Рішення

від 28.03.2023 по справі 910/1612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2023Справа № 910/1612/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд», м. Київ

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"», м. Київ

про стягнення 787 514,88 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» (далі - ТзОВ «ПрофТехноТрейд»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (далі - ДП «НАЕК "Енергоатом"»/відповідач) про стягнення 787 514,88 грн, у тому числі: 647 094,00 грн - основного боргу, 122 408,62 грн - інфляційних втрат та 18 012,26 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки товару №53-121-13-21-11004 від 21.12.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.02.2023 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.02.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «НАЕК "Енергоатом"» стверджує, що є неналежним відповідачем у цій справі з огляду на те, що договір поставки товару №53-121-13-21-11004 від 21.12.2021 укладено позивачем із ДП «НАЕК "Енергоатом"» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», відтак, саме останнє є належним відповідачем у цій справі. Разом із тим, ДП «НАЕК "Енергоатом"» зазначає про неможливість виконання зобов`язань за договором поставки товару №53-121-13-21-11004 від 21.12.2021 у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин внаслідок воєнної агресії Російської Федерації проти України. Водночас, відповідач вказує на неправильне визначення періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу з оплати частини вартості товару у розмірі ПДВ (107 849,00 грн).

21.02.2023 до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив та заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій ТзОВ «ПрофТехноТрейд» просить суд стягнути з ДП «НАЕК "Енергоатом"» заборгованість в сумі 647 094,00 грн, 3% річних в сумі 19 075,98 грн та інфляційні втрати в сумі 128 879,56 грн.

23.02.2023 до канцелярії суду ТзОВ «ПрофТехноТрейд» подало додаткові пояснення по справі.

02.03.2023 до канцелярії суду від ДП «НАЕК "Енергоатом"» надійшли додаткові пояснення по справі.

03.03.2023 до канцелярії суду від ДП «НАЕК "Енергоатом"» надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

23.03.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій ТзОВ «ПрофТехноТрейд» просить суд стягнути з ДП «НАЕК "Енергоатом"» заборгованість в сумі 647 094,00 грн, 3% річних у розмірі 17 285,38 грн та інфляційні втрати в сумі 105 152,78 грн.

Суд прийняв до розгляду заяву ТзОВ «ПрофТехноТрейд» про зменшення розміру позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» (далі - постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - покупець) укладено договір поставки товару №53-121-13-21-11004, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і сплатити товар, зазначений у п. 1.1. цього договору.

В п. 1.2. договору сторони погодили, що строк поставки товару: грудень 2021 року.

Згідно п. 3.1. договору вартість товару за договором складає 647 094,00 грн, крім того ПДВ 20%, що складає 107 849,00 грн, загальна вартість складає 539 245,00 грн без ПДВ.

У відповідності до п. 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Поставка товару відбувається на умовах DDP м. Енергодар, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажоодержувач ЗВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК "Енергоатом"», м. Енергодар, вул. Промислова, 133 (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.4. договору постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 9.1. договору форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодинними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно із законодавством України, або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України (п. 9.2. договору).

За змістом п. 9.3. договору сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 (трьох) місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

Згідно п. 9.4. договору наявність форс-мажорних обставин звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язання за договором.

Договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (п. 12.1. договору).

На виконання умов цього договору, 04.01.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 647 094,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 107 849,00 грн, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 137 від 31.12.2021.

14.01.2022 позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31122021 на загальну суму 647 094,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 107 849,00 грн.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 674 094,00 грн.

27.01.2023 ТзОВ «ПрофТехноТрейд» надіслало ДП «НАЕК "Енергоатом"» претензію про сплату заборгованості у розмірі 647 094,00 грн за договором поставки товару № 53-121-13-21-11004 від 21.12.2021.

ДП «НАЕК "Енергоатом"» відповіді на претензію не надало, заборгованість не погасило.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з ДП «НАЕК "Енергоатом"» борг у сумі 647 094,00 грн, а також 3% річних у розмірі 17 285,38 грн та інфляційні втрати в сумі 105 152,78 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 21.12.2021 між ТзОВ «ПрофТехноТрейд» та ДП «НАЕК "Енергоатом"» в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція» укладено договір поставки товару № 53-121-13-21-11004, відповідно до якого позивач 04.01.2022 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 647 094,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 137 від 31.12.2021.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, у відповідності до п. 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

При цьому, відповідно до п. 3.3. договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

З наведеного вбачається, що відповідач повинен був оплатити вартість поставленого товару на суму 539 245,00 грн до 05.03.2022, разом із тим, оскільки цей день є вихідним днем, відповідно останнім днем оплати було 07.03.2022.

Крім того, на виконання умов п. 3.3. договору позивачем 14.01.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31122021 на загальну суму 647 094,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 107 849,00 грн, відповідно, після реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН у ДП «НАЕК "Енергоатом"» виник обов`язок зі сплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ, тобто 107 849,00 грн.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується ДП «НАЕК "Енергоатом"».

Крім того, судом також встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією від 27.01.2023 про сплату заборгованості, однак, претензія залишена відповідачем без задоволення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору поставки товару № 53-121-13-21-11004 від 21.12.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 647 094,00 грн.

Щодо заперечень ДП «НАЕК "Енергоатом"», що підприємство не є належним відповідачем у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

За змістом частин 1, 2 статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

Отже, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

За змістом ч. 3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

З наведеного вбачається, що звернення позивача до відокремленого підрозділу юридичної особи є правом, а не обов`язком позивача, відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів ДП «НАЕК "Енергоатом"», що належним відповідачем у цій справі є Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «НАЕК "Енергоатом"» .

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відстрочення виконання основного зобов`язання з оплати поставленого товару до закінчення форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, з огляду на наступне.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 8419-IX.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 20.05.2023.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Так, в п. 9.3. договору передбачено, що сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 (трьох) місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

Згідно п. 9.4. договору наявність форс-мажорних обставин звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язання за договором.

З наведеного вбачається, що в п. 9.3. договору сторони погодили, що сторона яка зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором повинна письмово повідомити іншу сторону про їх наявність протягом 5 днів з початку їх дії, проте, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем повідомлення позивачу про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним зобов`язань з оплати за поставлений товар за договором поставки товару №53-121-13-21-11004 від 21.12.2021

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 17 285,38 грн та інфляційні втрати в сумі 105 152,78 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розрахунок обчислено арифметично вірно, що має наслідком їх задоволення у повному обсязі.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» (04082, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1; ідентифікаційний код 44019424) 647 094 (шістсот сорок сім тисяч дев`яносто чотири) грн 00 коп. - основного боргу, 17 285 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн 38 коп. - 3% річних, 105 152 (сто п`ять тисяч сто п`ятдесят дві) грн 78 коп. - інфляційних втрат та 11 542 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн 98 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук