Рішення

від 28.03.2023 по справі 927/1108/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1108/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 34339125

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

ел. пошта: gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua

до відповідача: Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК"

код ЄДРПОУ 14360570;

вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001

предмет спору: про визнання укладеною додаткову угоду

За участю:

від позивача: Луценко Я.В., головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового регулювання земельних ресурсів ЧМР;

від відповідача: Рожко С.М., адвокат.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Чернігівською міською радою подано позов до Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2019 року №1616, у запропонованій Чернігівською міською радою у позовній заяві редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ №1616 від 20 травня 2019 року

Чернігівська міська рада - у подальшому "Орендодавець",юридична адреса: місто Чернігів, вулиця Магістратська, 7, в особі начальника управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради Дмитренка Василя Лук`яновича, що діє на підставі Положення про управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, яке затверджене рішенням міської ради від 28.02.2017 р. № 16/VІІ-14 та довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Музикою Л.І. за №1169 від 26.10.2017 року, з одного боку, та акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, в особі директора філії «Чернігівське регіональне управління» АТКБ «Приватбанк» Бойко Асі Валентинівни, яка діє на підставі довіреності за №3289-К-0 від 25.07.2019 року, у подальшому «Орендар» з другого, уклали цю угоду про нижченаведене:

1. Враховуючи рішення Чернігівської міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями, рішення Чернігівської міської ради від 25 червня 2019 року №43/VІІ-7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання, №3/VІІ-11, №13/VІІ-20, №14/VІІ-20, №16/VІІ-2, №19/VІІ-16, №25/VІІ-26, №26/VІІ-14, №28/VІІ-21, №29/VІІ-19, №35/VІІ-22, №36/VІІ-30, №38/VІІ-5, №40/VІІ-7, №41/VІІ-9), внести зміни до пункту 9 договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0309), площею 0,2264 га в місті Чернігові по вулиці Любецькій, 149А для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування АЗС) від 20.05.2019 року № 1616:

- Пункт 9 викласти в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій форм у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 352819,95 грн. (155,8392 грн за 1 кв.м.) на рік»

2. Ця угода є невід`ємною частиною Договору оренди від 18 травня 2019 року №1616 та набирає чинності з дня набрання законної сили даним судовим рішенням. Всі інші умови договору, які не зачіпаються даною угодою, залишаються незмінними. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено учасникам справи процесуальні строки.

05 січня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач, зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Мотивуючи свої заперечення відповідач зазначив, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку (п. 32 Договору). Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач звертався до відповідача з листами №304/ІН/2-08 від 13.05.2020, №1325/ІН/2-08 від 01.10.2020, на які отримав відмови останнього обґрунтовані, зокрема тим, що рішення Чернігівської міської ради від 29.11.2018 №36/V-30 про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки" (47 сесія 6 скликання), на яке посилається позивач в своїх листах, прийнято до дати укладання Договору оренди. Про рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 №43/VІІ-7 "Про внесення змін до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки", яким обґрунтовані позовні вимоги, АТ КБ "ПриватБанк" довідався з листа №513/ ІН/2-08 від 12.05.2021. При цьому, відповідач зазначив, що лист Чернігівської міської ради №1240/ІН/2-08 від 22.12.2020 АТ КБ "ПриватБанк" не отримував. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що другою підставою для відмови АТ КБ "ПриватБанк" в укладенні додаткової угоди, було не оформлення Чернігівською міською радою належним чином документів по земельній ділянці - об`єкту оренди, невідповідність цільового призначення земельної ділянки за різними документами, та, як наслідок, безпідставне збільшення нормативної грошової оцінки, як базового фактору визначення орендної плати. За витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, долученим Позивачем разом з позовом - код КВЦПЗ відсутній. За інформацією Державного земельного кадастру (ДЗК) про право власності та речові права на земельну ділянку - об`єкт оренди, що сформована станом на 02.01.2023 - код 12.08 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій". У свою чергу, в обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 №43/VІІ-7 "Про внесення змін до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки" у частині розміру орендної плати за земельні ділянки, % нормативної грошової оцінки за кодом 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та експлуатації автозаправних станцій)". Враховуючи те, що процентна ставка від нормативної грошової оцінки встановлюється місцевими радами саме в залежності від цільового призначення, вбачається, шо Чернігівська міська рада не оформила належним чином документи по спірній земельній ділянці, адже за розробленою технічною документацією код КВЦПЗ не встановлений. При ньому, код КВЦПЗ за рішенням місцевої ради, на підставі якого заявлені вимоги про зміну розміру орендної плати та укладення додаткової угоди, не відповідає дійсному коду КВППЗ спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

У судовому засіданні 10 січня 2023 року суд оголосив перерву до 08 лютого 2023 року.

11 січня 2023 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Мотивуючи свої заперечення позивач зазначив, що з метою підтвердження надсилання листа від 22.12.2020 №1240/ІН/2-08, до відповіді на відзив позивач надає копію реєстру вихідної кореспонденції та копію фіскального чеку від 22.12.2020, що підтверджують направлення листа №1240/ІН/2-08 на адресу АТКБ «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ). Позивач зазначає, що рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 №43/VІІ-7 набрало чинності 01.07.2019, у той же час, договір №1616 був зареєстрований 20.05.2019.

Пунктом 84 рішення Чернігівської міської ради від 28.01.2016 №3/VІІ-27 було затверджено технічну документацію та передано земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0309), площею 0,2264 га, в короткострокову оренду, строком до 28 січня 2021 року по вул. Любецькій, 149-а для обслуговування АЗС (землі житлової та громадської забудови) товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт- С». Згідно з розробленою технічною документацією та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.11.2015 цільове призначення вказаної землі - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для обслуговування АЗС. Категорія землі, вид користування та цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0309, площею 0,2264 га, розташованої по вул. Любецькій, 149-а у м.Чернігові, не змінювалися з 2015 року. Чернігівська міська рада не приймала рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 0,2264 га, з кадастровим номером 7410100000:01:022:0309. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що рішення Чернігівської міської ради від 25 червня 2019 року №43/VІІ-7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання, №3/VІІ-11, №13/VІІ-20, №14/VІІ-20, №16/VІІ-2, №19/VІІ-16, №25/VІІ-26, №26/VІІ-14, №28МІ-21, №29/VІІ-19, №35Л/ІІ-22, №36/VІІ-30, №38ЛШ-5, №40/VІІ-7, №41/VІІ-9) прийнято міською радою у межах виключної компетенції щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, визначеної пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та з дотриманням принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності, у силу п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України.

26 січня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач зазначив щодо листа Чернігівської міської ради №1240/ІН/2-08 від 22.12.2020, що надані з відповіддю докази не містять належного опису вкладення до листа та доказів вручення листа, що не є належними доказами направлення позивачем та отримання АТ КБ "ПриватБанк" листа Чернігівської міської ради № 1240/ІН/2-08 від 22.12.2020. За витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - код КВЦПЗ відсутній. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - код також відсутній. Відповідач у запереченні зазначає, що в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 № 43/VІІ-7 "Про внесення змін до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки" в частині розміру орендної плати за земельні ділянки, процентна ставка від нормативної грошової оцінки за кодом 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та експлуатації автозаправних станцій)". Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, коди 03.07 - "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі". Враховуючи те, що процентна ставка від нормативної грошової оцінки встановлюється місцевими радами в залежності від цільового призначення, вбачається, що Чернігівська міська рада не оформила належним чином документи по спірній земельній ділянці, адже за розробленою технічною документацією код КВЦПЗ не встановлений. З огляду на зазначене, на думку відповідача, підстави для застосування підвищеної ставки орендної плати не виникло.

08 лютого 2023 року у судовому засіданні суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів; закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 01 березня 2023 року.

У судовому засіданні 01 березня 2023 року суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог. Суд оголосив перерву до 28 березня 2023 року.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

26.01.2017 Чернігівською міською радою прийнято рішення №15/VII-18, яким було вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2016, що додається. Рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова» набуло чинності 01.01.2018 /а.с. 55/.

АТКБ «ПРИВАТБАНК» звернулось з заявою від 21.11.2018 №Е.18.0.0:0/4-680474 до Чернігівської міської ради щодо укладення договору оренди земельної ділянки по вул.Любецька, 149А у м. Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:022:0309.

20.05.2019 між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та Акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №1616 /а.с. 33-35).

Згідно пункту 1 Договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування АЗС) з кадастровим номером 7410100000:01:022:0309, яка розташована в місті Чернігові по вул. Любецькій, 149-а, без розроблення проекту її відведення, на підставі п.13 рішення Чернігівської міської ради від 31.01.2019 №38/VІІ-10 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам».

Відповідно до пункту 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 0,2264га. На земельній ділянці розміщена АЗС (пункт 3 Договору оренди).

Згідно з пункту 5 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0309) на дату укладення договору становить 2940166,24 грн (1298,66 грн за 1 кв. м).

Згідно п. 8 Договору, Договір укладено до 31 січня 2024 року.

Пунктом 9 Договору оренди земельної ділянки №1616 від 20.05.2019 встановлено розмір орендної плати у розмірі 6 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 176409,97 грн (77,9196 грн за 1 кв.м.) на рік.

У пункті 10 сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься Орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (відповідно до статті 287 Податкового кодексу України) на рахунок, вказаний Орендодавцем (одержаний в Головному управлінні ДФС у Чернігівській області) (п. 11 Договору оренди).

Відповідно до п.13 Договору розмір орендної плати переглядається не більше одного разу на рік у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

-зміни нормативної грошової оцінки земель комунальної власності;

-в інших випадках, передбачених законом.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - 03.07. /п. 16 Договору/.

Згідно пункту 32 Договору, зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

25.06.2019 Чернігівська міська рада прийняла рішення №43/VII-7, яким вирішила внести зміни до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки" та встановити розмір орендної плати для земель громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та експлуатації автозаправних станцій) - 12% нормативної грошової оцінки. Рішення набирало чинності з 01.07.2019 /а.с. 56/.

Відповідно до витягу з технічної документації Відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 02.03.2020 №517 розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0309) становить 2940166,24 грн, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки - 1,060 /а.с. 40/.

13.05.2020 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, враховуючи рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-18 та від 29.11.2018 №36/VII-30, направило відповідачу лист від 13.05.2020 №304/ІН/2-08 з проектом додаткової угоди до Договору оренди, у якому просило підписати додану до листа додаткову угоду, а у разі відмови - надати аргументовану письмову відмову /а.с. 37-38/.

На лист Управління від 13.05.2020 №304/ІН/2-08 АТКБ «ПРИВАТБАНК» відмовилось підписувати додаткову угоду (лист від 11.08.2020 №Е.93.0.0.0/0-579), у зв`язку з невідповідністю витягів про нормативно грошову оцінку даним Державного земельного кадастру, а також у зв`язку з тим, що рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-18 та від 29.11.2018 №36/VII-30 не є належними документами для зміни орендної плати у 2020 році.

01.10.2020 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило відповідачу лист від 01.10.2020 №1325/20/вих, з проектом додаткової угоди до Договору оренди, в якому було зазначено, що Чернігівська міська рада не визначає нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а керується витягом, наданим уповноваженим органом.

На лист Управління від 01.10.2020 №1325/20/вих АТКБ «ПРИВАТБАНК» відмовилось підписувати додаткову угоду (лист від 02.11.2020 №Е.93.0.0.0/0-201102/1714), у зв`язку з відсутністю законних підстав для підписання додаткової угоди.

Матеріали справи містять лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 22.12.2020 №1240/ІН/2-08, адресований АТКБ «ПРИВАТБАНК» про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Листом від 11.02.2021 №Е.93.0.0.0/0-210211/3393 АТКБ «ПРИВАТБАНК» відмовилось підписувати додаткову угоду, у зв`язку з відсутністю законних підстав для підписання додаткової угоди.

12.05.2021 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило відповідачу лист від 12.05.2021 №513/ІН/2-08 про укладання додаткової угоди до Договору оренди та сплату коштів.

Листом від 21.07.2021 №Е.93.0.0.0/0-210721/14747 АТКБ «ПРИВАТБАНК» відмовилось підписувати додаткову угоду.

Мотивуючи свої позові вимоги позивач у позовній заяві зазначає наступне.

Належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки станом на відповідну дату. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:022:0309, що знаходиться: по вул. Любецька, 149А, у м. Чернігові, площею 2264 м.кв., згідно даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.03.2020 року №517, виданого Відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, складає 2940166,24 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що Рішення Чернігівської міської ради від 25 червня 2019 року №43/VІІ-7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання, №3/VІІ-11, №13/VІІ-20, №14/VІІ-20, №16/VІІ-2, №19/VІІ-16, №25/VІІ-26, №26/VІІ-14, №28/VІІ-21, №29/VІІ-19, №35/VІІ-22, №36/VІІ-30, №38/VІІ-5, №40/VІІ-7, №41/VІІ-9) було прийнято міською радою у межах виключної компетенції щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, визначеної пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та з дотриманням принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності, в силу п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України.

На думку позивача, відсоткова ставка розміру орендної плати підлягає застосуванню з урахуванням Положення «Про плату за землю», затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» зі змінами внесеними рішенням Чернігівської міської ради від 25 червня 2019 року №43/VІІ-7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання, №3/VІІ-11, №13/VІІ-20, №14/VІІ-20, №16/VІІ-2, №19/VІІ-16, №25/VІІ-26, №26/VІІ-14, №28/VІІ-21, №29/VІІ-19, №35/VІІ-22, №36/VІІ-30, №38/VІІ-5, №40/VІІ-7, №41/VІІ-9). Орган місцевого самоврядування та орендар мають право ініціювати внесення змін до діючого договору оренди, зокрема коригувати розмір орендної плати, у випадках передбачених п.13 Договору оренди №1616 від 20.05.2019. У даному випадку, на думку позивача, у період дії договору від 20.05.2019 №1616 відбулася зміна відсоткової ставки орендної плати (істотної умови договірних відносин), яка прямо впливає на розмір орендної плати.

З урахуванням вищевикладеного, на адресу АТКБ «ПРИВАТБАНК» управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради було направлено відповідні листи з проектом додаткової угоди до договору оренди №1616 від 20.05.2019 та отримано на них відповіді від АТКБ «ПРИВАТБАНК» з відмовою підписувати додаткову угоду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами статті 648 ЦК України визначено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Згідно частин 2-4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно підпунктів 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Підпунктами 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю. Крім того, це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Згідно статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (підпункт 14.1.125 статті 14 ПК України).

За правилами частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.1,2 ст. 20 Закону України "Про землеустрій").

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Згідно частини першою цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Згідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Вказані висновки підтверджуються також пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, у якому зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації. Тобто при передачі в оренду земель, які перебувають у приватній власності, обчислення орендної плати з урахуванням чи без урахування індексації віднесено до розсуду сторін договору та досягнення ними відповідної згоди.

Однак обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Тобто у Типовому договорі зазначено про обчислення орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності виключно з урахуванням коефіцієнтів індексації, а сторони договору обмежені у визначенні оцінки земельної ділянки обов`язком враховувати вказаний коефіцієнт індексації.

Разом з цим, у пункті 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №1724 від 13 грудня 2006 року, №780 від 03 вересня 2008 року, №843 від 23 листопада 2016 року, №890 від 22 листопада 2017 року та №650 від 22 липня 2020 року, передбачено обов`язкове зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору, оскільки вказаний показник, як складова орендної плати, є істотною умовою договору оренди.

У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Підпунктом 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши зазначені вище норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Тільки у випадку, передбаченому підпунктом 288.5.3. пункту 288.5 статті 288 ПК України орендна плата може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, - у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

У даному випадку така обставина відсутня.

При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 9 Договору оренди земельної ділянки №1616 від 20.05.2019, встановлено розмір орендної плати у розмірі 6 відсотків нормативної грошової оцінки землі на рік.

25.06.2019 Чернігівська міська рада прийняла рішення №43/VII-7, яким вирішила внести зміни до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки" та встановити розмір орендної плати для земель громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та експлуатації автозаправних станцій) - 12% нормативної грошової оцінки.

Статями 632, 651 ЦК України та статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору, у тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

Відповідно до п.13 Договору розмір орендної плати переглядається не більше одного разу на рік у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

-зміни нормативної грошової оцінки земель комунальної власності;

-в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 32 Договору, зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Враховуючи те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.

Зазначений висновок підтверджується також наступними вимогами закону.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 пункту а) частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

До переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 ЗК України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.

Таким чином, орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у ПК України. А порядок зміни умов договору врегульовано, як у законах України, так і у договорі, укладеному між сторонами спору.

У даному випадку рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 №43/VII-7 про встановлення ставки орендної плати для земель громадської забудови (для будівництва та експлуатації автозаправних станцій) у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не підпадає під розуміння законодавчої зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, як це передбачено п. 13 Договору.

Договором оренди не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

Рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку міської ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі у частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.

Вказані рішення міської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо у самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.

Суд вважає за необхідне зазначити також, що визначена у Договорі оренди ставка орендної плати - 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, визначена в межах між мінімальною та максимальною ставкою податку, тому правові підстави для внесення змін до договору оренди землі та збільшення ставки орендної плати до 12 % відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прийняттям Чернігівською міською радою рішення 25.06.2019 №43/VII-7, не було внесено змін до рішення Чернігівської міської ради від 31.01.2019 №38/VІІ-10 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам», на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки №1616 від 20 травня 2019 року. Тобто, рішенням від 31.01.2019 №38/VІІ-10 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам» встановлена ставка орендної плати 6%, яка не була змінена.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи наведене вище та приписи чинного законодавства, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 28 березня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/