Рішення

від 27.03.2023 по справі 293/262/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/262/23

Провадження № 2/293/200/2023

27 березня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

16.02.2023 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сищука Віктора Володимировича, який діє в його інтересах на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1042404 від 10.02.2023, звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Черняхівської селищної ради, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 2,2613 га, з кадастровим номером 1825687400:03:000:0093, розташовану на території Селянщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЖТ №015553 від 14.12.2002.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається у тому числі із земельної ділянки, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №015553 від 14.12.2002, яка розташована на території Селянщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області площею 2,2613 га, кадастровий номер 1825687400:03:000:0093, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе своє майно, в тому числі і вище вказану земельну ділянку заповів ОСОБА_1 . Для оформлення спадкових прав позивач звернувся до приватного нотаріуса Черняхівського районного округу Котенко Л.І., якою 24.10.2018 відкрита спадкова справа №68/2018. Згодом зазначена справа передана приватному нотаріусу Житомирського районного округу Драч Н.В.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 відмовлено у постанові від 08.02.2023 №79/02-14. Підставою відмови є відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

В зв`язку з цим позивач не має можливості в позасудовому порядку скористатись своїм правом на спадкове майно і змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 20.02.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали (а.с.17).

08.03.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Сищука В.В. про виправлення недоліків з копією заповіту та витягом з газети «Нове життя» від 03.03.2023, в якій міститься оголошення про втрату державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ ЖТ №051553, виданий 14.12.2002 на ім`я ОСОБА_2 . В клопотанні також вказує про те, що у позовній заяві не вірно вказано номер державного акту про право власності на земельну ділянку замість №015553 вірний номер 051553 (а.с.19-22).

Ухвалою від 09.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в цивільній справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 14:00 год. 27.03.2023 (а.с.23).

27.03.2023 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. 17.03.2023 до суду надійшла заява представник відповідача територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради, в якій вона просить розглядати справу за відсутності представника селищної ради. Щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с.25).

27.03.2023 представник позивача адвокат Сищук В.В. подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності позивача та його відсутності. Позовні вимоги підтримує (а.с.26).

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.3ст.200 ЦПК Українисуд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно вимог ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи ту обставину, що відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача, суд розцінює вказану заяву як визнання позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та вважає за можливе винести рішення з підготовчого судового засідання у відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

ОСОБА_1 , відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Черняхівським РВ УМВС України в Житомирській області 18.09.2003, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Селянщина Черняхівського району Житомирської області (а.с.4-5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Селянщина, Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , від 02.05.2018, актовий запис №4 (а.с.7).

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 підтверджує те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 (а.с.8).

Копія заповіту ОСОБА_2 від 04.03.2010 свідчить про те, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось заповів своєму сину ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено ОСОБА_3 Селянщинським сільським головою Черняхівського району Житомирської області (а.с.21).

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9908132022023 від 08.02.2023 свідчить про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 1825687400:03:000:0093 площею 2.2613 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.12.2002 111-ЖТ 051553 (а.с.9-10).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 08.02.2023 №79/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку за кадастровим номером 1825687400:03:000:0093 площею 2.2613 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою відмови є відсутність документа, що підтверджує право власності спадкодавця на зазначену земельну ділянку (а.с.11).

Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ «ЗемЮрКонсалтинг» найбільш вірогідна ринкова вартість вище зазначеної земельної ділянки становить 34598 грн. (а.с.14).

В зв`язку з втратою оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю, позивач подав оголошення в газету «Нове життя» редакція від 03.03.2023 про визнання недійсним втраченого Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ ЖТ №051553 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.22).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових заходів з метою забезпечення реалізації цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом (ст.6 ЦПК України).

Відповідно дост.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Даний спір виник у зв`язку із неможливістю позивачем отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Об`єктами права власності є будь-які речі (майно). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності за земельну ділянку у порядку спадкування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно зі статтями 1216 та 1217ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч.2ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами частини першої та частини другоїстатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першоюстатті 1270 ЦК Українипередбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1ст.1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права позивача оформити спадщину за законом у нотаріуса після смерті спадкодавця, відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

За вказанихобставин,судом встановлено, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .До складуспадщини післяйого смертіувійшло правона земельнуділянку,площею 2,2613га,кадастровий номер1825687400:03:000:0093,яка знаходитьсяна територіїСелянщинської сільськоїради Черняхівськогорайону Житомирськоїобласті.Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщинупісля смертібатька,однак немає можливостіотримати свідоцтвопро правовласності наземельну ділянкув порядкуспадкування внотаріальній конторіу зв`язкуз відсутністюправовстановлюючого документуна земельнуділянку. Вимога позивача про визнання за ним права власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, зважаючи на відмову приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з підстав відсутності правовстановлюючого документу.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та він не просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, суд вважає за можливе судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.1216, 1217, 1220, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 141, 189-200, 247, 258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 2,2613 га з кадастровим номером 1825687400:03:000:0093,розташовану натериторії Селянщинськоїсільської радиЧерняхівського районуЖитомирської області,цільове призначеннядля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,яка належалапомерлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку 111-ЖТ 051553 від 14.12.2002.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної силипісля закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО