Ухвала

від 22.03.2023 по справі 910/17231/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.03.2023Справа № 910/17231/18Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали

скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця

у справі

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

до Київської міської організації партії "Реформи і порядок"

про стягнення 26 536,70 грн,

Представники сторін та державного виконавця: не з`явились

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 у справі № 910/17231/18 (суддя Блажівська О.Є.) позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" задоволено. Стягнуто з Київської міської організації партії "Реформи і порядок" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" заборгованість з орендних платежів 26 536,70 грн. Також стягнуто з Київської міської організації партії "Реформи і порядок" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

18.03.2019 Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання вказаного вище рішення.

01.02.2023 до суду надійшла заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" про прийняття скарги № 431-1901/6юр. від 19.01.2023 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями скаргу передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 поновлено Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" процесуальний строк для подачі вказаної вище скарги та призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2023.

27.02.2023 через підсистему Електронний суд Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подані копії матеріалів виконавчого провадження № 65411933, з клопотанням про розгляд скарги без участі державного виконавця.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 27.02.2023 представника боржника суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти розгляд скарги на 22.03.2023.

14.03.2023 до суду від стягувача надійшли уточнення до скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.

14.03.2023 до суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали від 27.02.2023 надійшли належним чином засвідчені копії ВП № 65411933, з клопотанням про розгляд скарги без участі державного виконавця.

У судове засідання 22.03.2023 учасники провадження не з`явились.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Отже, неявка в судове засідання представників сторін та представника виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги.

Стягувач вказував, що державним виконавцем не вжито вичерпних заходів примусового виконання судового рішення та незаконно повернуто виконавчий документ. Водночас, відповідно до поданих 14.03.2023 уточнень до скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, позивач просить також зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанну Юріївну здійснити виїзд за юридично зареєстрованою адресою боржника; арештувати, опечатати та вилучити належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення в межах боргу на суму 26 536,70 грн; звернути стягнення на частки боржника в статутних фондах підприємств, засновником яких є боржник (в разі виявлення); викликати Голову Київської міської організації партії "Реформи і порядок" Яцук В.М. для надання пояснень за фактами невиконання рішення або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов`язань за наказом Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 або погашення заборгованості за цим наказом.

Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення, суд вважає, що скарга стягувача на неправомірній дії державного виконавця під час виконання судового рішення у справі № 910/17231/18 є частково обґрунтованою, з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає заходи примусового виконання рішень, якими є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з наданих суб`єктом оскарження доказів (копій ВП № 65411933), в ході виконання судового рішення державним виконавцем на підставі заяви стягувача №431-54 юр від 29.04.2021 було 13.05.2021 відкрите виконавче провадження ВП № 65411933 про стягнення заборгованості в сумі 26 536,70 грн; встановлено боржнику КМОП "РіП", код ЄДРПОУ 32375554, строк добровільної сплати боргу та подання декларації про доходи та майно; визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; стягнуто витрати виконавчого провадження; отримано відповідь про відсутність даних про зареєстровані транспортні засоби боржника на запит до МВС; отримано відповідь 13.05.2021 та 13.05.2021 та 09.11.2022 про ненадходження даних про відкриті рахунки у банках та інших фінансових установах, а 20.12.2022 повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на неможливість стягнення боргу вжитими державним виконавцем заходами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суд зазначає, що повернення виконавчого документа з наведених підстав є правомірним лише в тому разі, якщо державний виконавець реалізував увесь комплекс своїх можливостей та повноважень щодо розшуку майна і вжиті ним в повному обсязі заходи не дали змоги виявити майно, на яке може бути звернено стягнення.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частина 3 указаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/17231/18, на виконання якого було видано наказ від 18.03.2019, не виконано.

Водночас, державним виконавцем перевірено лише наявність реєстрації транспортних засобів та відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах, що не в повній мірі відповідає вимогам норм вказаного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Невжиття головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанною Юріївною всіх належних, ефективних та своєчасних заходів, які передують ухваленню ним постанови від 20.12.2022 про повернення виконавчого документа відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", свідчать про неправомірність дій державного виконавця при винесені постанови.

За приписами ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанни Юріївни про повернення виконавчого документа від 20.12.2022 ВП №65411933 є передчасною, а відтак підлягає скасуванню.

Щодо вимог стягувача про зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанни Юріївни вчинити дії, вказані в уточненнях до скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, суд зазначає, що спосіб та порядок виконання судових рішень визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду, з огляду на що суд відмовляє у вказаній частині скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" щодо неправомірних дій державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанни Юріївни при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.12.2022 ВП №65411933.

Керуючись статтями 234-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанни Юріївни в межах ВП № 65411933 - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанни Юріївни при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.12.2022 ВП №65411933.

3. Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хом`як Жанни Юріївни про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.12.2022 ВП №65411933.

4. В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 27.03.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко