Ухвала

від 28.03.2023 по справі 924/325/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"28" березня 2023 р.Справа № 924/325/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький

до ТзОВ Тернопільська меблева фабрика. м. Тернопіль

про зняття арешту з нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою з вимогами до ТзОВ "Тернопільська меблева фабрика" (відповідач) про зняття арешту з нерухомого майна, а саме частки квартири за адресою АДРЕСА_1 власник ( ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений згідно із постановою про арешт майна ВП №24500013 державним виконавцем першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Сахарова В.В., реєстраційних номер обтяження 12234300 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

В обґрунтування правових підстав позову позивач посилається на норми права, що регулюють спадкові правовідносини, відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_2 .

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Як стверджується матеріалами поданого позову, позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна - частки квартири за адресою АДРЕСА_1 власник ( ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений згідно із постановою про арешт майна ВП №24500013 державним виконавцем першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Сахарова В.В., реєстраційних номер обтяження 12234300 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неможливість переоформити спадкове майно у зв`язку з тим, що останнє перебуває під арештом.

Посилаючись на приписи ст.338 ГПК України позивач просить захистити своє право вказаним у позові способом.

Отже, підставою цього позову позивачка визначила наявність арешту, накладеного на майно спадкодавця, що перешкоджає їй в оформленні її спадкових прав на вказане нерухоме майно.

За таких умов, суд доходить висновку, що позов спрямовано на захист цивільних прав позивачки, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно, який фактично є різновидом негаторного позову.

Надаючи оцінку характеру спірних правовідносин у даній справі в межах визначених позивачем підставах і предмета позову та вказаного у позові складу сторін, судом враховується таке.

Частина 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 340/25/19.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до частин першої, другої ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому, у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, коло господарських спорів, в яких стороною може бути фізична особа, законом обмежене. Наведений вище висновок викладеного в постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 910/872/21.

Згідно з пунктом 6 частини 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, за наведеною нормою спір у справах зі спорів щодо права власності, стороною в яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не відноситься до юрисдикції господарського суду, за виключенням випадків, якщо спір стосується майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як стверджується матеріалами позовної заяви, предметом спору, щодо якого заявлено вимогу про зняття арешту, є майно на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження.

У спірних правовідносинах позивач виступає як фізична особа без статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

За вказаних обставин, спір у даній справі згідно зазначених у позові підстав і предмета позовних вимог та визначеного складу сторін не відноситься до юрисдикції господарського суду та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Посилання позивача на приписи ст.338 ГПК України суд оцінює критично, оскільки спірні правовідносини не підпадають під дію вказаної норми процесуального права.

За змістом п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;

У відповідності до вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно з пунктом 1 ч.1 ст. 175 ГПК України

Частиною 6 ст. 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює позивачу, що спір згідно підстав і предмета позову та визначеного складу сторін згідно поданої у даній справі позовної заяви підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

У відповідності до частини 3 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Керуючись ст. 42, 46, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 924/325/23 на підставі пункту 1 частини 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити ОСОБА_1 про право звернення до суду з позовом, згідно визначених у даній справі підстав і предмета позову та складу сторін, в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та підлягає оскарженню у строк та порядку визначеному ст.255, ст.257-258 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Копію ухвали направити позивачу та відповідачу.

Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 14-ти аркушах.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 3примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу АДРЕСА_1 (простим),

3 - відповідачу АДРЕСА_2 (простим).