Постанова

від 27.05.2010 по справі 2а-374/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                              Справа № 2а-374/10/1070 (2а-4826/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Совича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення економічних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення економічних санкцій у загальній сумі 205, 47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 18.04.2008 року по 15.09.2008 року при формуванні та застосуванні роздрібних цін на продовольчі товари застосовував торгівельну надбавку у розмірі від 16,7% до 40,4% до оптової ціни виробника (митної вартості), що перевищує граничний рівень 15%. В результаті чого відповідачем необґрунтовано одержано суму виручки 205,47 грн., чим порушено            пп. 1.2 п. 1 Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 937 від            22.12.2004 року «Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області» та пп. 1.1 п. 1 Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 653 від 21.04.2008 року «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області». За виявлене порушення, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області прийняте рішення № 304 від 24.09.2008 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» на загальну суму 616, 41 грн.  

На момент подачі позову відповідачем в добровільному порядку сплачено 410,94 грн., тобто сума заборгованості по сплаті економічних санкцій становить 205,47 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази, наявні у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про ціни та ціноутворення». Статтею 6 цього Закону передбачено, що, крім вільних цін і тарифів, у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому окремо зазначено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону). Таке державне регулювання здійснюється шляхом установлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст. 9 Закону державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, котрі мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України № 1819 «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами» головним органом, уповноваженим контролювати встановлення і застосування державних фіксованих і регульованих цін і тарифів, є Державна інспекція з контролю за цінами, що діє у складі Міністерства економіки та перебуває в його підпорядкуванні

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області проведено планову перевірку дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів ФОП ОСОБА_1 за період з 18.04.2008 року по 15.09.2008 року.

За результатами перевірки був складений акт № 382 від 19.09.2008 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пп. 1.2 п. 1 Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 937 від 22.12.2004 року «Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області» та пп. 1.1 п. 1 Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 653 від 21.04.2008 року «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області», що виразилося в необґрунтованому отриманні відповідачем виручки в сумі 205,47 грн.

За порушення суб'єктами господарювання дисципліни цін основну відповідальність передбачено ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення». Аналогічна норма міститься і в Положенні № 1819, а саме: уся необґрунтовано отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню та зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки.

Вичерпний перелік порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, наведено в п. 1.4 Інструкції № 298/519. Такими порушеннями, зокрема, є: нарахування не передбачених законодавством націнок до регульованих цін і тарифів; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує гранично встановлений відповідно до законодавства; застосування цін (тарифів) із порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються до структури регульованої ціни, або їх невключення до структури регульованої ціни; включення до структури регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені норми; включення до вартості продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), не передбачених певними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

За матеріалами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області, на підставі  ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», винесено рішення № 304 від 24.09.2008 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», а саме, вирішено вилучити у ФОП ОСОБА_1 в доход державного бюджету суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 205, 47 грн. та штраф у сумі 410, 94 грн.

Дане рішення було направлено для виконання в 10-денний термін відповідачу. Відповідачем в добровільному порядку сплачено лише 410, 94 грн. з загальної суми 616, 41 грн. тому позивач змушений був звернутися до суду з позовом про примусове стягнення решти суми заборгованості.  

За вказаних обставин суд дійшов висновку про правомірність вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по сплаті економічних санкцій у сумі 205, 47 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

                      ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України необґрунтовано одержану суму виручки та економічні санкції у загальній сумі 205, 47 грн. (двісті п’ять гривень сорок сім копійок) за кодом бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23569748, на рахунок 31119106700591, банк одержувача УДК у Київській області, МФО 821018.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        В.О. Спиридонова

                                                                      Постанову складено у повному обсязі 28.05.2010 року.