Рішення

від 20.03.2023 по справі 443/327/15-ц

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/327/15-ц

Провадження №2/443/18/23

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2023 рокуЖидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи Жидачівська міська рада Львівської області, Відділ Держгеокадастру у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_6 , про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

позивачі звернулись до суду із позовом, в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просили: визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 12.04.2000, посвідчений приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Михайлюк Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №394; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на частку у розмірі 7/16 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену реєстратором КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», згідно з рішенням про державну реєстрацію від 05.01.2010; визнати недійсним свідоцтво від 12.05.2011 про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. та зареєстроване в реєстрі за №1883; визнати недійсним заповіт ОСОБА_8 від 27.02.2014, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вільховецької сільської ради Процан Г.А. та зареєстрований в реєстрі за №52 в частині заповітного розпорядження за яким 7/16 частині житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_8 заповів ОСОБА_1 ; визнати недійсним свідоцтво від 01.10.2014 про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори Матесек В.В. та зареєстроване в реєстрі за №949; визнати за ОСОБА_4 у порядку спадкування право власності на 7/64 частин житлового будинку з прилеглими господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_5 у порядку спадкування право власності на 7/64 частин житлового будинку з прилеглими господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_9 право власності нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: веранду під літ. «а1», площею 23,4 кв.м., літню кухну під літ. «В», площею 28,6 кв.м., підвал під літ. «в1», площею 28,6 кв.м., сарай під літ. «Г», площею 37,1 кв.м., сарай під літ. «Д», площею 44,7 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 15.04.1994 Жидачівським районним судом Львівської області ухвалено рішення, яким встановлено право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в таких долях: ОСОБА_10 5/16 частина будинковолодіння; ОСОБА_4 1/16 частина будинковолодіння; ОСОБА_5 1/16 частина будинковолодіння; ОСОБА_7 7/16 частина будинковолодіння; ОСОБА_6 2/16 частин будинковолодіння. Вказаний житловий будинок з прилеглими до нього будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці, що належить ОСОБА_11 , яка у 1995 році за згодою усіх співвласників будинковолодіння добудувала за власні кошти до згаданого житлового будинку: веранду під літ. «а1», площею 23,4 кв.м.; літню кухню під літ. «В», площею 28,6 кв.м.; підвал під літ. «в1», площею 28,6 кв.м.; сарай під літ. «Г», площею 37,1 кв.м.; сарай під літ. «Д», площею 44,7 кв.м. Усе новостворене майно ОСОБА_9 споруджувала за власні кошти і таке не могло бути успадковане ОСОБА_1 чи іншими особами. 29.07.1997 виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради було прийнято рішення №98 «Про узаконення самовільно збудованої будівлі ОСОБА_12 с.Тейсарів».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 у м.Оренбург (російська федерація). ОСОБА_5 та ОСОБА_4 30.01.2009 звернулись до Жидачівської державної нотаріальної контори із заявами від 28.01.2009 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , що містяться у спадковій справі №174/2010. Виходячи із інформаційної довідки від 12.12.2020 №236708925 у Реєстрі права власності на нерухоме майно 08.06.2011 було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на 7/16 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину, реєстр 1883, 12.05.2011, Стрийська держнотконтора. Матеріали спадкової справи №174/2010 не містять свідоцтва про право на спадщину, реєстр 1883, 12.05.2011. Державна реєстрація права власності ОСОБА_8 на підставі свідоцтва від 12.05.2011 здійснювалася КП ЛОР «Стрийське міжміське бюро технічної інвентаризації». Таке свідоцтво видане Стрийською державною нотаріальною конторою в рамках спадкової справи №350/2009. З названого свідоцтва слідує, що спадщина, на яку ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7 видане дане свідоцтво, складається з 7/16 частин житлового будинку разом із відповідною частиною належним до нього господарських споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 на землях сільської ради. Житловий будинок А-2, цегляний складається з однієї кухні та трьох житлових кімнат, до якого належать такі господарські споруди: цегляна літня кухня В, цегляні сараї Г,Д, дощата вбиральня Д, дощата вбиральня Е, бетонна вигрібна яма Є, водоколонка к, огорожа 1, металеві ворота 2,3. Ця частина будинку належала померлій на підставі рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 15.04.1994.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 .

Зі свідоцтва від 01.10.2014 про право на спадщину за заповітом, видного державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №949 вбачається, що спадщина, на яку ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_8 видане дане свідоцтво, складається з 7/16 частин житлового будинку разом із відповідною частиною належних до нього господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці Вільховецької сільської ради, належних померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.05.2011, виданого Стрийською державною нотаріальною конторою. На земельній ділянці знаходяться: житловий будинок, що складається з однієї кухні та трьох кімнат (А-2), загальною площею 255,2 кв.м., житловою площею 62,9 кв.м., літня кухня (В), сарай (Г), сарай (Д), вбиральня (Е), вигрібна яма (Є), водоколонка (к), огорожа (1), ворота (2), ворота (3).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як дочки ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , вправі за правом представлення спадкувати після смерті ОСОБА_7 . Частка ОСОБА_1 у згаданому житловому будинку повинна становити 7/32, а не 7/16, як це є зараз.

Заповіт ОСОБА_7 вчинено з порушенням розділу VII «Спадкове право» Цивільного кодексу Української РСР, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. ОСОБА_7 ще з юних років страждала психічними розладами, що впливали на можливість розуміти значення своїх дій або керувати ними.

З огляду на те, що частка ОСОБА_7 у згаданому будинковолодінні була рівна 7/16, то ОСОБА_13 за законом у порядку спадкування мало належати 7/32 частин будинковолодіння.

Беручи до уваги те, що станом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_13 помер, за правом представлення частку останнього у спадковому майні у рівних частинах спадкують ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відтак, заповіт ОСОБА_8 є таким, що вчинений з порушенням Книги шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.02.2015 відкрито провадження у справі.

На підставі розпорядження керівника апарату Жидачівського районного суду Львівської області №154 від 31 липня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020 року головуючим у справі призначено суддю Жидачівського районного суду Львівської області Сливку С.І.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. від 03 серпня 2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 07.06.2021 в порядку витребування доказів зобов`язано Стрийську державну нотаріальну контору надати до Жидачівського районного суду Львівської області матеріали спадкової справи №350/2009 після смерті ОСОБА_7 .

Ухвалою підготовчого судового засідання від 22.07.2021 в порядку витребування доказів зобов`язано Комунальне підприємство «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» надати до Жидачівського районного суду Львівської області оригінал інвентаризаційної справи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

22.07.2021 представником відповідача ОСОБА_8 подано письмові пояснення (заперечення) на позовну заяву, згідно яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачами не надано жодних доказів того, що ОСОБА_7 страждала психічними розладами, як і не надано жодного рішення про визнання ОСОБА_7 обмежено дієздатною чи недієздатною. Аналогічно і щодо заповіту ОСОБА_8 .

Ухвалою підготовчого судового засідання від 17.02.2022 провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

Ухвалою від 07.04.2022 провадження у справі поновлено.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 23.09.2022 роз`єднано позовні вимоги, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 28.10.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 28.10.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28.10.2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачі та їх представники в судове засідання повторно не з`явились, однак від позивачів надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представники позивачів не повідомили суд про причини неявки, хоч про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, заяв про розгляд справи у їх відсутності не надходило, а тому суд визнає причини їх неявки неповажними та, зважаючи на заяви позивачів, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Відповідач та його представники в судовому засіданні позов заперечили з мотивів, викладених у письмових поясненнях (запереченнях), додатково зазначивши, що позов є цілком безпідставним. Просили відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Жидачівської міської ради в судове засіданні не з`явився, подав відзив на позов, згідно якого повідомляє про відсутність на час розгляду справи інформації, яка б була підставою щодо заперечення позовних вимог. Також, просить проводити розгляд справи за відсутності представника Жидачівської міської ради.

Представник третьої особи Відділу Держгеокадастру у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та третя особа ОСОБА_6 у судове засідання повторно не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, а тому суд визнає причини їх неявки неповажними та вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши вступне слово відповідача та його представників, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81ЦПК України).

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 15.04.1994 року (Т.1. а.с.8-10) встановлено право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в таких долях за:

ОСОБА_10 5/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_4 1/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_5 1/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_7 7/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_6 2/16 частин будинковолодіння.

Рішенням виконавчого комітету Вільховецької сільської ради народних депутатів Жидачівського району Львівської області від 29.07.1997 №98 вирішено узаконити самовільно збудовану господарську будівлю: літню кухню, стайню, стодолу, і добудову до житлового будинку (Т.1 а.с.20).

Як видно із копій матеріалів спадкової справи №174/2010 від 02.04.2010, яка заводилася Жидачівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 (Т.1 а.с.121-145), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 30.01.2009 звернулися до Жидачівської ДНК із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Оренбург рф, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 24.02.2009 (Т.1 а.с.124). Окрім того, відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 07.04.2010 за параметрами пошуку ОСОБА_7 наявний запис за №1179346 про заповіт від імені ОСОБА_7 (Т.1 а.с.131).

Постановою державного нотаріуса Жидачівської державної нотаріальної контори від 11.09.2014 ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 , у зв`язку із тим, що відсутня реєстрація права власності в Стрийському МБТІ на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.21).

12.04.2000 ОСОБА_7 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Жидачівського нотаріального округу Михайлюк Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №394, згідно якого ОСОБА_7 усе належне їй майно, і все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_8 . Заповіт підписано ОСОБА_7 , її особу встановлено, дієздатність перевірено (Т.2 а.с.19, 91).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 16.04.2009 по справі №2-1139/2009 задоволено заяву ОСОБА_8 та визначено останньому строк у три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 . Рішення суду вступило в законну силу 27.04.2009 (Т.2 а.с.92).

Одночасно як видно із копій матеріалів спадкової справи №350/2009, яка заводилася Стрийською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_7 (Т.2 а.с.85-106), ОСОБА_8 12.05.2009 звернувся в Стрийську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 (Т.2 а.с.87).

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи) від 12.05.2009, за параметрами запиту: ОСОБА_7 , інформація у спадковому реєстрі відсутня (Т.2 а.с.88).

12.05.2011 державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого останній є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з складається з 7/16 частин житлового будинку разом із відповідною частиною належним до нього господарських споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 на землях сільської ради. Житловий будинок А-2, цегляний складається з однієї кухні та трьох житлових кімнат, площею 62,9 кв.м., до якого належать такі господарські споруди: цегляна літня кухня В, цегляні сараї Г,Д, дощата вбиральня Е, бетонна вигрібна яма Є, водоколонка к, огорожа 1, металеві ворота 2,3. Ця частина будинку належала померлій на підставі рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 15.04.1994., зареєстрованого в Стрийському МБТІ за №205 в книзі №2 (Т.2 а.с.18, 41, 104).

Відповідно до витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24984998 від 05.01.2010 та №24989812 від 06.01.2010 (Т.2 а.с.38, 40, 101,102), право спільної часткової власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_5 1/16, ОСОБА_4 1/16, ОСОБА_12 5/16, ОСОБА_6 2/16, ОСОБА_7 7/16.

08.06.2011 ОСОБА_8 зареєстрував своєї право власності на 7/16 частин житлового будинку разом із відповідною частиною належним до нього господарських споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.05.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 08.06.2011 №30234374, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.12.2020 №236708925 та довідкою Стрийського МБТІ від 30.09.2014 №2288 (Т.2 а.с.28, 35, 42).

01.10.2014 державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого останній є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з складається з 7/16 частин житлового будинку разом із відповідною частиною належним до нього господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці Вільховецької сільської ради, належних померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.05.2011, виданого Стрийською ДНК. На земельній ділянці знаходяться: житловий будинок, що складається з однієї кухні та трьох кімнат (А-2), загальною площею 255,2 кв.м., житловою площею 62,9 кв.м., літня кухня (В), сарай (Г), сарай (Д), вбиральня (Е), вигрібна яма (Є), водоколонка (к), огорожа (1), ворота (2), ворота (3) (Т.1 а.с.16).

01.10.2014 ОСОБА_1 зареєстровано право власності на успадковане майно право, а саме право приватної спільної часткової власності на 7/16 частин житлового будинку з прилеглими господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (А-2), літньої кухні (В), сараю (Г), сараю (Д), вбиральні (Е), вигрібної ями (Є), огорожі (1), ворота (2), ворота (3), водоколонка (к) (Т.1 а.с.14-15).

Також, 06.10.2014 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували своє право по 1/16 частин приватної спільної часткової власності на житловий будинок з прилеглими господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (А-2), літньої кухні (В), сараю (Г), сараю (Д), вбиральні (Е), вигрібної ями (Є), огорожі (1), ворота (2), ворота (3), водоколонка (к) (Т.1 а.с.12,13).

Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.12.2020 №236708925 (Т.2 а.с.26-28), житловий будинок з прилеглими господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності:

ОСОБА_5 1/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_4 1/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_9 5/16 частина будинковолодіння;

ОСОБА_6 2/16 частин будинковолодіння;

ОСОБА_1 7/16 частина будинковолодіння.

Також судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є доньками ОСОБА_13 , який в свою чергу був сином ОСОБА_7 (Т.1 а.с.137, 138, 139, 140).

Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 27.11.2001 (Т.1 а.с.18, 125), ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 48 років.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно дост.41 Конституції України, ч.ч. 1, 2ст. 321 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право приватної власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своє власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання ст.1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном.

Спір між позивачами та відповідачем, зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_9 виділені в окреме провадження, а також беручи до уваги підстави позовних вимог саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виник з правовідносин спадкування, що регулюється книгою VI «Cпадкове право» Цивільного кодексу України.

Так, статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.1 ст.1234 ЦК України).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч.1 ст.1235 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно приписів ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.Заповіт маєбути особистопідписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу.

Також, згідно ст.541 ЦК УРСР (чинного на момент складення заповіту ОСОБА_7 ), заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Статтею 1257 ЦК України передбачено, що заповіт,складений особою,яка немала наце права,а такожзаповіт,складений зпорушенням вимогщодо йогоформи тапосвідчення,є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.1,3 ст.1272 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З наявних у матеріалах справи вищезазначених доказів встановлено, що ОСОБА_8 у встановленому порядку прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 , зокрема звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на підставі рішення суду про визначення додатково строку для подання такої заяви, отримав свідоцтво про право на спадщину та зареєстрував своєї право приватної часткової власності на спадкове нерухоме майно (7/16 частки будинковолодіння).

В свою чергу ОСОБА_1 також у встановленому порядку прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_8 отримавши свідоцтво про право на спадщину та зареєструвавши своє право приватної часткової власності на спадкове нерухоме майно (7/16 частки будинковолодіння).

Як на підставу позову, позивачі покликаються на те, що волевиявлення ОСОБА_7 при вчиненні згаданого заповіту не було вільним, не відповідало її волі, оскільки остання страждала психічними розладами, що впливали на можливість розуміти значення своїх дій або керувати ними. Також, вони мали праву на частку у спадщині після смерті ОСОБА_7 як діти ОСОБА_13 (спадкування за правом представлення), який помер швидше за свою матір.

Разом з тим як встановлено судом, заповіт від імені ОСОБА_7 складений з дотриманням вимог щодо форми заповіту та його нотаріального посвідчення.

Жодних осіб, передбачених ч.1 ст.1241 ЦК України, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_7 не встановлено.

При цьому, позивачі не наводять жодних об`єктивних відомостей, які б свідчили про такий психічний стан ОСОБА_7 при вчиненні заповіту, за якого волевиявлення останньої не було вільним і не відповідало її волі, та не подають жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження своїх доводів.

Суд не бере до уваги як неналежні докази відповідь КНП Стрийської міської ради «Стрийська центральна районна лікарня» від 25.03.2021р. №339 (Т.2 а.с.138), відповідь КНП «Жидачівська міська лікарня» від 30.03.2021 №359 (Т.2 а.с.140) та відповідь КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» від 12.11.2021 №2952/с (Т.2 а.с.173), у яких вказується про те, що ОСОБА_8 перебував на лікуванні у травматологічному та хірургічному відділеннях, оскільки відомості зазначені у таких, зважаючи на підстави позовних вимог, жодним чином не стосуються предмету доказування у даній справі та не мають жодного правового значення для вирішення такої.

Також, як видно з матеріалів інвентаризаційної та реєстраційної справ на будинок АДРЕСА_1 , на момент реєстрації права приватної спільної часткової власності за усіма співвласниками, об`єкт нерухомого майна складався: житловий будинок під літ.А-2, літня кухня під літ.В, сарай під літ.Г, сарай під літ.Д, вбиральня під літ.Е, вигрібна яма під літ.Є, водоколонка під літ.К, огорожа №1, ворота №2, ворота №3. Розмір часток співвласників вказаного будинку не змінювався.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Отож підсумовуючи вищевикладане, зважаючи на те, що позивачами не подано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували доводи позовної заяви, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню .

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів.

Згідно ч.ч.1,3 ст.140 ЦПК України, особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

У випадках, коли сума витрат, пов`язаних, зокрема з витребуванням доказів, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові на позивача.

За клопотанням позивачів про витребування доказів судом було зобов`язано Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації надати до Жидачівського районного суду Львівської області оригінал інвентаризаційної справи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із наданням суду витребуваних доказів, Стрийським МБТІ понесено витрати в розмірі 512,14 грн., що підтверджується кошторисом по наданню послуг з представлення письмових доказів та актом №16 видання справ у тимчасове користування (Т.2 а.с.130, 131).

Враховуючи наведене, з позивачів підлягає стягненню на користь Стрийського МБТІ 512,14 грн. витрат, пов`язаних із наданням до суду доказів.

Керуючись ст.12,81,141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи Жидачівська міська рада Львівської області, Відділ Держгеокадастру у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_6 , про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності в порядку спадкування залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (м.Стрий вул.Котляревського, 27, ЄДРПОУ 03348614) 256 гривень 07 копійок витрат, пов`язаних з наданням до суду витребуваних доказів.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (м.Стрий вул.Котляревського, 27, ЄДРПОУ 03348614) 256 гривень 07 копійок витрат, пов`язаних з наданням до суду витребуваних доказів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 березня 2023 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка