОСОБА_4 , а згодом за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з огляду на отримання Юридичним департаментом Одеської міської ради реєстраційної справи, а згодом з часу отримання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси про тимчасовий доступ до речей та документів 04.04.2018 року.

Представником позивача надано заяву із запереченнями проти застосування позовної давності (а.с. 28-30, т.2), посилаючись на те, що позивачу стало відомо про порушення його прав з листа КП «Право» від 24.03.2021 р.

Представником третьої особи Одеської міської ради надано письмову позицію з приводу заявлених позовних вимог та заяви про застосування позовної давності (а.с. 45-51, т.2), в якій представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві та заперечував проти застосування позовної давності, посилаючись на відсутність у реєстраційного підрозділу Юридичного департаменту Одеської міської ради обов`язку перевіряти кожну реєстраційну справу, що надходить на зберігання, просив розглянути справу за відсутності представника Одеської міської ради.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Єгоровим Д. С. було надано письмову заяву про застосування позовної давності з вищезазначених мотивів, а також письмові пояснення по суті позову (а.с. 120-123, т.2), в яких він просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на недоведеність факту перебування спірного майна в комунальній власності, належну поведінку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при придбанні спірного майна, неможливість покладення на відповідачів негативних наслідків, оскільки вони добросовісно покладались на належне виконання органами держави покладених на них функції, зокрема органами ДАБК при реєстрації декларації про готовність до експлуатації спірного майна як реконструйованого об`єкту, органами державної реєстрації прав при проведенні державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на спірне майно.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві, додатково пояснив суду, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради є органом, що здійснює управління майном, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Одеси, відповідач ОСОБА_4 надав до інспекції ДАБК підроблений дозвіл на початок проведення робіт, з приводу чого було зареєстровано кримінальне провадження, незаконно зареєстрував його на себе, таким чином незаконно заволодівши ним, а згодом відчужив його на користь відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Павельченко І. В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність вимог, а саме відсутність доказів набуття права власності на спірне майно територіальною громадою з огляду на відсутність відомостей про рік побудови будівлі, реєстрації права власності територіальної громади на вказане майно, невизначеність позивачем точного місце знаходження майна та його ідентичності тому, що він просить витребувати, неможливість покладення на відповідачів надмірного тягаря негативних наслідків витребування майна, просив застосувати позовну давність до заявлених вимог з підстав, викладених ним у письмовій заяві.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, повідомлені про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявні заяви третьої особи ТОВ «Технотор» (а.с. 4, т.2) та представника Одеської міської ради (а.с. 45-51, т.2) про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24 березня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління держаної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Васильковською Є. В. було прийнято рішення № 28913484 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, що підтверджується копією вказаного рішення (а.с. 172, т.1). з копії реєстраційної справи вбачається, що для реєстрації права власності ОСОБА_4 було подано державному реєстратору технічний паспорт на нежитлове приміщення №89-18-04-2014 за адресою АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 18.04.2014 р. ПП «Архмайстер» (а.с. 115-117, т.1), декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану в інспекції ДАБК в Одеській області від 05.05.2014 р. за № ОД 142141250224 (а.с. 118-122, т.1), довідку адресного реєстру м.Одеси від 26 травня 2014 р № 359068/1 (а.с. 123, т.1).

25 квітня 2016 року ОСОБА_4 було відчужено 1/3 частку вказаного приміщення на користь ОСОБА_3 та 2/3 частини вказаного приміщення на користь ОСОБА_2 , що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу частки нежитлового приміщення, посвідчених ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр. № 1042 та 1055 (а.с. 133-144, т.1).

Право власності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 16-17, т.1).

Також з матеріалів реєстраційної справи вбачається, що за фактом зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в інспекції ДАБК в Одеській області від 05.05.2014 р. за № ОД 142141250224 неправдивих відомостей про дозвіл на початок будівельних робіт, було зареєстровано кримінальне провадження № 12018161470000361, проводилось досудове розслідування, що підтверджується копією ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 27.03.2018 р. по справі № 521/5056/18, наявної в реєстраційній справі (а.с. 148, т.1)

10 жовтня 2018 року спеціалістами КП «БТІ» Одеської міської ради було складено технічний паспорт на окрему розташовану будівлю за адресою АДРЕСА_1 площею 15,6 кв. м. (а.с. 25-26, т.1).

02 травня 2019 року між позивачем та третьою особою ТОВ «Одестехносервіс-М» було укладено договір оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 15,6 кв.м для розміщення торгівельного об`єкта з продажу продовольчих товарів, крім підакцизної групи (а.с. 34-38, т.1), 01 липня 2021 року складено акт обстеження вказаного приміщення (а.с. 39, т.1), стороною позивача надано фотофіксацію приміщення (а.с. 40-41, т.1)

Листом КП «БТІ» Одеської міської ради від 01.07.2021 р. (а.с. 31, т.1) позивача було повідомлено, що будівля площею 15,6 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка відображена в технічному паспорті, виготовленому КП «БТІ» Одеської міської ради від 18.10.2018 року та нежитлове приміщення загальною площею 15,14 кв.м. розташоване за адресою. АДРЕСА_1 , яке відображене у технічному паспорті, виготовленому ПП «Архмайстер» від 18.04.2014 р. право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 884623751237, адреса об`єкта АДРЕСА_1 є одним й тим самим об`єктом нерухомого майна (тотожні).

Також, про ідентичність технічних характеристик вказаних об`єктів зазначено в листі КП «Право» на адресу КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради від 24.03.2021 р. (а.с. 33, т.1)

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про власність», що підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині визначення належності спірного майна до комунальної власності, суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до ст. 35 вказаного Закону, об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 311 від 05.11. 1991 р. до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) областей передається житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів.

Відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів № 266-ХХІ від 25.11.1991 р. у власність м.Одеси переданий житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів (а.с. 13-15).

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірне майно належало до нежитлового фонду місцевих Рад народних депутатів. Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження року побудови вказаного майна, обліковування його як об`єкту нежитлового фонду на час прийняття вказаних підзаконних актів, у зв`язку із чим суд доходить висновку про недоведеність перебування спірного майна у комунальній власності м.Одеси.

Також, суд критично оцінює доводи сторони позивача про те, що майно, визначене в технічному паспорті, складеному 10 жовтня 2018 року спеціалістами КП «БТІ» Одеської міської ради було на окрему розташовану будівлю за адресою АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є одним й тим самим об`єктом нерухомого майна.

Так, з копії технічного паспорту, складеного 10 жовтня 2018 року спеціалістами КП «БТІ» Одеської міської ради на окрему розташовану будівлю за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що об`єкт, на який його складено має внутрішні розміри 7,58 м*2,06 м з висотою стелі 2,51 м. (а.с. 26зв., т.1), схематичний план місцезнаходження приміщення, що міститься в технічному паспорті є ідентичним з викопіровкою зі схематичного плану м.Одеси компанії 2ГІС (а.с. 163, т.2), відповідно до якої позначена в техпаспорті будівля має адресу: АДРЕСА_2 , в якій розташований автосервіс.

З копії технічного паспорту, складеного 16 квітня 2014 року ПП «Архмайстер» (а.с. 115-117, т.1) на окрему розташовану будівлю за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що об`єкт, на який його складено, має внутрішні розміри 7,57 м*2,00 м з перемінною висотою стелі 2,4-2,2 м., схематичний план місцезнаходження приміщення, відсутній.

Таким чином, суд погоджується, що вказані приміщення є схожими, подібними за своїми ознаками, проте вважає недоведеним факт того, що вказані об`єкти є одним й тим самим майном, оскільки їх характеристики містять істотні відмінності (зокрема щодо висоти стелі), відсутні докази, які б чітко вказували на ідентичне місцезнаходження вказаних об`єктів.

Сторонами не заявлялось клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, або проведення експертизи з цього питання.

Враховуючи викладене, суд критично сприймає викладені в листах КП «БТІ» Одеської міської ради від 01.07.2021 р. (а.с. 31, т.1) та КП «Право» від 24.03.2021 р. (а.с. 33, т.1) висновки про те, що вказані об`єкти є тим самим майном.

Також критично суд сприймає доводи сторони позивача про зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в інспекції ДАБК в Одеській області від 05.05.2014 р. за № ОД 142141250224 завідомо неправдивих відомостей щодо дозволу на проведення робіт з реконструкції об`єкта, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що досудове розслідування за даним фактом є завершеним, здійснення досудового розслідування за даними обставинами не створює для суду преюдиції обставин, що стали підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. З копії вказаної декларації (а.с. 120, т.1) вбачається, що у графі 10 декларації « Інформація про дозвільні документи» зазначено дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК м.Одеси від 07.04.2007 р. № 71/07. З наданих стороною позивача копії журналу обліку виданих дозволів на проведення робіт (а.с. 229,229а, т.1) вбачається, що 26.02.2007 р. за № 71/07 було видано дозвіл на реконструкцію квартири за адресою АДРЕСА_3 під офіс, відомості про видані ДАБК м.Одеси дозволи 07.04.2007 р. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, вимагати витребування майна від іншої особи, яка, на його думку, незаконно заволоділа таким майном, має власник такого майна.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що спірне майно належить до комунальної власності територіальної громади м.Одеси, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування вказаного майна від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача.

З зазначених підстав також не підлягають задоволенню похідні вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав на спірне майно за відповідачами.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про застосування позовної давності, оскільки сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові, її застосування є можливим за умови відсутності інших самостійних підстав для відмови в позові.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати у разі відмови в задоволенні позову відносяться за рахунок позивача, стороною відповідача доказів понесення судових витрат не надано.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 158, 246, 258-259, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Скасувати заходизабезпечення позову,вжиті ухвалоюМалиновського районногосуду м.Одесивід поцивільній справі№ 521/10464/21від 27серпня 2021року:скасувати заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 15,14 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 884623751237).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 березня 2023 року.

Головуючий: