Ухвала

від 27.03.2023 по справі 910/17127/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" березня 2023 р. Справа№ 910/17127/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022

у справі № 910/17127/20 (суддя Шкурдова Людмила)

за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про заміну сторони виконавчого провадження

за позовом Фізичної особи-підприємця Лещенко Сергія Борисовича

до 1. Головного управління ДФС у м. Києві

2. Державної казначейської служби України

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ТОВ "ЮС ВІЧІ"

про стягнення 1 830 379,19 грн

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець Лещенко Сергій Борисович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування у розмірі 1 830 379,19 грн, яка складається з 1 730 379,19 грн - суми матеріальної шкоди та 100 000,00 грн - суми моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021, частково зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича 1730379,19 грн матеріальної шкоди та 20000,00 грн моральної шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича 26255,67 грн судового збору за подання позовної заяви та 39383,53 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

10.02.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021, частково зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, видано відповідні накази.

21.09.2022 від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, мотивована тим, що виконання рішення суду на підставі виконавчого листа за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві є неможливим без заміни боржника у виконавчому документі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 задоволено заяву Державної казначейської служби України у м. Києві про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/17127/20, замінено боржника, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980), на його правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого структурного підрозділу - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/17127/20 скасувати. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17127/20 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/17127/20. Копію ухвали надіслано до суду першої інстанції.

20.03.2023 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023, у зв`язку з обранням 11.01.2023 XIX позачерговим З`їздом суддів України судді Попікової О.В. членом ВРП, яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17127/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з цим, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу прийнято Господарським судом міста Києва 01.11.2022, повний текст якого складено 02.11.2022. Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем десятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 14.11.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.11.2022 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення, тобто до 21.11.2022 останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, за умови подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання повного тексту ухвали суду.

Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 30.12.2022, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Обгрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що через недоліки в роботі канцелярії контролюючого органу, спричиненими постійними перебоями електроенергії та збоями в електронних базах обліку вхідної кореспонденції, оскаржувана ухвала помилково була направлена до структурного підрозділу, який не є уповноваженим супроводжувати цю судову справу. Також апелянт посилається на запровадження в Україні режиму воєнного стану з 24.02.2022 та подальше його продовження, що є поважною причиною пропуску процесуального строку. Скаржник вважає, що дана обставина свідчить про наявність об`єктивних поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Колегія вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними враховуючи наступне.

Як вже було зазначено, 09.11.2022 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення (а.с. 25, т. 7). Тобто, з моменту отримання оскаржуваної ухвали суду останній знав про її прийняття та була можливість звернутись до суду з даною апеляційною скаргою.

В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту отримання повного тексту ухвали, а саме з 04.10.2022.

Стосовно посилання на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Позивачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

При цьому самі лише обставини щодо відсутності можливості подати апеляційну скаргу у строк встановлений законом у зв`язку з недоліками в роботі канцелярії контролюючого органу, спричиненими постійними перебоями електроенергії та збоями в електронних базах обліку вхідної кореспонденції, на які посилається скаржник у заяві, через що, як стверджує апелянт, оскаржувана ухвала помилково була направлена до структурного підрозділу, який не є уповноваженим супроводжувати цю судову справу, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/17127/20 залишити без руху.

2. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (1-й поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду - inbox@anec.court.gov.ua.

Північний апеляційний господарський суд рекомендує учасникам процесу надати суду свої чи їх представників електронні адреси та мобільні номери телефонів.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков