Ухвала

від 29.03.2023 по справі 902/438/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"29" березня 2023 р.Cправа № 902/438/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали заяви (вх. № канц. 01-48/17/23 від 28.03.2023) Фізичної особи підприємця Семенюка Юрія Васильовича про забезпечення позову у справі

за позовом: Фізичної особи підприємця Семенюк Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 )

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістацька, 2, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050)

про визнання рішення недійсним

В С Т А Н О В И В :

28.03.2023 Фізична особа підприємець Семенюк Юрій Васильович звернувся до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення АТ "Вінницяобленерго" прийняте 23.12.2022 викладене у формі протоколу № 60/7 про визначення переможця та намір укласти договір та про визнання недійним договору про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду № 10.32-580-Д від 17.02.2023 укладеного між АТ "Вінницяобленерго" та ПП "Ріга".

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/438/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. № канц. 01-48/17/23 від 28.03.2023) у справі № 902/438/23 шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вчиняти будь які дії відповідно до укладеного договору із Приватним підприємством "Ріга" про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду № 10.32-580-Д від 17.02.2023 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви у справі № 902/438/23 передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Згідно з п.2 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Як свідчать матеріали справи, позивач разом з поданням до суду позовної заяви про визнання недійсним рішення АТ "Вінницяобленерго" прийняте 23.12.2022 викладене у формі протоколу № 60/7 про визначення переможця та намір укласти договір та про визнання недійним договору про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду № 10.32-580-Д від 17.02.2023 укладеного між АТ "Вінницяобленерго" та ПП "Ріга", подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вчиняти будь які дії відповідно до укладеного договору із Приватним підприємством "Ріга" про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду № 10.32-580-Д від 17.02.2023 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В свою чергу господарський суд зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити (здійснювати) будь-які роботи (дії) за договором фактично має ознаки вирішення спору по суті, що є недопустимим у розумінні приписів статті 137 ГПК України. Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу проводити будь-які роботи за вказаним договором призводить до блокування господарської діяльності відповідача, і, за умови недоведеності наявності порушення прав позивача у зв`язку з укладенням спірного правочину, свідчить про його (захід забезпечення позову) неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

Аналогічні за своїм змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.12.2022 у справі №916/1324/22, які на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються господарським судом у даній справі.

З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування викладеного у заяві про забезпечення позову.

Так, згідно зі ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що подане клопотання про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, не містить жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України на підтвердження викладених обставин.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає відхиленню в повному обсязі.

Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (вх. № канц. 01-48/17/23 від 28.03.2023) Фізичної особи підприємця Семенюка Юрія Васильович про забезпечення позову у справі № 902/438/23 - відмовити.

2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

5. Копію ухвали надіслати заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 29.03.2023

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 68, кв. 97, м. Вінниця, 21000)