ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/19806/18
провадження № К/9901/34261/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,
представника позивача - Тарасова А.Г., Мілян М.В.,
представника відповідача - Дубаневича О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (у складі: головуючого-судді: Кучми А.Ю., суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство, НАЗК, відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення № 1969 від 07.09.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України»;
визнання протиправним та скасування рішення № 1981 від 07.09.2018 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України».
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі.
3. Також, ОСОБА_1 , звернулась з позовом у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення № 1970 від 07.09.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України»;
визнати протиправним та скасувати рішення № 1982 від 07.09.2018 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України».
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2018 відкрито провадження у справі.
5. Також, ОСОБА_1 , звернулась з позовом до суду про:
визнання протиправним та скасування рішення № 1968 від 07.09.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України»;
визнання протиправним та скасування рішення № 1980 від 07.09.2018 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України».
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у справі.
7. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2019 об`єднано до спільного провадження і вирішення адміністративні справи № 640/19806/18, № 640/19807/18 та № 640/19808/18. Присвоєно об`єднаним справам загальний номер № 640/19806/18.
8. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалось про протиправність рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, за 2016 рік та 2017 рік, поданих ОСОБА_1 , оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції порушено строки проведення перевірок, та висновки щодо порушення вимог законодавства про запобігання корупції є безпідставними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
11. Суд першої інстанції зазначав, що перевірка декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1 , народним депутатом України, за 2015, 2016 та 2017 роки підлягали закінченню 09 липня 2018 року, відповідно суд дійшов висновку про порушення відповідачем строків проведення повної перевірки декларацій, передбачених пунктом 14 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням НАЗК від 10.02.2017 № 56 (далі - Порядок №56).
12. Надаючи оцінку виявленим фактам порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, відносно висновків відповідача щодо невідображення суб`єктом декларування відомостей про квартиру в АДРЕСА_1 , яка перебуває на праві користування та відповідно до розділу 2.1 декларації є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказував, що позивач зазначала про те, що вказана квартира не належить їй на праві власності та не перебувала у неї у наймі, на підтвердження чого надано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2018 № 143461157; також позивач вказувала, що проживає в м. Києві та після окупації російською федерацією у березні 2014 року території Автономної Республіки Крим позивач не відвідує окуповану територію; інформації про наявність у позивача саме права на користування зазначеною квартирою відповідачем в оскаржуваних рішеннях та відзиві не наведено; разом з тим, відсутність в графі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації інформації про право користування нерухомим майном не може бути самостійною підставою для висновку про відображення недостовірних даних, оскільки така інформація зазначена в розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації.
13. Відносно висновків відповідача щодо зазначення позивачем недостовірних відомостей про транспортний засіб, який належав їй на праві власності та не відображення відомостей про правочин, на підставі якого припинилось право власності на рухоме майно та доходу від продажу рухомого майна, суд першої інстанції зазначав, що такі висновки зроблені НАЗК з тих підстав, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларацій за 2016 рік суб`єкт декларування відобразила відомості про автомобіль AUDI А6 2003 року випуску, дата набуття права 07.09.2004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, та відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області від 11.05.2018 № 31/20/2-330, вказаний транспортний засіб відчужено відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 31.03.2016., при цьому, у розділі 14 «Видатки та правочини» декларації суб`єкт декларування відомості про вказаний правочин не зазначила; при цьому, як зазначала позивач, на момент подання декларації за 2016 та 2017 роки вона не володіла інформацією про факт продажу її транспортного засобу та про факт вивезення його з окупованої території, оскільки кошти, виручені представником від реалізації спірного транспортного засобу позивачу передані не були, довіреність була видана ОСОБА_3 строком до 16.03.2019, в зв`язку з чим вона в декларації відобразила відомості про наявний у її власності транспортний засіб та не зазначила у декларації про операцію з продажу такого транспортного засобу та дохід від його реалізації; про факт продажу у 2016 році транспортного засобу позивач дізналася у 2018 році за результатами проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації позивача за 2016 рік. З урахуванням наведеного суд першої інстанції погодився із позицією позивача, що вона у деклараціях за 2016 та 2017 роки відобразила інформацію, яка була їй достовірно відома на момент подання декларацій та в її діях не було умислу на зазначення недостовірних відомостей; доказів зворотнього суду надано не було.
14. Відносно висновків відповідача, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 та 2017 роки зазначив недостовірні відомості у розділі 8 "Корпоративні права", суд першої інстанції зазначав, що відповідачем зроблено висновок, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік зазначив недостовірні відомості про розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", код ЄДРПОУ 34699897, ТОВ "Триора", код ЄДРПОУ 33064803, ОК "Батіліман", код ЄДРПОУ 33374517, та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", код ЄДРПОУ 30858384, що належать суб`єкту декларування на праві власності, оскільки дані відрізняються від відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; позивачем відображено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 та 2017 роки відомості про розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", ТОВ "Триора" та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", які фактично придбані (сплачені) позивачем. Суд першої інстанції прийняв позицію позивача, що у змісті установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю грошовим вираженням частки учасника у статутному (складеному) капіталі цього товариства вказується розмір вкладу, який учасник повинен внести до статутного капіталу, а не вартість реально внесеного (сплаченого) вкладу; суд першої інстанції дійшов висновку про достовірність відображеної позивачем інформації щодо розміру часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", ТОВ "Триора" та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", які фактично придбані (сплачені) позивачем, а не розмір вкладу, який учасник повинен внести до статутного капіталу в строки і в порядку, передбаченому статутними документами; при цьому, обставини щодо несплати позивачем частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не впливають на достовірність даних декларації та не є предметом розгляду даної справи.
15. Відносно корпоративних прав в Обслуговуючому кооперативі «Батіліман» суд першої інстанції вказував, що позивач зазначала, що Обслуговуючий кооператив «Батіліман» не відноситься до господарських товариств та не має статутного (складеного) капіталу, поділеного на частки між його учасниками; в декларації позивач зазначила вартість пайового внеску, який був нею внесений у розмірі 2206525 грн. до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу «Батіліман» з метою отримання членства у даному обслуговуючому кооперативі, та який визначає загальну частку позивача як члена кооперативу у майні (пайовому фонді) Обслуговуючого кооперативу «Батіліман»; нормами законодавства не передбачено формування обслуговуючим кооперативом статутного (складеного) капіталу, поділеного на частки між його учасниками в зв`язку з чим до граф Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором вносяться наступні відомості про обслуговуючий кооператив: дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) - 0,00 грн.; розмір внеску учасника до статутного фонду - 0.00 грн; при цьому, позивачем відображено достовірні відомості в деклараціях щодо вартість пайового внеску, внесеного у розмірі 2 206 525,00 грн. до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу «Батіліман» з метою отримання членства у даному обслуговуючому кооперативі, та який визначає загальну частку позивача як члена кооперативу.
16. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до переконання про необґрунтованість висновків відповідача щодо відображення у розділі 8 "Корпоративні права" декларації недостовірних даних.
17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивування підстав задоволення позову, в іншій частині - залишено без змін.
18. Стосовно доводів, які стосувались не відображення у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації відомостей про право користування квартирою, в якій зареєстровано місце проживання суб`єкта декларування, суд апеляційної інстанції зазначав, що Закон України «Про запобігання корупції» передбачає обов`язок зазначати в декларації усі об`єкти, які належать суб`єкту декларування або члену його сім`ї на праві користування; позивач самостійно вказала в п. 2.1 декларацій своїм зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 ; оскільки інформацію про зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання було зазначено у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації, відповідну інформацію необхідно дублювати у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що посилання позивача про те, що вона тривалий час проживає в м. Києві, а після окупації російською федерацією у березні 2014 року територію Автономної Республіки Крим взагалі не відвідує, не є обґрунтованими, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 втратила право на користування квартирою у розумінні статті 72 КАС позивачем, як відповідачу, так і суду не надано.
19. Щодо порушення позивачем вимог пунктів 3, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно зазначення недостовірних відомостей, що пов`язані з реалізацією транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зазначив, що на підставі отриманої Національним агентством у законний спосіб інформації, зокрема листа Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області № 31/20/2-330 від 11.05.2018, яким повідомлено, що транспортний засіб AUDI A6 2003 року випуску, дата набуття права 07.09.2004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відчужено відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 31.03.2016, відповідач дійшов правомірного висновку про те, що суб`єкт декларування в порушення пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VIІ не відобразила у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації доходи у сумі 144 193,00 грн. від продажу автомобіля AUDI А6 2003 року випуску, який знаходився на праві власності позивача на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 31.03.2016; докази спростування викладеної в листі Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області № 31/20/2-330 від 11.05.2018 інформації стосовно автомобіля позивачем не надано. Суд апеляційної інстанції вказав, що факт не знання позивача про те, що 31.03.2016 між ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу автомобіля AUDI А6 2003 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 жодним чином не спростовує отриманої Національним агентством офіційної інформації від Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області та, відповідно, правомірності висновку про порушення позивачем пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VIІ.
20. Щодо доводів про зазначення позивачем недостовірних відомостей про грошове вираження належних позивачу на праві власності часток у статутного (складеному) капіталі ТОВ «Асторія-Сіті», ТОВ «Триора», ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш» та ОК «Батіліман», що відрізняються від достовірних на загальну суму 5 454 248, 00 грн., суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відображені позивачем відомості щодо її корпоративних прав у деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки не відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є офіційним джерел інформації для Національного агентства під час повної перевірки декларацій у відповідності до Порядку № 56, є вірним висновок про недотримання позивачем вимог п. 5 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII.
21. Суд апеляційної інстанції звертав увагу, що при проведенні перевірки декларацій суб`єктів декларування Національне агентство встановлює ознаки іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, а в рішенні про результати здійснення повної перевірки декларацію вказуються встановлені на підставі інформації, отриманої в межах проведеної перевірки, фактичні дані. В свою чергу, Національне агентство не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини як суб`єктивної сторони злочину в діях суб`єкта декларування при заповненні декларації. Такими повноваженнями наділені спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції про подання у декларації завідомо недостовірних відомостей.
22. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції не погодився з наданою судом першої інстанції оцінкою порушенням, виявленим Національним агентством в рамках проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015, 2016, 2017 роки щодо невідображення позивачем відомостей про квартиру, в якій зареєстровано місце проживання позивача, зазначення позивачем недостовірних даних, що пов`язані з реалізацією транспортного засобу; зазначення позивачем недостовірних відомостей.
23. Окрім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем строків проведення повної перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56, що в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
24. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині зміни мотивування підстав задоволення позову, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить змінити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, виклавши її мотивувальну частину в редакції рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 та виключити з резолютивної частини постанови вказівку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування підстав задоволення позову; в іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 - залишити без змін.
25. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що положеннями пункту 2 розділу IV Порядку № 56 лише закріплено принцип допустимості доказів, а саме можливість використовувати під час проведення повної перевірки декларації та при прийнятті за її результатами рішення лише інформацію, отриману у законний спосіб; рішення Національного агентства про результати здійснення повної перевірки декларації повинно бути прийнято на підставі висновків, які відповідають реальним обставинам справи та з правильним трактуванням норм і зібраної інформації; на переконання позивача, в рамках з`ясування достовірності відомостей, відображених позивачем у розділі 8 «Корпоративні права» декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки, Національне агентство не надало правової оцінки тому, що становить зміст корпоративних прав, які саме відомості про корпоративні права підлягають декларуванню, а також не досліджувалось питання того, які саме відомості про юридичну особу вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осію - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) та про що вони свідчать.
26. Касатор зазначає, що відомості в ЄДР, на які посилається Національне агентство в оскаржуваних рішеннях від 07.09.2018 №№ 1968, 1969, 1970 та суд апеляційної інстанції, відображають не вартість фактично набутих особою у власність корпоративних прав, а лише розмір вкладу, який учасник повинен внести до статутного капіталу в строки і в порядку, передбаченими статутними документами. Касатор вважає, що подаючи декларації за 2015, 2016, 2017 роки, позивач зазначила достовірні відомості про вартість належних їй на праві власності корпоративних прав, а саме вказала вартість реально внесеного (сплаченого) нею вкладу до статутного капіталу ТОВ «Асторія-Сіті», ТОВ «ТРИОРА», ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш» станом на дату набуття права власності згідно даних, зазначених у документах, на підставі яких нею було набуто право власності на такі корпоративні права, а також вказала вартість реально внесеного нею пайового внеску до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу «Батіліман».
27. Також, касатор вказує, що більшість об`єктів декларування, в тому числі нерухомість, декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду; квартира, в якій зареєстрований суб`єкт декларування станом на 31 грудня 2015 року, 31 грудня 2016 року, 31 грудня 2017 року не перебувала у користуванні позивача, а тому й обов`язку по відображенню відомостей про вказану квартиру у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки у позивача не було.
28. Щодо відомостей про декларування відомостей про транспортний засіб, який належав позивачу на праві власності, касатор зазначила, що не відображення відомостей, пов`язаних з реалізацією транспортного засобу, було зумовлене фактичними обставинами справи, які не залежали від волі позивача, а саме тим, що на момент подання декларацій за 2016 рік та 2017 рік, остання не володіла інформацією про факт продажу автомобіля, зокрема і про факт про вивезення з окупованої території; в той же час наявність офіційної інформації про продаж транспортного засобу не є належним та беззаперечним доказом того, що позивач фактично отримала кошти від операції з реалізації транспортного засобу, котру супроводжувала довірена особа.
29. До Верховного Суду від Національного агентства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на об`єктивність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі.
30. В судових засіданнях сторона позивача підтримала позицію, викладену в касаційній скарзі і просила її задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача, заперечуючи проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
31. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 09 грудня 2019 року.
32. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.12.2019 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
33. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі №640/19806/18.
34. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
35. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року розгляд даної справи в суді касаційної інстанції призначено у судове засідання на 29 листопада 2022 року о 15 год. 00 хв. Згодом, розгляд цієї справи відкладався на 06.12.2022, на 20.12.2022, на 07.03.2023 та на 21.03.2023 о 15:00 год.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 669 від 10.04.2018 доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Патюку Станіславу Станіславовичу через уповноважених осіб - головного спеціаліста другого відділу (Східний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Ріпика Юрія Сергійовича та головного спеціаліста першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Кислено І.А. провести повну перевірки декларації, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, за 2015 рік (а.с. 27 - 28 т. 5).
37. Рішенням № 1104 від 08.06.2018 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» продовжено строк проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, з 10.06.2018 на 30 календарних днів (а.с. 29-30 т. 5).
38. Рішенням № 1968 від 07.09.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» вирішено: суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про: співвласників чотирьох об`єктів нерухомого майна (нежитлових приміщень), які належать суб`єкту декларування на праві спільної власності; права на відображені в декларації корпоративні права; найменування ТОВ «Триора» та ОК « Батіліман »; розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ «Асторія-Сіті», код ЄДРПОУ 34699897, ТОВ «Триора», код ЄДРПОУ 33064803, ОК «Батіліман», код ЄДРПОУ 33374517, та ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш», код ЄДРПОУ 30858384, що належать суб`єкту декларування на праві власності та не відобразив відомості про: суму інших доходів, отриманих суб`єктом декларування, та квартиру, яка перебуває на праві користуванні суб`єкта декларування, чим не дотримав вимоги пунктів 2,5,7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII. Суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 КК України (а.с. 31 - 40 т. 5).
39. Рішенням № 1980 від 07.09.2018 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України» вирішено затвердити обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с. 41 - 42 т. 5).
40. Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1980 від 07.09.2018 (а.с. 44 - 50 т. 1).
41. Рішенням № 670 від 10.04.2018 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Патюку С.С. через уповноважених осіб - головного спеціаліста другого відділу (Східний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Ріпика Ю.С. та головного спеціаліста першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Кислено І.А. провести повну перевірки декларації, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, за 2016 рік (а.с. 25-26 т. 1).
42. Рішенням № 1105 від 08.06.2018 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» продовжено строк проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, з 10.06.2018 на 30 календарних днів (а.с. 27-28 т. 1).
43. Рішенням № 1969 від 07.09.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» вирішено: суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив недостовірні відомості про: транспортний засіб, який належав йому на праві власності; корпоративні права не відображеня в декларації; найменування ТОВ «Триора» та ОК « Батіліман »; розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ «Асторія-Сіті», код ЄДРПОУ 34699897, ТОВ «Триора», код ЄДРПОУ 33064803, ОК «Батіліман», код ЄДРПОУ 33374517, та ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш», код ЄДРПОУ 30858384, що належать суб`єкту декларування на праві власності; дохід від продажу рухомого майна, отриманий суб`єктом декларування, а також не відобразив відомості про: квартиру, яка перебуває на праві користування суб`єкта декларування; правочин, на підставі якого припинилось право власності на нерухоме майно, чим не дотримав вимоги пунктів 2 - 3, 5, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII. Субєкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 КК України (а.с. 27-38 т. 1).
44. Рішенням № 1921 від 07.09.2018 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України» вирішено затвердити обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с. 39-40 т. 1).
45. Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1981 від 07.09.2018 (а.с. 41 - 47 т. 1).
46. Рішенням № 671 від 10.04.2018 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Патюку С.С. через уповноважених осіб - головного спеціаліста другого відділу (Східний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Ріпика Ю.С. та головного спеціаліста першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Кислено І.А. провести повну перевірки декларації, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, за 2017 рік (а.с. 28 - 29 т. 3).
47. Рішенням № 1106 від 08.06.2018 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» продовжено строк проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, з 10.06.2018 на 30 календарних днів (а.с. 30-31 т. 3).
48. Рішенням № 1970 від 07.09.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» вирішено: суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про: транспортний засіб, на праві власності, який був відчужений у минулому році; права на відображені в декларації корпоративні права; найменування ТОВ «Триора» та ОК « Батіліман »; розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ «Асторія-Сіті», код ЄДРПОУ 34699897, ТОВ «Триора», код ЄДРПОУ 33064803, ОК «Батіліман», код ЄДРПОУ 33374517, та ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш», код ЄДРПОУ 30858384, що належать суб`єкту декларування на праві власності;дохід, отриманий суб`єктом декларування у вигляді додаткового блага; а також не відобразив відомості про квартиру, яка перебуває на праві користування суб`єкта декларування, чим не дотримав вимоги пунктів 2,3,5 та 7 частини першої ст. 46 Закону № 1700-VII. Субєкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 КК України (а.с. 32-40 т. 3).
49. Рішенням № 1982 від 07.09.2018 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України» вирішено затвердити обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с. 41-42 т. 3).
50. Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1982 від 07.09.2018 (а.с. 43 - 49 т. 3).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
51. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №4бО-ІХ, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу III «Перегляд судових рішень».
52. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
53. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
54. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
55. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
56. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
57. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
58. Відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, Законом України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 (далі - Закон № 1700) та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
59. Положеннями п.п. «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1700 передбачено, що суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - народні депутати України.
60. Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1700 особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
61. Частиною 1 статті 46 Закону № 1700 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено інформацію, що зазначається у декларації.
62. Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначений Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069 (далі - Порядок № 56).
63. Положеннями розділу III Порядку № 56 передбачено порядок проведення повної перевірки декларацій. Приписами пунктів 1, 5 та 6 розділу III Порядку №56 встановлено, що повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення. Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, що відображені в декларації, відповідно до пункту 1 цього розділу, якщо інше не визначено цим Порядком.
64. Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до:
1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань;
2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
65. Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Порядку перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках:
1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця;
2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.
У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит).
Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.
66. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що оскаржувані рішення № № 1968, 1969, 1970 про результати здійснення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки, поданих позивачем, Національним агентством прийнято 07.09.2018, тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки.
67. Виходячи зі сталої судової практики у подібних правовідносинах, порушення строків проведення повної перевірки декларації є самостійною підставою для скасування рішення НАЗК проведеної за результатом відповідної перевірки декларації особи, незважаючи на встановлені у таких рішеннях обставини щодо внесених декларантом відомостей.
68. Оскільки оскаржувані рішення Національного агентства з питань запобігання корупції прийнято 07 вересня 2018 року вірними є твердження суду першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився суд апеляційної інстанції, про порушення відповідачем строку проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56 як підстав для їх скасування.
69. Важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, строків проведення повної перевірки декларації та прийняття за її наслідками відповідного рішення НАЗК, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.
70. Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності, ставить під сумнів результати самої перевірки та є підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.
71. Такі висновки узгоджуються із позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 640/20683/18, від 12 квітня 2021 року у справі №826/9366/18, від 29 грудня 2020 року у справі №826/7335/18, від 21 січня 2021 року у справі №813/2800/18.
72. Щодо порушень, встановлених при перевірці декларацій слід зазначити, що встановивши порушення строків проведення повної перевірки декларації особи за відповідний рік, надання оцінки наявності/відсутності ознак порушення антикорупційного законодавства не є доцільним.
73. Національне агентство не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини як суб`єктивної сторони злочину в діях суб`єкта декларування при заповненні декларації. Такими повноваженнями наділені спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
74. Таким чином, у разі скасування рішень НАЗК, прийнятих за результатом проведення повної перевірки декларації особи з підстав порушення строків проведення повної перевірки декларації особи, надання оцінки тим чи іншим порушенням при заповненні декларації щодо повноти та достовірності поданої декларантом інформації, не матиме юридичного змісту, аніж у випадках, якщо питання про встановлені НАЗК порушення є єдиною підставою звернення до суду.
75. Виходячи зі змісту оскаржуваних судових рішень, судом першої інстанції, окрім висновків щодо порушення строків прийняття оскаржуваних рішень НАЗК, окремо надавалась оцінка висновкам відповідача щодо невідображення суб`єктом декларування відомостей про квартиру, яка перебувала на праві користування та відповідно до розділу 2.1 декларації є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 ; щодо зазначення позивачем недостовірних відомостей про транспортний засіб, який належав їй на праві власності та не відображення відомостей про правочин, на підставі якого припинилось право власності на рухоме майно та доходу від продажу рухомого майна; щодо висновків відповідача, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 та 2017 роки зазначила недостовірні відомості у розділі 8 "Корпоративні права"; щодо корпоративних прав в Обслуговуючому кооперативі «Батіліман» тощо.
76. Натомість суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції в частині мотивів, де зазначив своє бачення щодо встановлених порушень. Так, суд апеляційної інстанції не погодився з наданою судом першої інстанції оцінкою порушенням, виявленим Національним агентством в рамках проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015, 2016, 2017 роки щодо невідображення відомостей про квартиру, в якій зареєстровано місце проживання позивача; зазначення позивачем недостовірних даних, що пов`язані з реалізацією транспортного засобу; зазначення позивачем недостовірних відомостей в частині корпоративних прав тощо.
77. Саме з цих підстав позивачем було заявлено касаційну скаргу, оскільки попри скасування судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень НАЗК, касатор не погодилась із наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених відповідачем порушень.
78. Верховний Суд звертає увагу, що аналізуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України слід дійти висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів (пункт 91 постанови Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 380/12913/21).
79. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
80. В контексті наведеного та встановлених обставин цієї справи слід резюмувати, що не є доцільним надання оцінки встановлених НАЗК порушень щодо повноти та достовірності поданої декларантом інформації у разі скасування такого рішення НАЗК, прийнятого за результатом проведення повної перевірки декларації особи.
81. Надання оцінки висновками, що висвітлені у рішенні НАЗК, яке скасоване, не несе юридичного змісту, позаяк, зокрема, не може в повній мірі свідчити про порушення прав особи, яка звернулась до суду із таким позовом.
82. Слід також звернути увагу на те, що суд апеляційної інстанції, по-іншому оцінивши встановлені НАЗК порушення, погодився з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем строків проведення повної перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56, що в свою чергу, зумовлювало виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставило під сумнів результати самої перевірки.
83. На підставі наведеного слід зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (скасування рішення НАЗК) за вказаних обставин у цій справі повністю реалізувався, що конкретно в цій справі, виключає, на переконання колегії суддів Верховного Суду, необхідності оцінки підстав, з яких виходив суб`єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень.
84. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
85. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
86. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає що, постанова суду апеляційної інстанції в частині, яка може вплинути на обсяг прав позивача за обраного нею способу захисту, а саме в частині скасування оскаржуваних рішень відповідача з підстав порушення процедури їх прийняття (порушення відповідачем строків проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015, 2016, 2017 роки), є такою, що прийнята із правильним застосуванням норм матеріального права.
87. А відтак, в силу вимог статті 350 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.
88. Суд вважає, що ним, надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного перегляду.
89. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі №640/19806/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
В повному обсязі судове рішення складено 27 березня 2023 року.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2023 |
Оприлюднено | 29.03.2023 |
Номер документу | 109854846 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні