Постанова

від 13.03.2023 по справі 910/7517/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2023 р. Справа№ 910/7517/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Драченко В.В., на підставі доручення № 25-01 від 20.01.2021

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7517/22 (суддя Ващенко Т.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" про стягнення 353.674,66 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" про стягнення 353 674,66 грн, з яких: 316 400,99 грн заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію в січні - червні 2022 року за Договором про постачання електричної енергії №ЄЕТ-ПП-ЕЕ-07/02/2020 від 07.02.20, 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії №ЄЕТ-ПП-ЕЕ-07/02/2020 від 07.02.20.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/7517/22 позов задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 316.400 (триста шістнадцять тисяч чотириста) грн 99 коп. заборгованості та 4.746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн 01 коп. судового збору; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Відмова у задоволенні вимог про стягнення річних та інфляційних мотивована судом ненаданням позивачем рахунків (з виставленням яких пов`язано настання строку оплати за спожиту електроенергію), що унеможливлює встановлення дійсної дати виникнення прострочення з їх оплати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити його мотивувальну частину щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджується із визначеною судом першої інстанції підставою відмови у задоволенні вказаних вимог про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, та вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині мотивування відмови у задоволенні цих вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт (відповідач у справі) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У вказаній заяві скаржником зазначено про підтримання вимог своєї апеляційної скарги.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) 07.02.2020 укладено Договір про постачання електричної енергії № ЄЕТ-ПП-ЕЕ-07/02/20 (далі - Договір), за умовами п. 2.1. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (отриманої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, Сторонами визначено ціну спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, та формулу для її обрахування.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Євроенерготрейд" зазначив, що в 2022 році відповідач споживав електричну енергію: в січні - 26.978 кВт/год на суму 120.896,62 грн, 24.368 кВт/год на суму 91.173,26 грн - в лютому; в березні - 24.567 кВт/год на суму 95.988,18 грн, в квітні - 756 кВт/год на суму 2.893,76 грн, в травні - 782 кВт/год на суму 3.061,54 грн та в червні - 606 кВт/год на суму 2.387,63 грн.

За інформацією оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" відповідачем у період 2022 року було спожито 78.057 кВт/год електричної енергії, поставленої позивачем.

Після 24.06.2022 позивач припинив постачання відповідачу електричної енергії за Договором у зв`язку із його розірванням в односторонньому порядку.

Місцевим господарським судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача за поставлену по Договору відповідачем електричну енергію підтверджений у розмірі 316.400,99 грн, а тому наведена вимога про стягнення цієї суми задоволена судом.

Крім суми основного боргу, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача також 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних, нарахованих у період з 21.02.22. по 12.08.22.

Суд першої інстанції встановив, що умовами Договору встановлено строк оплати за спожиту електроенергію з моменту отримання рахунка від постачальника.

Проте до матеріалів справи не надано рахунків, які виставлялись відповідачу для оплати, що унеможливлює встановлення дійсної дати виникнення прострочення з їх оплати (дати їх виставлення позивачем та отримання відповідачем).

Вказане унеможливлює перевірку вірності наданих позивачем розрахунків та, відповідно, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних, так як рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджується із визначеною судом першої інстанції підставою відмови у задоволенні вказаних вимог про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, та вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині мотивування відмови у задоволенні цих вимог.

Так, на думку апелянта, існують обставини непереборної сили, а саме військова агресія російської федерації, які виключають його відповідальність за порушення зобов`язання.

Враховуючи наявність таких обставин непереборної сили скаржник просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних саме на підставі цього.

Стосовно вказаних доводів апелянта, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Пунктом 5.7. Договору сторони передбачили, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Суд першої інстанції вірно встановив, що до матеріалів справи не надано рахунків, які виставлялись відповідачу для оплати, що унеможливлює встановлення дійсної дати виникнення прострочення з їх оплати (дати їх виставлення позивачем та отримання відповідачем).

Таким чином, позивачем не доведено обставин того, що визначений ним період прострочення є обґрунтованим.

Вказане унеможливлює перевірку вірності наданих позивачем розрахунків та, відповідно, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст.218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Передумовою застосування вказаних положень та звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання є встановлення відповідних обставин щодо наявності такого порушення, тобто обґрунтованості розрахунків додаткових вимог.

Тобто, у даному випадку позивач повинен був довести обставини допущення відповідачем порушення грошового зобов`язання та обґрунтувати період прострочення.

За відсутності наведеного, дослідження підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання на підставі положень статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України є передчасним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що в оскаржуваній частині рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7517/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7517/22.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 28.03.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко