Постанова

від 17.05.2010 по справі 2а-1689/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                      Справа № 2а-1689/10/1070 (2а-10048/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Приоріс» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2009 року Фастівська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області (далі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Приоріс» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток у загальній сумі 3059850,80 грн., у тому числі основного платежу - 1915018,00 грн., штрафну (фінансову) санкцію - 1149010,80 грн. та податку на додану вартість у загальній сумі 2177449,00 грн., у тому числі основного платежу - 1522214,00 грн., штрафну (фінансову) санкцію -  635753,00 грн., всього у сумі 5237299,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкцій по податку на прибуток і податку на додану вартість у загальній сумі 5237299,80 грн., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

Відповідач в судове засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений відповідно до вимог ст. ст. 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав,   заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вислухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Приоріс» зареєстроване 19.09.2007 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 35259161, номер запису в ЄДРПОУ 13611020000000924.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Фастівській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області з 20.09.2007 року.

Судом встановлено, що в період з 09.12.2008 року по 15.12.2008 року Фастівською ОДПІ на підставі п. 7 ч. 6 ст. 111, ст. 112 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в України» та направлення на перевірку від 09.12.2008 року № 504 проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Приоріс». В результаті проведення перевірки складено акт від 15.12.2008 року № 414/66/2301-35259161, в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення вимог п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження відповідачем в III кварталі 2008 року зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 1915018,00 грн., а також вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - заниження відповідачем в III кварталі 2008 року зобов'язань по податку на додану вартість у загальній сумі 1522214,00 грн.

На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 19.12.2008 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1915018,00 грн. основного платежу та на підставі п.п.17.1.3, п.п.17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1149010,80 грн., всього на загальну суму 3064028,80 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000862301/0 від 19.12.2008 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 1522214,00 грн. основного платежу та на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1    ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 635753,00 грн.,всього на загальну суму 2157967,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 19.12.2008 року та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржені.

Як зазначено позивачем та встановлено судом, за рахунок наявної переплати по податку на прибуток в розмірі 4178,00 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 1775,00 грн. заборгованість відповідача зменшилась на відповідну суму, інша частина боргу залишилась непогашеною. Крім цього, 22.12.2008 року відповідачем подано до Фастівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, якою ним самостійно визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 1017,00 грн., яке теж не погашено.

Відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу - № 1/537 від 30.12.2008 року та другу - № 2/174 від 30.01.2009 року податкові вимоги. Відповідачем вказані податкові вимоги отримані відповідно 30.12.2008 року та 30.01.2009 року, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з вищенаведеного, податкові зобов’язання відповідача не були сплачені в установлені строки, а тому таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі.

Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості, несплата податків у розмірі заявленому до стягнення підтверджується даними облікової картки платника податків ТОВ «Приоріс».

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1               п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази,  що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем надані суду,  їх копії долучені до матеріалів справи. Відповідач заперечень щодо позовних вимог не надав.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку щодо правомірності заявленої вимоги та вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 112, 122, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Приоріс» до Державного бюджету України 5 237 299, 80 грн. (п’ять мільйонів двісті тридцять сім тисяч двісті дев’яносто дев’ять гривень вісімдесят копійок) податкового боргу, в тому числі з податку на додану вартість у загальній сумі 2 177 449, 00 грн. (два мільйони сто сімдесят сім тисяч чотириста сорок дев’ять гривень)- на розрахунковий рахунок                                 № 31114029700015, код платежу 14010100 отримувач УДК в Київській області, код 24074109, банк УДК в Київській області, МФО 821018 та з податку на прибуток у загальній сумі 3 059 850, 80 грн. (три мільйони п’ятдесят дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят гривень вісімдесят копійок)- на розрахунковий рахунок № 31112009700015, код платежу 11021000 отримувач УДК в Київській області, код 24074109, банк УДК в Київській області, МФО 821018.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                             В.О. Спиридонова

               Постанову складено у повному обсязі 20.05.2010 року.