Рішення

від 21.03.2023 по справі 902/1323/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2023 р. Cправа № 902/1323/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,

представниці позивача - Єрмоленко Д.Ю.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (вул. Стельмаха, 6-А, м. Київ, 03040)

до: Приватного підприємства "Павлівка" (вул. Миру, буд. 207, с. Павлівка, Хмільницький (Калинівський) район, Вінницька область, 22436)

про стягнення 433 688,82 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" подано позов до Приватного підприємства "Павлівка" про стягнення 433 688,82 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №25/ПЛ2021-1 від 09.04.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Павлівка" 433 688,82 грн, з яких: 333 593,17 грн - основного боргу; 9 137,36 грн - пені та 90 958,29 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 22.12.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1323/22 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.01.2023 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 20.01.2023 представниці позивача забезпечено участь у судових засіданнях у справі №902/1323/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".

Однак, 26.01.2023 судове засідання у справі № 902/1323/22 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області, а також загрозою ракетних ударів по території України.

За таких обставин ухвалою від 31.01.2023 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.02.2023, про що повідомлено сторін в порядку ст.ст. 120, 121 ГПК України.

За результатами слухання справи 28.02.2023, враховуючи відсутність належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи по суті відкладено на 21.03.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 21.03.2023 з`явилася представниця позивача в режимі відеоконференції.

Відповідач правом участі у судовому засідання не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 06.03.2023. За результатами відстеження такого поштового пересилання на офіційному сайті АТ Укрпошта" встановлено, що відправлення перебуває у точці видачі.

Поряд з цим відповідачу було достеменно відомо про судове провадження у справі № 902/1323/22, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 22.12.2022.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

Отже, неотримання подальших ухвал суду у цій справі є наслідком бездіяльності відповідача, водночас судом вжито усіх необхідних заходів для повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

09.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (Продавець, позивач) та Приватним підприємством "Павлівка" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №25/ПЛ2021-1 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у встановлений строк товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених цим Договором.

Предметом постачання по Договору є насіннєвий матеріал (надалі - Товар), виробник, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого передбачаються в Додатках до цього Договору, що вважаються невід`ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно із п.п. 5.2. - 5.3. Договору постачання здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - склад Покупця, що знаходиться за адресою: с. Павлівка. Поставка Товару може здійснюватися як в цілому, так і окремими частинами (партіями). Строки поставки Товару або окремих партій узгоджуються Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору.

Перехід права власності на Товар, а також перехід ризиків випадкового пошкодження чи знищення Товару, відбувається в момент передачі Товару Покупцю по накладній (-ним) (п. 5.4. Договору).

За умовами п.п. 6.2., 6.3. Договору ціна Товару, що підлягає поставці, вказується у відповідному Додатку до цього Договору. Ціна Товару та загальна його вартість встановлюються у гривні. Крім цього, Сторони можуть визначати еквівалент ціни Товару в доларах США або Євро, про що вказується у відповідному Додатку. Порядок та строки розрахунків за Товар, передбачаються у відповідних Додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 10.3. сторони погодили, що в разі прострочення розрахунку за поставлений Товар, на вимогу Продавця, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.

Пунктом 10.4. Договору сторони погодили, що в разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад десять календарних днів, але не більше двадцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору Покупець, на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі десять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.

В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад двадцять календарних днів, але не більше тридцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору Покупець, на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.

В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору Покупець, на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.

Згідно з п. 10.6. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу країни, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами підписано ряд Додатків до Договору, у яких погоджено асортимент, кількість, ціну, загальну вартість Товару та строк оплати (а.с. 10-15, т. 1):

- на суму 101 139,72 грн з ПДВ, строк оплати не пізніше 01.11.2021 (додаток №1 від 09.04.2021);

- на суму 400 036,03 грн з ПДВ, строк оплати не пізніше 01.11.2021 (додаток №2 від 09.04.2021);

- на суму 515 226,19 грн з ПДВ, строк оплати не пізніше 01.11.2021 (додаток №3 від 07.05.2021);

- на суму 356 055,86 грн з ПДВ, строк оплати не пізніше 01.11.2021 (додаток №4 від 14.05.2021);

- на суму 261 930,9 грн з ПДВ, строк оплати не пізніше 01.11.2021 (додаток №5 від 03.06.2021);

- на суму 250 291,97 грн з ПДВ, строк оплати: 50% від вартості Товару протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку на оплату та 50% від вартості Товару не пізніше 20.11.2021 з урахуванням Дооцінки (додаток №6 від 16.08.2021).

Позивачем здійснено поставку відповідачу обумовленого Додатками до Договору Товару на загальну суму 1 886 486,43 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №25/ПЛ2021-1 від 15.04.2021 на суму 401 841,79 грн з ПДВ;

- №25/ПЛ2021-2 від 16.04.2021 на суму 101 139,72 грн з ПДВ;

- №25/ПЛ2021-4 від 07.05.2021 на суму 515 226,19 грн з ПДВ;

- №25/ПЛ2021-6 від 18.05.2021 на суму 356 055,86 грн з ПДВ;

- №25/ПЛ2021-8 від 03.06.2021 на суму 261 930,9 грн з ПДВ;

- №25/ПЛ2021-11 від 17.08.2021 на суму 250 291,97 грн з ПДВ;

Як підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 22, т. 1), відповідачем сплачено 1 225 146 грн за Договором поставки №25/ПЛ2021-1 від 09.04.2021, з яких 125 146 грн - попередня оплата згідно додатку №6 від 16.08.2021 до Договору.

Поряд з цим, як стверджує позивач, останнім зараховано суму 358 146,12 грн, яка виникла як переплата за іншим договором поставки, в рахунок погашення заборгованості за спірним Договором.

Відтак несплаченою залишається вартість Товару на загальну суму 303 194,31 грн (1 886 486,43 грн - 1 225 146 грн - 358 146,12 грн = 303 194,31 грн), з яких залишок боргу за додатком №5 від 03.06.2021 до Договору становить 178 048,34 грн, решта 125 145,97 грн - залишок боргу згідно додатку №6 від 16.08.2021 до Договору.

Несплата Приватним підприємством "Павлівка" решти вартості отриманого Товару в обумовлений Договором строк слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" із відповідним позовом до суду. Поряд з цим позивачем проведено дооцінку вартості несплаченого Товару згідно додатку №6 від 16.08.2021 до Договору з урахуванням курсу продажу Євро до гривні, внаслідок чого основний борг заявлено в сумі 333 593,17 грн. Водночас позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 137,36 грн - пені та 90 958,29 грн - штрафу внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №25/ПЛ2021-1 від 09.04.2021.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Факт поставки відповідачу обумовленого додатками до Договору Товару підтверджено належними первинними документами - накладними. При цьому відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено оплати вартості поставленого позивачем Товару на суму 303 194,31 грн, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Поряд з цим позивачем заявлено до стягнення з відповідача основний борг в сумі 333 593,17 з урахуванням курсової різниці згідно з умовами, які містяться в додатку №6 від 16.08.2021 до Договору (а.с. 15, т. 1).

Так, додатком №6 від 16.08.2021 до Договору визначено зміну ціни Товару з прив`язкою курсу Євро до гривні.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17.

Арифметичною перевіркою правильності нарахування курсової різниці згідно умов додатку №6 від 16.08.2021 до Договору помилок не виявлено (нарахування здійснено з урахуванням курсу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України на 12.12.2022 (банківський день, що передує дню позову) - 38,99 грн за 1 Євро).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення позивачем основного боргу в сумі 333 593,17 грн з урахуванням курсової різниці.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 9 137,36 грн - пені та 90 958,29 грн - штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 10.3. сторони погодили, що в разі прострочення розрахунку за поставлений Товар, на вимогу Продавця, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.

Окрім того, згідно із п. 10.4. Договору в разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору Покупець, на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Поряд з цим за змістом п. 10.6. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу країни, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" за період прострочення з 22.11.2022 по 13.12.2022 на суму 303 194,31 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені в сумі 9 137,36 грн, як заявлено позивачем.

Окрім того, арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем до стягнення штрафу в силу умов п. 10.4. Договору помилок не виявлено (303 194,31 х 30% = 90 958,29 грн, позаяк прострочення тривало понад 30 календарних днів).

Отже, з відповідача підлягають стягненню, окрім суми основного боргу, 9 137,36 грн - пені та 90 958,29 грн - штрафу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів її погашення.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 6 505,33 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Павлівка" (вул. Миру, буд. 207, с. Павлівка, Хмільницький (Калинівський) район, Вінницька область, 22436, код ЄДРПОУ 36657911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (вул. Стельмаха, 6-А, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 41694117) 333 593,17 грн - основного боргу; 9 137,36 грн - пені; 90 958,29 грн - штрафу та 6 505,33 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - tonya.guryna@gmail.com; представника позивача - Єрмоленко Д.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне рішення складено 27 березня 2023 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Стельмаха, 6-А, м. Київ, 03040;

3 - відповідачу - вул. Миру, буд. 207, с. Павлівка, Хмільницький (Калинівський) район, Вінницька область, 22436.