Рішення

від 27.03.2023 по справі 420/17343/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17343/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ГРУПП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ГРУПП» до Одеської митниці в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати: картки відмов в прийнятті митних декларацій №UA500530/2022/000087, №UA500530/2022/000085, №UA500530/2022/000088, №UA500530/2022/000086, №UA500530/2022/000089, прийняті Одеською митницею;

визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товару №UA500530/2022/000011/1, №UA500530/2022/000009/1, №UA500530/2022/000012/1, №UA500530/2022/000010/1, №UA500530/2022/000013/1, прийняті Одеською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ГРІН ГРУП» звернулось до Одеської митниці (митний пост Ізмаїл) для ввезення на митну території України, на умовах тимчасового ввезення, 5 напівпричепів-цистерн силос для перевезення вантажів «THREE-AXLE SILOBAS SEMI TRAILER», тривісних, нових, 2016 року випуску, для цивільного використання, модель e24*2007/46*0078*01, торговельної марки NURSAN TRAILER від виробника NURSAN GIDA OTO ve NAK. SAN TIC. LTD. STL., країна виробництва TR, із номерами шасі NPS3ANRS2H1000145, NPS3ANRS2H1000161, NPS3ANRS2H1000162, NPS3ANRS2H1000153, NPS3ANRS2H1000148.

Як зазначає позивач, інспектору Одеської митниці, для оформлення митної декларації щодо тимчасового ввезення на територію України, надана уся первинна документація щодо придбання та доставки до порту Орлівка, 5 вищезазначених напівпричепів із зазначенням вартості одного напівпричепу 13 800,00 євро, у відповідності до договорів купівлі та оперативного лізингу. Поряд із цим, надані 5 звітів про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України. З огляду на стан напівпричепів, рік випуску та вартість відновлювального ремонту, суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_1 їхня ринкова вартість оцінена в 13 602,00 євро.

07 жовтня 2022 року ТОВ «ГРІН ГРУП» отримані 5 запитів від інспектора митного поста Ізмаїл Одеської митниці в яких зазначено наступне: існують сумніви щодо включення транспортних витрат та/або включення чи не включення вартості страхування у вартість товару; висновки про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України подані без додатків, а саме калькуляції відновлювального ремонту та фотофіксації пошкоджень; аналогічні транспортні засоби мають вартість 33 000,00 євро та 35000,00 євро; на підтвердження митної вартості надано не рахунок-проформу, а рахунок.

На підставі вищевикладеного, інспектор митного поста Ізмаїл Одеської митниці зобов`язав ТОВ «ГРІН ГРУП» надати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару.

10 жовтня 2022 року ТОВ «ГРІН ГРУП», у відповідь на вищезазначені запити інспектора митного поста Ізмаїл Одеської митниці надані 5 відповідей у яких зазначено наступне:

поставка товару (напівпричепів-цистерн силос для перевезення вантажів «THREE- AXLE SILOBAS SEMI TRAILER», тривісних, нових, 2016 року випуску) здійснена на умовах CFR, які передбачають обов`язок продавця (компанії СКАЙ ЛАЙТ ІНВЕСТ ФЗІ (SKY LIGHT INVEST FZE) сплатити доставку товару у порт призначення, в даному випадку Орлівка, на підтвердження чого надано інвойс на оплату доставки та роздруківка із системи банку Silicon Valley Bank щодо підтвердження оплати; надано висновки щодо вартості товару із фотофіксацією пошкоджень та калькуляцією відновлювального ремонту; та твердження інспектора митного поста про вартість схожих транспортних засобів в розмірі 33 000,00 євро та 35000,00 євро, як зазначає позивач, не зрозуміло на чому грунтуються.

Позивач вказує, що відповідачу надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України. Відповідач витребував додаткові документи, проте за результатом їх розгляду відмовив у прийнятті митної декларації. У зазначеному рішенні підставами для коригування митної вартості митним органом вказано те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності і неточності.

Проте, на думку позивача, подані документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору. Приймаючи оскаржуване рішення митний орган не спростував контрактну ціну товару та не навів будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обгрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а також інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої ТОВ «ГРІН ГРУП» митної вартості товару.

Декларант одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як митниця не довела, що подані ТОВ «ГРІН ГРУП» документи, а також додатково подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни товару

Поряд із цим надано 5 повідомлень із роз`ясненням прав декларанта, 5 карток відмови в прийнятті митних декларацій із №UA500530/2022/000087, №UA500530/2022/000085, №UA500530/2022/000088, №UA500530/2022/000086, №UA500530/2022/000089 та 5 рішень про коригування митної вартості товарів до рівня 38 000,00 євро із №: UA500530/2022/000011/1, UA500530/2022/000009/1, UA500530/2022/000013/1. UA500530/2022/000012/1, UA500530/2022/000010/1,

Після сплати коштів за митне оформлення транспортних засобів за ціною коригування встановленою резервним методом, здійснено митне оформлення товару на умовах тимчасового ввезення. Транспортні засоби випущено у вільний обіг за результатом сплати Позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Визначена декларантом сума митних платежів становила 152 105,94 гривень, визначена митницею сума становила 389 020,90 гривень і таким чином різниця становила 236 914,96 гривень.

Проте, ТОВ «Грін Груп» не може погоджується із рішеннями про коригування митної вартості товару, у зв`язку із чим звернулось до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

02.01.2023 від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-V1 під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №UA500530/2022/005421 від 07.10.2022, №A500530/2022/005423 вiд 07.10.2022, №UA500530/2022/005420 вiд 07.10.2022, №UA500530/2022/005422 від 07.10.2022, №UA500530/2022/005427 від 07.10.2022 встановлено, що в поданих Документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обгрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів та визначені форми контролю.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації;2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 4) копію митної декларації країни відправлення.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

11.10.2022 року ТОВ "ГРІН ГРУПП" надіслано лист та подало наступні додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1. Копію інвойсу №260822-TF-52 від 26.08.2022 року. 2. Копію документу, що підтверджує оплату транспортування КТЗ до порту Орлівка, Україна. 3. Копію митної декларації країни відправлення, 4. Копію інвойса-проформи №1 від 04.10.2022 року, 5. Копію висновку експерта з фотофіксацією та калькуляцією відновлювального ремонту.

Проте в додатково поданих документах виявлені розбіжності не спростовано, а також виявлено що: 1. в митній декларації країни відправлення зазначений інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів, а також міститься посилання на інвойс, що відрізняється від поданого до митного оформлення, 2. Попередня калькуляція, як додаток до висновку експерта виконана ОСОБА_2 м. Чорноморськ та містить перелік необхідних робіт (22 підпункти) для покращення експлуатаційних характеристик таких як заміна РМК гальмівних механізмів, заміна мастила в маточині і т.п. Зазначений перелік неможливо встановити без візуального огляду напівпричепу, проте транспортний засіб перебував в зоні митного контролю на території ВАТ ІЗТПВ "Дунай-Пак" м. Ізмаїл. Слід зазначити також, що фотофіксації відновлюваного ремонту, як зазначено в листі підприємства подано не було. 3. Поданий інвойс на оплату перевезення містить реквізити для оплати, що відрізняються від тих, що вказані в документі, що поданий документ, що підтверджує оплату за транспортування товарів. До митної декларації надіслані фотозображення цистерн, проте вони не підтверджують необхідність відновлювального ремонту в такому обсязі, як зазначено в переліку робіт. Також отриманий лист ТОВ "ГРІН ГРУПП» про те, що всі документи подано і більше документів подаватись не буде.

Отже, на думку митного органу, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №UA500530/2022/005421 від 07.10.2022, №UA500530/2022/005423 від 07.10.2022, №UA500530/2022/005420 від 07.10.2022, №UA500530/2022/005422 від 07.10.2022, №UA500530/2022/005427 від 07.10.2022 містились розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

05.01.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вважає, що у поданому Одеською митницею відзиві не спростовано жодного із аргументів зазначених у позовній заяві. Не вказано, чому не враховані цінові показники товару зазначені у договорі купівлі та документах до нього, зокрема інвойсі, товарній накладній № 1 (packing list), вантажному маніфесті на приймання та видачу вантажу (cargo manifest), коносаменті (bill of lading), підтвердженні сплати доставки та договорі оперативного лізингу і документах до нього i зокрема акті приймання-передачі, специфікації, інвойсі. Не викладено, яким чином виявлені недоліки та додатково витребувані документи впливають на визначення вартості товару.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне: 23 серпня 2022 року СП. 3.0.0. АМПЛУА ЛОГІСТІКС (SP. Z.O.O. AMPLUA LOGISTIKS) придбало 25 напівпричепів тривісних «THREE-AXLE SILOBAS SEMI TRAILER» у компанії СКАЙ ЛАЙТ ІНВЕСТ ФЗІ (SKY LIGHT INVEST FZE) на підставі договору купівлі № CL1/230822.

Вартість одного напівпричепа, згідно інвойсу № 1 до договору, складає 13800,00 євро. Підтвердженням дійсності правочину є вищезазначені договір та інвойс, а також товарна накладна № 1 (packing list), вантажний маніфест на приймання та видачу вантажу (cargo manifest) та коносамент (bill of lading). Договір укладено на умовах поставки CFR до порту Рені або Орлівка, Україна. Доставка, вищезазначеного вантажу сплачена згідно інвойсу 260822-TF-52 у розмірі 168 562,50 доларів США, що підтверджується відповідною роздруківкою із системи банку Silicon Valley Bank.

04 жовтня 2022 року між СП. 3.0.0. АМПЛУА ЛОГІСТІКС (SP. Z.O.O. AMPLUA LOGISTIKS) та ТОВ «ГРІН ГРУП» укладено договір оперативного лізингу № 04/10 y відповідності до якого СП. 3.0.0. АМПЛУА ЛОГІСТІКС (SP. Z.O.O. AMPLUA LOGISTIKS) надає ТОВ «ГРІН ГРУП» в оперативний лізинг строком на 6 місяців напівпричепи тривісні «THREE-AXLE SILOBAS SEMI TRAILER» в кількості і на термін обумовлені договором і специфікацією до нього. Фактично за актом приймання-передачі від 06 жовтня 2022 року ТОВ «ГРІН ГРУП» отримало 5 напівпричепів. Вартість одного напівпричепа встановлена у розмірі 13 800,00 євро.

23.08.2022 року на виконання умов договору продавцем виставлено Інвойс №1 з переліком товарів на загальну суму 345000 доларів США.

Згідно з виписки банку Silicon Valley Bank 12.09.2022 року сплачено 168562, 50 доларів США відповідно до інвойсу 260822-TF-52.

Відповідно до умов договору, пакувального листа №1 умови поставки FOB, порт Орлівка або Рені.

З метою митного оформлення товару позивачем 07.10.2022 року подані до Одеської митниці митні декларації №UA500530/2022/005421, №UA500530/2022/005423, №UA500530/2022/005420, №UA500530/2022/005422, №UA500530/2022/005427.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митними деклараціями від 07.10.2022 року, контролюючим органом встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, на думку контролюючого органу, надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: згідно поданого до митного оформлення інвойсу №1 від 23.08.2022 лізингодавцем SP.2.0.0.AMPLUA LOGISTIKS товар придбано на умовах CFR (без зазначення конкретного місця ) за вартістю згідно інвойсу 13 800 євро за шт., водночас за цією ж вартістю товар згідно інвойсу №1 від 04.10.2022 року передано в оперативний лізинг лізингоотримувачу ТОВ "ГРІН ГРУПП". Таким чином виникають сумніви щодо включення транспортних витрат та/або включення чи не включення вартості страхування у вартість товару; поданий до митного оформлення висновок про вартісні характеристики від 05.10.2022 № 1/3 подано без додатків до нього, а саме: фотофіксації пошкоджень КТЗ та калькуляції відновлювального ремонту, як зазначено в висновку, які згідно висновку мають вплив на здійснену оцінку вартості транспортного засобу. Слід зазначити також, що згідно даних гр.31 митної декларації товар має наступний опис: «Напівпричіп-цистерна силос для перевезення вантажів, тривісна, нова, 2016 року випуску». Також для здійснення оцінки експортом взято за основу 4 аналогічні товари, при цьому вартість товарів з аналогічною торговельною маркою NURSAN складала відповідно 33000 та 35000 євро, що опосередковано свідчить, що товари з даною торговельною маркою є дорожчими; відповідно до п. 3 частини 2 статті 53 якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу документом, який підтверджує митну вартість товарів є рахунок проформа. Згідно умов договору надасться послуга оперативного лізингу. При цьому разом з митною декларацією подано рахунок-фактуру.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

11.10.2022 ТОВ "ГРІН ГРУПП" надіслано лист та подало наступні додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, зокрема: копію інвойсу №260822-TF-52 від 26.08.2022 року; копію документу, що підтверджує оплату транспортування КТЗ до порту Орлівка, Україна; копію митної декларації країни відправлення; копію інвойса-проформи №1 від 04.10.2022 року; копію висновку експерта з фотофіксацією та калькуляцію відновлювального ремонту.

Проте в додатково поданих документах виявлені розбіжності не спростовано, а також виявлено що: в митній декларації країни відправлення зазначений інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів, а також міститься посилання на інвойс, що відрізняється від поданого до митного оформлення; попередня калькуляція, як додаток до висновку експерта виконана ОСОБА_3 м. Чорноморськ та містить перелік необхідних робіт (22 підпункти) для покращення експлуатаційних характеристик таких як заміна РМК гальмівних механізмів, заміна мастила в маточині і т.п. Зазначений перелік неможливо встановити без візуального огляду напівпричепу, проте транспортний засіб перебував в зоні митного контролю на території ВАТ ІЗТПВ "Дунай-пак" м. Ізмаїл. Слід зазначити також, що фотофіксації відновлюваного ремонту, як зазначено в листі підприємства подано не було; поданий інвойс на оплату перевезення містить реквізити для оплати, що відрізняються від тих, що вказані в документі, що поданий як документ, що підтверджує оплату за транспортування товарів.

До митної декларації надіслані фотозображення цистерн, проте вони не підтверджують необхідність відновлювального ремонту в такому обсязі, як зазначено в переліку робіт.

Також був отриманий лист ТОВ "ГРІН ГРУПП» про те, що всі документи подано і більше документів подаватись не буде.

12.10.2022 року Одеською митницею винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA500530/2022/000011/1, UA500530/2022/000009/1, UA500530/2022/000012/1, UA500530/2022/000010/1, UA500530/2022/000013/1.

При цьому у рішеннях зазначено, що на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України відповідачем встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких вже здійснено в більшим і становить 38000 євро зa шт. (МД від 10.01.2022 № UA500110/2022/000579, від 10.01.2022 року №UA500110/2022/001304), ніж заявлено декларантом 13800 євро за шт.

Також відповідачем складені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500530/2022/000087, №UA500530/2022/000085, №UA500530/2022/000088, №UA500530/2022/000086, №UA500530/2022/000089.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмов, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як встановлено судом, позивачем визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Водночас відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України, зокрема МД від 10.01.2022 № UA500110/2022/000579, від 10.01.2022 року №UA500110/2022/001304.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статтей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номерів митних декларацій, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень посилається на те, що згідно поданого до митного оформлення інвойсу №1 від 23.08.2022 лізингодавцем SP.2.0.0.AMPLUA LOGISTIKS товар придбано на умовах CFR (без зазначення конкретного місця) за вартістю згідно інвойсу 13 800 євро за шт., водночас за цією ж вартістю товар згідно інвойсу №1 від 04.10.2022 року передано в оперативний лізинг лізингоотримувачу ТОВ "ГРІН ГРУПП". Таким чином виникають сумніви щодо включення транспортних витрат та/або включення чи не включення вартості страхування у вартість товару.

З даного приводу суд зауважує, що відповідно до пункту 9.3 Розділу 9 правил Інкотермс, розміщених на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (httm://zakon.rada.soг.ua/laws/show/988_007#Text) на практиці сторони часто продовжують використовувати стару абревіатуру CF (або С і F, C+F). Проте в більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вирази як еквіваленти CFR. Сторонам, на уникнення труднощів тлумачення їх договору, слід застосовувати правильний термін Інкотермс - CFR, що є єдиною прийнятою в усьому світі стандартною абревіатурою терміна "вартість і фрахт (... назва порту призначення)".

З наведеного тлумачення та рекомендації вбачається, що заборони визначення на практиці сторонами під час укладання договорів умови поставки із використанням старої абревіатури CF (або С і F, C+F) немає. Під час декларування товару, позивачем умови поставки були визначені еквівалентно визначеним у договорі і відповідно до переліку термінів «Інкотермс 2010» CFR.

Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

В пункті БЗ Обов`язки Покупця розділу CFR («СОST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ») (назва порту призначення) правил Інкотермс, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов`язком Покупця.

В пункті А3 Обов`язки Продавця CFR («СОST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ») (назва порту відвантаження) правил Інкотермс, 2010 зазначено, що укладення

договору страхування не є обов`язком Продавця.

Оскільки відповідно до умов поставки CFR, страхування товару не є обов`язковим, страхування товару не здійснено Продавцем, та не здійснювалось Покупцем. Таким чином, якщо товар за контрактом не страхувався, то твердження митного органу про відсутність інформації щодо страхування оцінюваного товару є безпідставним.

Згідно з п.8 ч.2 ст.53 МК України, вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.

Умови поставки за базисом «CFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічні правові висновки викладно у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 825/735/17, 825/2255/16, 825/1016/17, 420/2850/19.

Таким чином твердження Митного органу, щодо неможливості перевірки числового значення заявленої митної вартості за відсутності відомостей щодо страхування є безпідставними.

Так, 11.10.2022 року позивачем в рамках консультації із митним органом по митним деклараціям надано відповідачу документ, що підтверджує оплату транспортуваня КТЗ до по порту Орлівка, що не заперечується учасниками процесу.

Щодо посилання відповідача на те, що поданий до митного оформлення висновок про вартісні характеристики від 05.10.2022 № 1/3 подано без додатків до нього, а саме: фотофіксації пошкоджень КТЗ та калькуляції відновлювального ремонту, як зазначено в висновку, які згідно висновку мають вплив на здійснену оцінку вартості транспортного засобу, суд зазначає, що методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду держаного майна України 24.11.2003 за №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 за №1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (далі - Методика), встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Суд звертає увагу, що за заявою позивача саме суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , яка діяла на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №491/19 яке видане Фондом державного мана України, проведено визначення вартості майна.

Враховуючи, що вказаний висновок складено за результатами проведення визначення вартості транспортного засобу, здійсненого на підставі відповідних досліджень, особою, яка має необхідні (спеціальні) знання для надання висновку з досліджуваних питань, пройшла необхідну підготовку та отримала кваліфікацію з відповідної експертної спеціальності, то такий висновок може розцінюватися як належний та допустимий доказ.

Щодо посилання відповідача, що відповідно до п. 3 частини 2 статті 53 якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу документом, який підтверджує митну вартість товарів є рахунок проформа. Згідно умов договору надасться послуга оперативного лізингу. При цьому разом з митною декларацією подано рахунок-фактуру, суд зазначає наступне: 11.10.2022 року позивачем в рамках консультації із митним органом по митним деклараціям надано відповідачу копію інвойса-проформи №1 від 04.10.2022 року.

Відповідач зазначає, що у митній декларації країни відправлення зазначено код товару, відмінний від коду, зазначеного у МД, а саме у декларації країни відправника (Туреччина) код товару зазначений як 87163980 - причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини, що використовувались. У декларації ж країни отримання (Україна) код товару зазначений як 8716310000 - причепи- цистерни та напівпричепи-цистерни.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Посилаючись на «виявлені недоліки» у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації країни відправлення, а тому подав її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Позивач, у деклараціях зазначив код товару як 8716310000 тобто «напівпричіп-цистерна, новий, 2016 року випуску», що відповідає іншим документам, які були надані разом із митними деклараціями.

Суд звертає увагу, що відповідач, вказуючи на вищенаведені розбіжності, жодним чином не зазначає, яким чином перелічені обставини перешкоджали перевірці обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару.

Суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить достатніх пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA500530/2022/000011/1, UA500530/2022/000009/1, UA500530/2022/000012/1, UA500530/2022/000010/1, UA500530/2022/000013/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500530/2022/000087, №UA500530/2022/000085, №UA500530/2022/000088, №UA500530/2022/000086, №UA500530/2022/000089 є необґрунтованими, а тому протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне: відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви сплачено судовий збір за подання адміністративного позову на загальну суму 15958,72 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ГРУПП» у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ГРУПП» (Кловський узвіз, 7А, офіс 16, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 44613161) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500530/2022/000011/1, №UA500530/2022/000009/1, №UA500530/2022/000012/1, №UA500530/2022/000010/1, №UA500530/2022/000013/1, прийняті Одеською митницею.

Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митних декларацій від №UA500530/2022/000087, №UA500530/2022/000085, №UA500530/2022/000088, №UA500530/2022/000086, №UA500530/2022/000089, прийняті Одеською митницею.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ГРУПП» сплачений судовий збір у розмірі 15958,72 грн.

Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 27.03.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка