Постанова

від 27.03.2023 по справі 520/16224/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року

м. Київ

справа №520/16224/21

адміністративне провадження № К/990/6992/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №520/16224/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 (колегія у складі: головуючого судді Кононенко З.О., суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому позивач просив:

визнати неправомірним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області №204450009981 від 13.07.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ;

зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 08.09.2014 по 13.04.2017 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби;

зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.07.2021 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчисленні для пенсії відповідно до положень частин 2, 3 та 4 статті 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 204450009981 від 13.07.2021 порушує його права, є незаконним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 позов ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні пенсії позивачу на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», до стажу, який дає право виходу на пенсію зараховується стаж пільгової вислуги відповідно до частини 3 постанови КМУ №393 від 17.07.1992.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.01.2022 скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України «Про прокуратуру» не передбачає можливості пільгового обчислення стажу роботи на посадах прокурорів особам, залученим до участі в АТО або ООС в особливий період у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівників прокуратури на території проведення зазначених заходів. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для врахування стажу, обчисленого в кратному розмірі для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції вказав на те, що це не перешкоджає позивачу реалізувати право на призначення йому пенсії як військовослужбовцю на підставі Закону №2262-XII, враховуючи вислугу років як військовослужбовця в пільговому обчисленні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій на обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, а саме щодо необхідності зарахування на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років прокурорам та слідчим, а також висновок Верховного Суду України від 27.05.2008 у справі №21-2438во07. Просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 залишити без змін.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою 18.04.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.07.2021 ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

За результатами розгляду вказаної заяви, ГУПФУ в Харківській області прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії № 204450009981 від 13.07.2021.

Рішення позивача мотивоване тим, що у заявника на день звернення відсутня необхідна для призначення пенсії вислуга років, а Закон України «Про прокуратуру» не передбачає можливість пільгового обчислення періодів роботи (служби), які дають право на призначення пенсії за вислугою років за цим законом.

Так, судами встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався за денною формою навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (підтверджується записом в трудовій книжці). Відповідачем враховано при обчисленні стажу роботи половина строку навчання, що склала 2 роки 3 місяці 13 днів.

У той же час, з 13.03.1996 по 23.09.1997 позивач працював юрисконсультом військової частини НОМЕР_1 (підтверджується записом в трудовій книжці). Стаж роботи у військовій частині склав 1 рік 6 місяців 11 днів.

Надалі, в період з 30.03.1999 по 25.11.2019, позивач працював (проходив службу) в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах (підтверджується записами в трудовій книжці, військовому квитку, витягу із послужного списку). Стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах слав 20 років 7 місяців 14 днів.

Поряд із цим, позивач, обіймаючи прокурорські посади, в період з 02.09.2014 по 13.04.2017 був призваний та проходив військову службу в Збройних Силах України та одночасно був відряджений для проходження військової служби в органах військової прокуратури Генеральної прокуратури України (підтверджується записами в трудовій книжці та військовому квитку).

А у період з 08.09.2014 по 13.04.2017 позивач, як військовослужбовець Збройних Сил України, відряджений для проходження військової служби в органах військової прокуратури, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, послідовно обіймаючи посади - начальника слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів об`єднаними силами Антитерористичної операції військової прокуратури Південного регіону України (02.09.2014 - 13.12.2014), начальника управління нагляду за додержанням законів об`єднаними силами Антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (13.12.2014 - 17.08.2015), військового прокурора сил антитерористичної операції (17.08.2015- 13.04.2017). Вказане підтверджується записами в трудовій книжці, військовому квитку, довідці виданої військовою прокуратурою сил антитерористичної операції про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 27.10.2017 №02-547вих17, посвідченням учасника бойових дій.

ОСОБА_1 вважає, що відповідно до діючого законодавства України, йому необхідно призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.07.2021 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчисленні для пенсії відповідно до положень частин 2, 3 та 4 статті 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Судами встановлено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі Закон №1697-VII).

Закон №1697-VII визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовано статтею 86 Закону № 1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014, № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 83 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

Статтею 86 Закону №1697-VII унормовані підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини 1 та 2 вказаної статті Закону, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, необхідною умовою для призначення пенсії за вислуги років є наявність на день звернення не обхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 24 роки 6 місяців, з якого обов`язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Щодо стажу, який зараховується до вислуги років.

Частинами 6-8 статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім`ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

За частиною 13 статті 86 Закону, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Відповідачем у ході розгляду заяви позивача про призначення пенсії установлено, що вислуга років ОСОБА_2 , станом на 06.07.2021, складає 20 років 07 місяців 14 днів - в органах прокуратури на посадах прокурора та на посадах, які відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею.

Судами також встановлено і не є спірним у цій справі, що календарна вислуга років позивача в органах військової прокуратури становить 2 роки 7 місяців 12 днів. У цей період позивач брав безпосередню участь в Антитерористичній операції (далі АТО) на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою про безпосередню участь в АТО, посвідченням учасника бойових дій.

Цей період врахований ГУПФУ у Харківській області до календарної вислуги років.

Проте, відповідач заперечив можливість зарахування періоду участі позивача в АТО до стажу вислуги у пільговому обчисленні (5 років 4 місяці 24 дні), у порядку, передбаченому частиною 3 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992, з урахуванням якого вислуга років позивача, станом на 06.07.2021, складала б 26 років 0 місяців 8 днів, з яких 20 років 7 місяців 14 днів - в органах прокуратури на посадах прокурора та на посадах, які відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, а також 5 років 5 місяці 24 дні пільгова вислуга відповідно до частини 3 постанови КМУ №393 від 17.07.1992, що дає право на пенсію за вислугу років (ч. 6 ст. 86 Закону №1697-VII).

Отже, спірним у цій справі є можливість зарахування до вислуги років для призначення пенсії за Законом України «Про прокуратуру» строку проходження служби позивачем за період його участі в АТО, обчисленого на пільгових умовах.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється за Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).

Згідно статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Стаття 2 Закону № 2262-XII встановлює, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За правилами статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону № 2262-XII і постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі Постанова № 393).

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

За абзацом 1 пункту 1 Постанови № 393, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються зокрема: час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в Збройних Силах, органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки.

З урахуванням наведеного правового врегулювання слід дійти висновку про те, що зарахування строку участі в АТО в період перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах, зокрема, один місяць стажу зараховується за три, тобто в трикратному розмірі.

Таким чином, визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393.

Подібний висновок щодо застосування Постанови № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років прокурорам і слідчим, вже викладений Верховним Судом України у постанові від 27.05.2008 (21-2438во07), а також висновок щодо застосування Постанови № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років за Законом № 2262-ХІІ - у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а.

Саме на ці судові рішення покликається у доводах касаційної скарги позивач, вказуючи на те, що судом апеляційної інстанції у цій справі не врахована вказана правова позиція щодо застосування Постанови №393 до спірних правовідносин.

Як було зазначено вище, позивач звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області про призначення йому пенсії саме відповідно до статті 86 Закону №1697-VII.

Водночас, відповідач не заперечує право ОСОБА_1 на обчислення його вислуги років за період проходження служби в АТО у пільговому порядку, відповідно до Постанови №393, яка (вислуга років) враховується та діє право на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ, через що доводи заявника касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, є безпідставними.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 27.05.2008 (21-2438во07) критерієм, за яким виникає право пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років, визначено спеціальний статус, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу; визначальною підставою - наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.

У цій справі судами встановлено, що право пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу проходження служби в АТО (спеціальний статус), що дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років позивач набув, однак Закон №1697-VII не передбачає можливості пільгового обчислення стажу роботи на посадах прокурорів особам, залученим до участі в АТО або ООС в особливий період у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівників прокуратури на території проведення зазначених заходів.

При цьому, позивач не позбавлений можливості реалізувати право пільгового обчислення вислуги років за вказаний період відповідно до Постанови №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», але при призначенні пенсії за Законом № 2262-ХІІ.

Отже, апеляційним судом у цій справі врахований правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 27.05.2008 (21-2438во07) щодо критеріїв та підстав, за яких виникає право пільгового обчислення періоду проходження військової служби.

Водночас, фактичні правовідносини у справі № 21-2438во07 та у цій справі є частково подібними, зокрема в частині правових норм, що підлягають застосуванню та регулюють спірні правовідносини, що також пов`язано із значним перебігом часу між цими правовідносинами.

Так, у справі № 21-2438во07 Верховний Суд України виходив зокрема із того, що закони і нормативно-правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду проходження військовослужбовцями за рішенням Уряду колишнього СРСР військової служби в Демократичній Республіці Афганістан для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при вирішенні конкретних спорів із питання застосування пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби суди повинні керуватися як законами і нормативними актами України, так і законодавством колишнього СРСР. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугою років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена, зокрема: спільною постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям", Законом України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тощо.

З урахуванням викладеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення прокурорам і слідчим пенсій за вислугою років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Таким чином, у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів позивача щодо наявності у нього достатньої вислуги років для призначення пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону №1697-VII, отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 та зобов`язаня ГУ ПФУ в Харківській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.07.2021 є похідними від вимоги про оскарження рішення, яким відмовлено у призначенні пенсії, а позовна вимога в частині зобов`язання нарахувати і виплачувати таку пенію, виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчисленні для пенсії відповідно до положень частин 2, 3 та 4 статті 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років - є передчасною.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко