Рішення

від 29.03.2023 по справі 494/1728/22

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

29.03.2023

Справа № 494/1728/22

Провадження № 2/494/141/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Твердун Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служби у справах дітей Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, про встановлення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИВ:

23грудня 2022року доБерезівського районногосуду Одеськоїобласті надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служби у справах дітей Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, про встановлення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.

ОСОБА_1 , звернувшись з цим позовом до суду, посилалася на те, що 26 травня 2009 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис про шлюб №149. Від спільного проживання у сторін народилось двоє дітей син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 20 серпня 2015 року позивач та відповідачка припинили шлюбні відносини та перестали вести спільне господарство. На протязі сімейного життя між сторонами часто виникали сварки, була подружня зрада з боку ОСОБА_3 , що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин. Заочним рішенням Березівського районного суду Одеської області від 13.03.2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний. Діти залишилися проживати з позивачем.

Позивач стверджує, що ним створені всі умови для належного проживання та виховання дітей, він піклується про їх здоров`я, харчування, забезпечення всіма необхідними речами ( одягом, засобами особистої гігієни, шкільними приладдями), духовним і моральним розвитком.

З питаннящодо визначеннямісця проживаннянеповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,позивач ОСОБА_1 звертався докомісії зпитань захиступрав дитинивиконавчого комітетуРозквітівської сільськоїради Березівськогорайону Одеськоїобласті.Так,на підставінаданих доказів,та обстеженняспеціалістамикомісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Розквітівської сільської ради умов проживання дітей за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання їх батька ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, позивач просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за його, ОСОБА_1 , місцем проживання та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 23 грудня 2022 року і до їх повноліття.

Ухвалою суду від 11.01.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 на позовних вимогах наполягали, з приводу заявлених вимог позивач пояснив, що він офіційно працевлаштований в ТОВ «Розквітне Агро» , середній заробіток його складає 65 00 грн., інколи при виконанні додаткових робіт може бути і значно більший. Разом з ним проживають його двоє неповнолітніх дітей, які навчаються у школі, старший син в 7 класі, а донька в 4 класі. Він та діти зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 . Він піклується про дітей, в кожної дитини є своя кімната, діти мають необхідні для навчання та розвитку речі. Старший син з матір`ю не спілкується, а менша донька взагалі її не пам`ятає. Колишня дружина за п`ять років ні разу не відвідала дітей та не надала їм матеріальної допомоги.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в розумінні вимог ч. 11 ст.128 ЦПК України. Будь-яких доказів на спростування вимог позивача суду не надала, відзив на позовну вимогу також не подала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача та його представника суд приймає рішення про заочний розгляд справи, згідно положень ст.ст.280-282 ЦПК України.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в особі представника Служба у справах дітей Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області Іванової Т.В., у судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутності, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Дослідивши матеріалисправи,заслухавши думкусторін, оцінившиі проаналізувавши докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 26 травня 2009 року по 13 березня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. З 20 серпня 2015 року позивач та відповідач припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство. ОСОБА_3 залишила позивача з дітьми та переїхала до іншого місця проживання. Заочним рішенням Березівського районного суду Одеської області від 13.03.2017 року шлюб між сторонами був розірваний.

Від спільного проживання позивач та відповідач мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частин 2, 8, 9ст. 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ч.7ст. 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідностатті 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідностатті 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно достатті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2ст. 155 СК України).

Відповідно до ч.1, 2статті 160 СК України,місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Статтею 161 СК Українипередбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

При розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи характеристики ТОВ «Розквітне-Агро» від 01.12.2022 року, останнє місце роботи ОСОБА_1 - підсобний робітник в службі будівництва ТОВ «Розквітне-Агро», загальний стаж на займаній посаді 4 роки. За час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник.

Згідно довідки ТОВ «Розквітне-Агро», заробітна плата ОСОБА_1 за період з травня 2022 року по жовтень 2022 року становить 71827 гривень 88 копійок.

Відповідно додовідки,виданої виконавчимкомітетом Розквітівськоїсільської радиза вих.№722/02-23від 06.12.2022року тахарактеристики,виданоївиконавчим комітетом Розквітівської сільської ради за вих. №02-25/21/12 від 06.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має наступний склад сім`ї: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно. За час проживання на території Розквітівської сільської ради в правопорушеннях не помічений, спиртними напоями не зловживає, наркотичними речовинами не захоплюється. До адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

Також, суд приймає до уваги характеристики, видані Розквітівським закладом загальної середньої освіти Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 06.12.2022 року відносно ОСОБА_4 , учня 7 класу Розквітівського ЗЗСО та ОСОБА_5 , учениці 4 класу Розквітівського ЗЗСО.

ОСОБА_4 навчається вРозквітівському ЗЗСОз першогокласу,під часнавчання ушколі проявивсебе старанним,сумлінним,дисциплінованим,працелюбним учнем.Бере активнуучасть усуспільному життікласу ташколи.Доручення учнівськогоколективу,класного керівникавиконує вчаснота добросовісно.Вміє оцінитиситуацію,яка склаласята знайтиправильний вихід.Учень стриманий,врівноважений,самокритичний.Вихованням ОСОБА_4 займається батько,мати небере участьу доглядіта вихованнісина.З йогослів матиз нимне спілкуєтьсяі ненамагається підтримуватиз нимбуд-якийзв`язок. ОСОБА_1 відповідально ставитьсядо вихованнята навчаннясина.Вдома створенінеобхідні житлово-побутовіумови длянормального розвиткудитини. ОСОБА_1 підтримує постійнийзв`язокзі школоюта класнимкерівником,є членом батьківського комітету, бере активну участь у суспільному житті класу та школи.

ОСОБА_5 навчається у школі четвертий рік, зарекомендувала себе як старанна, сумлінна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Навчається в повну міру своїх сил. На уроках завжди уважна, активна, допомагає товаришам. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у культмасових заходах, у спортивному житті школи, була учасницею шкільних конкурсів з української мови. Порушень дисципліни немає. ОСОБА_6 виховує батько, мати не проживає з сім`єю. ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки. Відвідує школу, бере активну участь в класних батьківських зборах. ОСОБА_1 турбується про всебічний розвиток дитини.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 передбачено, що під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Згідно Висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області за вих. №1 від 16.12.2022 року, на підставі наданих доказів, та обстеження спеціалістами комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Розквітівської сільської ради умов проживання дітей за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання їх батька ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дітей, проте за ситуації, що фактично склалася, основну турботу по вихованню дітей, організації їх дозвілля та по утриманню здійснює саме позивач, який має житло та стабільний дохід, виходячи з якнайкращих інтересів дітей сторін, їх прихильності до батька та поведінки батьків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком підлягають задоволенню.

Щодо вимог позовної заяви про стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання дітей в розмірі 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 23 грудня 2022 року і до їх повноліття, суд зазначає наступне.

Згідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомомго майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6до 18 років складав: з 1 грудня - 2833 гривні.

Згідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6до 18 років з 1 січня складає 2833 гривні.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Положеннями ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 р. передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Згідно із ст.5 вказаного Закону індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Відповідачка не скористалася своїм правом як на подачу відзиву на позовну заяву з викладенням заперечень проти неї, так і на подання доказів на спростування позовних вимог, участі в судовому засіданні не приймала.

Суд звертає увагу на неналежне виконання відповідачкою батьківського обов`язку по утриманню дітей та перекладення всього тягаря батьківського обов`язку по їх утриманню та вихованню на позивача.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 182, 183 СК України, суд враховуючи як матеріальне становище позивача, який проживає з дітьми, має стабільний дохід, так і матеріальне становище відповідачки, яка є особою працездатного віку, наявності у неї хронічних захворювань, які б суттєво впливали на її фізичний стан та перешкоджали сплачувати аліменти, судом не встановлено, дані про наявність на утриманні відповідачки інших осіб в матеріалах справи відсутні, вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись на утримання дітей повинен бути встановлений у розмірі 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, враховуючи, що вказаний розмір аліментів не є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує можливість відповідача надавати допомогу в зазначеному розмірі, якої буде достатньо, з урахуванням утримання дітей з боку позивача, для забезпечення належного матеріального утримання дітей та їх гармонійного розвитку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог щодо стягнення аліментів також підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за вимогою про визначення місця проживання дітей у розмірі 1043 грн. 60 коп. та в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1043 грн. 60 коп. за вимогою про стягнення аліментів, від сплати якого при зверненні до суду позивач був звільнений.

На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, статтями 7, 141, 150, 153, 155, 160, 161, 171, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», статтями 2, 10, 76-81, 89, 141, 209, 210, 223, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, про встановлення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, - задовольнити.

Визначити місцепроживання неповнолітніхдітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 31.05.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти наутримання неповнолітніхдітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 23 грудня 2022 року і до досягнення ними повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,українки,громадянки України,проживаючої заадресою: АДРЕСА_2 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,українця,громадянина України,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,паспорт серії НОМЕР_1 ,виданий БерезівськимРВ УМВСУкраїни вОдеській області31.05.2001року,РНОКПП НОМЕР_2 , витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення можу бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 31.05.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українка, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Панчишин А.Ю.