Рішення

від 21.12.2022 по справі 440/7730/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/7730/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Оніщенко В.В.

представника позивача Слуцький О.В.

представника відповідача Біленко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВА" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги (з урахуванням уточненого позову:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 №00102170702, №00102190702.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВА" (далі також позивач, ТОВ "КВА") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7730/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження /том VI, а.с. 267-268/.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /том VІІI, а.с. 281-282/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджував про протиправність оскаржуваних податкових рішень. Їх протиправність обґрунтовував, стверджуючи про відсутність податкових правопорушень по суті господарських операцій. Окрім того, значну групу аргументів позивач приводив, вказуючи на порушення процедури призначення, проведення та оформлення податкової перевірки.

Зокрема, щодо порушення процедури призначення перевірки платник вказував, що підставою для її проведення формально стало твердження податкового органу про несвоєчасну та неповну відповідь ТОВ "КВА" на запит ГУ ДПС в Полтавській області.

Так, ГУ ДПС в Полтавській області неодноразово направляло до ТОВ "КВА" запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 26.02.2020 №7024/10/16-31-05-06-19, від 20.07.2020 №25661/10/16-31-05-06-19, від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19, від 19.02.2021 №4950/6/16-31-07-02-19, від 17.08.2021 № 28614/6/16-31-07-02-19, від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19.

З приводу отриманих запитів представник ТОВ "КВА" наполягав на відсутності в нього обов`язку надавати відповіді. Зокрема, запит про надання інформації та копій документів від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 не містив належних підстав для направлення запиту, зокрема, фактів порушення податкового/валютного законодавства.

Зі змісту вказаного запиту ТОВ "КВА" не було зрозуміло, які саме факти свідчать про порушення ТОВ "КВА" вимог чинного законодавства у господарських операціях з ТОВ "Спрінт СВ".

Таким чином, направлений податковим орган запит не відповідав вимогам пункту 73. 3 статті 73 Податкового кодексу України та вказане, на думку позивача, звільняло ТОВ "КВА" від обов`язку надавати на нього відповідь.

Окрім того, 23.09.2021 ТОВ "КВА" отримало запит від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 щодо господарських операцій з ТОВ "Ірісмаркетсервіс", (код ЄДРПОУ: 40379223), що за аналогічним твердженням представник позивача, також не відповідав вимогам пункту 73. 3 статті 73 Податкового кодексу України.

Оскільки ТОВ "КВА" отримало вказаний запит 23.09.2021, кінцевий строк надання відповіді на нього спливав 15.10.2021 - після спливу 15 робочих днів, що настають після отримання запиту.

Однак, не дочекавшись відповіді на запит, який фактично був підставою проведення податкової перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області видало наказ від 30.09.2021 №2325-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КВА", чим, як стверджував позивач, порушило положення статті 73 та 78 Податкового кодексу України.

Представник позивача зазначав, що повідомлення про проведення перевірки від 01.10.2021 №650 взагалі не містило належного обґрунтування підстав проведення перевірки з посиланням на статтю 78 Податкового кодексу України, що створило для ТОВ "КВА" стан правової невизначеності.

Порушення передбаченого статтею 73 Податкового кодексу України права платника податку щодо надання відповіді на запит від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19, направлення необґрунтованих та суперечливих документів щодо підстав проведення податкової перевірки позбавили ТОВ "КВА" права на захист своїх інтересів на стадії допуску до проведення перевірки.

Окремим аргументом платник вказував допущене відповідачам, як його думку, порушення процедури відкликання податкових повідомлень-рішень.

ГУ ДПС в Полтавській області не дотримано строк, визначений законом для подання заперечень платника на акт перевірки та передчасно винесло податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 №00095040702 та №00095030702. Однак, оскільки платником заперечення на акт перевірки все ж були подані, дізнавшись про наявність заперечень, посадові особи ГУ ДПС в Полтавській області направили на адресу ТОВ "КВА" лист, за змістом якого "відізвало" податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 №00095040702 та №00095030702 та прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 №00102170702 та № 00102190702.

Представник позивача наполягав на тому, що таке «відкликання» податкових повідомлень-рішень звичайним листом, а не у формі наказу чи іншого індивідуального розпорядчого акту, не передбачене податковим законодавством.

Тому вважав, що повідомлення-рішення від 08.12.2021 є юридично чинними, а отже прийняття нових податкових повідомлень-рішень за тими ж фактами й Актом перевірки є протиправним, адже фактично є повторним.

Окремо позивач вказував на недоліки Акту перевірки, що, на його думку, робить його юридично дефектним. Титульний аркуш Акта надруковано на звичайному аркуші паперу, а не на номерному бланку ГУ ДПС у Полтавській області; вступна частина Акта ГУ ДПС у Полтавській області взагалі не містить підстави проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які передбачені статтею 78 ПК України; на першому аркуші Акту відсутня дата його реєстрації, номер та код структурного підрозділу.

По суті інкримінованих платнику податкових правопорушень представник позивача стверджував, що на підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ "КВА" з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Спрінт СВ", було надано під час перевірки працівниками податкового органу достатню кількість документів, які досліджувалися у ході перевірки та необґрунтовано були визнані недостатніми.

Відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області, проти позову заперечувало.

У відзиві на позов представник відповідача стверджувала про правомірність проведення перевірки та обґрунтованість прийнятих рішень.

Представник податкового органу пояснювала у ході судового розгляду справи, що з метою отримання документів та пояснень щодо даних, які містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.11.2020 по 31.12.2020 в частині декларування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "КВА" з ТОВ "Спрінт СВ" (код 39782869) у грудні 2019 року, з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" (код 40379223) у листопаді, грудні 2020 року, Головним управлінням ДПС у Полтавській області на адресу ТОВ "КВА" направлялися запити від 26.02.2020 №7024/10/16-31-05-06-19, від 20.07.2020 №25661/10/16-31-05-06-19, від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19, від 19.02.2021 №4950/6/16-31-07-02-19, від 17.08.2021 № 28614/6/16-31-07-02-19, від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19.

На запити контролюючого органу від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19 та від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 платником надано інформацію (листи від 05.03.2021 № К06/05, вх. ГУ ДПС у Полтавській області №10080/6/16-31 від 09.03.2021), від 18.10.2021 №К12/18 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області №40433/6/16-31 від 22.10.2021), частково неповну, а частково не підтверджену. На інші з перелічених вище запитів ГУ ДПС у Полтавській області відповіді не отримано.

Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 01.10.2021 №33959/6/16-31-07-02-19 "Про надання документів (інформації) для перевірки" керівництву ТОВ "КВА" в черговий раз було запропоновано надати для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки документи (інформацію), які не були надані на попередні запити контролюючого органу. Зазначений лист отримано директором ТОВ "КВА" 05.10.2021. Станом на дату завершення перевірки від ТОВ "КВА" отримано відповідь від 05.11.2021 б/н (вх. ГУ ДПС у Полтавській області №42472/6/16-31 від 08.11.2021), яка є неповною і частково не підтвердженою (за обсягом інформації не спростовує ризиків ухилення від оподаткування внаслідок відсутності належного підтвердження джерела походження товарів (послуг) за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій.

При дослідженні взаємовідносин ТОВ "КВА" з ТОВ "Спрінт СВ" не підтверджено первинними документами, які містять інформацію, що дозволяє ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції, наявність у підприємства транспортних засобів та інших матеріальних активів для здійснення діяльності, визначеної у договорі №01/10-19 від 03.05.2019.

У відповідності до наявної під час перевірки інформації щодо ТОВ "Спрінт СВ" зазначене товариство відсутнє за податковою адресою (юридичною адресою), у зв`язку з чим фактичне місцезнаходження цього товариства не встановлено. Повідомлення про зміну місця розташування до контролюючого органу відповідного регіону не надходило.

При дослідженні взаємовідносин ТОВ "КВА" з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" не підтверджено реалізацію частини з переліку товарів, наявність і походження яких не встановлені по ланцюгу постачання. Крім того, факт придбання цих товарів не підтверджено ТОВ "КВА" передбаченими законодавством доказами (товарно-транспортними накладними на перевезення товарів) /том VІІ, 1-6/.

11.10.2022 до суду надано відповідь на відзив, у якій представник позивача наголошував, що ненадання відповіді на запити від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 та від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 не є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, адже запит від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 не містив належних підстав для направлення запиту, зокрема, фактів порушення податкового / валютного законодавства. З його змісту не зрозуміло, які саме факти свідчать про порушення Позивачем вимог чинного законодавства у господарських операціях з ТОВ "СПРІНТ СВ", що свідчить про його невідповідність вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та звільняє позивача від обов`язку надавати на нього відповідь.

Окрім того, 23.09.2021 позивач отримав запит від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 щодо господарських операцій з ТОВ "Ірісмаркетсервіс". На думку представника відповідача, відповідь на даний запит мала бути надана до 15.10.2021 - після спливу 15 робочих днів, що настають після отримання запиту.

Однак, не дочекавшись відповіді на запит, який фактично був підставою проведення податкової перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області видало наказ від 30.09.2021 №2325-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КВА", чим порушило положення статті 73 та 78 Податкового кодексу України.

Щодо пояснень представника відповідача про наявність порушень податкового законодавства, виявленого під час перевірки, представник позивача заперечив, пояснюючи, що для здійснення своєї діяльності з будівництва та ремонту об`єктів, які були предметом публічних закупівель, що підтверджується відкритими даними з майданчику https://prozorro.gov.ua/, позивач отримував послуги перевезення від ТОВ "Спрінт СВ", а торгово-матеріальні цінності від контрагентів від ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Атлант-7".

Послуги ТОВ "Спрінт СВ" забезпечували транспортування торгово-матеріальних цінностей та робітників позивача, як від контрагентів (постачальників), так і в межах об`єктів, на яких Позивачем виконувалися роботи.

Так, будівельні матеріали та робітники перевозилися ТОВ "Спрінт СВ" для власних потреб позивача в межах одного району області, що, на думку представника позивача, не вимагало складення товарно-транспортних накладних (далі по тексту також ТТН), а виявлені ГУ ДПС у Полтавській області нібито недоліки подорожніх листів та ТТН не можуть свідчити про відсутність здійснення господарських операцій з ТОВ "Спрінт СВ". Зазначені аргументи стосуються також тверджень відповідача щодо товарно-транспортних накладних по господарських операціям з ТОВ "Атлант-7", які нібито не охоплюються періодами постачання.

При цьому, представник позивача зауважував, що невідповідність зазначених документів відповідачем взагалі не конкретизована, що свідчить лише про формальність зазначених ним зауважень.

20.10.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача зазначала, що у повідомленні від 01.10.2021 №650 вказується, що перевірка проводиться у зв`язку із включенням ТОВ "КВА" до переліку суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів (послуг), визначеного у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до можливих втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 № 568-ІХ.

При цьому зауважувала, що контрагенти позивача ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Спрінт СВ" були віднесені до переліку ризикових платників податків.

Відносно вказаних контрагентів згідно ЄДРПН не встановлено ланцюг придбання ними товарів, отримання послуг, що в подальшому постачалися на адресу ТОВ "КВА". Також за результатами проведеної оцінки наявної інформації щодо зазначених контрагентів-постачальників не прослідковується можливість здійснення ними відповідних господарських операцій (тобто виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях).

Представник відповідача наполягала на тому, що твердження позивача про те що запит "не містив належних підстав для направлення запиту, зокрема, фактів порушення податкового/валютного законодавства" не відповідає дійсності, оскільки запит контролюючого органу містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Щодо суті виявлених перевіркою порушень, представник відповідача зазначала, що перевіркою правомірності визначення ТОВ "КВА" сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Спрінт СВ" по придбанню послуг перевезення у грудні 2019 року встановлено їх завищення у рядку 10.1 декларацій всього на суму 205000 грн.

В отриманих від ТОВ "КВА" подорожніх листах, ТТН відсутні та/або не заповнені обов`язкові реквізити (посади осіб, відповідальних за здійснення та оформлення операцій, у т.ч. експедиторів, перелік документів, що супроводжували вантаж тощо (ТТН); інформація щодо показників роботи автомобіля: пробіг, показники спідометрів, найменування вантажу, рух пального та інш. (подорожні листи), що, в порушення статті 9 Закону України №996, не дає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та оформленні первинних документів, підтвердити самі операції передбаченими законодавством доказами.

Згідно наявної в акті перевірки інформації, основним видом діяльності ТОВ "Спрінт СВ" є неспеціалізована оптова торгівля, кількість працівників у листопаді 2020 року - 4 особи, наявність об`єктів оподаткування згідно 20-ОПП: 1 об`єкт (офіс). Згідно ІТС "Податковий блок", ЄРПН, у грудні 20219 року ТОВ "Спрінт СВ" не придбавав послуг перевезення в обсягах їх подальшого постачання для ТОВ "КВА".

Поряд з цим, в акті зазначається, що згідно умов договору виконавець надає замовнику послуги транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів (визначених в додатках до договору), з особами, які мають право на керування такою технікою, для її використання у виробничій діяльності замовника. При проведенні аналізу переліку найманих працівників та ТТН не підтверджується надання послуг перевезення працівниками ТОВ "Спрінт СВ".

Відповідно до тексту наданих ТОВ "Спрінт СВ" замовлень на перевезення та наявних ТТН, для перевезення погоджувалися такі транспортні засоби:

- МАЗ 551605 НОМЕР_1 , МАЗ 5516-021 НОМЕР_2 , МАЗ ВМ 1249 ВО, ГАЗ 33023-415 НОМЕР_3 власник ТОВ "Атлетичний зал Атлант";

- ГАЗ 30023-021 НОМЕР_4 , власник ОСОБА_1 .

Згідно з ІТС "Податковий блок" ТОВ "Спрінт СВ" не мав відносин у грудні 2019 року з наведеними вище власниками транспортних засобів для перевезення вантажів.

Крім того, за даними ЄРПН у грудні 2019 року ТОВ "Спрінт СВ" не придбавало автомобільне паливо в обсягах, необхідних для заправки вантажних автомобілів і їх роботи в загальному часовому проміжку, визначеному наданими для розгляду подорожніми листами.

Таким чином, не підтверджується наявність у ТОВ "Спрінт СВ" транспортних засобів та інших матеріальних активів для здійснення діяльності, визначеної у договорі з ТОВ "КВА".

Перевіркою правомірності визначення ТОВ "КВА" сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" по придбанню товарів виробничого (промислового) призначення встановлено, що ТОВ "КВА" відображено податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" у листопаді на суму ПДВ 450,41 тис. грн та у грудні на суму ПДВ 1012,7 тис. грн.

Основним видом діяльності ТОВ "Ірісмаркетсервіс" є неспеціалізована оптова торгівля, кількість працівників у листопаді 2020 року - 1 особа, згідно 20-ОПП наявні 2 об`єкти оподаткування (офіс, резервуар для зберігання пального).

