Постанова

від 14.03.2023 по справі 560/3841/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3841/19

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

14 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,

представника позивача: Бурмаки С.А.,

представника позивача: Гриценюк О.В.,

представника відповідача: Калужської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так позивач зазначає, що реальність господарських операцій з ТОВ "Укрграндпостач" підтверджується належною кількістю документів, які були надані відповідачу під час перевірки, однак вони безпідставно не були враховані працівниками податкового органу. У зв`язку із чим вважає, що податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2019 року № 0010951407 форми «Р» на суму 7 206 868,50 грн.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 560/3841/19 скасовано, та справу направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Приймаючи рішення про направлення справи на новий розгляд, суд касаційної інстанції мотивував своє рішення, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінки усім доводам як позивача, так і відповідача, на підставі комплексного всебічного аналізу матеріалів справи та фактичних обставин, що презюмує встановлення таких в тому числі внаслідок дослідження доказів, зокрема на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки дослідження таких доказів має значення для правильного вирішення спору.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи у порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач Сапальова Т.В., судді Ватаманюк Р.В., Капустинський М.М.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду за наслідками касаційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» зареєстроване як юридична особа з 31 грудня 2003 року, основним видом діяльності якого згідно з КВЕД є 10.51 "Перероблення молока, виробництво масла та сиру".

Відповідно до наказів ГУ ДФС у Хмельницькій області від 08 серпня 2019 року № 1779 та від 09 серпня 2019 року № 1789 та направлень на перевірку від 08 серпня 2019 року № 2374, від 08 серпня 2019 року № 2375, на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ «Укрграндпостач» за січень та квітень 2019 року.

Згідно з наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 13 серпня 2019 року № 1803 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» на 2 робочих дні з 15 серпня 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23 серпня 2019 року № 0623/22-01-14-07/00447729, яким встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1, абзацу першого та другого пункту 198.2, пункту 198.3, абзацу третього пункту 198.6 статті 198 ПК України, абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього на суму 4 804 579 грн, в т.ч.: - за березень 2019 року в сумі 937 879 грн., - за квітень 2019 року в сумі 3 866 700 грн.

Висновки відповідача про порушення наведених норм ґрунтуються на тому, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Укрграндпостач» за січень та квітень 2019 року згідно з договорами поставки № 06/12-18 від 27 грудня 2018 року та № 04/04-19 від 01 квітня 2019 року щодо поставки соняшника (насіння) фактично здійснені не були.

На підставі акта перевірки № 0623/22-01-14-07/00447729 від 23 серпня 2019 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 вересня 2019 року № 0010951407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 7 206 868,50 грн., в тому числі 4 804 579,00 грн. за податковим зобов`язанням та 2 402 289,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2019 року № 0010951407, позивач подав до Державної податкової служби України 23 вересня 2019 року скаргу, однак рішенням ДПС України від 20 листопада 2019 року № 10132/6/99-00-08-05-01 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом за для захисту своїх порушених прав.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на моменту виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1.ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Так, згідно з Договором поставки № 06/12-18 від 27.12.2018 ТОВ "Укрграндпостач", як Постачальник, зобов`язується передати у власність Покупця - ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" Товар, а Покупець в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Під Товаром розуміється соняшник (насіння), країна походження - Україна, здорового товарного виду, без живих комах, зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна.

Загальна кількість Товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним Договором, та відповідно фіксуються у видатковій накладні та в акті прийому передачі товару.

Пункт поставки товару згідно з цим договором: Одеська обл., м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

На момент укладення даного Договору кількість Товару, що підлягає передачі складає - 477 тон +/-5%.

Вартість однієї тонн Товару становить: 9841,75 грн, крім того ПДВ 20% - 1968,35 грн, разом з ПДВ - 11810,10 грн.

Відповідно до видаткових накладних та на виконання умов Договору ТОВ "Укрграндпостач" передало для ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" 02.01.2019 300 т. соняшнику урожаю 2018 року на загальну суму 3543030,00 грн в т.ч. ПДВ - 590505 грн, 04.01.2019 176,48 т. соняшнику урожаю 2018 року на загальну суму 2084246,45 грн в т.ч. ПДВ - 347473,41 грн.

TOB "Укрграндпостач" 31.01.2019 було виписано та зареєстровано на ці господарські операції податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 937879,41 грн. Вказана сума ПДВ була включена ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2019 року.

Крім того, 01.04.2019 було укладено Договір поставки №04/04-19 від 01.04.2019, згідно з умовами якого ТОВ "Укрграндпостач", як Постачальник, зобов`язується передати у власність Покупця - ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" Товар, а Покупець в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Під Товаром розуміється соняшник (насіння), країна походження - Україна, здорового товарного виду, без живих комах, зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і не радіоактивна.

Загальна кількість Товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним Договором, та відповідно фіксуються у видатковій накладній та в акті прийому передачі товару.

Пункт поставки товару згідно з цим договором: Одеська обл., м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

На момент укладення даного Договору, кількість Товару, що підлягає передачі складає - 2000 тон, при цьому, вартість однієї тони Товару становить: 9666,75 грн, ПДВ 20% - 1933,35 грн, разом з ПДВ - 11600,10 грн.

Згідно з видатковою накладною та на виконання умов Договору ТОВ "Укрграндпостач" передало для ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" 19.04.2019 2000т. соняшнику урожаю 2018 року на загальну суму 23200200 грн в т.ч. ПДВ - 3866700 грн.

ТОВ "Укрграндпостач" 19.04.2019 було виписано та зареєстровано на дану господарську операцію податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 3866700 грн. Вказана сума ПДВ була включена ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" до податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2019 року.

На підтвердження формування податкового кредиту в сумі 4804579,41 грн в порядку виконання вищевказаних договорів поставки №06/12-18 від 27.12.2018 та 04/04-19 від 01.04.2019 позивачем надано податкові накладні №10 від 31.01.2019, №4 від 19.04.2019, видаткові накладні № ГП-0000015 від 04.01.2019, № ГП-0000006 від 02.01.2019, № ГП-0000041 від 19.04.2019, акти прийому-передачі до договорів поставки №04/01 від 04.01.2019, №02/01 від 02.01.2019, №19/04.03 від 19.04.2019.

Для подальшого використання вказаної вище сировини зокрема насіння соняшнику між між ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" (замовник) та ТОВ "Оілпродакшен" (виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини насіння соняшнику №28/08-2017 від 28.08.2017.

На підтвердження вчинення відповідних господарських операцій згідно з вказаними договорами позивачем надано наступні документи:

- специфікацію до договору №28/02-2017 від 28.08.2017,

- акти прийому-передачі сировини для переробки №081-П від 02.01.2019, №082-П від 04.01.2019, №083-П від 16.01.2019, №084-П від 21.01.2019, №085-П від 28.01.2019, №086-П від 30.01.2019, №087-П від 31.01.2019, №324-П від 04.04.2019, №325-П від 05.04.2019, №326-П від 06.04.2019, №327-П від 07.04.2019, №328-П від 08.04.2019, №329-П від 09.04.2019, №330-П від 12.04.2019, №331-П від 13.04.2019, №332-П від 14.04.2019, №333-П від 16.04.2019, №334-П від 17.04.2019, №335-П від 18.04.2019, №336-П від 19.04.2019, №337-П від 20.04.2019, №338-П від 23.04.2019, №339-П від 26.04.2019,

- накладні на передання готової продукції після переробки №038-ГП від 03.01.2019, №039-ГП від 04.01.2019, №040-ГП від 05.01.2019, №041-ГП від 06.01.2019, №042-ГП від 07.01.2019, №043-ГП від 08.01.2019, №044-ГП від 09.01.2019, №045-ГП від 12.01.2019, №046-ГП від 18.01.2019, №047-ГП від 19.01.2019, №048-ГП від 22.01.2019, №050-ГП від 29.01.2019, №051-ГП від 30.01.2019, №052-ГП від 31.01.2019, №215-ГП від 02.04.2019, №216-ГП від 03.04.2019, №217-ГП від 04.04.2019, №218-ГП від 05.04.2019, №219-ГП від 12.04.2019, №220-ГП від 13.04.2019, №221-ГП від 14.04.2019, №222-ГП від 15.04.2019, №223-ГП від 16.04.2019, №224-ГП від 17.04.2019, №225-ГП від 18.04.2019, №226-ГП від 19.04.2019, №227-ГП від 20.04.2019, №228-ГП від 22.04.2019, №229-ГП від 24.04.2019, №230-ГП від 25.04.2019, №231-ГП від 26.04.2019, №232-ГП від 27.04.2019, №233-ГП від 28.04.2019, №234-ГП від 29.04.2019, №235-ГП від 30.04.2019.

- товарно-транспортні накладні №0013695 від 30.04.2019, №0013694 від 30.04.2019, №0013685 від 29.04.2019, №0013673 від 28.04.2019, №0013672 від 28.04.2019, №0013664 від 27.04.2019, №0013663 від 27.04.2019, №0013654 від 26.04.2019, №0013652 від 26.04.2019, №0013647 від 25.04.2019, №0013646 від 25.04.2019, №0013581 від 20.04.2019, №0013575 від 20.04.2019, №0013566 від 19.04.2019, №0013564 від 19.04.2019, №0013556 від 18.04.2019, №0013549 від 18.04.2019, №0013546 від 17.04.2019, №0013539 від 16.04.2019, №0013534 від 16.04.2019, №0013527 від 15.04.2019, №0013516 від 14.04.2019, №0013515 від 14.04.2019, №0013506 від 13.04.2019, №0013507 віл 13.04.2019, №0013497 від 12.04.2019, №0013493 від 12.04.2019, згідно яких автомобільним перевізником продукції на замовлення ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" зазначений ТОВ "Оілпродакшен".

Згідно з поясненнями представника позивача в подальшому соняшникова олія і шрот, які були перероблені ТОВ "Оілпродакшен", були реалізовані на експорт для Balmeronia Enterprises Ltd., (Кіпр), про що, зокрема, свідчать митні декларації.

Так, відповідач вважає, що господарські операції з поставки товару від ТОВ "Укрграндпостач" до позивача фактично не мали реального характеру, оскільки відповідно до змісту видаткових накладних № ГП-0000015 від 04.01.2019, № ГП-0000006 від 02.01.2019 ГГІ-0000041 від 19.04.2019 року місце складання останніх зазначено місто Кропивницький, а в актах прийому-передачі до договорів поставки №04/01 від 04.01.2019 року, №-02/01 від 02.01.2019, №19/04.03 від 19.04.2019 року місце передачі товару зазначено - Одеська область, м. Одеса, Хаджибеївська дорога, 38. На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку про те, що відбулось перевезення насіння соняшника за маршрутом м. Кропивницький - м. Одеса, однак первинних документів, які б підтверджували транспортування товару позивачем не надано.

Оцінюючи зазначені висновки відповідача, колегія суддів враховує, що відповідно до Договору поставки № 04/04-19 від 01.04.2019 року та Договору поставки № 06/12-18 від 27.12.2018 року пункт поставки товару за цими договорами є: Одеська обл., м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Водночас, умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Отже, виходячи з договірних умов, визначених сторонами, обов`язок з поставки товару (насіння соняшнику) покладено на ТОВ "Укрграндпостач". При цьому, відсутність у позивача транспортних документів на перевезення товару не є належним та достатнім доказом відсутності факту поставки товару.

Колегія суддів також враховує, що документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі товару, які наявні в матеріалах справи.

Зазначення у видаткових накладних № ГП-0000015 від 04.01.2019, № ГП-0000006 від 02.01.2019, № ГП-0000041 від 19.04.2019 місце складання "місто Кропивницький" вказує тільки на юридичне місцезнаходження ТОВ „Укрграндпостач. Проте, на виконання умов вищезазначених договорів товар був переданий за адресою м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, про що зазначено в актах прийому-передачі №04/01 від 04.01.2019, №02/01 від 02.01.2019, №19/04.03 від 19.04.2019.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність паспортів, сертифікатів або інших документів для встановлення виробника товарів, у зв`язку з чим неможливо встановити походження насіння соняшника. Оскільки сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, водночас інформує про якість товару, а не про факт проведення господарської операції, тому відсутність таких сертифікатів сама по собі не може свідчити про відсутність поставки товару.

Крім того, судом встановлено, що договорами на поставку товару передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ України, проте умови договорів не містять вимоги щодо надання сертифікату якості.

Доводи контролюючого органу про те, що постачальники контрагента позивача не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, у зазначених підприємств недостатня кількість матеріально-технічних та трудових ресурсів, економічно необхідних для постачання задокументованих товарів (соняшнику), відсутня площа угідь сільськогосподарського призначення, придатних для вирощування сільськогосподарських культур, відсутнє реальне (законне) джерело походження товару (відсутнє дійсне формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом постачання з участю усіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, до позивача, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Оскільки висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, зокрема, і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте, така податкова інформація, носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №600/1083/20-а, від 05 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, від 12 січня 2023 року у справі №640/4444/21.

Водночас, норми податкового законодавства не ставлять в залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

В даних спірних правовідносинах встановлено рух фінансових актів ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" та підтверджено витрати на придбання товару згідно з договорами поставки насіння соняшника №06/12-18 від 27.12.2018 та 04/04-19 від 01.04.2019.

Отже, посилання податкового органу на податкову інформацію, надану ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо податкового обліку та звітності ТОВ "Укрграндпостач" не є достатнім доказом відсутності факту постачання товару та вчинення позивачем податкових правопорушень, враховуючи наявність у позивача усіх первинних документів, якими підтверджується його витрати на придбання товару та наявність законних підстав для формування ПДВ.

Крім того, позивачем надано первинні документи, які підтверджують подальше використання придбаного товару в межах власної господарської діяльності: Договір на переробку давальницької сировини №28/08-2017, специфікації, акти прийому-передачі сировини для переробки, накладні на передання готової продукції, Договір надання послуг з організації перевезення вантажу №03/01-2017 (готової продукції - олії) (том 1 а.с. 91-167).

Оцінюючи доводи відповідача про наявність кримінальних проваджень, фігурантом яких є ТОВ „Укрграндпостач, колегія суддів враховує, що відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) в межах спірної господарської операції та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлення в межах розслідування кримінального провадження обставин, пов`язаних з господарською діяльністю ТОВ „Укрграндпостач, не є достатнім доказом невиконання останнім договірних відносин з ПАТ "Хмельницька маслосирбаза", оскільки оцінюється судом в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідачем не надано доказів винесення судом вироку відносно посадових осіб ТОВ „Укрграндпостач, матеріалами якого підтверджується факт неотримання ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" товару згідно з договорами поставки насіння соняшника №06/12-18 від 27.12.2018 та №04/04-19 від 01.04.2018.

Аналогічні висновки стосовно врахування матеріалів кримінального провадження під час вирішення подібних податкових спорів містяться в постанові Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі №320/785/19.

Оцінюючи характер спірних правовідносин та аргументи сторін, колегія суддів враховує, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Наявна у контролюючого органу податкова інформація про відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій за участю позивача. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, так само зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків права на податковий кредит та на збільшення витрат, акцентувала увагу на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.

Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні або недостовірні.

Під час вирішення справи суд апеляційної інстанції враховує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, колегія суддів встановила, що зміни в майновому стані позивача, які відбулись внслідок оплати за отриманий товар, підтверджуються первинними документами. Наданими позивачем документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується використання придбаного товару у власній господарській діляьності.

Водночас, факт відсутності сертифікатів якості на товар сам по собі не свідчить про відсутність поставки товару, а окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не є достатнім доказом встановлення обставин щодо наявності чи відсутності факту поставки товару.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідком фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Укрграндпостач" за січень та квітень 2019 року.

Оцінюючи доводи апелянта щодо протиправності нарахування штрафу у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов`язання, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 23.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання,зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2. 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За наслідками проведеної комплексної планової виїзної податкової перевірки ПрАТ Хмельницька маслосирбаза ГУ ДФС У Хмельницькій області було складено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2019 № 0007331402 форма Р на суму 21795870,00 грн. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №560/2648/19 вказане податкове повідомлення рішення було скасоване.

Тобто, на час прийняття рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом по справі №560/3841/19 від 03.03.2020 року рішення по справі № 560/2648/19 набрало законної сили.

В даному випадку колегія суддів враховує висновки судів першої та апеляційної інстанцій за наслідками розгляду справи №560/2648/19, згідно з якими визнано неправомірність рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій. Отже, застосування штрафних санкцій за фактом повторності, які є предметом спірних правовідносин у цій справі, є необгрунтованим.

З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області №0010951407 від 11.09.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.09.2019 року №0010951407 форми "Р" на суму 7206868,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 березня 2023 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.