Рішення

від 22.03.2023 по справі 372/3103/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3103/21

Провадження № 2/369/871/23

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2023 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 372/3103/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не визнає себе біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на Звіт приватної клініки про виключення Позивача в якості біологічного батька протестованої дитини.

28 вересня 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у справі та розпочато підготовче провадження.

26 липня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлено призначити у цивільній справі № 372/3103/21 судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання: - Чи являється ОСОБА_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

17 жовтня 2022 року до канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов лист Відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про повернення ухвали до суду без виконання, в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, на відбір зразків крові не з`явилася.

26 жовтня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області поновлено провадження у справі, замінено третю особу у справі № 372/3103/21 Виконавчий комітет Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08171, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Хотів, площа Паширова, буд. 2; код ЄДРПОУ 04362154) на його правонаступника - Виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (08173, Київська обл., Обухівський район, с. Ходосівка, вул. П. Мирного, 2; ідентифікаційний код 43997288), призначено підготовче провадження у справі.

13 грудня 2022 року представником позивача ОСОБА_4 через канцелярію суду було подано клопотання про визнання факту ухилення відповідача від участі у проведенні експертизи.

13 грудня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

22 березня 2023 року представник позивача через канцелярію суду зареєструвала клопотання, в якому зазначила, що просить здійснювати розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання 22 березня 2023 року повторно не з`явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином. Відзив до суду не подала.

Третя особа у судове засідання 22 березня 2023 року не з`явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином. Пояснення щодо позову суду не подала.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши надані письмові докази у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з законів, а також інших нормативно правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Згідно з положеннями частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положеннями частини першої статті 3 Конвенції про права дитини ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як про батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Судом встановлено, що згідно звіту тесту ДНК на батьківство від 15 грудня 2020 року, в якому зазначається: «Ймовірний батько виключений як біологічний батько протестованої дитини». Дослідження було проведено медичною лабораторією «Endeavor DNA laboratories», що знаходиться за адресою: м. Київ, Софіївська-Борщагівка, вул. Івана-Франка, 6, секція 8.

Крім цього, судом, за клопотанням позивача, було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання: - Чи являється ОСОБА_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

17 жовтня 2022 року до канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов лист Відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про повернення ухвали до суду без виконання, в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, на відбір зразків крові не з`явилася.

13 грудня 2022 року представником позивача ОСОБА_4 через канцелярію суду було подано клопотання про визнання факту ухилення відповідача від участі у проведенні експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року). Вказані обставини, щодо цінності як доказу у справах про оспорювання батьківства висновку судово-генетичної експертизи, є загальновідомими та очевидно були зрозумілі відповідачу, яка є повнолітньою дієздатною особою із достатнім життєвим досвідом. Разом із тим відповідач ухилилася від участі у призначеній судом експертизі, шляхом неявки на неодноразові виклики до медичної установи для надання біологічних зразків своїх та дитини.

Чинне цивільне процесуальне законодавство України не передбачає можливості відібрання в примусовому порядку біологічних зразків у відповідача та її малолітньої доньки. Натомість законодавством передбачені наслідки ухилення від участі у експертизі.

Згідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 109 ЦПК України вбачається, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що факт відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком ОСОБА_1 , та дитиною ОСОБА_3 , є доведеним.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на наявність в матеріалах справи звіту тесту ДНК на батьківство від 15 грудня 2020 року, в якому зазначається: «Ймовірний батько виключений як біологічний батько протестованої дитини», ухилення відповідача від явки до експертної установи з метою надати біологічні зразки малолітньої ОСОБА_3 , що унеможливило проведення судово-медичної генетичної ідентифікації, суд приходить до висновку, що вимога позивача про виключення відомостей про батьківство є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими на всій території України.

У відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області задовольнити повністю.

Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 15 від 23 липня 2020 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зроблений Виконавчим комітетом Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений судовий збір в загальній 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (08173, Київська обл., Обухівський район, с. Ходосівка, вул. П. Мирного, 2; ідентифікаційний код 43997288).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текстсудового рішенняскладено: 28.03.2023року.

Суддя А.В. Янченко