За результатами аналізу податкової інформації з ІТС "Податковий блок" ЄРПН не встановлено джерело походження (та/або руху за всіма ланками постачання) товарів на загальну суму ПДВ 260 242,28 грн, в тому числі за листопад на 20 461,84 грн та за грудень 2020 року на 239 780,44 грн /том VIII, а.с. 168-173/.

24.10.2022 представником позивача подано пояснення, в яких зазначено, що запит ГУ ДПС у Полтавській області від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 не містив належного обґрунтування обставин виявлення порушень податкового законодавства, посилання на норми статтею 78 ПК України, яка передбачає вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової податкової перевірки, а запитувана ГУ ДПС у Полтавській області інформація фактично не стосувалася взаємовідносин з ТОВ "Спрінт СВ" та мала загальне посилання: "інші наявні документи, які не увійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із вищевказаним контрагентом".

Таким чином, представник позивача повторно наголошував, що в силу положень пункту 73. 3 ст. 73 Податкового кодексу України, направлений ГУ ДПС у Полтавській області запит від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 не створював для позивача обов`язку надання на нього відповіді та не міг бути підставою для проведення позапланової документальної податкової перевірки /том VIII, а.с. 179/.

18.11.2022 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких представник зазначала, що суб`єктивна оцінка платником свого права не надавати відповідь на запит контролюючого органу виходячи лише з рівня власної правосвідомості або "достатнього, повного, належного", на думку суб`єкта господарювання, обсягу наданих ним пояснень чи документів (інформації), а також - суб`єктивна оцінка підстав направлення контролюючим органом письмового запиту на виконання пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, тощо, не виключає наявність факту, що має юридичне значення згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У разі незгоди платника податків з фактом призначеної перевірки, обґрунтована незгода з рішенням контролюючого органу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КВА" у період до початку її проведення до управління податкового аудиту не находила.

Про призначення такої перевірки ТОВ "КВА" було повідомлено письмово листом ГУ ДПС у Полтавській області від 01.10.2021 №33959/6/16-31-07-02-19, отриманим товариством 05.10.2021, тобто за 34 календарні дні до початку перевірки.

У даному листі контролюючого органу наведено перелік неотриманих на дату призначення перевірки документів по кожному з контрагентів ТОВ "КВА" (та у конкретному звітному періоді), взаємовідносини з якими підлягали відпрацюванню в межах зазначеного контрольно-перевірочного заходу. Незгода щодо такого переліку ТОВ "КВА" не заявлялася, а згода підтверджується, зокрема, пакетом документів (інформації), наданої товариством на вказаний вище лист ГУ ДПС у Полтавській області.

Цим саме листом на адресу ТОВ "КВА" було спрямовано копію наказу від 30.09.2021 №2325-П про перевірку, що є виконанням обов`язкових вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.

Незгода з описом ненаданих документів у період до призначення перевірки ТОВ "КВА" конкретно не заявлялася, у зв`язку з чим їх відсутність підтверджується платником, у т.ч. у запереченнях товариства на акт перевірки (від 06.12.2021), у скарзі ТОВ "КВА", поданій в адміністративному порядку (від 10.01.2022), а також у позові товариства, що розглядається.

Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 01.10.2021 № 33959/6/16-31-07-02-19 "Про надання документів (інформації) для перевірки" на адресу ТОВ "КВА" було надіслано повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства, а також копія наказу від 30.09.2021 № 2325-П на її проведення. Разом з цим у тексті зазначеного листа наведено перелік не наданих ТОВ "КВА" документів (інформації) на попередні запити, що зазначені вище та надано пропозицію їх надати разом з іншими документами, необхідними для проведення перевірки (статутні, дозвільні, розпорядчі тощо).

Представник відповідача наголошувала, що запит ГУ ДПС у Полтавській області від 01.10.2021 №33959/6/16-31-07-02-19 вже стосується проведення перевірки, а тому виконанню підлягають вже інші норми Податкового кодексу України, які мають відношення не до призначення перевірки, а до висновків за результатами проведеної перевірки.

Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 08.11.2021 №38527/6/16-31-07-02-19 до завершення перевірки платнику в черговий раз повідомлено перелік ненаданих для перевірки документів, пропозицію їх надати "у строк, що забезпечує їх використання під час перевірки" і попередження про те, що в разі їх відсутності будуть застосовані спеціальні правила ПКУ, які передбачають наслідки такого ненадання.

Стосовно твердження ТОВ "КВА" про наявність у нього права надання відповіді на лист ГУ ДПС у Полтавській області від 08.11.2021 №38527/6/16-31-07-02-19 протягом 15 днів з моменту його отримання представник відповідача зазначала, що вказаний лист містить повторну пропозицію контролюючого органу надати документи (інформацію) для перевірки, ненадані на попередні запити. Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З врахуванням змісту пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України такий обов`язок закінчується датою завершення перевірки. В подальшому Податковий кодекс України веде мову про право платника податку надати документи.

Таким чином, представник відповідача стверджувала, що Податковий кодекс України передбачає, що на звернення контролюючого органу про надання документів для перевірки розповсюджуються особливі правила, у т.ч. щодо строків їх надання, які закінчуються датою завершення перевірки. Мова про 15 робочих днів (пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України) в цьому разі не йдеться.

Також, представник відповідача пояснювала, що з метою забезпечення прав платника податків (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України) попередньо прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 №000095040702 та №00095030702 були відізвані до прийняття висновку за результатами розгляду заперечень ТОВ "КВА" до акту перевірки, про що товариство повідомлено листом від 13.12.2021 №42917/6/16-31-07-02-19, отриманим 16.11.2021.

За результатами розгляду заперечень підтверджено висновки акту перевірки та прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 №00102170702 та №00102190702 /том ІХ, а.с. 2-4/.

23.11.2022 представником позивача надано додаткові пояснення, в яких останній з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі №804/8226/17 від 20.06.2020 наполягав на тому, що норми статті 60 та наказу №1204 не передбачають "відізвання податкового повідомлення-рішення до прийняття висновку за результатами розгляду заперечень", адже податкове повідомлення рішення може бути лише відкликаним.

З огляду на відсутність будь-яких належних та допустимих доказів скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2021 №00095040702 та №00095030702, вони не вважаються відкликаними, що у свою чергу свідчить про протиправне прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про подвійне притягнення його до відповідальності за одне й те саме правопорушення у розумінні статті 61 Конституції України.

Окрім того, чинні норми законодавства не передбачають прийняття двох та більше податкових-повідомлень рішень на основі одного акту перевірки, без відкликання попередніх /том ІХ, а.с. 69-72/.

29.11.2022 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, у яких наведено практику судів першої та апеляційної інстанції щодо відкликання податкових повідомлень-рішень/податкових вимог /том ІХ, а.с. 77-79/.

30.11.2022 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача з посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 та Верховного Суду у справі №816/4605/15, з урахуванням якої твердження, викладені у позові ТОВ "КВА", не відповідають дійсності щодо порушення контролюючим органом податкового законодавства /том ІХ, а.с. 81-82/.

Також, 20.12.2022 представником відповідача надані додаткові пояснення, у яких зазначено про те, що в інтегрованій картці платника ТОВ "КВА" з ПДВ відображені податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 (винесені за результатами розгляду заперечень на акт платника), що свідчить про відсутність порушень контролюючим органом прав платника та вимог чинного законодавства /том ІХ, а.с. 91-92/.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, та у додаткових поясненнях; просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВА" зареєстроване у якості юридичної особи 31.03.2015, код ЄДРПОУ: 39720797, видами економічної діяльності якої згідно (КВЕД 2010) є: "42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. (основний)", що підтверджується копією виписки з ЄДР /том І, а.с. 47-56/.

ТОВ "КВА" має ліцензії на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідають) належать до об`єктів з середнім та значним наслідком /том ІІ, а.с. 75-76/, має ліцензію на право зберігання пального, сертифікат на систему управління якістю /том ІІ, а.с. 77-78, 79/.

Місцезнаходження і місце провадження господарської діяльності - м.Гадяч Миргородського району Полтавської області.

ГУ ДПС в Полтавській області на адресу ТОВ "КВА" направлялися запити про надання документів та пояснень щодо окремих господарських операцій від 26.02.2020 №7024/10/16-31-05-06-19 /том ІХ, а.с. 6-9/, від 02.07.2020 №25661/10/16-31-05-06-19 /том ІХ, а.с. 10-12/, від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 15-17/, від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 13-14/, від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 21-23/.

На окремі запити контролюючого органу від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19 та від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 платником надано інформацію (листи від 05.03.2021 № К06/05, вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 10080/6/16-31 від 09.03.2021, від 18.10.2021 №К12/18 вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 40433/6/16-31 від 22.10.2021).

Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 30.09.2021 №2325-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КВА" (код 39720797) з 08.11.2021 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "КВА" (код 39720797) тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками: ТОВ "Спрінт СВ" (код ЄДРПОУ: 39782869) у грудні 2019 року, ТОВ "Ірісмаркетсервіс" (код ЄДРПОУ: 40379223) у листопаді, грудні 2020 року /том І, а.с. 97/.

За результатами перевірки складено акт від 19.11.2021 №9653/16-31-07-02-08/39720797 (далі акт перевірки) /том І, а.с. 150-294/, згідно висновку якого встановлені порушення:

1) вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періодах, що перевірялися, на загальну суму 465 242 грн., у тому числі:

- за грудень 2019 року - на суму 205 000,0 гривень;

- за листопад 2020 року - на суму 20 462 гривень;

- за грудень 2020 року - на суму 239 780 гривень.

2) вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, в частині ненадання документів для перевірки в обсязі, визначеному податковим законодавством та запитами контролюючого органу.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 №000095040702 та №00095030702 /том ІІ, а.с. 10, 13/, які були відізвані до прийняття висновку за результатами розгляду заперечень ТОВ "КВА" до акту перевірки, про що товариство повідомлено листом від 13.12.2021 № 42917/6/16-31-07-02-19 /том ІІ, а.с. 16/.

За результатами розгляду заперечень прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 №00102170702 та № 00102190702 /том ІІ, а.с. 28-30, 31-32/. При цьому заперечення залишені без врахування, а донарахування грошових зобов`язань - без змін.

ТОВ "КВА" подано до ДПС України скарги на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 23.12.2021 №00102170702 та № 00102190702 /том ІІ, а.с. 46-56, 57-61/

Згідно рішень ДПС України від 05.07.2022 податкові повідомлення рішення залишено без змін, а відповідні скарги платника - без задоволення /том ІІ, а.с. 62-65, 66-72/.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 23.12.2021 №00102170702 та № 00102190702, позивач, ТОВ "КВА", оскаржив їх до суду.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Норми, що стосуються процедури призначення й проведення податкових перевірок, які мають значення для вирішення цієї справи, викладені в законі наступним чином.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог підпункту 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Норми податкового законодавства, про порушення яких платником йдеться в цій справі, викладені в законі наступним чином.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Податковий кредит, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Як передбачено пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою та другою статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

Висновки щодо правозастосування

Доводи позивача щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень зводяться до двох груп аргументів, перша з яких ґрунтується на спростуванні висновків перевірки відносно нереальності (непідтвердженості) господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Спрінт СВ", тоді як інша група аргументів зводиться до формальних порушень щодо призначення й проведення відповідачем документальної перевірки.

Надаючи послідовно оцінку спірним аргументам учасників справи, суд розпочинає з аналізу реальності господарських операцій позивача у взаємовідносинах з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Спрінт СВ".

За обставинами справи відповідачем встановлено неправомірне декларування ТОВ "КВА" податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Спрінт СВ" (код ЄДРПОУ 39782869) на суму ПДВ 205,0 тис.грн. у грудні 2019 року; З ТОВ "Ірісмаркетсервіс" (код ЄДРПОУ 40379223) у листопаді, грудні, 2020 року на загальну суму ПДВ 1342,6 тис. грн.

Висновки про непідтвердженість податкового кредиту за операціями з цими контрагентами базуються на тому, що згідно Єдиного державного реєстру податкових накладних (також ЄДРПН) не встановлено ланцюг придбання контрагентами товарів, отримання послуг, що в подальшому постачалися на адресу ТОВ "КВА". Також за результатами проведеної оцінки наявної інформації щодо зазначених контрагентів-постачальників не прослідковується можливість здійснення ними відповідних господарських операцій.

Суд зауважує з даного приводу, що згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у самостійні господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а).

Можливо допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №2а-7462/10/2170).

Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №804/3420/16).

Таким чином висновки податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів та непідтвердженість постачання товарів за ланцюгами постачання, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій позивача в цій справі.

У зв`язку з цим суд також зазначає, що процес аналізу інформаційних баз даних ДПС та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань і податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом під час проведення податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №811/2154/13-а зазначено, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Податковий орган як орган державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно права платника на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатися на неправомірність включення платником податків суми ПДВ до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а.

Суд відмічає, що всі господарські операції позивача з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Спрінт СВ" підкріплені договорами та складеними на їх підставі документами первинної бухгалтерської звітності.

У ході судового розгляду була досліджена надана позивачем первинна документація. Вона містить усі необхідні реквізити, що достатні для ідентифікації господарських операцій, за якими складена.

Тому надана документація може слугувати підставою для формування позивачем податкового кредиту за правочинами, укладеними з ТОВ "Ірісмаркетсервіс" та ТОВ "Спрінт СВ", допоки податковий орган належними і допустимими доказами не доведе протилежне.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку про те, що позивач надав як до перевірки, так і до суду належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, які є передумовою для формування позивачем спірного податкового кредиту, тоді як доводи контролюючого органу, з огляду на практику суду касаційної інстанції, є необґрунтованими, такими що ґрунтуються на недоведених припущеннях про порушення податкової дисципліни з боку третіх осіб, а не позивача.

Наступною групою аргументів, до яких апелює позивач, є процедурні порушення проведення відповідачем перевірки.

Позивач стверджував про направлення запитів без зазначення порушень платника та відсутність обов`язку платника на них відповідати.

За обставин цього спору відповідачем на адресу ТОВ "КВА" направлялися запити від 26.02.2020 №7024/10/16-31-05-06-19 /том ІХ, а.с. 6-9/, від 02.07.2020 №25661/10/16-31-05-06-19 /том ІХ, а.с. 10-12/, від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 15-17/, від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 13-14/, від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 21-23/.

На запити контролюючого органу від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19 та від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 платником надано інформацію (листи від 05.03.2021 № К06/05, вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 10080/6/16-31 від 09.03.2021), від 18.10.2021 №К12/18 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 40433/6/16-31 від 22.10.2021).

На інші з перелічених вище запитів ГУ ДПС у Полтавській області відповіді не отримано, що не заперечується представниками сторін.

Відповідно до пункту 73.3. статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому контролюючому органу. У такому разі платник податків звільняється від обов`язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.

Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (далі Порядок №1245).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1245 письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Згідно абзацу 2 пункту 14 Порядку №1245 у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Отже, як вбачається з системного аналізу вище зазначених норм підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Зі змісту інформаційних запитів від 26.02.2020 №7024/10/16-31-05-06-19 /том ІХ, а.с. 6-9/, від 02.07.2020 №25661/10/16-31-05-06-19 /том ІХ, а.с. 10-12/, від 26.01.2021 №1088/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 15-17/, від 17.08.2021 №28614/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 13-14/, від 20.09.2021 №32356/6/16-31-07-02-19 /том ІХ, а.с. 21-23/ виявлено, що останні містять: посилання на норми закону, відповідно до яких контролюючий орган має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запитів, передбачені пунктом 73.3 статті 73 ПК України, зі зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується та перелік документів, які пропонується надати.

Суд вказує, що ці запити чітко містять вказівку на контрагента, операції з ним та період, про які надіслано запит. З них цілком можна зрозуміти, про яке можливе порушення йдеться.

Отже, ГУ ДПС у Полтавській області у встановленому законом порядку та у межах наданих повноважень надіслано на адресу позивача письмові запити про надання інформації та її документального підтвердження, а тому позивач не був звільнений від обов`язку надавати відповідь на такі запити.

Щодо твердження про повторність цих запитів, суд вказує позивачу на вищевикладений підпункт статті 73 ПК України: у разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому контролюючому органу.

І тільки у такому разі платник податків звільняється від обов`язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.

В обставинах же цієї справи, як теж вже було зазначено, ГУ ДПС в Полтавській області направила ТОВ "КВА" запити від 26.02.2020, від 02.07.2020, від 26.01.2021, від 17.08.2021, від 20.09.2021.

Відповіді ж ТОВ "КВА"надавало на запити від 26.01.2021 та від 20.09.2021.

Таким чином, суд не може оцінити поведінку платника як добросовісну.

У разі, якщо запити були про відомості, про які вже була надана відповідь, добросовісний платник мав право відповісти листом з посиланням на раніше надану відповідь.

Але факти, встановлені в судовому розгляді інші.

Суд констатує, що на окремі запити податкового органу відповіді ТОВ "КВА" надані не були, хоча запити платник отримав /том ІХ а.с. 6 - 23, зворотній бік запитів поштове повідомлення про вручення/.

Таким чином суд відхиляє аргументи позивача щодо відсутності обов`язку надавати відповіді на окремі запити; щодо того, що відповіді на решту запитів були надані належним чином і за наявності відповідей не було підстав призначати документальну перевірку.

Щодо тверджень позивача про те, що відповіді на запити, які були направлені податковому органу, містили всю необхідну інформацію й підстав для перевірки не було, суд вказує на таке.

За змістом прав і обов`язків контролюючого органу, визначених ПК України, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення на думку контролюючого органу необґрунтовані або документально непідтверджені, перевірка може бути призначена.

Тобто, оцінка повноти відповіді (пояснень) носить суб`єктивний характер.

Суд цілком погоджується з твердженням представника відповідача, яка вказала, що суб`єктивна оцінка платником свого права не надавати відповідь на запит контролюючого органу виходячи лише з рівня власної правосвідомості або "достатнього, повного, належного", на думку суб`єкта господарювання, обсягу наданих ним пояснень чи документів (інформації), а також - суб`єктивна оцінка підстав направлення контролюючим органом письмового запиту на виконання пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, тощо - не виключає наявність факту, що має юридичне значення згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (підстав для проведення документальної перевірки).

Щодо твердження представника позивача про недотримання 15-денного строку відповіді на запит від 20.09.2021 року, суд також цей аргумент відхиляє.

Вище викладено обставини направлення запитів позивачу та вказано на недобросовісність поведінки платника в частині ненадання відповідей на всі з них.

Суд вважає, що податковий орган обґрунтовано виходив з усієї сукупності фактів: ненадання відповідей платником взагалі на більшість запитів; також оцінка відповіді на запит від 26.01.2021 як неповної.

Наказ про призначення документальної перевірки від 30.09.2021 дійсно винесений раніше, ніж минули 15 робочих днів з дати отримання ТОВ "КВА" (23.09.2021) запиту про пояснення від 20.09.2021.

Але той факт, що не минув граничний строк на відповідь платником на останній за часом запит не спростовує того, що попередньо на 3 (три) запити з 4 (чотирьох) цей платник взагалі не надав пояснень.

Твердження позивача про те, що для відповіді на запит від 01.10.2021 йому не надано 15-денного строку - суд не вважає таким, що ґрунтується на законі.

Відповідач обґрунтовано вказував, що Податковий кодекс України передбачає, що на звернення контролюючого органу про надання документів для перевірки розповсюджуються особливі правила, у т.ч. щодо строків їх надання, які закінчуються датою завершення перевірки. Мова про 15 робочих днів (пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України) в цьому разі не йдеться. Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. З врахуванням змісту пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України такий обов`язок закінчується датою завершення перевірки. В подальшому Податковий кодекс України веде мову про право платника податку надати документи.

Резюмуючи, суд вказує, що з формальної точки зору відповідач мав право застосувати норми статті 73 ПК України щодо ненадання платником відповіді на запит і наслідки у вигляді документальної перевірки, передбачені п.п. 78.1.4 ПК України.

Однак, незважаючи на висновки про дотримання ГУ ДПС в Полтавській області формальних процедур, суд за наслідками розгляду справи все ж прийшов до висновку про протиправність проведеної документальної перевірки.

Ці висновки виходять з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21.

Верховний Суд у вказаному судовому рішенні вказав, що вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

На час розгляду цієї справи карантин не скасовувався, а його дію продовжено до 30.04.2022.

Тобто, в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення перевірок, така перевірка була призначена та проведена.

Як свідчить зміст наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 30.09.2021 №2325-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КВА" підставою для її призначення є підпункт 78.1.4 пункт 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.01.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 (справа №640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).

Щодо даного спору суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду у справі від 22 лютого 2022 (справа №420/12859/21), від 17 травня 2022 справа № 520/592/21), від 15 квітня 2022 (справа № 160/5267/21), від 27 квітня 2022 (справа № 140/1846/21) від 6 липня 2022 (справа № 360/1182/21).

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Факт того, що податковий орган керувався чинними на той час нормами Постанови КМУ № 89 викладених висновків про протиправність неврахування норм ПК України не спростовує.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що факт допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та її завершення нівелював можливість позивача апелювати до порушення порядку її призначення та проведення, суд звертає увагу на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відступаючи від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), зазначила: "у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки".

Верховний Суд зокрема, але не виключно, у постановах від 29.07.2021 у справі №540/1899/19, від 27.05.2021 у справі №320/2460/19, від 20.12.2018 у справі №815/1851/15 звертав увагу на те, що у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, факт допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача не впливає на висновок суду про безпідставність та протиправність такої перевірки.

Підсумовуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем податкової дисципліни, підтвердження обставин формування податкового кредиту первинною документацією та незаконність призначення і проведення перевірки під час дії мораторію, суд визнає спростованими висновки відповідача про заниження податку на додану вартість в періодах, що перевірялися, на загальну суму 465 242,00 грн, а тому податкові повідомлення-рішення №00102170702 від 23.12.2021 та №00102190702 від 23.12.2021, винесені на підставі цих висновків, слід скасувати як протиправні.

Окремо суд зобов`язаний дати оцінку аргументам позивача щодо відізвання податкових повідомлень-рішень від 08.12.2021 №000095040702 та № 00095030702 /том ІІ, а.с. 10, 13/, які були відізвані до прийняття висновку за результатами розгляду заперечень ТОВ "КВА" до акту перевірки, про що товариство повідомлено листом від 13.12.2021 № 42917/6/16-31-07-02-19 /том ІІ, а.с. 16/.

З даного приводу суд зазначає таке.

Сторонами у справі не заперечується, що податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 №000095040702 та № 00095030702 були прийняті передчасно, до розгляду заперечень на акт перевірки.

Сторони також не мали спору щодо того, що листом від 13.12.2021 № 42917/6/16-31-07-02-19 ГУ ДПС в Полтавській області повідомили ТОВ "КВА", що податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 вважаються відізваними.

Представник позивача наполягав на тому, що "відізвання" цих рішень не передбачено законом, а передбачена законом процедура відкликання податкових повідомлень-рішень не була застосована.

З даного приводу суд вважає, що формулювання у вказаному вище листі словосполучення "вважаються відізваними" з урахуванням посилання в листі на статтю 86 ПК України цілком може бути визначене як семантична помилка, допущена замість словосполучення "вважаються відкликаними".

Приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України у взаємозв`язку з положеннями підпункту 86.7.5 пункту 86.7 цієї статті визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Стаття 60 ПК України визначає підстави відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Зазначений перелік підстав для відкликання податкових повідомлень-рішень є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (даті Порядок №1204).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку №1204 податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, - контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач для того, щоб повідомити платника листом від 13.12.2021 №42917/6/16-31-07-02-19, що податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 вважаються відкликаними (вжито слово "відізваними") мав прийняти формальне рішення про їх скасування у порядку п.п.60.1.2 ПК України. Це було б логічним та законним механізмом усунення помилки, допущеної при винесенні податкових повідомлень-рішень до закінчення строку подання заперечень платника на акт перевірки.

Однак такого рішення про скасування прийнято не було.

Водночас, судом досліджено інтегровану картку платника ТОВ "КВА" з ПДВ та встановлено, що в ній відображені лише податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 (винесені за результатами розгляду заперечень на акт платника).

Таким чином, податковий орган хоча не прийняв формального рішення у вигляді індивідуального акту про скасування помилково винесених податкових повідомлень-рішень, однак зазначене порушення у подальшому не призвело до подвійного притягнення товариства до відповідальності, як стверджував представник позивача.

З урахуванням висновків суду про протиправність проведення документальної перевірки у період дії мораторію та, як наслідок, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, описане порушення не вплинуло на вирішення цієї справи судом.

Отже, зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 11 204,30 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КВА" (вул. Кондратенка, 25А м. Гадяч Полтавської області, ЄДРПОУ 39720797) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава, ЄДРПОУ 44057192) - задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00102170702 від 23.12.2021 року та № 00102190702 від 23.12.2021 року - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 11 204 грн 30 коп. (одинадцять тисяч двісті чотири гривні тридцять коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 січня 2023 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков