Рішення

від 17.03.2023 по справі 911/2564/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2564/22

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка Київської області,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Флора», с. Залісся Київської області,

про стягнення 1 666 009,12 грн.,

з участю представників:

від позивача:Волощук П.Ю., адвокат, довіреність від 21.12.2022 №01Др-260-1222;

від відповідача:Білик Д.А., адвокат, довіреність від 13.01.2021,

СУТЬ СПОРУ:

позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка Київської області (далі за текстом АТ «Київоблгаз»), 06.12.2022 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом №1610 від 03.12.2022 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Флора», с. Залісся Київської області (далі за текстом ТОВ «Асканія-Флора»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з надання послуг розподілу природного газу у сумі:

- 1 411 216,90 грн. основного боргу (за період квітень-жовтень 2022 року);

- 173 330,84 грн. пені (з 11.05.2022 по 22.11.2022);

- 10 464,07 грн. 3% річних (з 11.05.2022 по 22.11.2022);

- 70 997,31 грн. інфляційних втрат (з 11.05.2022 по 31.10.2022).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.01.2016 між ПАТ «Київоблгаз» (оператор ГРМ) та ТОВ «Асканія-Флора» (споживач) було укладено типовий договір розподілу природного газу №09420UNBEUBP016, шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016.

Відповідно до пункту 6.1. Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Щомісячна вартість послуги розподілу природного газу для відповідача на 2022 рік становить 126 944,53 грн.

На виконання вимог Типового договору, позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період з квітня по жовтень 2022 року включно на загальну суму 1 528 310,59 грн., що підтверджується Актами наданих послуг: №ОГЯ82013791 від 30.04.2022 на суму 166 449,67 грн.; №ОГЯ82017591 від 31.05.2022 на суму 226 976,82 грн.;№ОГЯ82022075 від 30.06.2022 на суму 226 976,82 грн.; №ОГЯ82026063 від 31.07.2022 на суму 226 976,82 грн.; №ОГЯ82029442 від 31.08.2022 на суму 226 976,82 грн.; №ОГЯ82032740 від 30.09.2022 на суму 226 976,82 грн., №ОГЯ82037692 від 31.10.2022 на суму 226 976,82 грн., які були надіслані на адресу відповідача.

Відповідач отримані послуги оплатив частково, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 1 411 216,90 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №09420UNBEUBP016 від 01.01.2016, позивач, крім основного боргу, нарахував та просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню в розмірі 173 330,84 грн. грн., 3% річних в розмірі 10 464,07 грн. (за період з 11.05.2022 по 22.11.2022) та інфляційні втрати в розмірі 70 997,31 грн. (за період з 11.05.2022 по 31.10.2022).

Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2022 відкрито провадження у справі №911/2564/22 в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 16.01.2023. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати платіжні документи, що підтверджують оплату за договором розподілу природного газу №09420UNBEUBP016 та Актів наданих послуг з розподілу природного газу: №ОГЯ82013791 від 30.04.2022, №ОГЯ82017591 від 31.05.2022, №ОГЯ82022075 від 30.06.2022, №ОГЯ82026063 від 31.07.2022, №ОГЯ82029442 від 31.08.2022, №ОГЯ82032740 від 30.09.2022, №ОГЯ82037692 від 31.10.2022.

04.01.2023 від представника відповідача ТОВ «Асканія-Флора» до Господарського суду Київської області надійшов відзив від 30.12.2022 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Київоблгаз» повністю.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ «Асканія-Флора» зазначає, що 10.03.2022 позивач в односторонньому порядку припинив надання послуги з розподілу природного газу, що підтверджується звітом про спожитий ТОВ «Асканія-Флора» природний газ у березні 2022 року. Припинення розподілу природного газу зумовило неможливість опалення тепличного комплексу споживача, що спричинило загибель вирощуваних в теплицях троянд та пошкодження обладнання ТОВ «Асканія-Флора», внаслідок чого відповідач зазнав значних збитків.

Крім того, відповідач вказує, що в період з 24.02.20223 по 31.03.2022 представники підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, із застосуванням військової техніки та зброї, здійснили збройний напад на цивільних громадян та цивільні споруди, що перебували у с. Залісся Броварського району Київської області, допустивши порушення законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами. Зокрема, останні відкрили вогонь у напрямку господарських споруд, які належать товариству та розташовані за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28. За результатами потрапляння невстановлених бойових припасів у належні ТОВ «Асканія-Флора» будівлі було зруйновано конструкції теплиці. За вказаними обставинами зареєстроване кримінальне провадження 12022111130001061 від 27.05.2022.

На сьогоднішній день відповідач починаючи з 10.03.2022 не здійснює споживання природного газу, що підтверджується помісячними звітами про спожитий ТОВ «Асканія-Флора» природний газ.

Разом з тим, відповідач наголошує на тому, що 22.07.2022 представником позивача демонтовано лічильник газу відповідача TZ/Fluxi G250 для проведення повірки, що підтверджується актом перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022. Відповідно до вказаного акту вхідна засувка опломбована в закритому положенні, що виключає технічну можливість споживання відповідачем газу. Також позивачем в акті перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022 встановлена відсутність даних щодо споживання газу.

Лічильник газу відповідача TZ/Fluxi G250 встановлено після проведення повірки 09.11.2022, що підтверджується актом перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 09.11.2022, при цьому вхідна засувка залишена опломбованою в закритому положенні.

Відтак, відповідач твердить, що послуга розподілу природного газу у період з 10.03.2022 по сьогоднішній день позивачем фактично не надається, оскільки, оператором ГРМ не вчиняються дії, пов`язані з переміщенням природного газу газорозподільного системою з метою його фізичної доставки Споживачу, у зв`язку із чим відповідач відмовився від підписання актів наданих послуг з розподілу природного газу та надіслав на адресу позивача мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг.

ТОВ «Асканія-Флора» також твердить, що враховуючи визначення терміну «розподіл природного газу», яке передбачене ст. 1 Законом України «Про ринок природного газу», за відсутності фактичного споживання природного газу відповідачем, відсутній факт надання послуги з розподілу природного газу та її споживання в процесі здійснення певної діяльності позивача, що виключає обов`язок відповідача оплачувати послугу.

Щодо досудового врегулювання спору, ТОВ «Асканія-Флора» зазначає, що у відповідь на претензію АТ «Київоблгаз» про сплату заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу від 02.08.2022 №810-C-12951-0822, відповідач надіслав на адресу позивача лист вих. №92 від 10.08.2022, в якому споживач повідомив Оператора ГРМ про тяжке матеріальне становище, що зумовлене військовою агресією Російської Федерації проти України, та неможливість належним чином оплачувати послуги з розподілу природного газу, які фактично не надаються, та просив переглянути розмір заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Позивач жодним чином не відреагував на вказаний лист.

Крім того, відповідач листом вих. №90 від 08.08.2022 звернувся із запитом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - НКРЕКП), яким просив надати роз`яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП щодо можливості перегляду, в тому числі повного чи часткового звільнення від виконання зобов`язань споживача з оплати вартості послуги з розподілу природного газу, передбачених аб.1 п.6.6 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (далі за текстом - Типовий договір), у зв`язку із частковим руйнуванням об`єкту газопостачання споживача внаслідок бойових дій.

У відповідь на вказаний запит НКРЕКП листом №8526/16.3.2/7-22 від 18.08.2022 повідомила, що якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України) було пошкоджено об`єкт газоспоживання споживача та/або його внутрішні газопроводи, що призвело до унеможливлення використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу, такий споживач на підставі положень розділу Х Типового договору (Форс-мажор) має бути звільнений від оплати послуг розподілу природного газу.

Аналогічні роз`яснення були опубліковані 24.05.2022 на офіційному сайті НКРЕКП.

Керуючись роз`ясненнями НКРЕКП, наданими в листі №8526/16.3.2/7-22 від 18.08.2022 відповідач звернувся до позивача із запитом вих. №102 від 05.09.2022, в якому просив звільнити ТОВ «Асканія-Флора» від оплати вартості послуги з розподілу природного газу згідно Типового договору за період з березня 2022 року до відновлення споживання природного газу на об`єкті газоспоживання товариства (вул. Центральна, 28, с. Залісся, Броварський р-н, Київська обл.); зменшити величину замовленої річної потужності ТОВ «Асканія-Флора» на поточний 2022 рік до 319 408,82 куб.м.

Листом №810-ЛВ-16686-0922 від 23.09.2022 позивач відмовив відповідачу у задоволенні вищезазначеного запиту, зазначивши, що на об`єкті та газопроводах ТОВ «Асканія-Флора» не виявлено пошкоджень, які б унеможливлювали використання послуг розподілу природного газу. Відповідач наголошує на тому, що вказане твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки, на сьогоднішній день, тепличний комплекс відповідача не придатний до нормальної експлуатації, що підтверджується Звітом про обстеження та оцінку технічного стану конструкцій тепличного господарства, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, вул. Центральна, 28, яке зазнало пошкодження/руйнування внаслідок військової агресії Російської Федерації, складеним інженером-проектувальником І категорії В.В. Євдокименком.

Також факт пошкодження належного відповідачу тепличного комплексу підтверджується Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складеного комісією Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району.

ТОВ «Асканія-Флора» наголошує на тому, що згідно Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №І-289 від 17.06.2022 за результатами обстеження зовнішнім оглядом попередньо зафіксовано факт часткового пошкодження конструкцій та інженерних мереж внаслідок бойових дій тепличного комплексу, що належить ТОВ «Асканія-Флора» і знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28.

Зважаючи на те, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідач твердить, що його вимога про звільнення від оплати вартості послуги з розподілу природного газу за період з березня 2022 року до відновлення споживання природного газу на об`єкті газоспоживання товариства (вул. Центральна, 28, с. Залісся, Броварський р-н, Київська обл.) є правомірною.

Разом з тим, відповідач зазначає, що зважаючи на великий розмір завданих йому збитків, не в змозі в стислі строки відновити споживання природного газу на об`єкті газоспоживання.

13.01.2023 від позивача АТ «Київоблгаз» до Господарського суду Київської області надійшла відповідь від 13.01.2023 №1745 на відзив, в якій, заперечуючи доводи відповідача про настання форс-мажорних обставин, позивач наголошує на тому, що надані відповідачем докази не доводять факту неможливості виконання зобов`язання з оплати послуг з розподілу природного газу, оскільки обставини, на які посилається відповідач не були форс-мажорними в спірний період.

Також позивач зазначив, що 17.03.2022 через пошкодження, у зв`язку з бойовими діями, газопроводу ГРС (газорозподільної станції) села Залісся, АТ «Київоблгаз» припинило газопостачання 23 непобутовим споживачам, у тому числі ТОВ «Асканія-Флора», що підтверджується Актом про припинення газопостачання від 17.03.2022.

15.04.2022 газопостачання відповідачу з ГРС після ремонту пошкоджень внаслідок бойових дій було відновлено, що підтверджується Актом на зняття пломб та відновлення газопостачання від 15.04.2022.

Враховуючи рекомендації НКРЕКП, що викладені у листі №2912/16.3.1/7-22 від 20.04.2022, АТ «Київоблгаз» здійснив перерахунок вартості послуг розподілу природного газу у березні-квітні 2022 року, зокрема:

у березні 2022 року відповідачу було нараховано до сплати 117 149,33 грн. (замість щомісячної плати 226 976,82 грн.), що підтверджується підписаним Актом №ОГЯ82010238 наданих послуг від 31.03.2022;

у квітні 2022 року відповідачу було нараховано до сплати 166 449,67 грн. (замість щомісячної плати 226 976,82 грн.), що підтверджується Актом №ОГЯ82013791 наданих послуг від 30.04.2022.

Тобто, позивач наголошує на тому, що не виставляв відповідачу до оплати вартість послуг з розподілу природного газу за період відсутності цілодобового доступу до газорозподільної системи.

Щодо наданих відповідачем доказів, а саме, Звіту про обстеження та оцінку технічного стану конструкцій тепличного господарства, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, вул. Центральна, 28, та Акту комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №І-289 від 17.06.2022, позивач твердить, що такі не підтверджують пошкодження газорозподільних мереж, а відтак, не підтверджують факт існування форс-мажорних обставин у спірному періоді, тому не можуть бути взяті до уваги судом.

Спростовуючи твердження відповідача про те, що ним не здійснюється фактичне споживання природного газу, а тому відсутній обов`язок з оплати послуг з розподілу природного газу, позивач звертає увагу суду на абзац 1 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, яким передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Позивач твердить, що об`єкт відповідача фізично підключений до газорозподільної мережі, та забезпечений можливістю цілодобового доступу до ГРМ; Типовий договір розподілу природного газу не розірваний і до нього не внесено змін; АТ «Київоблгаз» забезпечує послуги з безаварійності та належного стану газорозподільної мережі, тому у відповідача існує обов`язок щодо оплати послуг з розподілу природного газу.

Крім того, позивач наголошує на тому, що факт надання позивачем відповідачу послуг також підтверджується наданими разом із відзивом на позовну заяву копіями Акту перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022 та Акту перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 09.11.2022.

Протокольною ухвалою у підготовчому судовому засіданні 16.01.2023 оголошено перерву до 30.01.2023, про що присутні представники позивача та відповідача були повідомлені особисто під розписку.

27.01.2023 від представника відповідача ТОВ «Асканія-Флора» до Господарського суду Київської області надійшли заперечення від 26.01.2023 на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач твердить, що наведені позивачем правові позиції Верховного Суду щодо форс-мажорних обставин жодним чином не спростовують доводів відповідача, наведених у відзиві на позов.

Також відповідач наголошує на тому, що у зв`язку з припиненням газопостачання та агресією Російської Федерації проти України він зазнав як реальних збитків, так і упущеної вигоди.

На сьогоднішній день ТОВ «Асканія-Флора» є одним із найбільших виробників троянд у Східній Європі, єдиною метою споживання відповідачем природного газу є здійснення опалення тепличного комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 28, с. Залісся, Броварський р-н, Київська обл., для вирощування в ньому троянд з метою подальшого збуту.

Відповідач твердить, що знищення всіх кущів троянд та часткове руйнування об`єкта газоспоживання унеможливлює використання споживачем свого права доступу до газорозподільної системи для споживання природного газу, оскільки, до відновлення споруд теплиці та кущів троянд споживання відповідачем природного газу позбавлене будь-якої практичної мети, про що відповідач неодноразово зазначав у своїх листах, адресованих позивачу, копії яких наявні у матеріалах справи.

Також ТОВ «Асканія-Флора» звертає увагу суду на хибність позиції позивача щодо непідтвердження факту існування форс-мажорних обставин у спірному періоді у зв`язку із відсутністю пошкодження газорозподільної системи, а враховуючи часткове руйнування об`єкта газопостачання відповідача, у позивача відсутні підстави для визначення об`єму розподілу природного газу у спірному періоді в силу дії форс-мажорних обставин.

Відповідач твердить, що відповідно до актів перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022 та від 09.11.2022 вхідна засувка опломбована в закритому положенні, що виключає як технічну можливість споживання відповідачем газу, так і цілодобовий доступ відповідача до газорозподільної мережі.

Виходячи із аналізу норм Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС) встановлення інвентарної заглушки та/або пломбування запірних пристроїв здійснюється лише за відсутності укладеного договору розподілу природного газу та/або відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (аб.2 п.6 гл.4 розділу X та аб.3 п.2 гл.5 розділу Х Кодексу ГРС).

Враховуючи викладене, відповідач твердить, що на сьогоднішній день до відповідача фактично застосовано наслідки розірвання договору розподілу природного газу, про що свідчить пломбування запірних пристроїв на об`єкті газоспоживання відповідача, що звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу відповідно до вимог аб.1 п.9 гл.6 розділу VI Кодексу ГРС.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2023.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.02.2023 оголошено перерву до 06.03.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

02.03.2023 від представника позивача АТ «Київоблгаз» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання від 02.03.2023 №938 про приєднання судової практики, зокрема постанов КГС ВС від 18.02.2021 у справі №922/1703/20, від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, від 26.10.2021 у справі №920/114/20.

03.03.2023 від представника відповідача ТОВ «Асканія-Флора» до Господарського суду Київської області надійшли:

- додаткові письмові пояснення від 01.03.2023, до якого додано копію Акту перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022;

- клопотання від 01.03.2023 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в якому представник просить суд визнати поважними причини неподання відповідачем до суду у встановлений законом строк копії Акту перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022; долучити до матеріалів справи №911/2564/22 та прийняти до розгляду копію Акта перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022.

- клопотання від 01.03.2023 про витребування доказів, в якому представник просить суд витребувати у позивача оригінал Акту перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022.

У судовому засіданні 06.03.2023 суд розглянув клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та встановив, що зазначений у клопотанні від 01.03.2023 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів Акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 22.07.2022 був доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву від 30.12.2022, відтак подана копія із виправленою у тексті Акту датою не є новим доказом, у зв`язку з чим відсутня необхідність вирішення клопотання про поновлення строку на подання доказу, позаяк такий не пропущено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 13.03.2023. Зобов`язано АТ «Київоблгаз» надати суду Актів перевірки технічного стану комерційного ВОГ ТОВ «Асканія-Флора» від 22.07.2022 та від 09.11.2022 для огляду в судовому засіданні.

09.03.2023 від представника позивача АТ «Київоблгаз» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання від 09.03.2023 №1209 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме, копій заяви ТОВ «Асканія-Флора» від 19.07.2022 та акта про припинення газопостачання від 22.07.2022.

У судовому засіданні 13.03.2023 оголошено перерву до 14.03.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.03.2023.

У судове засідання 17.03.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 17.03.2023 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов АТ «Київоблгаз» до ТОВ «Асканія-Флора» про стягнення 1666009,12 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2016 між ПАТ «Київоблгаз», яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» та ТОВ «Асканія-Флора» було укладено типовий договір розподілу природного газу №09420UNBEUBP016, шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.4, 6.6, 6.8 договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 6.6).

У разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за цим договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об`єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 12.1. договору цей договір укладається на невизначений строк.

Позивач проінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік та одночасно повідомив його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік, зокрема: в акті приймання-передачі природного газу №ОГ00077161 від 30.09.2021 вказано, що величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 1 523 334,38 куб.м., величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 126 944,53 куб.м.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2752 від 22.12.2021 установлено АТ «Київоблгаз» тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,49 грн. за 1 куб.м. на місяць (без урахування ПДВ).

Таким чином, щомісячна вартість послуги розподілу природного газу для відповідача становить 226 976,82 грн.

Згідно п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператора ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Згідно з пунктом 6.1. Типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Враховуючи положення пункту 6.6 Типового договору (попередня оплата до початку розрахункового періоду, остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним) відповідач мав здійснити оплату вартості послуги з розподілу природного газу за квітень 2022 року до 10.05.2022; за травень 2022 року до 10.06.2022; за червень 2022 року до 10.07.2022; за липень 2022 року до 10.08.2022; за серпень 2022 року до 10.09.2022; за вересень 2022 року до 10.10.2022; за жовтень 2022 року до 10.11.2022.

Відповідач здійснив оплату в квітні 2022 року в розмірі 117 093,70 грн.

Пунктом 6.8 договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання вимог Типового договору, позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період з квітня по жовтень 2022 року включно на загальну суму 1 528 310,59 грн., що підтверджується Актами наданих послуг:

№ОГЯ82013791 від 30.04.2022 на суму 166 449,67 грн.; №ОГЯ82017591 від 31.05.2022 на суму 226 976,82 грн.;№ОГЯ82022075 від 30.06.2022 на суму 226 976,82 грн.; №ОГЯ82026063 від 31.07.2022 на суму 226 976,82 грн.; №ОГЯ82029442 від 31.08.2022 на суму 226 976,82 грн.; №ОГЯ82032740 від 30.09.2022 на суму 226 976,82 грн., які було вручено інженеру-механіку Кузьмик Д.В. 18.10.2022 згідно його розписки на супровідному листі (т. 1, а.с. 34) та надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 24.10.2022, №ОГЯ82037692 від 31.10.2022 на суму 226 976,82 грн., який було надіслано на адресу відповідача 11.11.2022.

Відповідач вказані акти не підписав, однак направив на адресу позивача мотивовану відмову від їх підписання №125 від 11.10.2022 (т. 1, а.с. 91-92).

У вказаній відмові, ТОВ «Асканія Флора» зазначило, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в безпосередній близькості від тепличного комплексу споживача відбувалися бойові дії, внаслідок чого об`єкт газоспоживання споживача, який знаходиться по вул. Центральна 28, с. Залісся, Броварський р-н, Київська обл., зазнав руйнувань, що призвело до неможливості його використання.

Посилаючись на розділ Х Типового договору щодо форс-мажорних обставин, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.-7.1, яка засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», лист НКРЕКП від 24.05.2022 «Щодо оплати послуг розподілу природного газу та визначення обсягів споживання природного газу в умовах дії воєнного стану» в якому зазначено, що якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України) було пошкоджено об`єкт газоспоживання споживача та/або його внутрішньобудинкову систему газопостачання, що призвело до унеможливлення використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу, такий споживач на підставі положень розділу Х Типового договору має бути звільнений від оплати послуг розподілу природного газу, споживач відмовився від підписання актів наданих послуг з розподілу природного газу.

Щодо аргументів ТОВ «Асканія Флора», які ним також наводились у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ «Асканія Флора» до позивача з пропозицією розірвати Типовий договір розподілу природного газу, у листі від 08.08.2022 №90 ТОВ "Асканія-Флора" повідомляло, що не має на меті розірвання договору, суд відхиляє твердження відповідача про відсутність обов`язку оплати послуг з розподілу. У спірний період позивач забезпечував працездатність газорозподільної системи та забезпечував можливість відповідачу отримувати природний газ, у зв`язку з чим вказані послуги належать до оплати.

З моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

З цього питання суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №922/1703/20, який врахував, що у справі встановлено наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, підтримав висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови №2080 від 07.10.2019.

Зокрема у листі регулятора НКРЕКП від 18.08.2022 №8526/16, на який посилається відповідач ( том 1 аркуш справи 230) вказано, що якщо форс-мажорні обставини (військова агресія Російської Федерації проти України) об`єктивно унеможливили виконання зобов`язання Оператора ГРМ у частині забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, наприклад, у зв`язку із пошкодженням газорозподільної інфраструктури, вимога Оператора ГРМ щодо оплати вартості послуги з розподілу природного газу за Типовим договором на період відсутності цілодобового доступу до газорозподільної системи є неправомірною.

Саме у відповідності до наведених норм та позиції регулятора позивач не нараховував відповідачу до сплати за послугу з розподілу за період зупинки подачі природного газу на газорозподільну систему з 17.03.2022 по 08.04.2022.

Суд погоджується з аргументами позивача, що Звіт про обстеження та оцінку технічного стану конструкцій тепличного господарства, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, вул. Центральна, 28, Акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації та Експертний висновок Київської торгово-промислової палати №І-289 від 17.06.2022, не містять відомостей про пошкодження саме газорозподільних мереж та внутрішніх газових мереж споживача. Отже у спірний період оператор ГРМ у відповідності до своїх обов`язків згідно Закону та договору забезпечував споживачу можливість цілодобового доступу до газорозподільної системи, а відсутність фактичного споживання обумовлена іншими причинами.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік. У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.

Відповідач звертався до позивача з листом від 05.09.2022 №102 (том 1 аркуш справи 108), посилаючись на вказану норму, та просив зменшити величину замовленої річної потужності на поточний 2022 рік.

Листом від 23.09.2022 №810-Лв-16686-0922 (том 1 аркуш справи 110) позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для перерахунку річної замовленої потужності.

Разом із тим, абзац другий пункту 5 цієї глави стосується нового споживача та передбачає, що річна замовлена потужність нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта визначається за його заявою, яка визначає річну замовлену потужність окремо на перший (поточний) та другий (наступний) календарні роки. При цьому такий споживач має право одноразово подати Оператору ГРМ заяву на зміну величини річної замовленої потужності на другий (наступний) календарний рік з 01 жовтня по 20 жовтня року, що передує наступному календарному року.

Абзац десятий пункту 2 цієї глави визначає, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. Доказів того, що відповідач подавав таку заяву оператору матеріали справи не містять, відтак, вказаний пункт також не може бути застосований до спірних відносин.

Спірні відносини сторін засновані на обов`язковому для виконання господарському договорі; відтак за відсутності врегулювання сторонами цього питання та внесення змін до договору суд, за відсутності відповідної позовної вимоги, відповідно до принципу невтручання органів державної влади у господарські відносини (ст. 6 ГК України), визначає зміст зобов`язань сторін, керуючись чинними умовами договору.

У листі регулятора НКРЕКП від 18.08.2022 №8526/16, на який посилається відповідач (том 1 аркуш справи 230) вказано також, що якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України) було пошкоджено об`єкт газоспоживання споживача та/або його внутрішні газопроводи, що призвело до унеможливлення використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу, такий споживач на підставі положень розділу Х Типового договору має бути звільнений від оплати послуг природного газу.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько- правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з пунктами 10.1 - 10.4 розділу Х Типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Тобто розділом Х Типового договору не передбачено звільнення від виконання зобов`язань, а передбачено звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань, а також передбачено відкладення виконання зобов`язань на строк дії форс-мажорних обставин за умови повідомлення іншої сторони про їх виникнення протягом 14 днів.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач направляв на адресу позивача у визначений договором строк повідомлень про настання форс-мажорних обставин з відповідними документами.

Так, доданий до матеріалів справи Експертний висновок Київської торгово-промислової палати №І-289 датований 17.06.20222, заявка замовника 23.05.2022. Звіт про обстеження та оцінку технічного стану конструкцій тепличного господарства відповідача, у якому зафіксовані пошкодження та руйнування внаслідок бойових дій, датований липнем 2022.

Листи відповідача до Броварського відділення АТ «Київоблгаз» №92 від 10.08.2022, яким він просив переглянути розмір заборгованості за послуги з розподілу природного газу, а також лист відповідача до АТ «ОГС «Київоблгаз» №102 від 05.09.2022, яким він просив звільнити ТОВ «Асканія Флора» від оплати вартості послуги з розподілу та зменшити величину замовленої потужності, не містять додавання підтверджуючих документів про форс-мажор та посилань на розділ Х Типового договору.

Фактично такі посилання (але також без надання підтверджуючих документів) містяться лише у мотивованій відмові від підписання актів №125, яка датована 11.10.2022.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 в якій зазначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Доказів здійснення відповідачем оплати за надані виконавцем послуги за спірний період, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 07.12.2022, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 411 216,90 грн. (1 528 310,60 грн. вартість послуг мінус фактична оплата 117 093,70 грн.) обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання 10 464,07 грн. 3% річних за період з 11.05.2022 по 22.11.2022 та 70 997,31 грн. інфляційних втрат за період з 11.05.2022 по 31.10.2022. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд перевірив розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, та встановив, що вірно розрахований розмір 3% пені становить 10 524,10 грн. Суд, при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача 3% річних належить задовольнити повністю у заявленому розмірі 10 464,07 грн.; розрахунок інфляційних втрат позивачем виконано відповідно до умов договору, вимог закону та арифметично вірно, відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 70 997,31 грн. інфляційних втрат слід задовольнити повністю у заявленому розмірі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання 173 330,84 грн. пені за період з 11.05.2022 по 22.11.2022. Щодо вказаної вимоги суд встановив таке.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій: неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між сторонами не встановлено.

За таких обставин, вірно визначивши строк оплати та дату прострочення, суд перевірив розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, та встановив, що вірно розрахований розмір пені за заявлений період становить 174 331,24 грн. (позивачем заявлено 173 330,84 грн.)

Главою 24 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина 2 статті 216 ГК України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Разом з тим, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Згідно з положеннями статті 233 ГК України, які також кореспондують зі змістом статті 551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, суд бере до уваги таке.

Єдиною метою споживання відповідачем природного газу є здійснення опалення тепличного комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 28, с. Залісся, Броварський р-н, Київська обл., для вирощування в ньому троянд з метою подальшого збуту.

Відкритий лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, адресований всім кого це стосується. Це означає, що кожному, кого це стосується, слід доводити причинний зв`язок між війною і неможливістю виконати свої (в т.ч. й грошові) зобов`язання. Адже обставини для суб`єктів господарювання суттєво різняться в залежності від того де знаходиться їх виробництво: на лінії фронту, на тимчасово окупованих територіях, чи в тилу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

В період з 24.02.20223 по 31.03.2022 представники підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, із застосуванням військової техніки та зброї, здійснили збройний напад на цивільних громадян та цивільні споруди, що перебували у с. Залісся Броварського району Київської області, допустивши порушення законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами. Зокрема, останні відкрили вогонь у напрямку господарських споруд, які належать відповідачу та розташовані за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28.

17.03.2022 через пошкодження, у зв`язку з бойовими діями, газопроводу ГРС (газорозподільної станції) села Залісся, АТ «Київоблгаз» було припинено газопостачання 23 непобутовим споживачам, у тому числі ТОВ «Асканія-Флора», що підтверджується Актом про припинення газопостачання від 17.03.2022.

Відповідач твердить, що припинення розподілу природного газу зумовило неможливість опалення тепличного комплексу споживача, яке в свою чергу спричинило загибель вирощуваних в теплицях троянд та пошкодження обладнання ТОВ «Асканія-Флора».

За результатами потрапляння невстановлених бойових припасів у належні ТОВ «Асканія-Флора» будівлі було зруйновано конструкції теплиці. За вказаними обставинами зареєстроване кримінальне провадження 12022111130001061 від 27.05.2022, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ТОВ «Асканія-Флора» твердить, що знищення всіх кущів троянд та часткове руйнування об`єкта газоспоживання унеможливлює використання споживачем свого права доступу до газорозподільної системи для споживання природного газу, оскільки, до відновлення споруд та кущів троянд споживання відповідачем природного газу позбавлене будь-якої практичної мети.

Поведінка відповідача не свідчить про його недобросовісність, оскільки він не ігнорував претензії АТ «Київоблгаз», а надавав на них відповіді, мотивовану відмову від писання актів, звертався до позивача з проханням зменшити величину замовленої річної потужності, звертався до НКРЕКП за роз`ясненням ситуації, яка склалась.

Крім того, з наявних в матеріалах справи:

- Звіту про обстеження та оцінку технічного стану конструкцій тепличного господарства, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, вул. Центральна, 28, яке зазнало пошкоджень/руйнувань внаслідок військової агресії Російської Федерації, зробленого інженером-проектувальником І категорії Євдокименко В.В., в якому відображено, що значних руйнувань зазнали інженерні мережі. Внаслідок пошкодження системи водопостачання (пошкодження трубопроводу системи зволоження та тріщини у місцях з`єднання ланок трубопроводу) та системи опалення (пошкодження уламками системи покрівельного обігріву) відбулося повне розладнання системи крапельного поливу. Спостерігаються пошкодження горизонтальної трансформівної штори, теплозахисного екрану та ламп асиміляційного досвітлення. Фундаменти зазнали незначної руйнації, мають дрібні тріщини в цоколі та у швах цегляної кладки. Вертикальні несучі елементи частково зазнали руйнації (руйнування металевого каркасу по осі Г). Значних пошкоджень зазнала огороджувальна конструкція зі скла (т. 1, а.с. 112-162);

- Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №І-289 від 17.06.2022 за результатами обстеження зовнішнім оглядом попередньо зафіксовано факт часткового пошкодження конструкцій та інженерних мереж внаслідок бойових дій тепличного комплексу, що належить ТОВ «Асканія-Флора» і знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 27.05.2022 номер кримінального провадження 12022111130001061 майно пошкоджено в результаті бойових дій в період з 24.02.2022 по 31.03.2022 внаслідок потрапляння не встановлених бойових припасів (т. 1, а.с. 166-177);

- акту комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації внаслідок влучання осколків від боєприпаси пошкодження зазнали опалення, трубопроводи, електропостачання, теплозахисний екран, система зашторювання, знищено 2,5 га рослин основної продукції, пошкоджені освітлювальні прибори (т. 1, а.с. 163-165),

вбачаються пошкодження тепличного комплексу за адресою за адресою: Київська область, Броварський район, с. Залісся, вул. Центральна, 28, які в свою чергу унеможливили його експлуатацію та, відповідно, зумовили тяжке матеріальне становище ТОВ «Асканія-Флора».

Тож відповідачем належно доведено існування виключних виняткових обставин форс-мажору, які існують поза волею відповідача та впливають на виконання зобов`язань саме у спірних відносинах. Також суд враховує, що

- позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3 % річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства;

- пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, суд враховує правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Правовий висновок, що пеня не може бути непомірним тягарем боржникові і джерелом отримання додаткових прибутків кредиторові підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 08.04.2020 у справі №924/570/19.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, з власної ініціативи зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 95%, тобто до її розумного розміру.

Подібні правові висновки щодо зменшення розміру неустойки (пені) до її розумного розміру, в тому числі і з власної ініціативи, викладено в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Аргументи відповідача судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» частково, ухвалює рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Флора» 1 411 216,90 грн. основного боргу, 8 666,54 грн. пені, 10 464,07 грн. процентів річних та 70 997,31 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору повністю у розмірі 24 990,14 грн. у тому числі пропорційно сумі зменшення пені за ініціативою суду.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Флора» (07433, Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28, ідентифікаційний код 30839534) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Т. Шевченка, 178, ідентифікаційний код 20578072)

1 411 216,90 грн. (один мільйон чотириста одинадцять тисяч двісті шістнадцять гривень дев`яносто копійок) основного боргу,

8 666,54 грн. (вісім тисяч шістсот шістдесят шість гривень п`ятдесят чотири копійки) пені,

10 464,07 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні сім копійок) процентів річних,

70 997,31 грн. (сімдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто сім тисяч тридцять одну копійку) інфляційних втрат,

24 990,14 грн. (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень чотирнадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 29.03.2023.

Суддя О.В. Конюх