Ухвала

від 27.03.2023 по справі 915/452/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27 березня 2023 року Справа № 915/452/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888; адреса: вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1)

про видачу судового наказу

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство "Українські ковбаси" (код ЄДРПОУ 20895178; адреса: вул. Зоряна, 1-а, с. Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область, 57127)

грошових коштів у сумі 136051,71 грн ? заборгованості за спожиту електричну енергію

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулося з заявою від 17.03.2023 № 03/13-473 (вх. № 3592/23), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство "Українські ковбаси" (далі ? ТОВ АП "Українські ковбаси") грошових коштів у сумі 136051,71 грн ? заборгованості за спожиту електричну енергію за період з вересня 2022 року по лютий 2023 року.

З огляду на те, що у провадженні Господарського суду Миколаївської області (суддя Давченко Т.М.) перебуває справа № 5016/234/2012(18/2) про банкрутство ТОВ АП "Українські ковбаси" (код ЄДРПОУ 20895178), відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області передано заяву для розгляду складу суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ АП "Українські ковбаси" на підставі ст. 7 Кодекс України з процедур банкрутства та відповідно до п. 3.3.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 № 2 (з урахуванням змін та доповнень), згідно котрого у разі надходження судової справи, позовної заяви (в т.ч. заяви про видачу судового наказу, поданої у порядку наказного провадження) або іншої заяви, клопотання, скарги, подання тощо, що пов`язані зі справою про банкрутство, в яких щодо відповідача або позивача (в тому числі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; за винятком третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) відкрито (порушено) справу про банкрутство, здійснювати автоматизований розподіл зазначеної судової справи (позовної заяви, заяви про видачу судового наказу, поданої у порядку наказного провадження або іншої заяви, клопотання, скарги, подання тощо) із застосуванням системи автоматизованого розподілу шляхом передання її головуючому судді, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача або позивача (в тому числі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги; за винятком третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору), за умови можливості виконання цим суддею обов`язків судді.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом".

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень (ст. 147 ГПК України).

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ст. 148 ГПК України).

Частиною 3 статті 152 ГПК України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог (ч. 3 ст. 152 ГПК України).

В даному випадку постановою суду від 25.10.2016 визнано ТОВ АП "Українські ковбаси" банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідне повідомлення оприлюднено на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України 25.10.2016 № 36684.

Ухвалою від 25.11.2020 ліквідатором ТОВ АП "Українські ковбаси" призначено арбітражного керуючого Шибко О.Л.

Наразі у справі триває ліквідаційна процедура.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про неплатоспроможність (банкрутство) він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів.

Згідно з ч.14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;

пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

З поданої ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" заяви вбачається, що заявлені в ній вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, а отже є поточними, та згідно статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства мають бути заявлені у справі про банкрутство.

Згідно ч.4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що названим Кодексом не встановлено вимог до заяви поточного кредитора, суд, керуючись ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, вважає за належне застосовувати положення ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, що встановлюють вимоги до заяви конкурсного кредитора та порядок перевірки таких заяв вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, як такі, що регулюють подібні правовідносини.

Разом з тим, суд зауважує, що процесуальним законодавством не передбачено розгляд заяв в порядку наказного провадження в межах справи про банкрутство, оскільки справи про банкрутство не є малозначними, наслідком чого у суду відсутні підстави розглядати в межах справи про банкрутство заяви про видачу судових наказів.

Викладені обставини та положення законодавства свідчать про те, що заява ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" не підлягає вирішенню господарським судом у порядку наказного провадження.

Суд роз?яснює, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у порядку визначеному ч.4 ст. 60 Кодексу України оформивши заяву згідно ст. 45 названого кодексу.

Керуючись ст. 147-148, 150, 152-153, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство "Українські ковбаси" грошових коштів у сумі 136051,71 грн ? заборгованості за спожиту електричну енергію за період з вересня 2022 року по лютий 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня постановлення ухвали.

Суддя Т.М. Давченко