Рішення

від 27.03.2023 по справі 460/15162/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2023 року м. Рівне№460/15162/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" (далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 №920517000701, від 24.09.2021 №920817000701, від 24.09.2021 №920917000701, від 24.09.2021 №920717000701, від 24.09.2021 №920617000701.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що порушення, виявлені під час проведення документальної планової перевірки ТОВ "Терлич", є надуманими, висновки викладені в акті перевірки від 06.09.2021 №5699/17-00-07-01/36921849 є безпідставними і такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 10.11.2021 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 05.01.2022.

04.01.2022 від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позовних в повному обсязі. Зазначає, що в ході проведення документальної планової перевірки встановлено порушення ТОВ "Терлич" п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 та п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань. Вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі та в межах закону.

У судовому засіданні 05.01.2022 підготовче засідання відкладено на 08.02.2022.

Ухвалою суду від 08.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.02.2022.

Ухвалою суду від 24.02.2022 підготовче засідання відкладено на 24.03.2022.

Ухвалою суду від 24.03.2022 підготовче засідання відкладено до завершення в Україні воєнного стану.

Ухвалою суду від 11.08.2022 призначено підготовче засідання на 27.09.2022.

У підготовчому засіданні 27.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.10.2022.

У судовому засіданні 18.10.2022 судом оголошено перерву до 08.11.2022 у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

У судовому засіданні 08.11.2022 судом оголошено перерву до 29.11.2022.

29.11.2022 розгляд справи відкладено на 15.12.2022.

Ухвалою суду від 15.12.2022 судове засідання відкладено на 29.12.2022.

Ухвалою суду від 29.12.2022 судове засідання відкладено на 24.01.2023.

Ухвалою суду від 24.01.2023 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяви по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

У період з 02.08.2021 по 30.08.2021, на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 15.07.2021 №1134-п, направлень №2133/17-00-07-01, №2134/17-00-07-01, №2132/17-00-07-01 від 30.07.2021, контролюючим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Терлич" (код ЄДРПОУ 36921849) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт перевірки №5699/17-00-07-01/36921849 від 06.09.2021 (надалі акт перевірки) (т.1 а.а.с.12-26).

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення:

п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, а саме занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 118505грн, в т.ч. за 4 квартал 2020 на суму 28049 грн, за 3 квартал 2020 на суму 27360 грн, за 4 квартал 2020 на 63096 грн;

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, а саме занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 57521 грн та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 38316 грн;

п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 153544,38 грн;

п.1 ст.4, п.1 ст.7, п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: занижено нарахування єдиного внеску на загальну суму 7153,67 грн. у Звіті за грудень 2019, зокрема платником не вірно визначено ставку податку внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 981,74 грн., у Звіті за січень 2020 платником не вірно визначено ставку податку внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 1051,87 грн, у Звіті за лютий 2020 платником не вірно визначено ставку податку внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 1008,63 грн, у Звіті за березень 2020 платником не вірно визначено ставку податку внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 1058,88 грн, у Звіті за квітень 2020 платником не вірно визначено ставку податку внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 1049,53 грн, у Звіті за травень 2020 платником не вірно визначено ставку податку внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 1072,653 грн, у Звіті за червень 2020 платником на суму 930,37 грн, за ставкою 22 %.

На підставі акта перевірки, 24.09.2021 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№920517000701 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 20 % на суму 57949,28 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість (т.1 - а.с.27);

-№920817000701 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10 % на суму 95 595,10 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість (т.1 - а.с.28);

-№920917000701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за березень 2021 року на суму 38316,00 грн (т.1 - а.с.29);

-№920717000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 125517,00 грн (т.1 - а.с.30);

-№920617000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 71901,00 грн (т.1 - а.с.31).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс України).

Згідно п.п.133.1.1 п.133 ст. 134 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений в ст. 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати. (п.137.3 ст. 137 Податкового кодексу України).

23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі Закон №466-IX).

Законом №466-IX п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 140.5.11, згідно з яким фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Так, перевіркою достовірності відображених показників у р.02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" поданих декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2019 по 31.03.2021 встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 02 декларації з податку на прибуток на загальну суму 658365 грн, в т.ч. за 4 квартал 2019 на суму 155833 грн, 3 квартал 2020 на суму 152002 грн, за 4 квартал 2020 на 350530 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Терлич" не скориговано фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, значення рядка 3.1.11 додатку РІ до декларації з податку на прибуток на загальну суму 658365 грн, в т.ч. за 4 квартал 2019 на суму 155833 грн, 3 квартал 2020 на суму 152002 грн, за 4 квартал 2020 на 350530 грн.

В регістрах бухгалтерського обліку зроблено такий запис:

Дт 948 Кт 6413 622241 грн;

Дт 6413 Кт 311 622241 грн;

Дт 948 Кт 6412 36124 грн;

Дт 6412 Кт 311 36124 грн.

Таким чином, у порушення п.п.140.5.11 п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ТОВ "Терлич" занижено різниці, які відповідно до вимог Податкового кодексу України збільшують фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 377602 грн, в т.ч. за 3 квартал 2020 на суму 27602 грн та за 4 квартал 2020 на суму 350000 грн.

Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум різниць, які виникають відповідно до вимог Податкового кодексу України (додаток РІ до рядка 03 декларації з податку на прибуток) за період з 01.01.2019 по 31.03.2021 наведено у додатку №11 до акта перевірки.

Проте, з наведеними вище висновками Головного управління ДПС у Рівненській області про порушення ТОВ "Терлич" вимог п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України суд не погоджується з огляду на таке.

Як вбачається з додатка №11 до акта перевірки "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток і звіті про фінансові результати ТОВ "Терлич" за період з 01.01.2019 по 31.03.2021», позивачем нібито не скориговано фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів (рядок 2180 Звіту про фінансові результати) за 2019 рік на суму 155833 грн, за 2020 рік на суму 502532 грн (Дт 948 Кт 64).

Поряд з цим, як вже зазначав суд, обов`язок платників податків щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок виник з 23.05.2020 дати набрання чинності Законом №466-IX.

Таким чином, до 23.05.2020 у ТОВ "Терлич" не було обов`язку декларувати різниці, які виникають відповідно до вимог п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, а тому висновки податкового органу про заниження задекларованих показників у рядку 02 декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2019 року на суму 155833 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2019 року на суму 28049 грн, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Щодо висновку податкового органу про заниження різниць, які відповідно до вимог Податкового кодексу України збільшують фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 377602 грн, в т.ч. за 3 квартал 2020 на суму 27602 грн та за 4 квартал 2020 на суму 350000 грн, то суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані висновки. В додатку №11 до акта перевірки контролюючим органом вказано загальну суму заниження різниці від визнаних штрафів в розмірі 502532 грн за 2020 рік без прив`язки до кварталу, в якому вказані різниці мали бути відображені.

Як вже наголошував суд, обов`язок платника податку щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок виник з 23.05.2020, проте ні акт перевірки, ні матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували заниження задекларованих ТОВ "Терлич" показників у рядку 02 декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2020 на суму 152002 грн, за 4 квартал 2020 на 350530 грн.

Суд звертає увагу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС України).

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 76 КАС України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 24.09.2021 №920717000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 125517,00 грн є протиправним та підлягає скасуваннюув повному обсязі.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 встановлено їх заниження на суму 95838 грн, в тому числі за січень 2021 року на суму 95838 грн.

У ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Терлич" помилково включено в додаток 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість" до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року коригування податкових зобов`язань на суму 95838 грн.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Тобто, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов`язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник повинен збільшити податкові зобов`язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов`язку збільшення суми податкових зобов`язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов`язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов`язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Судом встановлено, що 29.12.2020 ТОВ "Терлич" було складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №136 до податкової накладної №159 від 29.12.2020, складеної для ТОВ "Зовнішторгресурс" на суму коригування 95836,68 грн ПДВ (т.1 а.а.с.185-188).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2021 року, вказану суму коригування податкових зобов`язань ТОВ "Терлич" було відображено у додатку №1 до декларації "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість" (т.1 а.а.с.181-184).

Таким чином, у порушення п.п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України ТОВ "Терлич" було неправомірно відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року коригування податкових зобов`язань на суму 95 838 грн на підставі розрахунку коригування до податкової накладної №136 від 29.12.2020, складеного до податкової накладної №159 від 29.12.2020 для ТОВ "Зовнішторгресурс" на суму коригування податку на додану вартість 95836,68 грн, оскільки постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено.

Вказане порушення призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 57 521 грн та завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 38 316 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24.09.2021 №920917000701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за березень 2021 року на суму 38 316,00 грн та №920617000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 71 901,00 грн прийняті відповідачем правомірно.

Проведеною перевіркою також встановлено факт несвоєчасної сплати податку на додану вартість, а саме у порушення п.57.1 ст. 57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України ТОВ "Терлич" порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яке виникло на підставі: уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9319838240, податкової декларації з податку на додану вартість №9372283998, рішенням про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №8 від 12.08.2020, податкових повідомлень-рішень №000485204 від 12.02.2020, №0003601808 від 22.01.2021. Детальна інформація з приводу вказаного порушення наведена на сторінці 8-10 акта перевірки (т.1 а.а.с.15, 17 (зворот)).

За затримку до 30 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов`язання до ТОВ "Терлич" на підставі ст.124 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію в розмірі 10 % на суму 95595,10 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2021 №920817000701 (т.1 - а.с.28).

За затримку більше 30 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов`язання до ТОВ "Терлич" на підставі ст. 124 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію в розмірі 20 % на суму 57949,28 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2021 №920517000701 (т.1 - а.с.27).

Поряд з цим, суд не погоджується із вказаним розміром штрафних санкцій з огляду на таке.

З матеріалів акта перевірки та долучених відповідачем розрахунків штрафних санкцій вбачається, що відповідачем застосовано до ТОВ "Терлич" штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання на загальну суму 3559,45 грн на підставі рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №8 від 12.08.2020.

Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання (пункт 100.2 статті 100 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення установленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки та розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (статті 32 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених норм права вказує на те, що положення статті Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.08.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято рішення №8 про розстрочення ТОВ "Терлич" грошового зобов`язання (податкового боргу) на суму 478320,71 грн під проценти строком з 12.08.2020 по 24.12.2020 (т.1 - а.с.147).

На підставі вказаного рішення 12.08.2020 між контролюючим органом та позивачем укладено договір №8 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 478320,71 грн (т.1 - а.с.148).

Вказаним договором було встановлено такі терміни сплати податку на додану вартість: 28.08.2020 7118,85 грн, 28.09.2020 7118,85 грн, 26.10.2020 7118,85 грн, 23.11.2020 7118,85 грн, 24.12.2020 7118,85 грн.

Тобто, рішенням контролюючого органу від 12.08.2020 №8 та договором від 12.08.2020 №8 про розстрочення сплати податкового боргу для позивача установлені нові строки сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме: 28.08.2020, 28.09.2020, 26.10.2020, 23.11.2020 та 24.12.2020.

Вказані суми розстроченого податкового боргу були сплачені ТОВ "Терлич" вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.08.2020 №2838 на суму 7118,85 грн, від 28.09.2020 №2965 на суму 7118,85 грн, від 26.10.2020 №3151 на суму 7118,85 грн, від 23.11.2020 №3425 на суму 7118,85 грн, від 24.12.2020 №3727 на суму 7118,85 грн (а.с.150-153, Т-1).

Відповідно до пункту 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових, зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі - Порядок №574) установлено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов`язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу).

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Тобто, розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Отже, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 Податкового кодексу України (за договором) платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року у справі № 803/115/16.

Відтак, у разі розстрочення термінів сплати податкового боргу, штрафні санкції на суму такого податкового боргу не нараховуються з дати укладання (підписання) договору про розстрочення податкового боргу до закінчення строку дії цього договору. Однак, на розстрочені суми податкового боргу, які платник податків не сплатив у строки, встановлені таким договором, нараховуються пеня та штраф у відповідних розмірах згідно Податкового кодексу України, з дня, наступного за днем розірвання договору про розстрочення податкового боргу.

Таким чином, притягнення ТОВ "Терлич" до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення від 12.08.2020 №8 про розстрочення сплати податкового боргу на суму 3559,45 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2021 №920817000701 суд вважає неправомірним.

Поміж іншого, судом встановлено, що оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями від 24.09.2021 №920817000701 та №920517000701 до позивача застосовано штрафну санкцію на підставі ст. 124 Податкового кодексу України у розмірі 10 % та 20 % штрафу від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що в періоді вчинення наведених вище правопорушень (лютий 2020 року лютий 2021 року) були чинними в різний період дві норми Податкового кодексу України, на підставі яких платник податку притягувався до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання у виді штрафу, а саме: ст.126 та ст.124 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2021), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Надалі вказана редакція статті Податкового кодексу України зазнала змін і відповідальність платників податку за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань була визначена у ст.124 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2021), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, на момент проведення перевірки, а також прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючий орган міг застосувати до платника податку штрафну санкцію у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, та у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Проте, як вбачається з оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 №920817000701 та №920517000701, до позивача застосовано штрафну санкцію на підставі ст. 124 Податкового кодексу України у розмірі 10 % та 20 % штрафу від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, що не відповідає вимогам ст. 124 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи той факт, що до повноважень суду не належить самостійний обрахунок штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до платника податку на підставі ст.124 Податкового кодексу України, а останні є дискреційними повноваженнями Головного управління ДПС у Рівненській області, з метою дотримання принципів адміністративного судочинства, а також з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24.09.2021 №920817000701 та від 24.09.2021 №920517000701 підлягають до скасування у повному обсязі.

Як зазначає Верховний Суд в постанові від 20.03.2020 року по справі №826/11054/15, з огляду на вищезазначені положення, саме на податковий орган як суб`єкт владних повноважень покладається обов`язок надати суду достатні докази на обґрунтування зафіксованих в акті перевірки висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких щодо платника прийнято оскаржувані акти індивідуальної дії, які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 №920517000701, №920817000701, №920717000701.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Як встановлено судом, позивачем за подання позовної заяви у цій справі сплачено судовий збір в сумі 5839,18грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в сумі 4185,92грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.09.2021 №920517000701, від 24.09.2021 №920817000701, від 24.09.2021 №920717000701.

У задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.09.2021 №920917000701, від 24.09.2021 №920617000701 відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області витрати по сплаті судового збору в сумі 4185 (чотири тисячі сто вісімдесят п`ять) гривень 92 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" (вул.Народна, буд.50 смт.Млинів, Рівненська область, 35100; ідентифікаційний код юридичної особи 36921849).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, ідентифікаційний код ВП 44070166).

Рішення складено 27 березня 2023 року.

Суддя О.М. Дудар