Рішення

від 27.03.2023 по справі 620/655/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року м.ЧернігівСправа № 620/655/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, третя особа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якому просить :

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 04.01.2023 № 974290153752.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 28.12.2022 пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці № 03/36-769 від 27.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України Чернігівської області та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Позов мотивовано тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 04.01.2023 № 974290153752 є протиправним оскільки не грунтується на законі та порушує її права та соціальні гарантії.

Ухвалою судді від 19.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримую пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.10.1983, про що зроблено відповідний актовий запис № 946 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 02.11.2021.

З 14.06.2017 чоловік позивачки був суддею у відставці, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та за життя отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

28.12.2022 позивачка звернулася до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу».

За результатами розгляду її заяви, рішенням від 04.01.2023 № 974290153752, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) відмовлено у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника вказаним законом не передбачено.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

На момент смерті чоловіка позивачка мала статус непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, оскільки досягла передбаченого законом пенсійного віку та перебувала на його повному утриманні, що підтверджується довідкою Комітету самоорганізації населення № 4 мікрорайону М`ятно-дослідної станції Прилуцької міської ради 024/4-09 № 2361 від 05.11.2021.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII в окремих випадках прямо передбачає гарантії судді та членів його сім`ї, але вказаний Закон не визначає особливостей пенсійного забезпечення осіб, що перебували на утриманні судді, на випадок його смерті, а відтак не передбачає пенсії по втраті годувальника для членів сім`ї померлого судді.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII (далі по тексу -Закон України № 889-VIII) з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі по тексту - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, у пункті 10 цього розділу зазначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889- VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Наведене в сукупності свідчить про те, що за наявності у особи, станом на 01.05.2016, певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно частини дванадцятої статті 37 Закону № 3723-ХІІ у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім`ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника.

Верховний Суд в постанові від 09.11.2018 по справі № 236/3193/16-а, вказав на право утриманців судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі статті 37 Закону № 3723 у розмірі 70% від заробітної плати судді та дійшов до висновку, що право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою статті 37 Закону № 3723, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. Дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права полягає у тому, що, приймаючи нові умови пенсійного забезпечення згідно Закону № 889-VIII, Верховна Рада України закріпила право певних осіб на конкретні умови призначення пенсії, зокрема, пенсії державного службовця шляхом відсилання до норм Закону, який, серед іншого, передбачає такий вид пенсійного забезпечення, як призначення пенсії по втраті годувальника.

З наведеного слідує, що, розповсюдивши право на особу, законодавець, шляхом прийняття закону, поширив і право членів сім`ї цієї особи, при призначенні пенсії, на випадок втрати годувальника у разі її смерті, відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Також, слід зазначити, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.12.2021 у справі № 440/7341/20 сформував наступний правовий висновок, згідно якого частину першу статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слід застосовувати з урахуванням того, що розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника - судді у відставці, що отримував щомісячне довічне грошове утримання і на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, визначається на вибір заявника, що звернувся за призначенням пенсії у зв`язку із втратою годувальника у розмірі: (1) 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, або (2) 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також Судова палата, у вищевказаній постанові зазначила, що цей правовий висновок прямо не суперечить правовому висновку, від якого колегія суддів мала намір відступити, оскільки дійсно, виплата довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім`ї судді. У справі, що розглядається, судова палата, заперечуючи можливість застосування як базової величини розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, вважає за можливе застосування на вибір утриманця розміру пенсії за віком, на яку суддя мав право на підставі статті 37 Закону № 3723, або пенсії за віком, визначеної на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до частини другої статті 46 Закону України № 889-VIII та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах суддів та в органах прокуратури.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ встановлено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як вбачається із розрахунку стажу судці, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.06.2017, виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, стаж померлого чоловіка позивачки, на посаді судді становить 20 років 1 місяць.

Згідно військового квитка він проходив строкову службу з 12.11.1977 по 26.11.1979.

З 29.06.1984 по 15.05.1989 на посадах стажера слідчого прокуратури, слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратури та виконуючого обов`язки старшого слідчого прокуратури.

З 22.03.2002 по 01.05.2016 (на день набрання чинності Закон України № 889- VIII) на посадах судді.

Отже за період із 12.11.1977 по 01.05.2016 (на день набрання чинності Закон України № 889-VIII) померлий чоловік позивачки мав стаж роботи на посадах віднесених до державної служби 21 рік 12 днів.

Таким чином, оскільки чоловік позивачки мав стаж державної служби більше 20 років, то його непрацездатна дружина, яка перебувала на його утриманні, має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі статті 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії в разі втрати годувальника, призначеної їй на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Сумуючи наведене, суд зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 04.01.2023 № 974290153752 є протиправним та підлягає скасуванню.

Від так необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 28.12.2022 пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці № 03/36-769 від 27.02.2020, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України Чернігівської області та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, буд.7, м.Вінниця, Вінницька область,21100), третя особа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 04.01.2023 № 974290153752.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 28.12.2022 пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці № 03/36-769 від 27.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України Чернігівської області та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 27.03.2023.

Суддя С.Л. Клопот