Ухвала

від 28.03.2023 по справі 924/321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"28" березня 2023 р. Справа № 924/321/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Здорово компані», м. Хмельницький

до: 1. фізичної особи-підприємця Сенкевич Ірини Володимирівни, м. Хмельницький

2. Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi, Турецька Республіка

про солідарне стягнення 15000,00 доларів США

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю «Здорово компані», м. Хмельницький звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Сенкевич Ірини Володимирівни, м. Хмельницький та Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi, Турецька Республіка, в якому просить стягнути солідарно з Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi, Турецька Республіка та фізичної особи-підприємця Сенкевич Ірини Володимирівни 15000,00 доларів США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про невиконання відповідачем 2 обов`язку з поставки оплаченого позивачем товару за договором №05/04/2022 від 05.04.2022, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 15000,00 доларів США. При цьому за виконання відповідачем 2 усіх зобов`язань за договором №05/04/2022 від 05.04.2022 поручителем виступив відповідач 1 згідно з договором поруки від 05.04.2022. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11, 509, 524, 526, 530, 533-535, 553, 554, 610-612, 625, 626, 628, 629, 655, 663, 664, 693,712 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 265 ГК України.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, суд враховує таке.

Статтею 3 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

За правилами ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги до двох відповідачів.

Частиною 2 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч. 1 ст. 29 ГПК України).

Зокрема, ч. 15 ст. 30 ГПК України врегульовано, що у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

За визначенням ст. 546 ЦК України, одним зі способів забезпечення виконання зобов`язання є порука.

Так, позивач у позові просить солідарно стягнути з відповідача 1 - фізичної особи-підприємця Сенкевич І.В., м. Хмельницький як поручителя за договором поруки від 05.04.2022 та з відповідача 2 - Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi, Турецька Республіка як боржника за договором №05/04/2022 від 05.04.2022 кошти в сумі 15000,00 доларів США.

Отже, виходячи з наведеного, спір за поданим позовом відповідно до положень ч. 15 ст. 30 ГПК України повинен розглядатися судом за місцезнаходженням відповідача 2, який є стороною основного зобов`язання договору №05/04/2022 від 05.04.2022.

При цьому, як убачається зі змісту позовної заяви, відповідач 2 - Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi є іноземною юридичною особою із місцезнаходженням у Турецькій Республіці.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін (ст. 366 ГПК України).

Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право" (ст. 2 Закону "Про міжнародне приватне право").

Згідно зі ст. 4-1 зазначеного Закону учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами. При цьому угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.

У п. 10.1 договору №05/04/2022 від 05.04.2022 сторони узгодили, що всі суперечки і розбіжності, що можуть виникнути з даного договору або у зв`язку з ним, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. У випадку, якщо сторони не дійдуть до згоди, справа підлягає, за виключенням підсудності загальним судам, вирішенню в арбітражному порядку згідно з законодавством країни продавця.

З аналізу наведених умов договору слідує, що вони не передбачають згоди сторін на розгляд спорів між сторонами щодо виконання договору Господарським судом Хмельницької області, чи узгодження правил, згідно з якими такий спір підлягав би вирішенню Господарським судом Хмельницької області. Крім того, воля сторін у п. 10.1 договору не є чітко та явно вираженою.

За приписами ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача.

Доказів про те, що відповідач 2 має місцезнаходження на території України або на території України знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача 2, матеріали позовної заяви не містять.

Також статтею 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено справи з іноземним елементом, які підсудні виключно судам України, однак з огляду на характер та суб`єктний склад спірних правовідносин справа за поданим позовом до визначеного цією статтею переліку не відноситься.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах (ратифікованою Законом України N2605-III від 05.07.2001) передбачено, що громадяни Договірних Сторін мають право на рівний правовий захист на території другої Договірної Сторони щодо своїх прав та інтересів в цивільних справах так як би вони були громадянами другої Договірної Сторони. Громадяни однієї Договірної Сторони на території другої Договірної Сторони мають право на вільний доступ до суду та інших компетентних органів для подання позовів та захисту своїх прав та інтересів щодо цивільних справ на тих самих умовах, як і громадяни другої Договірної Сторони. До юридичних осіб, місце діяльності яких є на території однієї з Договірних Сторін і які були створені згідно з законом цієї Договірної Сторони, також застосовуються положення цієї Угоди (стаття 1).

Якщо ця Угода не встановлює іншого, то суди Договірних Сторін мають юрисдикцію розглядати будь-які спори щодо цивільних справ, де відповідач має місце проживання. За позовами до юридичних осіб суди Договірних Сторін є компетентними, де юридична особа має орган управління чи представництво (стаття 17).

Отже, беручи до уваги визначені ч. 15 ст. 30 ГПК України правила виключної підсудності, а також вищенаведені положення Закону України «Про міжнародне приватне право» та Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, умови договору №05/04/2022 від 05.04.2022, суд доходить висновку про те, що поданий позов не підлягає розгляду Господарським судом Хмельницької області.

При цьому суд зауважує, що позивачем у позові не обґрунтовано та не надано будь-яких підтверджень щодо підсудності справи за поданим позовом саме Господарському суду Хмельницької області.

Суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини, яка згідно із ч. 4 ст. 11 ГПК України підлягає застосуванню судом при розгляді справ як джерело права.

Згідно зі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Здорово компані», м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Сенкевич Ірини Володимирівни, м. Хмельницький та Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi, Турецька Республіка про солідарне стягнення 15000,00 доларів США на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

З огляду на вказане, відмова господарського суду в прийнятті даної позовної заяви не суперечить ч. 3 ст. 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку, встановленому Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що з огляду на вищезазначене та місцезнаходження відповідача 2 в Турецькій Республіці, цей позов для його розгляду може бути поданий до компетентного суду Турецької Республіки.

Керуючись ст. 30, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Здорово компані», м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Сенкевич Ірини Володимирівни, м. Хмельницький, та Sami Tarim Orman Urunleri Tekstil Insaat Gida Ihracat Ithalat Sanayi Ve Ticatret Limited Sirketi, Турецька Республіка про солідарне стягнення 15000,00 доларів США.

Додаток: позовна заява разом із доданими до неї документами на 18 арк.

Ухвала набирає законної сили 28.03.2023.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяВ.В. Виноградова

1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Купріна, 54/1; zk43988760@gmail.com), 3 - відповідачу 1 (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 14/1, кв. 28), 4 - відповідачу 2 (2000 Evler Mah, 76070 Sk.Elvin Park Elveri Sit. A Blok Apt. No: 1/25 Seyhan/Adana/Turkey).