Постанова

від 05.07.2010 по справі 2-а-56/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

5 липня   2010 р.                             №2-а-56/10/1070          

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , кабінет № 1003      

час прийняття постанови :            15  год. 22 хв.        

Київський окружний адміністративний суд  у  складі:

головуючого -                 судді Лиска І.Г.

при секретарі –                 Пономаренко Б.В.

за участю представників сторін

прокурор                                                       не з’явився

представника позивача                 Сокол І.А, Луценка Т.С., Поліщук О.О.,

                         Зайцева В.С.

представника відповідача                Кравченка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом

Прокурора м. Біла Церква  Київської області в інтересах держави в особі              Білоцерківської об’єднаної  державної податкової інспекція Київської області

до

Військової частини А 1552

про

стягнення податкового боргу   в сумі 104437  грн. 82 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -  Прокурор м. Біла Церква Київської області   в інтересах держави у особі Білоцерківської об’єднаної  державної податкової інспекція в Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного  суду з  позовом до  відповідача - Військової частини А 1552, в якому просить стягнути  з відповідача податковий  борг у сумі 104437  грн. 82 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  відповідач  має заборгованість  по податку  з власників  транспортних засобів  у сумі 104064 грн. 50 коп.  та по  збору за забруднення  навколишнього природного середовища  в сумі 373 грн. 32 коп. Відповідач у добровільному порядку  заборгованість не  сплатив, тому відповідно до ст. 121 Конституції України   та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»  Прокурор  м. Біла Церква  Київської області   в інтересах держави у особі Білоцерківської ОДПІ Київської області звернувся  до суду.  

Прокурор у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,   причин неявки не повідомив.

    У судових засіданнях  представники позивача - Сокол І.А, Луценко Т.С., Поліщук О.О.,  Зайцев В.С позовні вимоги підтримали в повному обсязі,  підтвердили обставини викладені в позовній заяві, просили стягнути з відповідача  заборгованість у сумі 104437 грн. 82 коп.  

Представник відповідача Кравченко С.М. у судовому засіданні позов  визнав частково, просив суд у задоволені позову в частині стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів відмовити, з підстав, які викладені в запереченні на  адміністративний позов,  позовні вимоги  в частині  стягнення заборгованості по збору за забруднення  навколишнього природного середовища  у сумі 373 грн. 32 коп.  визнав у повному обсязі.  

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін,   суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.06.2004 року  Військова частина  А 1552 узята на облік, як платник податків  у Білоцерківській ОДПІ Київської області  за №97, що підтверджується  Довідкою про взяття  на облік  платника  податків №1219 від 07.05.2007 року.

03.06.2008 року  відповідач  подав до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції  Київської області  розрахунок  суми податку з власників транспортних засобів   та інших  самохідних  машин  і механізмів на 2008 рік  за вх. №34582,   в якому  самостійно визначив  зобов’язання по сплаті податку з власників транспортних засобів у першому кварталі  2008 року  в розмірі 29900, 75 грн.    та другому кварталі 2008 року  у розмірі 29900грн. 75 коп.

03.06.2008 року  відповідач  подав до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції  Київської області  розрахунок  суми податку з власників транспортних засобів   та інших  самохідних  машин  і механізмів на 2008 рік за придбані  транспортні засоби   за вх. №34581,   в якому  самостійно визначив  зобов’язання по сплаті податку з власників транспортних засобів у другому  кварталі  2008 року  за придбані  транспортні засоби у розмірі 32000 грн.  

20.06.2008 року  відповідач  подав до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції  Київської області  розрахунок  суми податку з власників транспортних засобів   та інших  самохідних  машин  і механізмів на 2008 рік  за вх. №37620,   в якому  самостійно визначив  зобов’язання по сплаті податку з власників транспортних засобів у другому кварталі  2008 року  в розмірі 12093, 00 грн.    

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є загальнообов’язковим податком і стягується на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 даного Закону ставки, механізм  справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно преамбули Закону України «Про Збройні Сили України» цей закон визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними.

Згідно ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно з законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до інших законів України про оподаткування.

Оскільки Закон України «Про Збройні Сили України» не є актом податкового законодавства, то відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» пільга визначена у ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» не може поширюватись на відповідача.

Враховуючи, що Закон України «Про систему оподаткування» є спеціальним законом про оподаткування, та виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

Оскільки Закон України «Про Збройні Сили України» не є законом про оподаткування, суд прийшов до висновку  про відсутність законних підстав для звільнення військової частини А 1552 від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року  N 1963-XII, (Далі Закон України №1963),  платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі — юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі — фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 5 Закону України №1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами — щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно ст. 6  Закону України №1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів — виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Платники  податків, відповідно до підпункту 4.1.1. п.4.1. ст.4  Закону України «Про порядок  погашення  зобов’язань  платників   податків  перед  бюджетом  та державними цільовими  фондами»  від  21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями, самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає  у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. пункту 4.2. , а також  п. 4.3 цієї статті .  

Згідно з п. 5.1  ст. 5 Закону України «Про порядок  погашення  зобов’язань  платників   податків  перед  бюджетом  та державними цільовими  фондами»  від  21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями, податкове зобов‘язання, самостійно  визначене платником податків  у податковій декларації, вважається  узгодженим  з дня  подання такої податкової декларації.

Відповідно до  вимог п.п. 5.3.1 п.5.3  ст. 5 Закону України «Про порядок  погашення  зобов’язань  платників   податків  перед  бюджетом  та державними цільовими  фондами»  від  21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідач самостійно узгодив податкові зобов'язання по податку з власників  транспортних засобів  та інших самохідних машин  і механізмів, подавши податковому органу відповідні документи податкової звітності.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені цією статтею строки, є податковим боргом.

Отже, сума заборгованості   відповідача по  податку з власників транспортних засобів   за перший та другий квартал 2008 року  у розмірі 103894, 5  грн.  є податковим боргом.

02 червня 2008 року  Головним державним  податковим  інспектором  Бурлака А.О.  Відділу  адміністрування  майнових податків  управління  оподаткування  фізичних осіб  Білоцерківської ОДПІ  у Київській області  проведено перевірку, щодо своєчасності  подання розрахунку  суми  з власників  транспортних засобів  та інших  самохідних  машин та  механізмів  на 2008 рік   Військовою  частиною А 1552, за результатами якої було складено Акт  про результати  проведення  перевірки  своєчасності  і подання  розрахунку  суми  податку з власників  транспортних засобів  та інших  самохідних  машин  і механізмів  від 02  червня 2008 року №00848/173/24980380/254

Перевіркою встановлено, що відповідачем  в порушення п.п. 4.1. 4  п. 4.2  ст. 4 Закону України «Про порядок погашення  зобов’язань  платників  податків  перед бюджетами та державними  цільовими  фондами» від 21.12.2000 року  №2181-ІІІ  та  вимог  ч.2  ст. 6  Закону України «Про  податок з власників  транспортних засобів   інших  самохідних  машин  і механізмів»  №1963 –ХІІ  від 11.12.1991  року , подано  розрахунок  суми  податку з власників транспортних  засобів  та інших  самохідних  машин  і механізмів  за 2008 рік  за придбані  транспортні засоби  подано 02.06.2008 року  при терміні подання до 01.03.2008 року .

Відповідно до п. 6.1. ст. 6  Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі Акту перевірки від  02  червня 2008 року №00848/173/24980380/254,   Білоцерківською об’єднаною державною податковою  інспекцією Київської області 02.06.2008 року  прийнято податкове  повідомлення –рішення №001045173/392 , яким  до відповідача  на підставі  п.п 17.1.1  п. 17.1  ст. 17 Закону України «Про порядок  погашення зобов’язань  платників  податків перед бюджетами  та державними  цільовими  фондами» від  21.12.2000 року №2181-ІІІ   застосовано штрафну (фінансову)  санкцію  в розмірі 170 грн.

Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримано відповідачем 02.06.2008 року, що підтверджується  підписом представника відповідача  - головного бухгалтера   на  корінці податкового  повідомлення – рішення №001045173/392 від 02.06.2008 року.

Доказів оскарження в адміністративному  чи судовому порядку податкового  повідомлення - рішення  №001045173/392  від 02.06.2008 року  відповідачем  суду не надано.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

 Отже, загальна сума  податкового боргу відповідача по податку  з власників транспортних засобів за  перший та другий квартал 2008 року з урахуванням суми штрафних (фінансових ) санкцій  складає 104064 грн. 5 коп.

Відповідно до п. 14  ст.  14 Закону України «Про  систему оподаткування» від 25  червня 1991 року зі змінами та доповненнями,  збір за забруднення навколишнього природного середовища  належить до загальнообов’язкових податків і зборів.

Згідно ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. 

Ліміти скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою  Кабінету Міністрів України  від 1 березня 1999 р. N 303 ( надалі - Порядок), зі змінами та доповненнями, збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

Відповідно до п. 4 Порядку , суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Пунктом 9,  п.10 та п. 11 , Порядку передбачено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.

Платники перераховують суми збору одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

08.08.2008 року відповідачем  було подано до  Білоцерківської  об’єднаної  податкової інспекції Київської області  податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за перше півріччя  2008 року  за №53728, в якому самостійно  визначив податкове зобов’язання  по збору за забруднення навколишнього природного середовища  за перший  та другий квартал  2008 року у розмірі 373 грн. 32 коп.  

Платники  податків, відповідно до підпункту 4.1.1. п.4.1. ст.4  Закону України «Про порядок  погашення  зобов’язань  платників   податків  перед  бюджетом  та державними цільовими  фондами» , самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає  у податковій декларації , крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. пункту 4.2. , а також  п. 4.3 цієї статті .  

Згідно з п. 5.1  ст. 5 Закон України №2181, податкове зобов‘язання, самостійно  визначене платником податків  у податковій декларації, вважається  узгодженим  з дня  подання такої податкової декларації .

Відповідно до  вимог п.п. 5.3.1 п.5.3  ст. 5 Закону України «Про порядок  погашення  зобов’язань  платників   податків  перед  бюджетом  та державними цільовими  фондами»  від  21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідач самостійно узгодив податкові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, подавши податковому органу розрахунок.

Станом  на день розгляду справи  заборгованість відповідача по  збору  за забруднення  навколишнього природного середовища за перший та другий квартал 2008 року  у розмірі 373 грн. 32 коп. відповідачем не сплачено, що також підтвердив представник відповідача у  судовому засіданні, який визнав позов в частині   стягнення заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно  до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції  в районах, містах  без районного поділу, районах у містах , міжрайонні  та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів  позови  до  підприємств , установ, організацій  та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними  цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом , якщо проти цього не заперечують сторони  і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності  цих обставин та добровільності їх визнання .

Доказів, які б спростовували доводи позивача  в частині  позовних вимог щодо стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин   відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене та оскільки  відповідач визнав  позовні вимоги в частині стягнення заборгованості  по збору  за забруднення  навколишнього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, що позовні вимоги Прокурора м. Біла Церква  Київської області в інтересах держави в особі  Білоцерківської об’єднаної  державної податкової інспекція Київської області до Військової частини А-1552  про стягнення  податкового боргу в сумі в сумі 104437  грн. 82 коп.   підлягають задоволенню .

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59,60 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158- 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

    П О С Т А Н О В И В:

            Позов  Прокурора м. Біла Церква  Київської області в інтересах держави в особі              Білоцерківської об’єднаної  державної податкової інспекція Київської області до Військової частини А 1552  про стягнення  податкового боргу в сумі в сумі 104437  грн. 82 коп.  -  задовольнити.

Стягнути з Військової частини А 1552  (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Коновальця, 7 код ЄДРПОУ 24980380)  до Державного бюджету України  податковий борг у сумі   104437  (сто чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн. 82 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                             Лиска І.Г.

Повний текст постанови виготовлено 07.07.2010 р.