Рішення

від 21.03.2023 по справі 904/4928/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4928/22

за позовом Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро

про визнання недійсним пункту 3.2 договору поставки № 3303 від 18.03.2022, стягнення 19 313,33 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Бочарова М.О.

Представники:

від позивача: не з`явився

прокурор: Богомол Олена Михайлівна, посвідчення № 058535 від 07.12.2020

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в якому просить :

- визнати недійсним пункт 3.2 договору поставки № 3303 від 18.03.2022, укладеного між ТОВ "Лівайн Торг" та 4 ДГТРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість в сумі 19 313 гривень 33 копійки;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" повернути 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області сплачену за договором поставки № 3303 від 18.03.2022 суму податку на додану вартість в розмірі 19 313 гривень 33 копійки за наступними реквізитами: отримувач: 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області ЄДРПОУ отримувача: 36734718 рахунок: № UА918201720343131001600082075 Банк отримувача: ДКСУ у м. Київ МФО банку: 820172.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю включення до вартості пального за договором поставки № 3303 від 18.03.2022 податку на додану вартість, оскільки для позивача (покупця) встановлена нульова ставка податку на додану вартість у період воєнного стану з операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення його транспорту, що є підставою для визнання недійсним пункту 3.2 договору в частині включення до ціни товару податку на додану вартість та повернення сплаченої суми 19 313,33 грн. на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17.01.2023.

16.01.2023 від представника позивача надійшло клопотання в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить підготовче засідання розглядати у відсутності представника позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.01.2023 з`явилась прокурор Богомол Олена Михайлівна, інші представники сторін в судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 відкладено підготовче судове засідання у справі на 21.02.2023.

24.01.2023 від 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області через систему "Електронний суд" було сформовано клопотання в якому просить підготовче засідання яке призначено на 21.02.2023 року розглядати у відсутності представника.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.02.2023, з`явився прокурор, представник позивача та представник відповідача не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 21.02.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 21.03.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про розгляд справи повідомлене належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900099400744, яке отримане відповідачем 02.03.2023.

Крім того, у відповідності до вимог частини 3 статті 120, частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, на офіційну електронну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвали суду направлені в електронній формі, про що сформовано довідку про доставку електронного листа до електронної скриньки 21.02.2023.

Виходячи зі змісту приписів частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" відзив на позов не подав, у зв`язку із чим, справа вирішується за наявними матеріалами.

21.03.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про розгляд справи без участі його представника. Підтримання позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2023, прокурор відділу прокуратури області підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

18.03.2022 між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (постачальник) укладено договір поставки № 3303, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність, товар - бензин А-92 Energy, бензин А-95, бензин А-95 Energy, дизпаливо Energy та газ в кількості - згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 договору загальна сума договору становить 115 880 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідно пункту 4 договору, оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар.

Відповідно пункту 9 договору, усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до законодавства України.

Даний договір діє до 31.12.2022 (пункт 10.2. договору).

Отримання покупцем товару, відповідно до умов договору, підтверджується видатковою накладною № 0087/0001406 від 18.03.2022. Відповідно до якої покупцю поставлено бензин А-92 Energy в кількості - 1510,00 літрів та дизпаливо Епегеу в кількості - 1500,00 літрів на загальну суму 115 880,00 грн.. в тому числі 19 313,33 грн. ПДВ (20%) (а.с 34, том 1).

4 Державним пожежно-рятувальний загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області 18.03.2022 проведено оплату товару, згідно видаткової накладної №0087/0001406 від 18.03.2022 на загальну суму 115 880,00 грн., у тому числі ПДВ 19 313,33 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 18.03.2022 (а.с 33, том 1).

У накладній №0087/0001406 від 18.03.2022 визначено 20% ПДВ в сумі 19 313,33 грн.

Як зазначає прокуратура в позові, постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до норм вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 містить посилання на норми підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином фактичне постачання товару за договором поставки № 3303 від 18.03.2022 ТОВ "Лівайн Торг" здійснене після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022

Прокурор зазначає. що включення до вартості закуповуваного пального згідно з договором поставки № 3303 від 18.03.2022 податку на додану вартість у розмірі 19 313,33 гривень та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022, а сплачені кошти у сумі 19 313,33 грн. є безпідставно набутим майном, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є визнання недійсним пункту 3.2 договору поставки № 3303 від 18.03.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість в сумі 19 313,33 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача 19 313,33 грн. безпідставно отриманих коштів.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки № 3303 від 18.03.2022, наявність / відсутність підстав для включення до договірної ціни податку на додану вартість, наявність / відсутність підстав для визнання недійсним пункту 3.2 договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору, наявність / відсутність підстав для стягнення сплаченої суми податку на додану вартість, включену до ціни товару.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У даних правовідносинах можливо припустити, що спірний договір міг бути укладений сторонами без включення до нього умов щодо ПДВ в розмірі 20%. При цьому, суд зауважує, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 року по справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 по справі № 910/12764/20.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Так, відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Положення 4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби, належить до сфери управління ДСНС та безпосередньо підпорядковується Головному управлінню ДСНС України у Кіровоградській області.

За таких обставин, недотримання при укладенні договору поставки № 3303 від 18.03.2022 року вимог податкового законодавства, зумовлює наявність підстав для визнання такого договору недійсним в частині включення податку на додану вартість в розмірі 20% до загальної ціни договору та, відповідно, підстав для визнання недійсним пункту 3.2 договору поставки № 3303 від 18.03.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" та 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач отримав від позивача суму 19 313,33 грн. сплачений податок на додану вартість у складі ціни товару, враховуючи що відповідний товар не підлягав оподаткуванню, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність повернення суми 19 313,33 грн в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо представництва Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

В постанові від 24.04.2019 по справі №911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу 4 Державного пожежно-рятувальний загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області запиту у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо вжиття заходів щодо приведення у відповідність до вимог постанови КМУ №178 від 02.03.2022 положень договору про постачання товару від 18.0.32022, що стосуються обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою.

4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області повідомило, що відповідні заходи ними не вживались.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 4 Державного пожежно-рятувальний загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про визнання недійсним пункту 3.2 договору поставки № 3303 від 18.03.2022, стягнення 19 313,33 грн задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.2 договору поставки № 3303 від 18.03.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) та 4 Державного пожежно-рятувальним загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вулиця Курчатова, 21, ідентифікаційний код 36734718), в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість в сумі 19 313 гривень 33 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь 4 Державного пожежно-рятувальний загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вулиця Курчатова, 21, ідентифікаційний код 36734718) 19 313,33 грн (дев`ятнадцять тисяч триста тринадцять гривень 33 коп.) безпідставно отриманих коштів.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрат зі сплати судового збору в розмірі 4 962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.03.2023

Суддя Ю.А. Бажанова