Рішення

від 28.03.2023 по справі 910/1051/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2023Справа № 910/1051/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд"

про стягнення 83 061,18 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд" про стягнення 83 061,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань за договором про надання в експлуатацію майданчика для паркування № ДНП-2019-04/02 від 05.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1051/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.02.2023 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 01054 93686263 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До Господарського суду міста Києва 14.02.2023 повернувся конверт з поштовим відправленням № 01054 93686263 із відміткою про повернення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, дата довідки ф.20: 11.02.2023.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 вручена відповідачу 11.02.2023.

Станом на 28.03.2023 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркінг Інвест Груп" (сторона-2) 5 квітня 2019 року укладено договір про надання в експлуатацію майданчика для паркування № ДНП-2019-04/02 відповідно до умов якого сторона-1 передала за плату стороні-2 в експлуатацію 39 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, що розташовані на майданчику для паркування за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 22-в, в межах ІІІ територіальної зони паркування міста Києва, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їх транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.1. договору майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

Згідно з пунктом 3.4. договору щомісяця до 10 числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку не підписання стороною-2 акту в строк до 20 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним стороною-2 без зауважень.

Пунктом 4.1. договору визначено, що плата стороною-2 позивачу становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу.

Відповідно до пункту 4.3. договору плата за провадження діяльності на майданчику для паркування здійснюється в розмірі 100% місячної вартості не пізніше 20 числа місяця, щодо якого проводиться оплата.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2022 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на один календарний рік (пункти 7.1. та 7.3. договору).

Актом приймання-передачі від 26 червня 2019 року, підписаним сторонами, позивач передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг Інвест Груп" прийняло в експлуатацію паркувальний майданчик на 43 машиномісця.

В подальшому, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркінг Інвест Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд" (відповідач) було укладено угоду від 05.08.2019 № 12 про зміну сторони договору від 05.04.2019 № ДНП-2019-04/02, відповідно до її умов від Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Інвест Груп" до відповідача перейшли права, обов`язки та відповідальність по договору від 05.04.2019.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору про надання в експлуатацію майданчика для паркування від 05.04.2019 № ДНП-2019-04/02 позивач за період лютий 2022 року, травень 2022 року - листопад 2022 року надав відповідачу в експлуатацію майданчик для паркування, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг № 1306 від 28.02.2022 на суму 7 098,00 грн, № 1668 від 31.03.2022 на суму 7 858,50 грн, № 1951 від 31.05.2022 на суму 4 056,00 грн, № 2527 від 30.06.2022 на суму 7 605,00 грн, № 3042 від 31.07.2022 на суму 7 858,50 грн, № 3698 від 31.08.2022 на суму 7 858,50 грн, № 4191 від 30.09.2022 на суму 7 605,00 грн, № 4805 від 31.10.2022 на суму 7 858,50 грн та № 5432 від 30.11.2022 на суму 7 605,00 грн, а загалом на суму в розмірі 65 403,00 грн.

Вказані акти надання послуг за договором від 05.04.2019 № ДНП-2019-04/02 на загальну суму в розмірі 65 403,00 грн підписані в односторонньому порядку позивачем.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку не підписання відповідачем акту в строк до 20 числа акт приймання-передачі наданих в попередньому місяці послуг вважається підписаним останнім без зауважень.

Оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від підписання актів надання послуг за період лютий 2022 року, травень 2022 року - листопад 2022 року, суд приходить до висновку, що відповідно до умов пункту 3.4. договору про надання в експлуатацію майданчика для паркування від 05.04.2019 № ДНП-2019-04/02 вказані послуги вважаються прийнятими відповідачем без зауважень.

Позивач, також, зазначив, що за відповідачем рахується переплата за попередній період у розмірі 0, 60 грн.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору про надання в експлуатацію майданчика для паркування № ДНП-2019-04/02 від 05.04.2019 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості послуг, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 65 402,40 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати послуг на суму 65 402,40 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 65 402,40 грн є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 483,75 грн пені, 5 262,75 грн інфляційних нарахувань та 912,28 грн 3% річних нарахованих за загальний період з 21.02.2022 по 31.12.2022.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору від 05.04.2019 № ДНП-2019-04/02 визначено, що у разі порушення відповідачем строків здійснення оплати встановлених цим договором, позивач набуває право вимоги у відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є не вірним, оскільки в порушення норм частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За перерахунком суду, сума пені за загальний період прострочення з 22.02.2022 по 31.12.2022 становить 11 454,02 грн.

Відтак, вимоги про стягнення пені у розмірі 11 483,75 грн підлягають частковому задоволенню на суму 11 454,02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України).

За перерахунком суду, сума 3% річних нарахована за загальний період з 22.02.2022 по 31.12.2022 становить 888,75 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 912,28 грн підлягають частковому задоволенню на суму 888,75 грн.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем заявлена сума інфляційних нарахувань становить 5 262,75 грн, що є менше ніж нарахована судом.

Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає заявлена позивачем сума інфляційних нарахувань у розмірі 5 262,75 грн.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 11 454,02 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 888,75 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 5 262,75 грн.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд" (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27, офіс 304/1, ідентифікаційний код 38557267) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, ідентифікаційний код 35210739) заборгованість у розмірі 65 402 (шістдесят п`ять тисяч чотириста дві) грн 40 коп., пеню у розмірі 11 454 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 02 коп., 3% річних у розмірі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 262 (п`ять тисяч двісті шістдесят дві) грн 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн 28 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк