Постанова

від 20.03.2023 по справі 925/1309/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. Справа№ 925/1309/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Кропивної Л.В.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бачинська А.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 (повний текст рішення складено 21.07.2022)

у справі №925/1309/21 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудпленет"

про стягнення 927 000,00 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудпленет" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 927 000,00 грн безпідставно утриманих коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач в період з 23.06.2021 по 23.07.2021 фактично користувався приміщенням позивача без достатньої правової підстави, а тому за рахунок власника цього приміщення зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ним та зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудпленет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті», 166 000,00 грн безпідставно утриманих коштів та 2 490,38 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач не сплачуючи орендну плату за користування нерухомим майном за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

При цьому, суд встановив, що з урахуванням ціни оренди торгівельних площ саме за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 встановленої по інших договорах, які реально виконувалися між сторонами в близький до спірного періоду (64,13 грн за 1 кв. м) позивач фактично втратив грошові кошти з 23.06.2021 по 23.07.2021 від оренди в розмірі 166 000,51 грн (з розрахунку 2 588,5 кв.м. х 64,13 грн).

Отже, оскільки фактичний користувач нерухомого майна, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ним, зобов`язаний повернути ці кошти власнику нерухомого майна на підставі частини першої ст. 1212 ЦК України, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у розмірі 166 000,51 грн, а в решті вимог про стягнення 760 999,49 грн відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі № 925/1309/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі .

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, відхиляючи висновок експертизи, суд послався на те, що експертом для порівняння були обрані об`єкти нерухомості, що розташовані в інших мікрорайонах м.Черкаси і жодного об`єкту, що розташований в мікрорайоні митниця в м.Черкаси немає. Однак, на думку апелянта, для визначення середньої ринкової ціни експертом обґрунтовано взято для повіряння саме подібні об`єкти (за призначенням, технічними характеристиками, площею, опорядженням) та враховано критерій розташування.

Cтосовно посилання суду на те, що експертом не було враховано, що нежитлове приміщення за адресою: м.Черкаси, вул.Гагаріна, 55/1 було предметом спірних правовідносин у судових справах та є речовим доказом у кримінальному провадженні, апелянт зазначив, що дані обставини не впливають на вартість оренди приміщення, та жодних обтяжень чи обмежень прав саме орендаря за собою не тягнуть; на комерційну привабливість приміщень впливають інші фактори - багатофункціональність, зручне розташування, наявність парко місць, інфраструктури, тощо.

При цьому, скаржник зауважує, що суд не скористався правом призначити повторну чи додаткову експертизу з власної ініціативи та не викликав експерта для дачі пояснень з питань вибору експертом об`єктів порівняння та чи вплинула б на вартість оренди та обставина, що приміщення були предметом судових спорів.

Крім того, апелянт вважає, що судом необгрутовано не було взято до уваги висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 11/10/21 від 11.10.201 та визначено розмір безпідставно збережених відповідачем за рахунок позивача коштів на підставі неналежних та недопустимих доказів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 19.09.2022, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, відповідач заперечує можливість дійсного отримання позивачем доходу від оренди приміщення в розмірі 927 000,00 грн, оскільки під час проведення експертизи, експерт в якості аналогів для порівняння взяв до уваги ціну оренди приміщень, які значно менші за своєю площею (максимальне 386 кв.м.) з центральних районів міста, що не використовуються для потреб супермаркетів та не розміщених в торгівельних центрах. При цьому експерт не враховував складну економічну ситуацію в регіоні, наявність значної кількості судових справ та кримінального провадження, речовим доказом за яким є об`єкт нерухомості ТЦ «Гранд на Митниці», розташований за адресою м.Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1, факт наявності обтяження в межах судових справ.

Отже, на думку відповідача, наявний висновок експертизи не може бути взятий для визначення ціни оренди до торгівельних площ квадратурою 2 588,5 кв.м., в мікрорайоні Митниця, що використовуються для потреб супермаркету в приміщені торгівельного центру.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022 справу № 925/1309/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Кропивна Л.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1309/21.

16.08.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1309/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022 у зв`язку з відпусткою судді Буравльова С.І. справу № 925/1309/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Кропивна Л.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі №925/1309/21 та призначено розгляд справи на 07.11.2022.

07.11.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку із знеструмленням електромережі Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 справу №925/1309/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 призначено до розгляду на 01.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 розгляд апеляційної скаргої Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі № 925/1309/21 відкладено на 23.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 розгляд апеляційної скаргої Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі № 925/1309/21 відкладено на 09.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 розгляд апеляційної скаргої Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі № 925/1309/21 відкладено на 20.03.2023.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 20.03.2023, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений електронною поштою.

20.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником відповідача Юрченко Т. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку перебуванням представника на амбулаторному лікарняному.

Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання та заслухавши думку позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок суду відкласти розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відтак, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість відповідачу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді, зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, а також відсутність встановлених статтями 202 та 270 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов`язкового відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника відповідача.

Судом, при цьому, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, а обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 20.03.2023 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі, перевірені судом апеляційної інстанції та мотиви і джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

26.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. і зареєстрований в реєстрі за №2888 від 26.04.2021.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов`язався продати та передати у власність покупцеві, а останній зобов`язався сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 55/1, що складається з торгового комплексу А-2, загальною площею 8 979,6 кв. м., дахової котельні В, загальною площею 51,7 кв. м., огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1, загальною площею 46,5 кв. м. та обладнання згідно з переліком визначеним у додатку №1 цього договору.

Нерухоме майно належить продавцю на праві власності та підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2021 індексний номер витягу 254236986.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» на торгівельний комплекс загальною площею 8 979,6 кв. м. за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2021.

Водночас, рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.03.2022 зі справи №925/593/21 визнано недійсним укладений між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 квітня 2021 року, посвідчений 26 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. і зареєстрований в реєстрі за №2888.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у справі № 925/593/21 апеляційну скаргу Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.03.2022 зі справи №925/593/21 задоволено. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.03.2022 зі справи №925/593/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Укрлідербуд» до ТОВ «Компанія Креатив Імоті», АТ «Альфа-Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2021.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 925/593/21 касаційну скаргу ТОВ «Укрлідербуд» залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 змінено, з викладення мотивувальної хх частини в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 залишено без змін.

Отже, позивач з 26.04.2021 є законним власником торгівельного комплексу загальною площею 8 979,6 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1.

Позивач зазначав, що частина торгівельного комплексу на першому поверсі площею 2 588,5 кв.м. перебуває у фактичному користуванні відповідача, який у даних приміщеннях розташував магазин продовольчих товарів - Гранд Маркет.

Листом від 16.06.2021 позивач повідомив відповідача про необхідність надання йому документів, що підтверджують право користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудпленет» приміщенням площею 2 588,5 кв. м. за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 або оформлення орендних правовідносин.

В свою чергу, відповідач листом №75 від 25.06.2021 просив позивача надати йому інформаційну довідку з реєстру прав власності на торгівельний центр за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 для підтвердження зареєстрованого в Державному реєстрі права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті».

В підтвердження факту використання відповідачем приміщення площею 2 588,5 кв.м. позивач посилався на дані, що містяться в Ліцензійному реєстрі діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідин, що використовуються в електронних сигаретах розміщеному на веб-сайті Державної податкової служи України, ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, фіскальних чеках про придбання товарів, книзі відгуків та пропозицій, наказі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудпленет» №010611/7 від 01.06.2011, фотокопії яких були зроблені в куточку споживача магазину Гранд Маркет.

Зокрема, з ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами вбачається, що відповідач вказав адресу місця торгівлі: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1, магазин площею 2 588,5 кв. м., термін дії: з 20 травня 2021 року по 20 травня 2022 року.

Відповідач стверджує, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Для отримання ліцензії суб`єкт господарювання подає до податкового органу заяву, у якій зазначає вид господарської діяльності, на провадження якого має отримати ліцензію, зокрема, це роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами. До заяви додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію (підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку).

Також у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Інших документів не вимагається.

Таким чином, документи, що вказують на площу приміщення, в якому здійснюється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у відповідності до ліцензії на їх роздрібну торгівлю відсутні.

Заяву можна надсилати рекомендованим листом до управління ДПС або у кабінеті платника податків.

В свою чергу для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій подається пакет документів для реєстрації в податковій інспекції:

- заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (реєстраційна заява);

- копію паспорта на ваш РРО (сторінка, де вказаний заводський номер та дата виготовлення апарату);

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО (видаткова накладна або договір оренди на РРО);

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО (договір оренди або права власності на приміщення, де буде експлуатуватися РРО);

- копію договору підприємства з ЦСО на обслуговування та ремонт РРО;

- копії статутних документів на підприємство (копія статуту, свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника податків);

- КОРО (книга обліку розрахункових операцій) та РК (розрахункові квитанції).

Ліцензія, на яку посилається позивач зареєстрована 29 квітня 2021 року.

При цьому відповідно до додатку до ліцензії реєстратори розрахункових операцій зареєстровані ще в 2015 році.

Зміни до наявних в ДПС даних про реєстрацію касових апаратів, в частині зміни документа на право власності або іншого документа (з якого зазначається площа приміщення), що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО не передбачено.

Відповідач стверджує, що дійсно підприємство в 2015 році використовувало приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 саме площею 2 588,5 кв.м.

Однак, станом на липень 2021 року дана інформація є застарілою і не може бути доказом фактичного використання площ.

Водночас, відповідач вказує, що здійснити перегляд фіскального касового чека можна застосувавши електронний сервіс Пошук фіскального чека, який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/ cashregs/check).

Доступ до сервісу здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи, а пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою.

При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.

Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до системи обліку даних РРО ДПС.

Проте, як стверджує відповідач, надані позивачем в якості підтвердження проведення господарських операцій за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 фіскальні чеки у визначеному законом порядку перевірити не вдалося.

Отже, на думку відповідача, позивачем не доведено факту використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудпленет» приміщення за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1, площею 2 588,5 кв.м.

Водночас судом враховано, що у своїй письмовій заяві відповідач не заперечує факт користування у 2015 році приміщенням за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 саме площею 2 588,5 кв.м.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, що підтверджують звільнення (передачу) даного приміщення після 2015 року, зокрема акти-приймання передачі, тощо.

Також у своїх листах адресованих позивачу відповідач не заперечував факту здійснення своєї господарської діяльності у цьому приміщенні.

Отже, спір в цій частині стосується суперечливих позицій сторін: позивача - використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудпленет» приміщення за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1, площею 2 588,5 кв.м, відповідача - вважає, що позивачем така позиція не доведена, не заперечує факт користування у 2015 році приміщенням за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 саме площею 2 588,5 кв.м.

Досліджуючи такі доводи сторін, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що докази, які надані позивачем в підтвердження факту використання відповідачем в період з 23.06.2021 по 23.07.2021 приміщення за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 площею 2588,5 м.кв. є більш вірогідними, ніж докази, що надані відповідачем в спростування даного факту, виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оцінюючи надані сторонами докази, суд, застосовував стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та дійшов вірного висновку, що в даному випадку мало місце використання відповідачем в період з 23.06.2021 по 23.07.2021 приміщення за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 саме площею 2588,5 м.кв.

Звертаючись позовом, позивач вказав, що відповідач в період з 23.06.2021 по 23.07.2021 фактично користувався приміщенням позивача без достатньої правової підстави, а тому за рахунок власника цього приміщення зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ним та зобов`язаний повернути позивачу ці кошти на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримані.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, до моменту належного оформлення відповідачем права оренди, відносини з фактичного користування торгівельним комплексом без укладеного договору оренди та недоотримання його власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач торгівельним комплексом, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ним, зобов`язаний повернути ці кошти власнику нерухомого майна на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Статтею ст. 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Особливості плати за користування будівлею або іншою капітальною спорудою встановлено ст. 797 ЦК України.

Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Отже, в даному випадку має значення встановлення площі приміщення, яку фактично використовує відповідач без достатньої правової підстави, крім того, позивач повинен довести суду обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)). Зокрема, реальну можливість отримання власником приміщення доходів у спірний період у вигляді орендної плати з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення для визначення ціни найму, що включає в себе плату за землю на якій знаходиться будівля.

З метою визначення ринкової вартості тимчасового користування об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 2 588,5 кв. м. за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 з 23.06.2021 по 23.07.2021 на замовлення позивача було проведено оціночно-будівельну експертизу.

Об`єктом дослідження було: середні ринкові вартості тимчасового користування (оренда чи/та під найм) об`єкта нерухомого майна подібного до об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 2 588,5 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 в період з 23.06.2021 по 23.07.2021, а також копії наданих на дослідження документів.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №11/10/21 від 11.10.2021 загальна середня вартість тимчасового користування (оренда чи/та під найм) об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 2 588,5 кв. м. за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 з 23.06.2021 по 23.07.2021 (без урахування оплати за охорону, експлуатаційних витрат (кондиціювання, приточно-витяжні системи, пожежна безпека та інші), комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення та опалення), тощо з урахуванням ПДВ) становила 927 000,00 грн (358,00 грн за 1 кв.м).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав відхилення висновку експерта, а саме: експертом для встановлення середньої ринкової вартості тимчасового користування об`єкта нерухомого майна для порівняння були обрані об`єкти нерухомості, що розташовані в місті Черкаси по вул. Б. Вишневецького, вул. Гоголя, вул. Смілянській, бул. Шевченка, ТРЦ Дніпро-Плаза, вул. Хрещатик та в центрі м. Черкаси. Тобто, для порівняння ціни, жодного об`єкту, що розташований в мікрорайоні Митниця в м. Черкаси експертом обрано не було.

Крім того, станом на 23.06.2021 в провадженні Господарського суду Черкаської області вже перебувала справа №925/593/21 про визнання недійсним укладеного між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2021.

Водночас, як стверджує відповідач Торгівельний центр «Гранд на Митниці», що розміщений за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 був предметом спірних правовідносин у інших судових справах: №№02/5026/1266/2011, 925/1322/13, 925/340/17, 925/489/18, 925/1874/13.

Слідчими слідчого управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуальним керівництвом прокурорів Черкаської обласної прокуратури, на виконання вказівок Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42012250010000027 від 29.12.2012.

В межах розслідування даного кримінального провадження речовим доказом у кримінальному провадженні є саме об`єкт нерухомості - Торгівельний центр «Гранд на Митниці» розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1 (реєстраційний номер 39109571101), на який 03.12.2012 в межах даної кримінальної справи накладався арешт.

Дані обставини не були враховані експертом під час проведення експертизи, оскільки для порівняння не були взяті об`єкти, що перебували під арештом або щодо яких існували спори про право.

Також, місце розміщення об`єкту нерухомості також має значення для визначення плати за нього, оскільки, як вже зазначалося вище плата, яка справляється з наймача будівлі складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Проте, питання розміру плати за користування земельною ділянкою на якій розташовано нерухоме майно взагалі не досліджувалося і не порівнювалося експертом під час проведення експертизи.

При цьому в різних районах чи мікрорайонах міста комерційна привабливість нерухомості щодо найму різна, та як наслідок різна ціна оренди.

Крім того, суду не було надано доказів того, що позивачу після 26.04.2021 надходили пропозиції на укладання договору оренди даного приміщення не лише за ціною 358,00 грн за 1 кв. м., а взагалі за будь-якою.

Позивач з 26.04.2021 і до цього часу не звертався з позовом до суду з вимогами про звільнення відповідачем займаного приміщення, або про усунення перешкод в його користуванні, що, на думку суду колегії суддів, дає підстави припускати, що позивач за допомогою даного рішенням суду (з урахуванням положень ст. 75 ГПК України) фактично бажає отримувати з відповідача плату за користування майном, в тому числі і в майбутньому за інші періоди (починаючи з 23.07.2021 по даний час) з розрахунку 358,00 грн. за 1 кв.м. без укладання з відповідачем відповідного договору оренди.

Також судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2018 між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» (орендар) було укладено договір оренди нерухомості №21-02/Е1302/2018.

Об`єктом оренди згідно вказаного договору були нежитлові приміщення, загальною площею 257,3 кв.м., що розташовані на 1 поверсі торговельного центру, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1.

Орендна плата за умовами договору №21-02/Е1302/2018 за один календарний місяць складала 15 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 6.2. договору).

До вищевказаного договору було укладено додаткові угоди №1 від 11.05.2018, №3 від 01.07.2018, №3 від 01.10.2018 згідно яких розмір місячної орендної плати за період з 21.02.2018 по 30.06.2019 складав 15 000,00 грн, з урахуванням ПДВ, орендна ставка за 1 кв.м. з ПДВ складала 58,30 грн.

В подальшому 01.06.2019 було укладено додаткову угоду №4 до договору оренди нерухомості №21-02/Е1302/2018 від 21.02.2018 згідно умов якої сторони дійшли згоди, що з 01.07.2019 розмір орендної плати за один календарний місяць з урахуванням ПДВ складає 16 500,00 грн, орендна ставка за 1 кв.м. складала 64,13 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди №5 від 15.10.2019 до договору оренди нерухомості №21-02/Е1302/2018 від 21.02.2018 з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» став стороною в договорах та угодах, укладених АТ «Укрсоцбанк» до моменту приєднання до АТ «Альфа-Банк», в тому числі АТ «Альфа-Банк» став стороною в договорі замість АТ «Укрсоцбанк».

Додатковими угодами №6 від 02.06.2020, №7 від 22.12.2020 та №8 від 17.02.2021 сторони продовжували строк дії договору. Додатковою угодою №8 строк договору було продовжено до 30.06.2021 включно.

Також 01.10.2019 між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Ріаліті» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №10_19 Гр.

Об`єктом оренди згідно вищевказаного договору були торгівельні приміщення загальною площею 2 114 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1.

Орендна плата за умовами цього договору за один календарний місяць складає 84 560,00 грн з урахуванням ПДВ (п. 5.2. договору).

Орендна ставка за 1 кв.м. з ПДВ складала 40,00 грн.

Додатковими угодами №1 від 11.10.2019, №3 від 01.11.2019, №04 від 01.12.2019, №05 від 01.03.2020, №06 від 30.04.2020, №08 від 15.09.2020, №10 від 09.02.2021, №11 від 09.03.2021, №12 від 01.04.2021, №13 від 12.04.2021 до договору №10_19 Гр сторони збільшували розмір орендованої площі, водночас орендна ставка 1 кв.м. залишалася незмінною та становила 40,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди №2 від 15.10.2019 до договору №10_19 Гр від 01.10.2019 з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» став стороною в договорах та угодах, укладених АТ «Укрсоцбанк» до моменту приєднання до АТ «Альфа-Банк», в тому числі АТ «Альфа-Банк» став стороною в договорі замість АТ «Укрсоцбанк».

26.04.2021 припинено дію договору оренди нерухомості №21-02/Е1302/2018 від 21.02.2018 та договору оренди нерухомого майна №10_19 Гр від 01.10.2019, про що було укладено відповідні угоди.

Тобто, торгівельні приміщення саме за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 станом на кінець квітня 2021 року здавалися в оренду за максимальною ціною 64,13 грн. за 1 кв. м.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відхилив висновок експерта, що наданий позивачем суду в якості доказу ринкової вартості плати за найм об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 в період з 23.06.2021 по 23.07.2021 в розмірі 358,00 грн за 1 кв. м.

Крім того, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відхилення наданого суду відповідачем Звіту про проведення незалежного експертного дослідження орендних ставок торгівельних площ, в якості письмового доказу вартості плати за найм, оскільки, як вбачається з наданого висновку, експерт всупереч ч.7 ст. 98 ГПК України не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивого висновок.

Водночас, якщо розмір плати за найм не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Отже, за найм справляється плата.

Проте, відповідач в даному випадку не сплачуючи орендну плату за користування нерухомим майном за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

При цьому, судом першої інстанції достовірно встановлено, що з урахуванням ціни оренди торгівельних площ саме за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 55/1 встановленої за іншими договорами, які реально виконувалися між сторонами в близький до спірного період, позивач фактично втратив грошові кошти з 23.06.2021 по 23.07.2021 від оренди в розмірі 166 000,51 грн (з розрахунку 2 588,5 кв.м. х 64,13 грн).

Фактичний користувач нерухомого майна, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ним, зобов`язаний повернути ці кошти власнику нерухомого майна на підставі частини першої ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 166 000,51 грн - фактично втрачених грошових коштів з 23.06.2021 по 23.07.2021 від оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення 760 999 грн. 49 коп. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі №925/1309/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі №925/1309/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 у справі №925/1309/21залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Креатив Імоті".

4. Матеріали справи №925/1309/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно достатей 286-289 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 27.03.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Л.В. Кропивна