Постанова

від 27.03.2023 по справі 1.380.2019.000673

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року

м. Київ

справа №1.380.2019.000673

адміністративне провадження № К/990/35522/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.000673

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК) до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівська міська рада, про знесення самочинно збудованого будинку,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Обрізка І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.02.2019 Інспекція ДАБК звернулася до суду з позовом, у якому просила знести самочинно збудований будинок, що розташований на АДРЕСА_1 з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта за рахунок ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог Інспекція ДАБК посилалася на те, що відповідачка здійснює будівництво з порушенням будівельних норм та правил, без дозвільного документа та урахування містобудівної документації. Окрім того, позивачем зазначено, що відповідачкою не виконано вимоги припису знести об`єкт самочинного будівництва.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2022 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.11.2022 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги.

4. 12.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційної скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 1.380.2019.000673 за вищевказаним позовом, з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалами від 26.12.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребував матеріали справи з суду першої інстанції та зупинив виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 1.380.2019.000673 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що 31.08.2016 Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію на початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та встановлення двоконтурного котла.

В декларації, зокрема, зазначено, що замовником будівництва є ОСОБА_1 , категорія складності визначена як ІІ.

Технічний нагляд здійснює Черненко Ю.Е. , кваліфікаційний сертифікат AT №004808. Генеральний підрядник - Колективне підприємство (далі - КП) «Центр комплекс» Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів України». Робочий проект розроблено Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , головний архітектор проекту ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат архітектора АА №000201. Відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_3 .

Експертиза проекту виконана філією Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області (експертний звіт від 17.05.2016 №14-1015-16). Згідно з експертним звітом робочий проект виконано згідно вихідних даних на проектування з дотриманням вимог в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_3 видано Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради 30.07.2015 за № 89.

Управлінням охорони історичного середовища 16.06.2015 видано висновок про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реконструкції будівлі за адресою: АДРЕСА_3 .

Студентським проектно-технологічним бюро Львівського національного аграрного університету розроблено проектні пропозиції реконструкції житлової квартири АДРЕСА_4 з розширенням за рахунок надбудови житлового будинку та влаштування шпунтового огородження по АДРЕСА_3 .

Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Геотест» розроблено технічні висновки про інженерно-геологічні умови ділянки розташування будівлі по АДРЕСА_3 .

26.09.2016 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи ДАБК проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 при реконструкції квартири АДРЕСА_2 .

За результатами перевірки складено акт від 26.09.2016, яким зафіксовано наступне.

Проектною документацією передбачено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 за рахунок надбудови та встановлення двоконтурного котла, в межах існуючої будівлі, а саме, фундаменту та стін першого поверху. Проте, на час перевірки на об`єкті будівництва проводились будівельні роботи із влаштування нового фундаменту та з вибирання землі на відстані від меж фундаменту будинку. З вищенаведеного контролюючий орган дійшов висновку, що існуючий будинок, який підлягав реконструкції, було повністю знесено, а будівельні роботи проводяться за межами існуючого фундаменту знесеного будинку. Таким чином, будівельні роботи з будівництва об`єкта проводяться без врахування проектної документації на будівництво такого об`єкта та вимог будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, робочим проектом було передбачено встановлення залізобетонної підпірної стіни на відстані від будинку 1,5 м. або влаштування ряду набивних паль для стримування тиску ґрунту. Однак, спорудження зазначеного об`єкта будівництва не передбачено містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки. Також, документ про право власності чи користування земельною ділянкою, на якій необхідно проводити будівельні роботи відсутній. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про те. Що робочий проект розроблено без врахування вимог містобудівної документації та вихідних даних та без дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено вимоги частини першої статті 31 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).

Із слів головного архітектора проекту встановлено, що авторський нагляд будівництва ним не проводиться, у зв`язку з тим, що замовник не уклав відповідного договору та не повідомив про початок будівельних робіт. Із слів особи, яка згідно з відомостями поданої декларації повинна здійснювати технічний нагляд, встановлено, що жодних угод із замовником ним не укладалось та відповідно технічного нагляду ним не здійснюється.

Директор КП «Центр комплекс» Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів України» Хорощак О.Д. повідомив, що між вказаним підприємством в якості підрядника та ОСОБА_1 в якості замовника було укладено договір підряду на виконання робіт на об`єкті будівництва з реконструкції квартири АДРЕСА_2 за рахунок надбудови та встановлення двоконтурного котла. Однак, станом на час проведення перевірки, будівельні роботи на вищезазначеному об`єкті підприємством не проводились, оскільки замовник не повідомляв про початок будівельних робіт.

Вказані вище обставини стали підставою для висновку позивача про внесення замовником будівництва ОСОБА_1 недостовірних даних в зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням частини другої статті 5, частини першої статті 31, частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI, частини третьої статті 7, частини першої статті 9, статті 11 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV), пункту 7, абзацу 1 пункту 21, підпункту 3 пункту 24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

Відтак, на підставі даних, зафіксованих в акті перевірки, щодо відповідача було складено протоколи про адміністративне правопорушення від 26.09.2016 за фактами: порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва об`єкта по АДРЕСА_1 , відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та за наведення недостовірних даних у декларації, вчинені щодо об`єкту будівництва II категорії складності, відповідальність за яке передбачена частиною сьомою статті 96 КУпАП; незабезпечення замовником ОСОБА_1 здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно з вимогами законодавства, відповідальність за яке передбачена частиною шістнадцятою статті 96 КУпАП; незабезпечення замовником ОСОБА_1 здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно з вимогами законодавства, відповідальність за яке передбачена частиною сімнадцятою статті 96 КУпАП.

Також ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.09.2016 про зупинення проведення будівельних робіт, усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та усунення виявлених порушень.

20.10.2016 Інспекцією ДАБК проведено позапланову перевірку виконання припису від 26.09.2016 щодо зупинення виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.10.2016 про те, що на час проведення перевірки встановлено виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 , а саме - мурування стін першого поверху. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не виконала вимоги припису, виданого 26.09.2016.

За невиконання вимог припису стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з частиною першою статті 188-42 КУпАП за результатом розгляду якого 03.11.2016 винесено постанову № 07-вих-2972/116 по справі про адміністративне правопорушення.

20.10.2016 Інспекцією ДАБК видано черговий припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

23.01.2017 черговою перевіркою Інспекції ДАБК в акті відповідної перевірки встановлено невиконання припису від 20.10.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Також 23.01.2017 складено протокол від про адміністративне правопорушення згідно з частиною першою статті 188-42 КУпАП та за результатами розгляду якого 07.02.2017 винесено постанову № 0006-вих-712/47 по справі про адміністративне правопорушення.

23.01.2017 Інспекцією ДАБК винесено припис стосовно замовника ОСОБА_1 , щодо знесення об`єкта самочинного будівництва, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідачкою самочинно реконструйований об`єкт не приведено у відповідність до технічного паспорта від 23.10.2017, Інспекція ДАБК звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову мають передувати такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкту таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Разом з цим, до подання цього позову позивачем не досліджувалася можливість перебудови об`єкта. Позивач не виносив припису про зобов`язання відповідача здійснити саме перебудову об`єкта. Відтак, не було відмови відповідача від перебудови спірного об`єкта. Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Окрім того, суд першої інстанції вказав на те, що згідно з висновком експерта від 20.09.2018 №023/18 виконані ОСОБА_1 будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 відповідають державним будівельним нормам, санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам при умові встановлення подвійних вхідних дверей, водночас демонтаж зазначеної квартири без пошкодження конструктивних елементів суміжних квартир ( АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ) є технічно неможливим, більше того при здійсненні демонтажу можуть настати негативні наслідки для всього будинку та його жителів.

8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що ОСОБА_1 здійснила будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проекту, що означає те, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснила будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконала вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга відповідачки обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 376 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону № 3038-VI без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 810/5680/15, від 31.07.2018 у справі № 813/6426/14, від 21.09.2022 у справі № 540/1808/19.

Окрім того, скаржниця посилається на те, що в порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

13. Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

14. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

15. Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

16. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

17. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

18. Частиною другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

19. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону №3038-VI).

20. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджено Порядок № 466, а також перелік об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

21. За правилами пунктів 4, 5, 11, 13 Порядку № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

22. Статтею 35 Закону № 3038-VI передбачено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

23. Згідно із статтею 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

24. Тобто, положення частини першої статті 38 Закону №3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

25. Тобто, зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

26. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

27. Тобто, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

28. За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

29. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

30. У постанові від 21.10.2020 у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

31. У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 суд касаційної інстанції на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону № 3038-VI зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

32. Так, у зазначеній постанові Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

33. Таким чином, можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

34. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

35. Для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

36. У справі, яка розглядається, встановлено, що ОСОБА_1 здійснила будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проекту.

37. Це означає, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина сьома статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.

38. Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідачка здійснила будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконала вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

39. Вказане свідчить про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 здійснити знесення самовільно збудованого будинку, що розташований на АДРЕСА_1 з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта за її рахунок, у зв`язку із чим, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції у цій справі.

40. Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з судовим рішенням.

41. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. За правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

43. З огляду на результат касаційного розгляду наявні підстави для поновлення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 1.380.2019.000673 - залишити без змін.

Поновити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 1.380.2019.000673.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик