Рішення

від 22.03.2023 по справі 908/399/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/28/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 Справа № 908/399/22

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС», (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Широка, буд. 54, адреса електронної пошти: oooalex@ukr.net)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС», (юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 16)

про стягнення 1 500 000,00 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Куцигін І.В., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1107481 від 11.01.2023;

від відповідача - не з`явився;

11.02.2022 до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС», с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області з позовною заявою вих. № б/н від 11.02.2022 (вх. № 448/08-07/22 від 11.02.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС», м. Запоріжжя про стягнення 1 500 000,00 грн. попередньої оплати за непоставлений автомобіль за договором купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2022 справу № 908/399/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/399/22, справі присвоєно номер провадження справи 4/28/22, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України підготовче засідання у справі № 908/399/22, призначене на 15.03.2022, не відбулося.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2022 підготовче засідання у справі № 908/399/22 перенесено на іншу дату, про яку сторони будуть повідомлені додатково відповідною ухвалою суду.

Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжений до 20.05.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2022 підготовче засідання у справі № 908/399/22 призначено на 14.12.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 підготовче засідання відкладено на 22.02.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС» адвоката Куцигіна Іллі Вікторовича про участь у підготовчому засіданні 22.02.2023 по справі № 908/399/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів через кабінет «Електронний суд».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/399/22, справу призначено до розгляду о суті, судове засідання призначено на 22.03.2023.

Судове засідання 22.03.2023 проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку.

До системи відеоконференцзв`язку 22.03.2023 приєднався представник позивача, представник відповідача участі в судовому засіданні не приймав.

В судовому засіданні 22.03.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 22.03.2023 не з`явився, про поважність причин неявки суд завчасно не попередив.

Про дату, час та місце розгляду справи № 908/399/22 відповідач повідомлявся належним чином ухвалами суду по справі, які направлялися відповідачу на юридичну і поштову адреси та повернулися до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв`язку: «Адресат відсутній за вказаною адресою» та "За закінченням термінузбергінання".

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом з відкритих відомостей з сайту https://usr.minjust.gov.ua, зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 40933441) станом на 15.02.2022 є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, обмежений.

З доступних відомостей, які знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет (зокрема, ресурси opendatabot.ua, youcontrol.com.ua, тощо), вбачається, що станом на 22.03.2023 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС» не змінилося.

За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною третьою статті цієї ж статті ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/399/22 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст., ст. 655, 662, 663, 693 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021 щодо поставки обумовленого договором автомобіля FORD TRANSIT MINIBUS L4H3 Trend 2021 року випуску. Так, 12.04.2021 між сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити у строк та на умовах, обумовлених у договорі, позивачу автомобіль у комплектації, яка відповідає додатку № 1 до договору, а позивач зобов`язався оплатити і прийняти цей автомобіль. За умовами п. 2.1 договору строк передачі товару - не пізніше 3 робочих днів з моменту остаточної оплати за товар. Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість товару становить 1 500 000,00 грн. ПДВ. Пунктом 3.2.1 договору сторони обумовили, що позивач зобов`язаний оплатити вартість товару наступним шляхом: передплату в розмірі 100 % - 1 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ - позивач сплачує на поточний рахунок відповідача в строк 1 дня з дати підписання договору. Як стверджує позивач, на виконання умов договору 19.04.2021 платіжним дорученням № 1690 ним здійснена попередня оплата в розмірі 1 500 000,00 грн. з ПДВ виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000038 від 12.04.2021 на поставку автомобіля. Однак, у передбачені договором строки автомобіль, що є предметом договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021, відповідачем поставлений не був. 26.01.2022 позивачем на адресу відповідача направлена вимога вих. № 13 від 25.01.2022, в якій позивач вимагав від відповідача здійснити поставку замовленого автомобіля у строк протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги або повернути попередню оплату в розмірі 1 500 00,00 грн. за непоставлений автомобіль. Станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідачем автомобіль, що є предметом договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021, поставлений не був, так само і сума попередньої оплати за непоставлений товар повернута не була. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 1 500 000,00 грн. попередньої оплати за непоставлений автомобіль за договором купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021 та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 22 500,00 грн.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач суду не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

12.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС», (Продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС», (Покупець, позивач у справі) укладено Договір поставки № 7706/000101 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Продавець зобов`язався поставити у строк та на умовах, обумовлених у Договорі, Покупцю автомобіль (далі - товар), а Покупець зобов`язався оплатити і прийняти цей товар: марка FORD TRANSIT MINIBUS L4H3 Trend, у кількості 1 шт.; двигун: 2,0 л. EcoBlue (170 к.с.); КПП: А10; колір: Magnetic; серійний номер: F085797: рік випуску: 2021. Даний товар відповідає комплектації, яка вказана в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до виконання кожною стороною своїх обов`язків.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

Згідно з п. 2.1 Договору місце поставки, продажу та передачі товару: Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 8.

Орієнтовна дата поставки автомобіля - серпень місяць. Передача товару Покупцю здійснюється тільки при умові виконання Покупцем п. 3 Договору. Покупець зобов`язаний прийняти товар згідно комплектації та якості відповідно до специфікації та технічної документації протягом 3 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення від Продавця про готовність товару до передачі. (п. 2.2 Договору)

Пунктом 2.5 Договору визначено, що строк передачі товару - не пізніше 3 робочих днів з моменту остаточної оплати за товар.

За умовами п. 3.1 Договору сторони домовилися, що загальна вартість товару на дату укладення Договору складає 1 500 00,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 %.

Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів Продавцю в наступному порядку: передплата в розмірі 100 % - 1 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - Покупцем сплачується на поточний рахунок Продавця в строк 1 дня з дати підписання Договору. Залишок ціни товару складає 00 грн. 00 коп.

Пунктами 3.4, 3.5 Договору визначено, що після повної оплати Покупцем вартості товару Продавець оформлює документи на товар, після чого до Покупця переходить право власності на товар. Ціна товару вважається оплаченою Покупцем з моменту надходження усієї вартості товару на розрахунковий рахунок (до каси) Продавця у строки та на умовах, передбачених Договором.

За умовами п. 4.1 Договору Покупець прийняв на себе зобов`язання сплатити вартість товару у строки та на умовах, відповідно до розділу 3 Договору.

В свою чергу, Продавець зобов`язався поставити товару у строки та на умовах даного Договору. (п. 4.5 Договору)

З наданих до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що відповідачем виставлений позивачу рахунок-фактура № СФ-0000038 від 12.04.2021 на суму 1 500 000,00 грн. з ПДВ на автомобіль FORD TRANSIT MINIBUS L4H3 Trend.

Платіжним дорученням № 1690 від 19.04.2021 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 1 500 000,00 грн. з ПДВ 20 % з призначенням платежу: "За FORD TRANSIT згідно рахунку № СФ-0000038 від 12.04.2021".

Відповідачем вказаний факт не заперечується.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що позивач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, перерахувавши відповідачу повну вартість автомобіля, що має бути поставлений.

Обумовлений Договором товар (автомобіль FORD TRANSIT MINIBUS L4H3 Trend) відповідачем у строки, обумовлені Договором, позивачу поставлений не був.

Листом від 28.10.2021 вих. № 28/10/21 відповідач повідомив позивача, що орієнтовна дата виробництва замовленого позивачем автомобіля перенесена на І-й квартал 2022 року, а також повідомив позивача про можливість повернення коштів в розмірі 1 500 000,00 грн., сплачених у якості попередньої оплати за автомобіль, щомісячними платежами протягом листопада 2021 року - березня 2022 року.

Проте, грошові кошти відповідачем в добровільному порядку повернуті не були.

Листом від 10.01.2022 вих. № 10/01/22 відповідач повідомив позивача, що автомобіль, що є предметом Договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021, прибув в Україну, але у зв`язку із фінансовими складнощами відповідач займається отриманням кредитних коштів для викупу автомобіля. Орієнтовна дата передачі автомобіля - 28.02.2022.

26.01.2022 позивачем на адресу відповідача направлена Вимога вих. № 13 від 25.01.2022, в якій позивач вимагав від відповідача здійснити поставку замовленого автомобіля у строк протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї вимоги або повернути попередню оплату в розмірі 1 500 00,00 грн. за непоставлений автомобіль.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 7231501088827) Вимога вих. № 13 від 25.01.2022 отримана відповідачем 27.01.2022, проте залишена без відповіді та задоволення.

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Імпортс Україна, ЛТД" (Імопортер) від 04.02.2022 вих. № 67 автомобіль FORD TRANSIT MINIBUS L4H3 Trend 2021 року випуску виготовлений виробником та був поставлений Імпортеру 30.12.2021 в Україну. Наразі автомобіль знаходиться на складі ТОВ "Віннер Імпортс Україна, ЛТД". Дилером - ТОВ «ХХ-МОТОРС» - не виконано зобов`язання по оплаті автомобіля, у зв`язку із чим поставка даного автомобіля зупинена до виконання Дилером повної оплати за замовлений транспортний засіб.

Листом від 04.02.2022 вих. № /н відповідач повідомив позивача, що не відмовляється від виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021 та гарантує поставку автомобіля і передачу його позивачу у строк до 28.02.2022 включно.

В подальшому відповідачем автомобіль, що є предметом Договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021, поставлений не був, так само і сума попередньої оплати за непоставлений товар повернута не була.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 1 500 000,00 грн. попередньої оплати за непоставлений автомобіль за Договором купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Зі змісту п. 3.2 Договору вбачається, що сторонами чітко визначена умова оплати товару шляхом здійснення попередньої оплати.

Матеріалами справи доведено, що по Договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021 позивачем перераховано відповідачу 1 500 000,00 грн. грошових коштів як попередня оплата за автомобіль.

Відповідачем автомобіль, що є предметом Договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021, поставлений не був.

За приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідач належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, передання позивачу автомобіля FORD TRANSIT MINIBUS L4H3 Trend 2021 року випуску, що є предметом Договору купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021, суду не надав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного із варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач реалізував своє право, у порядку встановленому ч. 2 ст. 693 ЦК України шляхом пред`явлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, сплаченої за автомобіль, який поставлений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 1 500 000,00 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, оскільки обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 500 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 1 500 000, грн. є такою, що ґрунтується на законі, заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС», с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС», м. Запоріжжя про стягнення 1 500 000,00 грн. попередньої оплати за непоставлений автомобіль за договором купівлі-продажу автомобіля № 7706/000101 від 12.04.2021 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХ-МОТОРС», (юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 16, ідентифікаційний код юридичної особи 40933441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС», (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Широка, буд. 54, ідентифікаційний код юридичної особи 20492778) 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати за непоставлений автомобіль та 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 29» березня 2023 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.