Постанова

від 23.03.2023 по справі 904/2566/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2566/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 (прийняте суддею Ніколенко М.О., повне судове рішення складено 20.01.2023) у справі № 904/2566/22

за позовом ОСОБА_1

до Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР"

про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" про скасування рішення загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", затверджене протоколом № 2 від 16.07.2022 та скасування реєстраційної дії №1002271070001020768 від 25.07.2022 щодо зміни інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 у справі № 904/2566/22:

- позов задоволено;

-визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", затверджене протоколом № 2 від 16.07.2022;

-скасовано реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Криворізької міської ради Ведмеденко Наталією Анатоліївною, від 25.07.2022 №1002271070001020768 щодо зміни інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

-стягнуто з Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 962 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства під час скликання загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" від 16.07.2022 у частині належного повідомлення учасника Благодійної організації - ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення таких загальних зборів. Вимога про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційної дії № 1002271070001020768 від 25.07.2022 є наслідком порушення відповідачем прав позивача внаслідок прийняття на загальних зборах від 16.07.2022 оспорюваних рішень та задоволена судом, як похідна.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Благодійна організація "Благодійного фонду "Лелека КР" подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 у справі № 904/2566/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не мотивовано, якими нормами законодавства чи статуту зобов`язано сторін скріпляти листування учасників цифровим підписом в приватному листуванні.

За текстом рішення суд все ж таки вивчає долучене листування між учасниками фонду, але самостійно, без експертного висновку, надає йому оцінку, як такому, "що вирвано з контексту", зазначаючи, що повідомлення мають неоднозначний сенс, дійшовши до висновку про філологічний зміст долучених повідомлень без висновку фахівця.

Висновок суду про, що відповідачем не надано реєстру осіб, які присутні на загальних зборах, як доказ відсутності позивача на загальних зборах є також помилковим, оскільки спростовується, як самим текстом протоколу, в якому зазначено, що присутня ОСОБА_1 голосує "проти" питань порядку денного, так і обставина про те, що позивач стверджує про те, що довідалась про протокол та звільнення лише 16 серпня 2022 року, тобто через місяць, що викликає питання, яким чином, позивач по справі виконувала свої обов`язки директора протягом місяця. Окремо, відповідач зауважує, що статутом організації не передбачено ведення реєстру осіб, які присутні на загальних зборах.

Під час винесення рішення судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам, на які посилався відповідач у відзиві на позовну заяву, а саме, показам свідків. Дані особи не були допитані в судовому засіданні, судом було здійснено висновок про те, що заяви свідків не є належними доказами, але обґрунтування даного висновку рішення суду не містить.

Також, судом під час винесення рішення не досліджувався оригінал протоколу № 2 від 16 липня 2022 року, не була витребувана реєстраційна справа, яка зберігалася у державного реєстратора, не був долучений в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Криворізької міської Ради.

21.03.2023 від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване відрядженням керівника організації та необхідністю додаткового часу для укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом.

Жодних доказів на підтвердження обставин перебування у відрядженні керівника апелянт не надав, відповідно вказані обставини не є доведеними.

Також відповідач не був позбавлений можливості своєчасно укласти договір з представником, оскільки саме відповідачем ініційоване апеляційний перегляд справи шляхом подання скарги до суду ще 07.02.2023 року; вказаний час є достатнім для пошуку представника.

За викладеного, колегія суддів не вбачає підстав вважати наведені апелянтом у клопотанні обставини поважними причинами неявки у судове засідання та відповідно задовольняти клопотання.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, проте позиції обох сторін у справі викладені у письмовому вигляді та є зрозумілими для суду.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Апелянтом не було надано доказів дотримання ним вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронний цифровий підпис". А отже, роздруківки приватних електронних повідомлень не можна вважати належним та допустимим доказом, що і зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції. У судовому рішенні зазначено, що електронне листування не скріплене цифровими підписами учасників листування, виключає можливість ідентифікації як адресата так і адресанта будь-яких повідомлень.

Позивач вважає безпідставним посилання у скарзі на необхідність призначення експертизи відносно поданого листування, оскільки апелянт не заявляв відповідних клопотань про призначення експертиз під час розгляду справи судом першої інстанції, як і не заявляє відповідних клопотань у суді апеляційної інстанції.

Позивач погоджується з відхиленням судом показань свідків поданих сторонами, оскільки вони суперечать одне одному та підтверджують протилежні обставини. Саме тому суд, будучи повністю об`єктивним та неупередженим, визнав покази свідків з обох сторін по справі неналежними та недопустимими доказами, не віддаючи при цьому перевагу якійсь одній із сторін по справі.

Твердження апелянта про те, що присутність ОСОБА_1 на зборах підтверджується самим текстом протоколу, в якому зазначено, що присутня ОСОБА_1 голосує "проти" питань порядку денного спростовується тим, що у протоколі відсутній підпис Позивачки. При цьому суд не вказує на імперативний обов`язок апелянта щодо дотримання певної процедури складання документації, а саме складання реєстру присутніх на загальних зборах осіб, суд у рішенні лише роз`яснює сторонам по справі, що за таких обставин, коли покази свідків визнані неналежними доказами, а також відсутній підпис позивачки у протоколі зборів, лише реєстр присутніх на загальних зборах осіб міг би бути належним доказом її присутності, але відповідач вказаний реєстр присутніх на спірних загальних зборах надати суду не зміг, через його відсутність.

Що стосується того питання, що позивачка протягом місяця до 16.08.2022 року продовжувала працювати директором Благодійної організації "Благодійний фонд "Лелека КР", прямо суперечить тексту протоколу зборів, згідно якого позивачка була відсторонена від керівництва підприємством. За таких обставин, позивачка безумовно б не виконувала функції директора ще протягом місяця. Дана обставина повністю підтверджує позицію позивачки з того приводу, що їй було невідомо про проведення загальних зборів від 16.07.2022 року, і лише через місяць, коли вона була фізично відсторонена від можливості здійснювати функції директора організації, та навіть не допущена до приміщення фонду, тільки тоді їй вдалося з`ясувати про наявність як протоколу, так і внесених згідно такого протоколу змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Звернувшись до державного реєстратора позивачка отримала 16.08.2022 року завірену державним реєстратором копію протоколу № 2 від 16.07.2022 року а також Витяг з Єдиного державного реєстру Благодійної організації "Благодійний фонд "Лелека КР" із змінами. Після з`ясування вищезазначених обставин, ОСОБА_1 звернулася 25.08.2022 року до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення.

Позивач відхиляє доводи апелянта щодо обов`язку суду оглянути оригінал спірного протоколу та витребувати реєстраційну справу у реєстратора. Копія оскаржуваного протоколу та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримані позивачем безпосередньо у державного реєстратора та додані до позову. При цьому, відповідач не заявляв суду клопотань про витребування реєстраційної справи та дослідження оригіналу протоколу.

Також позивач не погоджується з доводами апелянта щодо необхідності залучення до участі у справі Виконавчого комітету Криворізької міської Ради, оскільки позивач не зверталася до суду з проханням про визнання дій Державного реєстратора незаконними, вимога про скасування реєстраційного запису заявлена, як похідна.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.03.2023 о 15:30 год.

В судовому засіданні 23.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

26.04.2022 та зареєстровано юридичну особу - Благодійну організацію "Благодійний фонд "Лелека КР".

Засновниками та учасниками Благодійної організації є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Наказом № 1-К від 27.04.2022 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР".

16.07.2022 відбулися позачергові загальні збори Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", рішення, прийняті на яких, в подальшому були оформлені протоколом № 2 позачергових загальних зборів Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" від 16.07.2022 (надалі протокол № 2).

За змістом протоколу на зборах були присутні усі учасники благодійної організації, а також запрошені особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

На порядок денний загальних зборів було винесено такі питання:

1. Обрання голови і секретаря загальних зборів учасників Фонду.

2. Розгляд питання про звільнення з посади директора Фонду ОСОБА_1 .

3. Розгляд питання про призначення на посаду директора Фонду ОСОБА_3 .

За результатами проведення загальних зборів були прийняті, зокрема, такі рішення:

- по другому питанню: звільнити з посади директора Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" ОСОБА_1 з 22.07.2022;

- по третьому питанню: призначити на посаду директора організації "Благодійного фонду "Лелека КР" ОСОБА_3 з 25.07.2022.

За прийняття вказаних рішень голосували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проти - ОСОБА_1 .

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_3 .

На підставі вказаних рішень внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме реєстраційну дію № 1002271070001020768 від 25.07.2022 щодо зміни інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР".

Позивач посилається, що не була присутня на вказаних зборах та не була повідомлена про призначення зборів.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За положеннями Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації").

Згідно ч.ч. 1, 4 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України. Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов`язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.

Згідно ст. 12 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права.

Засновники благодійних організацій або уповноважені ними особи приймають рішення про утворення благодійних організацій, затверджують їх установчі документи та склад органів управління та приймають інші рішення, пов`язані з утворенням та державною реєстрацією благодійних організацій.

Благодійні товариства та благодійні фонди можуть мати, крім засновників, інших учасників, що вступили до їх складу в порядку, встановленому статутами таких благодійних товариств або благодійних фондів.

Органами управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий орган і наглядова рада. Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників. Органами управління благодійних установ є виконавчий орган і наглядова рада (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації").

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 20 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, які складаються з учасників таких благодійних товариств чи благодійних фондів або уповноважених представників таких учасників.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності благодійних товариств та благодійних фондів.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників, їх скликання та проведення, а також інші питання щодо здійснення загальними зборами учасників своїх повноважень як вищого органу управління благодійних товариств та благодійних фондів визначаються їх статутами.

До виключної компетенції загальних зборів учасників благодійних товариств та благодійних фондів належить: 1) внесення змін до статуту; 2) призначення або обрання та зупинення повноважень чи припинення повноважень (відкликання) членів виконавчого органу та наглядової ради; 3) прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію.

Згідно з п. 1.4 Статуту Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", затвердженого протоколом зборів № 1 від 22.04.2022, фонд є благодійною, недержавною, неприбутковою організацією, тобто при здійсненні своєї діяльності не має на меті отримання прибутку.

Пунктом 6.1 Статуту передбачено, що учасниками фонду можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права), що поділяють програмні принципи та статутні цілі Фонду, виконують рішення органів управління Фонду та приймають участь у його діяльності (надалі учасники).

Відповідно до пункту 6.2 Статуту всі засновники Фонду є його учасниками.

Згідно пункту 6.10 Статуту учасники Фонду мають право, зокрема: брати участь у статутній діяльності і заходах Фонду; брати участь у діяльності органів управління Фонду відповідно до його Статуту.

Пунктом 7.1 Статуту визначено, що органами управління фонду є: загальні збори учасників Фонду, директор Фонду, наглядова рада Фонду.

Згідно з п. 8.1 Статуту вищим органом управління Фонду є загальні збори учасників Фонду (надалі збори), які складаються з учасників Фонду або уповноважених представників таких учасників. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Фонду.

Пунктом 8.5.3 Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників благодійних товариств та благодійних фондів належить, зокрема, призначення або обрання та зупинення повноважень чи припинення повноважень (відкликання) членів виконавчого органу та наглядової ради.

Згідно з положеннями п. 8.2 Статуту, збори скликаються директором Фонду за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

Пунктом 8.3 Статуту визначено, що позачергові збори можуть бути скликані директором за власною ініціативою, а також на письмову вимогу учасників або наглядової ради Фонду. Директор зобов`язаний протягом розумного строку, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів, з порядком денним, запропонованим учасниками, наглядової радою Фонду або самим директором. Учасники мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом вказаного строку директор не виконав зазначеної вимоги, учасники мають право самі скликати збори відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.4 Статуту, про дату і час проведення зборів та порядок денний учасники Фонду повідомляються директором завчасно, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати проведення зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) господарського товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів від 16.07.2022, що порушує її права на управління справами організації.

Стверджуючи про скликання оскаржуваних загальних зборів самим позивачем, відповідачем не надано до суду відповідного повідомлення, складеного ОСОБА_1 .

Відсутній і реєстр присутніх на загальних зборах учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" від 16.07.2022 з підписами таких осіб, який є належним доказом присутності особи на загальних зборах учасників юридичної особи. Підпис позивача на протоколі оскаржуваних зборів також не ставився. Отже, документи з підписами позивача, що підтверджували б її присутність на спірних загальних зборах учасників відсутні.

Надані відповідачем роздруківки з приватних електронних повідомлень (а.с.56-58, т. 1) у даному випадку не можуть бути належним та допустимим доказом скликання загальних зборів від 16.07.2022 з визначеним порядком денним з огляду на їх зміст.

Планування зустрічі між учасниками на певну дату та час не може бути розцінено судом, як скликання загальних зборів Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР"; також з вказаної переписки неможливо встановити чіткі питання, які зазначені особи мали намір вирішити на такій зустрічі. З переписки вбачається наявність суперечок між учасниками організації, проте неможливо дійти висновку, яким шляхом учасники організацій планували вирішити цей конфлікт: звільнення з посади поточного директора, вихід з учасників певних осіб, припинення діяльності організації тощо, з урахуванням того, що між учасниками існують не лише приватні відносини, а вони є і учасниками юридичної особи.

Набуваючи статусу учасника організації особи набули і певних прав та обов`язків по відношенню один до одного та самої юридичної особи. Такі відносини врегульовані, зокрема Статутом організації та Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", яких необхідно дотримуватись у своїй діяльності для того щоб дії були чіткими та однозначними для учасників правовідносин та третіх осіб, а результати належно закріплені у документах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що учасники юридичної особи мають дотримуватись стандартів поведінки учасників господарських відносин, а не пересічного громадянина. Тобто, дотримуватись, у тому числі, і формальних приписів чинного законодавства, яке регулює порядок управління, провадження діяльності юридичної особи. Недотримання учасниками юридичної особи вказаних норм може бути підставою для настання відповідних негативних наслідків для таких учасників.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості встановлення на підставі заяв свідків, поданих обома сторонами (а.с. 40-41, 94-96, т. 1), обставин присутності чи відсутності на зборах позивача, оскільки зміст заяв свідків суперечить один одному.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, надані відповідачем та позивачем заяви свідків не є належними та допустимими доказами.

Отже, відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства під час скликання загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" від 16.07.2022 в частині належного повідомлення учасника Благодійної організації - ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення таких загальних зборів.

За таких обставин, позовна вимога про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", затверджених протоколом № 2 від 16.07.2022, обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Вимога про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційної дії № 1002271070001020768 від 25.07.2022 є наслідком порушення відповідачем прав позивача внаслідок прийняття на загальних зборах від 16.07.2022 оспорюваних рішень. А отже, вимога про скасування реєстраційної дії № 1002271070001020768 від 25.07.2022 щодо зміни інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи є похідною вимогою від вимоги про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", затверджених протоколом № 2 від 16.07.2022.

Оскільки судом встановлено наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР", затверджених протоколом № 2 від 16.07.2022, вимоги позивача про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційної дії № 1002271070001020768 від 25.07.2022 - є обґрунтованими.

Вимога щодо скасування дії з внесення в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, щодо законності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб. Отже, правильним є висновок суду про те, що вимога про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи) є наслідком порушення вимог законодавства у зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень загальними зборами учасників відповідача, тому є зверненою до відповідача похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень загальних зборів.

У даному випадку позивач не обґрунтовував позов незаконністю дій державного реєстратора чи допущенням ним порушень під час вчинення реєстраційної дії, а отже підстави залучення його у даній справі відсутні. Таке залучення було б необхідним за умови обґрунтування порушення його прав саме державним реєстратором чи виконавчим комітетом ради.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо передчасності висновків суду про те, що надані відповідачем докази - роздруківки з месенджеру не відповідають вимогам статей 76-79 ГПК за відсутності електронного цифрового підпису уповноваженої особи.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив: "88. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.

Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації".

У сучасній діловій практиці більшість електронних даних не мають розширених або кваліфікованих електронних підписів і не захищені іншим способом. Незважаючи на це, суди мають розглядати їх як електронні докази (тоді як доказова сила доказів може змінюватися залежно від конкретного випадку), враховуючи, наприклад, різноманітні довірчі послуги, пов`язані з електронним керуванням документами та ідентифікацією підписантів. При цьому суди можуть вимагати аналізу електронних доказів експертами, особливо коли порушуються складні доказові питання або якщо є підозри щодо маніпулювання електронними доказами.

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.

Проте, оцінка поданої відповідачем переписки у месенджері надана вище та не прийнята судом за своїм змістом.

Суд не вбачає підстав та необхідності залучати для дослідження такого доказу певних фахівців чи призначати експертизу, оскільки має змогу надати оцінку змісту такому доказу самостійно.

Також, колегія суддів не вбачає порушень суду першої інстанції у зв`язку з недослідженим оригіналу протоколу оскаржуваних зборів чи невитребуванням у реєстратора реєстраційної справи. Відповідні клопотання відповідачем не подавалися до суду першої інстанції, тоді як у суду не виникало відповідної необхідності, оскільки подані позивачем докази належно засвідчені як копії, а відповідач не ставив їх під сумнів.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійного фонду "Лелека КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 у справі № 904/2566/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 у справі № 904/2566/22 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.03.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко