Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/12903/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/12903/22 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуб.О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛЛ-17»

про стягнення 1 761 652, 12 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.03.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення 1 761 652, 12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2022.

У судове засідання 26.12.2022 представники позивача та відповідача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 30.01.2023.

У судовому засідання 30.01.2023 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 було відкладено розгляд справи на 20.02.2023.

У судове засідання 20.02.2023 представники позивача та відповідача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.03.2023.

У судове засідання 27.03.2023 представники позивача та відповідача не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, між Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Україна» (далі - Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЛЛ-17»(далі - Відповідач/Покупець) було укладений Договір купівлі-продажу № 06042018/17 від 06.04.2018 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти Медичне обладнання, іменоване по Договору «Товар», у кількості відповідно до Специфікацій (Додаток №1 та № 2 до даного Договору), що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору, загальна сума даного Договору визначається в гривнях і становить: 1 952 250,00 грн., в тому числі ПДВ 7% у сумі 127 717,29 грн., що еквівалентно на день укладення Договору 75 000,00 доларам США, відповідно до курсу на 06.04.2018 - 1 долар США = 26,03 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Продавця за курсом на день оплати на міжбанківському валютному ринку України, але не менше курсу 26,03 грн. за 1,0 долар США.

Відповідно до пунктів 4.2.- 4.10. Договору Покупець повинен був здійснювати оплату згідно графіку платежів частинами, при цьому останній платіж відповідач повинен був внести не пізніше 15 грудня 2018 року, тобто остаточно розрахуватися за Товар.

Як зазначає позивач, станом на 22.11.2022 року відповідач оплатив Товар на суму 980 450,00 грн., що еквівалентно 36 572,72 доларів США.

Так, на думку позивача борг відповідача складає 38 427,28 доларів США, що відповідно до курсу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку станом на 22.11.2022 року складає 1 419 119,45 грн. (курс 36,93).

За твердженням позивача, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором оренди окрім основного боргу в розмірі 1 419 119. 45 грн., позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій, а саме: 342 532, 67 грн. - пені, які також заявлені до стягнення з відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 Договору, перехід права власності на товар від Продавця до Покупця відбувається у момент передачі Товару від Продавця до Покупця та підписання видаткової накладної.

Позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на підписані сторонами видаткові накладні на товар та Акти приймання-передачі Товару, однак вказані документи в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані.

З огляду на вищезазначене, Господарський суд не може встановити, факт виконання договору зі сторони позивача та момент прострочення виконання зобов`язання Відповідачем.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 1 419 119, 45 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Таким чином, враховуючи відсутність факту порушення відповідачем грошового зобов`язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача пені є безпідставними.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва