Постанова

від 29.03.2023 по справі 908/3322/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2023 р. Справа № 908/3322/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства енергетики України

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022

у справі №908/3322/21 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10"

до Міністерства енергетики України

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Міністерства енергетики України про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна багатоквартирного будинку у загальному розмірі 69645,97 грн, з яких: 67731,39 грн - основний борг, 737,30 грн - 3% річних та 1177,28 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу на праві власності належить об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10. В зазначеному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" та, відповідно, Міністерство енергетики України є платником внесків на утримання спільного майна багатоквартирного будинку. Проте, починаючи з лютого 2021 року обов`язок зі сплати зазначених внесків відповідачем не виконується, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 67731,39 грн, а також обов`язок сплатити на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" 737,30 грн 3% річних та 1177,28 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2021 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі №908/3322/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 16.02.2022 від Міністерства енергетики України надійшла заява про заміну сторони, у якій відповідач просив на підставі ст. 48 ГПК України замінити неналежного відповідача - Міністерство енергетики України на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви Міністерства енергетики України про заміну сторони у справі №908/3322/21.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №908/3322/21 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство енергетики України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального права.

Міністерство енергетики України посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/1395/19 та від 03.10.2022 у справі №910/5841/21, відповідно до якої за законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Тому, відповідач вказує на те, що оскільки вбудовано-прибудоване приміщення площею 880,9 кв. м належить на праві господарського відання Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", висновки суду першої інстанції про задоволення позову до Міністерства енергетики України не відповідають закону. Тобто, позов подано до неналежного відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 апеляційну скаргу у справі №908/3322/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №908/3322/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу 15 днів з дня отримання копії ухвали.

До суду 08.02.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" заперечує проти доводів скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

На переконання позивача, суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів вірно встановив, що обов`язок зі сплати внесків на утримання спільного майна ОСББ несе саме власник приміщень, яким є відповідач та для якого положення статуту і рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковими в силу закону.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №47390405 від 11.11.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47390937 від 11.11.2015 держава Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України є власником вбудовано-прибудованого приміщення площею 880,9 кв. м, яке розташоване у житловому будинку за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10.

Поставною Кабінету Міністрів України №829 від 02.09.2019 Міністерство енергетики та вугільної промисловості було реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Постановою Кабінету Міністрів України №425 від 27.05.2020 Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано в Міністерство енергетики України та утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Пунктом 3 вказаної постанови визначено, що Міністерство енергетики України забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.

Міністерство енергетики України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля України у відповідних сферах.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №68141755 від 15.09.2016 земельна ділянка площею 0,1853 га за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, на праві постійного користування належить Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Також, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що вбудовано-прибудоване приміщення площею 880,9 кв. м, розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10, належить на праві господарського відання Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

В той же час, співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10, створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10". Вказане підтверджується рішенням установчих зборів №2 від 24.09.2020.

Державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" як юридичної особи, здійснена 12.10.2020.

Відповідно до п. 1 розділу 1 статуту позивача, затвердженого рішенням №2 установчих зборів №1 від 24.09.2020, об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10.

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п. 1 розділу 2 статуту).

Згідно з п. 3 розділу 2 статуту позивача завданням та предметом діяльності об`єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об`єднання; забезпечення сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (п. 2 розділу 2 статуту).

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10", оформленим протоколом №1 від 19.11.2020, зокрема, затверджено проект кошторису та балансу об`єднання на 2021 рік та визначено розмір матеріального та іншого заохочення голови і членів правління (додатки 1 та 2).

Згідно додатку 1 до вказаного рішення позивачем затверджено перелік послуг та розмір внесків співвласників будинку для житлових і нежитлових приміщень.

Позивач зазначає, що починаючи з лютого 2021 року обов`язок щодо сплати відповідних затверджених внесків відповідачем не виконується, у зв`язку з чим 17.09.2021 представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" звернувся до Міністерства енергетики України з претензією №17-09/21 про сплату заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна багатоквартирного будинку у загальному розмірі 52679,97 грн.

У відповідь на претензію відповідачем направлено представнику позивача лист №26/1.2-18.6-16772 від 20.10.2021, у якому зазначено, що оскільки приміщення належить на праві господарського відання Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", питання користування нежитловим приміщенням загальною площею 880,9 кв. м слід вирішувати з указаною особою.

Проте позивач, вважаючи, що обов`язок зі сплати внесків покладено саме на власника приміщення, яким є Міністерство енергетики України, звернувся до суду з даним позовом та вказав, що станом на 05.11.2021 у відповідача перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" наявна заборгованість у розмірі 67731,39 грн за період з лютого по жовтень 2021 року. Окрім цього, на вказану суму заборгованості позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) здійснив нарахування 737,30 грн 3% річних та 1177,28 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №906/884/19, відповідно до якої, визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"). З урахуванням приписів ст. 511 ЦК України прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто, обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Заперечуючи проти позову, відповідач у заяві про заміну сторони зазначив, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки нежитлове приміщення перебуває на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а тому саме вказана особа зобов`язана сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на висновки, викладені у вже згаданій постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №906/884/19, вказав на те, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зобов`язане сплачувати внески на утримання спільного майна тільки за умови, якщо такий обов`язок встановлений відповідним правочином (договором), доказів чого матеріали справи не містять. Отже, за відсутності погодження порядку сплати (відшкодування) та розміру внесків в договорі оренди та не досягнення між позивачем та орендарем згоди щодо укладення окремого договору на оплату внесків, обов`язок зі сплати таких платежів несе власник приміщень, тобто Міністерство енергетики України, для якого положення статуту та рішення загальних зборів позивача є обов`язковими в силу закону.

Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду з приводу наявності підстав для задоволення заявленого позову саме до Міністерства енергетики України та, з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/1395/19 та від 03.10.2022 у справі №910/5841/21, вважає за необхідне зазначити наступне.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на відсутність підстав для задоволення заявленого позову до нього, як неналежного відповідача. Наведені доводи обґрунтовані посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/1395/19 та від 03.10.2022 у справі №910/5841/21, відповідно до якої за законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Отже, відповідач вказує на те, що оскільки вбудовано-прибудоване приміщення площею 880,9 кв. м належить на праві господарського відання Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", висновки суду першої інстанції про задоволення позову до Міністерства енергетики України не відповідають закону. Тобто, позов подано до неналежного відповідача.

Колегія суддів наведені доводи вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. ст. 4 та 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим законом та статутом об`єднання.

У відповідності до положень ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 вказаного закону).

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ст. 23 вказаного закону), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 вказаного закону).

Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10", оформленим протоколом №1 від 19.11.2020, зокрема, затверджено проект кошторису та балансу об`єднання на 2021 рік та визначено розмір матеріального та іншого заохочення голови і членів правління (додатки 1 та 2). Згідно додатку 1 до вказаного рішення позивачем затверджено перелік послуг та розмір внесків співвласників будинку для житлових і нежитлових приміщень.

Зазначене рішення позивача в силу вимог закону та його статуту є обов`язковим до виконання усіма співвласниками будинку, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що власником нежитлового приміщенням загальною площею 880,9 кв. м є держава Україна в особі Міністерства енергетики України.

Разом з цим, вказане приміщення передано уповноваженим органом на праві господарського відання Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Тобто, фактичним користувачем нерухомого майна, розміщеного в багатоквартирному будинку, є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а не відповідач. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України (далі - ГК України) право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГК України).

З наведених положень слідує, що на особу, у господарському віданні якої перебуває майно, покладені права та обов`язки власника такого майна, але обмежена можливість розпоряджатися ним.

У постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/1395/19 та від 03.10.2022 у справі №910/5841/21 викладено правову позицію з приводу того, що за законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Наведена правова позиція підлягає застосуванню до правовідносин сторін у даній справі, оскільки у справі №910/1395/19 ОСББ звернулося з позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку до особи, за якою на праві повного господарського відання закріплене належне державі на праві власності майно. У свою чергу, у справі №910/5841/21 позов заявлено як до власника нерухомого майна, так і до особи, за якою таке майно закріплене на праві повного господарського відання.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що приміщення загальною площею 880,9 кв. м закріплене на праві господарського відання за Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", саме вказана особа зобов`язана виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Наведені обставини залишилися поза увагою місцевого господарського суду під час розгляду даної справи та ухвалення оскаржуваного рішення.

Натомість, суд першої інстанції в оскаржуваному рішення звернувся до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19, та зазначив, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зобов`язане сплачувати внески на утримання спільного майна тільки за умови, якщо такий обов`язок встановлений відповідним правочином (договором), доказів чого матеріали справи не містять. За відсутності погодження порядку сплати (відшкодування) та розміру внесків в договорі оренди та не досягнення між позивачем та орендарем згоди щодо укладення окремого договору на оплату внесків, обов`язок зі сплати таких платежів несе власник приміщень, тобто Міністерство енергетики України, для якого положення статуту та рішення загальних зборів позивача є обов`язковими в силу закону.

Проте, спір у справі №906/884/19 не є релевантним до правовідносин сторін у справі №908/3322/21, оскільки у справі №906/884/19 товариство звернулося з позовом до ОСББ про спонукання до укладення договору відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ. В обґрунтування позовних вимог товариство вказувало на те, що умовами договору оренди №290 від 20.03.2019 на позивача покладено обов`язок укладення прямого договору про сплату внесків на утримання орендованого майна з відповідачем, як балансоутримувачем будинку. Проте, відповідач ухиляється від укладення такого договору в редакції позивача, що в свою чергу унеможливлює виконання останнім своїх зобов`язань за договором оренди.

Отже, спір у справі №906/884/19 виник між орендарем приміщення, у якому створено ОСББ, та самим ОСББ, що унеможливлює застосування висновків Верховного Суду до правовідносин сторін у справі №908/3322/21, оскільки приміщення загальною площею 880,9 кв. м перебуває у власності відповідача та передане у господарське відання Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Колегія суддів вказує на те, що відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Статтями 13 та 14 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем визначено відповідачем у справі Міністерство енергетики України, проте, як встановлено колегією суддів, обов`язок зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку покладено на особу, якій нерухоме майно передане в господарське відання, а не на номінального власника такого майна, яким є Міністерство енергетики України.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в ч. ч. 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведених положень процесуального закону слід зробити висновок, що законодавець надав саме позивачу право визначати відповідача у справі, і суд повинен розглянути позов щодо того відповідача, якого визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до того, хто відповідати за позовом не повинен, або визначив не всіх відповідачів, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Як встановлено вище, Міністерство енергетики України не є особою, що має відповідати за позовом, і позивач не звертався до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №305/1849/17, якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову до неналежного відповідача.

При цьому, неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

З огляду на усе вищезазначене, колегія суддів вказує на те, що оскільки позивачем не було подано клопотання про заміну відповідача у справі, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" обрало неправильний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків з приводу того, що Міністерство енергетики України зобов`язане сплачувати внески на утримання нежитлового приміщення, а отже і відповідати за заявленим позовом, а тому у задоволенні позову слід було відмовити у зв`язку з обранням позивачем невірного способу захисту порушеного права внаслідок визначення неналежного відповідача.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №908/3322/21 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

За вказаних обставин апеляційна скарга Міністерства енергетики України підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства енергетики України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №908/3322/21 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ен. Курчатова 10" (71502, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 10, ідентифікаційний код 43865158) на користь Міністерства енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30, ідентифікацій код 37552996) 3405 (три тисячі чотириста п`ять),00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко