Ухвала

від 28.03.2023 по справі 280/1870/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

28 березня 2023 рокуСправа № 280/1870/23 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали за позовом Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і компанія (69068, вул. Іванова, 20, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 00204777) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради (69005, вул. Перемоги, буд. 80, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 05498677) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і компанія (даліпозивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради, у якій просить суд: визнати умови «Тендерною документацію по процедурі відкриті торги (з особливостями)» UA-2023-02-16-012345-а, затвердженою рішенням уповноваженої особи від 16.02.2023 № 43-ос, дискримінаційними; визнати протиправним та скасувати протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43-ос-Н/1 від 01.03.2023 про відхилення тендерної пропозиції учасника (КТ «Запорізький автогенний завод») процедури відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого); визнати протиправним та скасувати протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43-ос-Н/2 від 02.03.2023 про визначення переможця закупівлі по процедурі відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого); визнати протиправним та скасувати рішення Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради про укладання договору закупівлі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» по процедурі відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого).

Позовна заява мотивована тим, що відповідачем через електронну систему електронних торгів «ProZorro» було розміщено оголошення про проведення процедури відкриті торги (з особливостями) UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого).

Згідно із Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43-ос-Н/1 від 01.03.2023 було відхилено тендерну пропозицію учасника процедури відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого) КТ «Запорізький автогенний завод».

02.03.2023 відповідачем в електронній системі закупівель було оприлюднено Протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43-ос-Н/2 від 02.03.2023 відповідно до якого визнано учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» переможцем закупівлі код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого) та вирішено прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю.

24.03.2023 в електронній системі закупівель було оприлюднено повідомлення про укладання договору закупівлі з переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс».

На думку позивача спірні рішення є протиправними та такими, що прийняті за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

У якості підстав визначення юрисдикції спору посилається на ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України).

Отже, позивач правовідносини, з приводу яких виник спір, вважає публічно-правовими та такими, що належать до юрисдикції адміністративного суду, відтак, для захисту своїх прав та інтересів Командитне товариство «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і компанія звернулось із позовною заявою до Запорізького окружного адміністративного суду.

Вказану позицію суддя вважає помилковою, а даний спір таким, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаєЗакон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII(далі -Закон № 922-VIII).

Пунктом 11 частини першоїстатті 1 Закону №922встановлено, що замовники - суб`єкти, визначені згідно ізстаттею 2цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 1 Закону №922, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

При цьому Закон № 922-VIIIне містить вказівки на юрисдикцію суду (загальний, господарський чи адміністративний), до якого потрібно безпосередньо оскаржувати порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону № 922-VIIIу сфері публічних закупівель використовуються чотири категорії Замовників:

1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;

2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті;

3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті (у даному випадку це юридична особа, що є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів);

4) юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради є Запорізька міська рада, котра здійснює діяльність за основним КВЕД 86.10 Діяльність лікарняних закладів.

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради, як замовник робіт, в контексті спірних правовідносин та положеньЗакону № 922-VIIIвідноситься до категорії замовників, передбачених ч.4 ст.2 Закону №922-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; (п.2 ч.1 ст.4 КАС України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, де суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому слід зазначити, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.

Суддя зазначає, що в даній справі предметом позову є визнання протиправними протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43-ос-Н/1 від 01.03.2023 про відхилення тендерної пропозиції учасника (КТ «Запорізький автогенний завод») процедури відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого) та протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43-ос-Н/2 від 02.03.2023 про визначення переможця закупівлі по процедурі відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого), а також рішення Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради про укладання договору закупівлі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» по процедурі відкритих торгів (з особливостями), UA-2023-02-16-012345-а, код ДК 021:2015-60180000-3 Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів (Послуги з перевезення кисню медичного рідкого).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Судом встановлено, що 24 березня 2023 року між Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» (Перевізник) укладено Договір №16/40 про надання транспортних послуг.

Тобто, між Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради та переможцем (Ідентифікатор закупівлі UA-2023-02-16-012345-a-а1) вже укладений договір.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 29.01.2019 (справа №819/829/17), від 14.05.2019 (справа №918/8453/17) та від 28.08.2019 (справа №802/1046/18-а) погодилась з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10.05.2016 (справа №826/7230/15) та зазначила, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб`єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів.Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Таким чином, як встановлено судом, оскільки між Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» вже укладено Договір №16/40 про надання транспортних послуг від 24.03.2023, то спір у цій справі не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів (спір про право).

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 1, п. 10 ч. 1ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначенихзакономвипадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини та, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суддя дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписівГПК Українимає вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керуєтьсязаконом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства, суддя доходить висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №280/1870/23.

Згідно частини 5ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 170, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі №280/1870/23 за позовом Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і компанія (69068, вул. Іванова, 20, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 00204777) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої допомоги» Запорізької міської ради (69005, вул. Перемоги, буд. 80, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 05498677) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя А.В. Сіпака