Рішення

від 27.03.2023 по справі 420/1107/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1107/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП:44069166 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» (вул. Залізнична, 56, смт. Овідіополь, Одеська область, 67800, код ЄДРПОУ 41277948) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» в якому позивач просить суд:

стягнути з ТОВ «ОШГК» (код ЄДРПОУ 41277948 ), а саме з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих підприємство суму заборгованості по орендній платі за землю - 56021 грн. 92 коп. (КБК 18010600) на бюджетний рахунок UA888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів УК у Одеській обл. /смт. Овідіополь /18010600.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, станом на 03.11.2022 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки - розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ «ОШГК» перед бюджетом загалом становить 56021 грн. 92 коп., а саме з орендної плати з юридичних осіб.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» зареєстроване Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 12.04.2017 р. за №15561020000062124. За даними Головного управління ДПС в Одеській області ТОВ «ОШГК» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Овідіопольській ДПІ з 12.04.2017 року та зареєстрований за №155317119293.

Станом на 03.11.2022 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки - розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ «ОШГК» перед бюджетом загалом становить 56 021 грн. 92 коп., а саме з орендної плати з юридичних осіб. Заборгованість виникла в результаті: нарахування податкового розрахунку земельного податку №9030653869 від 19.02.2021 року на суму 56021 грн. 92 коп..

У добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлені законом строки подана податкова декларація від 19.02.2021 року №41277948.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, податкові зобов`язання відповідача в розмірі 56021,92 грн. зі сплати орендної плати за земельні ділянки, визначені ним вказаною податковою декларацією, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України утворюють податковий борг в цій же сумі, який відповідачем не сплачений.

Позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надсилав відповідачу податкову вимоги за формою «Ю» №56586-13 від 17.03.2021 року, яка була вручена відповідачу 13.04.2021 року.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів оскарження або відкликання даної податкової вимоги.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України суд дійшов висновку, що адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з викладеним відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП:44069166 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» (вул. Залізнична, 56, смт. Овідіополь, Одеська область, 67800, код ЄДРПОУ 41277948) про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВ «ОШГК» (код ЄДРПОУ 41277948 ), а саме з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих підприємство суму заборгованості по орендній платі за землю - 56021 грн. 92 коп. (КБК 18010600) на бюджетний рахунок UA888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів УК у Одеській обл. /смт. Овідіополь /18010600.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка