Ухвала

від 24.03.2023 по справі 200/7534/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/7534/19

Провадження № 4с/932/69/22

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Іванової А.Є.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника боржника адвоката Медяного О.Ю..,

державного виконавця не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича, боржник АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», про визнання дій неправомірними, визнання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною та скасування, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича, де зазначив, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2021 року у цивільній справі № 200/7534/19 визнано неправомірними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо здійснення механічного роз`єднання газопроводу - вводу до будинку по АДРЕСА_1 та зобов`язано АТ «ОГС «Дніпрогаз» відновити за власний рахунок постачання природного газу до квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . За вказаним рішенням видано Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчий лист № 200/7534/19 від 31 січня 2022 року, який прийнятий на виконання Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра, за яким відкрито виконавче провадження № 70130583. 23.12.2022 року державним виконавцем Ковпаком С.С. винесено постанову про повернення виконавчого документу , де зазначено, що підставою повернення виконавчого документу є те, що стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій п.4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ ОСОБА_1 не отримував. Вважає таки дії державного виконавця незаконними, рішення суду не виконане, його житло не під`єднано до газопостачання боржником АТ «Дніпрогаз». В порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Ковпак С.С. не вжив усіх заходів для виконання рішення суду: не залучив експерта для роз`яснення та з`ясування питань, які потребували спеціальних знань, не звернувся до суду з заявою про роз`яснення судового рішення, тому повернення виконавчого документу відбулося безпідставно. Тому просив суд визнати дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича про повернення виконавчого документу стягувачу від 23 грудня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 70130583 неправомірними. Визнати постанову державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 70130583 від 23 грудня 2022 року незаконною та скасувати. Зобов`язати державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича поновити порушені права ОСОБА_2 шляхом відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу № 200/7534/19 від 31.01.2022 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав, на її задоволенні наполягав. Пояснив, що двічі в листопаді та грудні 2022 року державний виконавець разом з представниками боржника АТ «Дніпрогаз» приходили до нього, в акті від 15.11.2022 року ОСОБА_3 фактично зафіксував відмову саме боржника АТ «Дніпрогаз» виконати рішення суду. Акти боржника про неможливість відновлення газопостачання не відповідають дійсності. До того ж, в акті державного виконавця від 22.12.2022 року, на підставі якого винесена оскаржувана постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, відсутній підпис державного виконавця, внаслідок чого він є нікчемним. Просить скаргу задовольнити, зобов`язати поновити виконавче провадження.

В судовому засіданні державний виконавець Ковпак С.С. проти задоволення скарги заперечував, вважав постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.12.2022 року законною, підстав для скасування не вбачав, зазначив, що саме стягувач перешкоджав представникам боржника виконати рішення суду, оскільки не бажав встановлення газового лічильника на дворі за межами його будинку.

В судовому засіданні представник боржника АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» адвокат Медяний О.Ю. проти задоволення скарги заперечував, зазначив, що АТ «Дніпрогаз» вважає виконання рішення суду щодо відновлення газопостачання стягувачу ОСОБА_1 неможливим через перешкоджання з боку стягувача, оскільки відновлення газопостачання можливе лише шляхом нового приєднання ( будівництва газопроводу-вводу, хоча такий обов`язок не передбачений рішенням суду) будинку до системи газопостачання з облаштуванням газопроводу-вводу до домоволодіння від існуючого повітряного газопроводу , приведення внутрішньобудинкової системи газопостачання споживачів у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем. Оскільки стягувач заперечував проти встановлення в ході реконструкції системи газопостачання вузла обліку природного газу на його території та вимикаючого пристрою на межі балансової належності , проте це зазначено в акті від 10.03.2016 року, погодженого сторонами, тому боржник не може виконати рішення суду всупереч вимогам ПБСГ. Тому в задоволенні скарги просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі судового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2021 року у цивільній справі № 200/7534/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 визнано неправомірними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо здійснення механічного роз`єднання газопроводу - вводу до будинку по АДРЕСА_1 та зобов`язано АТ «ОГС «Дніпрогаз» відновити за власний рахунок постачання природного газу до квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

За вказаним рішенням видано Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчий лист № 200/7534/19 від 31 січня 2022 року, який прийнятий на виконання Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра, за яким відкрито виконавче провадження № 70130583.

Постановою державного виконавця Ковпака С.С. від 23.12.2022 року виконавчий документ № 200/7534/19 від 31.01.2022 року повернутий стягувачу ОСОБА_1 з обґрунтуванням: на підставі перешкоджання стягувачем виконанню судового рішення. Так, згідно актів виходу, стягувач не дозволив бригаді АТ «Дніпрогаз» провести, він згоден погодитися, тільки якщо лічильники будуть встановлені на домі, що є його власним бажанням, яке не відноситься до рішення суду та зобов`язань Дніпрогазу.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року по справі № 619/562/18, належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду.

Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що е недопустимим з огляду на статтею 29-1 Конституції України.

З огляду на те, то примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діяв з порушенням вказаного Закону, при цьому прийняв неправомірне рішення про повернення виконавчого листа № 200/7434/19, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, яке повинно бути виконане.

З матеріалів виконавчого провадження № 70130583 судом встановлено, що постановою від 15.11.2022 року державний виконавець Ковпак С.С. за невиконання зобов`язання за рішенням суду постановив накласти на боржника АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» штраф на користь держави в розмірі 5100 гривень, зобов`язав боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

З акту державного виконавця Ковпака С.С. від 22.12.2022 року вбачається, що мовою оригіналу «за адресою: АДРЕСА_1 , приїхала бригада «Дніпрогазу» підключати газ стягувачу, що є виконанням зобов`язань перед ним, але ОСОБА_1 перешкоджає виконанню судового рішення, мотивує це тим, що йому не підходить проект розподілу газомережі та лічильника не на домі, це є обов`язковими умовами для стягувача, в судовому рішенні вказано, підключити до газу, тому державний виконавець вважає, що стягувач ОСОБА_1 перешкоджав виконанню рішення. Було два проекти під`єднання до газу і жоден не підійшов стягувачу.»

Окрім цього, в зазначеному акті від 22.12.2022 року стягувачем ОСОБА_1 зазначено, що викладене вище державним виконавцем не відповідає дійсності, боржник протиправно наполягає на встановленні лічильників у зоні небезпеки, відмовляючись виконувати рішення суду.

За приписами ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства.

Таким чином, під час розгляду скарг на дії/бездіяльність державного виконавця, судам необхідно, серед іншого, перевіряти законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій, тобто досліджувати діяльність державного виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства.

Суд наголошує, що ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої п. 1 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» (заява № 56849/00) від 29.06.2004, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі «Фуклєв проти України» (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, у разі, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбаченестаттею 43цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Судом встановлено, що належних та допустимих доказів перешкоджання стягувачем ОСОБА_1 виконанню рішення суду матеріали виконавчого провадження № 70130583 не містять, сам скаржник заперечує даний факт, про що зазначив в акті від 22.12.2022 року, доказів неможливості виконання боржником АТ «Дніпрогаз» рішення Бабушкінського районного суд м.Дніпропетровська № 200/7534/19 від 31.01.2022 року щодо відновлення за власний рахунок постачання природного газу до квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , матеріали виконавчого провадження також не містять.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця від 23.12.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною, а вчинений державним виконавцем перелік виконавчих дій, є неповним, що свідчить про поверхневе виконання державним виконавцем ВП №70130583, у зв`язку із чим дана постанова підлягає скасуванню,

Таким чином, вказані дії державного виконавця, пов`язані з поверненням виконавчого документу, визнаються неправомірними, вказана постанова як незаконна і неправомірна підлягає скасуванню.

Пунктом 18 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов`язати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 260, 353, 439, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича, боржник АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», про визнання дій неправомірними, визнання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною та скасування, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича про повернення виконавчого документу стягувачу від 23 грудня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 70130583 неправомірними.

Визнати постанову державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 70130583 від 23 грудня 2022 року незаконною та скасувати.

Зобов`язати державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Ковпака Сергія Сергійовича поновити порушені права ОСОБА_2 шляхом відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу № 200/7534/19 від 31.01.2022 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 березня 2023 року.

Суддя О.С. Овчиннікова