Ухвала

від 28.03.2023 по справі 911/854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/854/23

Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Акціонерного товариства "БАНК СІЧ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІДНА ФТОСЕРВІС "

про звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства "БАНК СІЧ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІДНА ФТОСЕРВІС" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі Договорів іпотеки (торгівельно-розважальний комплекс, який знаходяться у Київській області, який належить на праві власності відповідачу) шляхом продажу на прилюдних торгах.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі.

Звертаючись із позовом до суду, позивач подав клопотання, в якому просить відстрочити йому сплату судового збору до прийняття судового рішення по справі, посилаючись на те, що Акціонерне товариство "БАНК СІЧ" перебуває у скрутному матеріальному становищі та у стані ліквідації, є неплатоспроможним, а тому не має змоги сплатити судовий збір.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.

Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Проте, оскільки позивачем не наведено доводів і не подано доказів на підтвердження свого майнового стану, який не дозволяє виконати вимоги закону та сплатити судовий збір у встановленому законом порядку, за таких обставин необґрунтована з посиланням на обставини, які мали б виключний характер, і не підтверджена належним чином клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач не зазначає за рахунок яких коштів ним буде сплачений судовий збір станом на дату прийняття рішення у справі.

Таким чином, позовна подана з порушенням ч. ч. 1-2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- відомостей щодо вартості спірного майна на яке позивач просить звернути стягнення;

- доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

3. На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити прокурору десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати прокурора заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду у відповідності до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

5. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати прокурору.

6. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін