Рішення

від 28.03.2023 по справі 420/1543/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1543/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПРЕСІО про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПРЕСІО, в якому позивач просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕСІО» (ЄДРПОУ 41274748), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів 350 180 грн. 66 коп., на бюджетний рахунок - UA588999980313030029000015744, банк отримувача Казначейство України, код 37607526, отримувач коштів УК у м.Одеса/Приморський р-н /14060100.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 350 180,66 грн. виникла в результаті проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності в результаті якої складено акт за №6952/1532-12-12-41274748 від 15.05.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення за №0090741212 від 03.11.2017 року у розмірі 350 180,66 грн., з яких: 269 171,00 грн. (податкове зобов`язання) + 67 293,00 грн. (штрафна санкція) + 13 716,66 грн. (пеня). У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №2888-17 від 12.01.2018 року, яку було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, однак сума податкового боргу ТОВ ІМПРЕСІО не сплачена.

Ухвалою суду від 30.01.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з копією ухвали суду від 30.01.2023 року повернуто у зв`язку з «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, суд вжив додаткових заходів для належного сповіщення відповідача про розгляд цієї справи за його участі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку статті 130 КАС України.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПРЕСІО зареєстроване Юридичним департаментом Одеської міської ради 10.04.2017 року за №15561020000062080.

12.01.2018 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми «Ю» №2888-17, якою ТОВ ІМПРЕСІО визначено суму податкового боргу у розмірі 350 180,66 грн.

Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами п. 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно матеріалів справи, станом на 18.10.2022 року відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ ІМПРЕСІО перед бюджетом становить 350 180 грн. 66 коп.

Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності в результаті якої складено акт за №6952/1532-12-12-41274748 від 15.05.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення за №0090741212 від 03.11.2017 року загальну суму 350 180,66 грн., з яких: податкове зобов`язання у розмірі 269 171,00 грн., штрафна санкція у розмірі 67 293,00 грн. та пеня у розмірі 13 716,66 грн.

При цьому ТОВ ІМПРЕСІО борг не погашено.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума податкового боргу у сумі 350 180,66 грн., з єдиного податку з фізичних осіб, відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1 ст.59 ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» від №2888-17 від 12.01.2018 року, яку було направлено платнику рекомендованим листом.

Згідно з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з податковою вимогою форми «Ю» від №2888-17 від 12.01.2018 року повернулось у зв`язку з «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Доказів визнання протиправними та скасування податкової вимоги форми «Ю» від №2888-17 від 12.01.2018 року матеріали справи не містять.

Розмір податкового боргу становить 350 180,66 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами ст.ст. 73, 74 КАС України та Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943), є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов`язку з боку відповідача.

Згідно з пп.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, серед іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ ІМПРЕСІО про стягнення податкового боргу у розмірі 350 180,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПРЕСІО (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, м. Одеса, Одеська область, 65045, код ЄДРПОУ 41274748) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕСІО» (ЄДРПОУ 41274748), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 350 180 грн. 66 коп., на бюджетний рахунок - UA588999980313030029000015744, банк отримувача Казначейство України, код 37607526, отримувач коштів УК у м.Одеса/Приморський р-н /14060100.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.