Ухвала
27 березня 2023 року
м. Київ
справа № 523/1757/21
провадження № 61-3915ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Доніна Людмила Анатоліївна, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 15 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольський 151/3», ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольський 151/3»
(далі - ОСББ «Добровольський 151/3»), ОСОБА_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 щодо від`єднання від системи електрозабезпечення квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
- зобов`язати ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 не допускати самовільного від`єднання від системи електрозабезпечення квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
- зобов`язати ОСББ «Добровольський 151/3» не допускати самовільного від`єднання від системи електрозабезпечення квартири
АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку
на АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди у розмірі по 10 000 грн (20 000 грн).
Суворовський районний суд міста Одеси від 15 червня 2022 року (у складі судді Кисельова В. К.) позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Визнав протиправними дії управителя ОСОБА_1 , який є фізичною
особою-підприємцем, та надає послуги ОСББ «Добровольський 151/3»
з управління багатоквартирним будинком на АДРЕСА_1 щодо відключення від системи електрозабезпечення квартири АДРЕСА_2 за зазначеною адресою, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду
у розмірі 3 000 грн.
Решту позовних вимог залишив без задоволення.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1
та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 13 лютого 2023 року
(у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
Драгомерецького М. М.) апеляційні скарги ОСОБА_1
та ОСОБА_2 залишив без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 15 червня
2022 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що управитель ОСОБА_1 , який є фізичною особою-підприємцем, та надає послуги ОСББ «Добровольський 151/3» з управління багатоквартирним будинком на АДРЕСА_1 , здійснив неправомірне відключення квартири позивача від електромережі, оскільки тільки оператор системи передачі має право відключити споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством, у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії.
Разом з тим, безпідставними є позовні вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку, а також
ОСББ «Добровольський 151/3» не допускати самовільного від`єднання від системи електрозабезпечення його квартири, оскільки суди не можуть вирішувати правовідносини, які ще не виникли, тобто на майбутнє.
Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього матеріальної шкоди у розмірі 10 000 грн, тому вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.
Щодо стягнення моральної шкоди, то суди дійшли висновку, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 позивачу дійсно були спричинені моральні страждання, а тому, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, задоволенню підлягає моральна шкода у визначеному розмірі.
15 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса
Доніна Л. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою
на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 15 червня
2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого
2023 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,
що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду
на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень
resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про:
- визнання протиправними дій ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 щодо від`єднання від системи електрозабезпечення квартири
АДРЕСА_2 за вказаною адресою, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
- зобов`язання ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 не допускати самовільного від`єднання від системи електрозабезпечення квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
- зобов`язання ОСББ «Добровольський 151/3» не допускати самовільного від`єднання від системи електрозабезпечення квартири
АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
та вимоги майнового характеру про:
- стягнення з ОСОБА_1 , як управителя багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 на користь
ОСОБА_2 , у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди по 10 000 грн.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Ціна позову майнового характеру у загальному розмірі становить
20 000 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Тому, дана справа щодо вимог як майнового, так і немайнового характеру не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої
статті 19 ЦПК України.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Зазначення у постанові Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,
у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Доніна Людмила Анатоліївна, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси
від 15 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольський 151/3», ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2023 |
Оприлюднено | 29.03.2023 |
Номер документу | 109854946 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні