Постанова

від 27.03.2023 по справі 210/5130/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року

м. Київ

справа №210/5130/17 (2-а/210/12/19)

адміністративне провадження № К/9901/25318/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 (колегія у складі суддів Шлай А.В., Кругового О.О., Прокопчук Т.С.)

у справі №210/5130/17 (2-а/210/12/19)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДВЕСТ"

до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

про визнання протиправними та скасування постанови, припису та протоколу.

І. РУХ СПРАВИ

1. 15.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДВЕСТ" (ТОВ «Будвест», позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати:

- постанову №28-ЮР від 10.07.2017;

- припис про усунення порушення вимог державних стандартів і правил №52 від 26.06.2017;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2017, винесені Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.

2. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18.03.2019 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування постанови і припису та ухвалено в цій частині нове, яким позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 28-ЮР від 10.07.2017, припис № 52 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.06.2017, прийняті Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради.

4. 03.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на зазначене рішення суду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «БУДВЕСТ» (підрядник) та ТОВ «БІМ ЛТД» (замовник) 17.03.2017 укладено договір підряду №17/03 на реконструкцію існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, 25а. Пунктом 3.1 договору ТОВ «БУДВЕСТ» зобов`язано виконати роботи в обсязі і у термін, передбачений Договором і здати їх у стані, що відповідає проектно-кошторисній документації.

7. Замовником ТОВ «БІМ ЛТД» подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Її зареєстровано відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради 12.04.2017.

8. У пункті 17 декларації зазначено, що на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією роботи, у тому числі щодо доступності для мало мобільних груп населення. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

9. Прокуратурою Дніпропетровської області направлено міському голові м. Кривого Рогу лист від 01.06.2017 щодо перевірки об`єктів будівництва у зв`язку з досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42016040230000005 від 06.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, зокрема, об`єкт «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_1 ».

10. Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на підставі наказу №61 від 07.06.2017 «Про проведення позапланової перевірки» видано направлення для проведення позапланової перевірки №115 від 12.06.2017 - об`єкту «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_1 ». Направлення про проведення позапланової перевірки отримано ОСОБА_1 за дорученням 22.06.2017.

11. За результатами перевірки складено Акт, на підставі якого відповідач виніс припис №52 від 26.06.2017 щодо усунення виявлених порушень, зазначених в Акті від 26.06.2017. Також відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.05.2017 стосовно виявлених порушень ТОВ «БУДВЕСТ», відповідальність за які передбачена п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

12. Постановою відповідача №28-ЮР від 10.07.2017 ТОВ «БУДВЕСТ» визнано винним у здійсненні будівництва об`єкта з порушенням затверджених проектних рішень та вимог абз.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.5.10, п.6.1.2 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення», абз.4 ч.1 ст.27, ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», за що передбачена відповідальність п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 75780 грн.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постанову та припис винесено з порушенням вимог законодавства, без повідомлення про час та місце розгляду протоколу. На думку позивача, відповідач має право на проведення перевірки від час виконання підготовчих та будівельних робіт, у той час як ТОВ «БІМ ЛТД» (замовник) у 2017 році було зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації. Відповідачем не було вручено позивачу копію направлення на проведення перевірки; позапланова перевірка проведена за відсутності представника позивача; відповідачем не дотримано строків ознайомлення позивача з результатами перевірки; всі документи за результатами перевірки складено без повідомлення позивача, що позбавило його можливості надати письмові зауваження та заперечення.

14. Відповідач просив у позові відмовити. Зазначив, що позивача про проведення перевірки повідомлено за телефоном, який зазначений в декларації про готовність до експлуатації об`єкту. Всі документи надсилалися позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, позивач не був позбавлений права бути присутнім при проведенні перевірки, приймати участь у розгляді протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, подавати свої пояснення та докази. Проте, представник позивача для участі у розгляді справи не з`явився.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що через несвоєчасне отримання поштових відправлень позивач був позбавлений можливості надати необхідні документи під час проведення перевірки, проте мав можливість надати докази під час судового розгляду. Однак, під час розгляду справи в суді позивач не надав жодного доказу на підтвердження відсутності вини ТОВ «БУДВЕСТ» у порушенні, виявленому під час перевірки. Позивач не підтвердив, що проектно-кошторисна документація не містила робіт по облаштуванню кафе пандусом. Також не спростовує наявності між ТОВ «БІМ ЛТД» та ТОВ «БУДВЕСТ» договірних зобов`язань надана позивачем довідка про відсутність руху коштів між сторонами договору у період з 17.03.2017 по 31.12.2017.

Крім того, протокол лише підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, він не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, протокол не є нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом у розумінні п.1 ч.1 ст.19, п.18, п.19 ч.1 ст.4 КАС України, а отже не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом скасування протоколу не передбачений законом, не відповідає ч.2 ст.245 КАС України.

16. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що направлення про проведення позапланової перевірки отримано ОСОБА_1 за дорученням 22.06.2017, однак зазначена особа не є представником позивача. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, оскільки це порушує права позивача на участь у перевірці.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.08.2018 у справі №210/5027/17, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019, встановлено, що відповідно до висновку №19-17 з інструментального обстеження і оцінці технічного стану конструкцій будівлі кафе по АДРЕСА_1 , складеному ДП «Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» «Кривбасстандартметрологія» - будівля конструкції кафе знаходиться в задовільному стані та може експлуатуватися за призначенням, так як реконструкція відбулася з додержанням чинних норм, правил технології виконання робіт, що спростовує висновок Інспекції про порушення вимог будівельних стандартів та правил.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі відповідач покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, які полягають у тому, що:

А) реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації не звільняє суб`єктів містобудування від відповідальності за правопорушення, вчинені під час будівництва об`єкта;

Б) між ТОВ «БІМ ЛТД» та ТОВ «БУДВЕСТ» є договірні зобов`язання. Договір підряду №17/03 від 17.03.2017 був наданий для огляду в суді першої інстанції, а тому є підстави вважати, що позивач під час будівництва не дотримався ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

В) позивача про проведення перевірки повідомлено за телефоном, який зазначений в декларації про готовність до експлуатації об`єкту. Всі документи надсилалися рекомендованою поштовою кореспонденцією позивачу за адресою, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, позивач не був позбавлений прав на участь у перевірці;

Г) Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) не обмежує та не призупиняє призначення розгляду справи (було призначено на 10.07.2017), оскільки на час позапланового заходу вже були виявлені правопорушення; виконання припису в обумовлений строк не звільняє суб`єкта містобудування від накладення штрафу.

18. У відзиві позивач наводить заперечення, які загалом збігаються з мотивами постанови суду апеляційної інстанції. Зазначає, що будівництво пандусу не було предметом договору підряду, укладеного із замовником, а тому позивач не міг і не повинен був знати про необхідність зведення пандусу. Звертає також увагу на те, що протокол, постанова та припис надсилалися відповідачем рекомендованою поштою за юридичною адресою ТОВ «БУДВЕСТ», і їх вперше намагалися вручити лише 13.07.2017, тобто через 3 дні після дати розгляду протоколу.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.

Суд апеляційної інстанції не переглядав справу в частині протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2017, і вказане питання не є предметом касаційного перегляду справи.

(а) щодо процедури перевірки

20. За змістом ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

21. Відповідно до пп. 2, 3 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

22. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Порядок №244) .

23. Пунктами 13-14 Порядку №533 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

24. Згідно з п.п. 16-21 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

25. За приписами п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

26. Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, зокрема, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

27. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 553).

28. Згідно з положеннями п.п. 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

29. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

30. Суд звертає увагу на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 10.08.2022 у справі №260/259/20, від 24.10.2022 у справі № 520/11809/19, від 31.01.2023 у справі №№ 210/3391/17(2-а/210/179/17) та багатьох інших, згідно з якою лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

31. Верховний Суд неодноразово розглядав справи з подібними правовідносинами й, зокрема, у постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

32. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постановах від 07.02.2019 у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017), від 08.02.2022 у справі №804/2480/16, і Суд не вбачає підстав відступати від неї.

33. Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

34. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

35. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що направлення про проведення позапланової перевірки отримано ОСОБА_1 за дорученням 22.06.2017, однак зазначена особа не є представником позивача.

36. У постанові від 15.05.2020 у справі №816/1981/16 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.

« 54. Колегія суддів відзначає, що дотримання відповідачем порядку проведення позапланової перевірки в частині здійснення такої у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, покликане забезпечити останнім можливість практичної реалізації наявних у них прав і гарантій, передбачених законодавством, а саме: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

55. У судах попередніх інстанцій позивач наполягав, що позапланова перевірка Товариства проведена за відсутності замовника будівництва, або уповноважених ним осіб, оскільки видане ОСОБА_4 доручення не передбачало повноважень останнього представляти інтереси ТОВ «Офісний центр арсенал плюс» перед відповідачем під час проведення перевірки. Обсяг повноважень цієї особи був конкретно визначений за вичерпним переліком можливих дій, які вона могла вчиняти, однак суди попередніх інстанцій цього не врахували, як і не врахували того, що інша особа - ОСОБА_3 , яка також була присутня під час проведення перевірки, займала лише посаду економіста й за законодавством не могла взагалі представляти інтереси Товариства. Більше того, станом на день проведення відповідачем позапланової перевірки ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади».

37. Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначеного висновку і вважає його застосовним і до цієї справи.

38. Відповідно до абз. 3-5 п. 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку №553 також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

39. Отже, акт, складений стосовно замовника будівництва не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на підрядника. Крім того, той факт, що акт, в якому були встановлені порушення підрядника, був складений щодо замовника будівництва, порушило права позивача, а саме - право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення с приводу нібито встановлених порушень.

40. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанцій застосував норму права з урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017), від 14.11.2019 у справі №822/5968/15, від 05.09.2022 у справі №161/15661/16-а.

41. Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2017 щодо ТОВ «БУДВЕСТ» стосовно виявлених порушень. Протокол представником позивача не отримано, - «не з`явився для підпису», примірник протоколу надіслано Укрпоштою, поштове відправлення №5010101439120 від 03.07.2017 (т. 1, а.с.11 -12). Поштове відправлення позивачем не було отримано своєчасно (невдала спроба вручення) (т. 1, а.с.71-76) Таким чином, через несвоєчасне отримання поштових відправлень позивач був позбавлений можливості надати необхідні документи під час проведення перевірки

42. У постанові від 17.08.2021 у справі №520/2624/2020 Верховний Суд дійшов такого висновку:

«... обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови".

43. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 19.05.2021 у справі №210/5129/17.

44. Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується штрафна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

45. Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за триденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.»

46. Отже, із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається наявність процедурних порушень проведення заходу контролю та розгляду справи про правопорушення.

(б) щодо суті порушення

47. Статтею 1 Закону №3038-VI встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

48. Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

49. Статтею 27 Закону №687-XIV встановлено, що замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані, серед іншого, забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

50. Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 2 Закону №3038-VI суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

51. Суд апеляційної інстанції в своєму рішенні встановив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.08.2018 у справі №210/5027/17 (провадження № 2-а/210/66/18), залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019, встановлено, що відповідно до висновку №19-17 з інструментального обстеження і оцінці технічного стану конструкцій будівлі кафе, складеному ДП «Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» «Кривбасстандартметрологія» - будівля конструкції кафе знаходяться в задовільному стані та може експлуатуватись за призначенням, так як реконструкція відбулась з додержанням діючих норм, правил технології виконання робіт, що спростовує висновок Інспекції про порушення вимог будівельних стандартів та правил.

52. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних припису та постанови підлягають задоволенню.

53. Аргументи касаційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

54. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

55. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

56. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

57. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

58. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

60. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі №210/5130/17 (2-а/210/12/19) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб