Рішення

від 29.03.2023 по справі 925/252/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року Справа № 925/252/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІСОПАК,

м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю

САНТЕХСТРОЙПЛАСТ-ПЄ, м. Умань, Черкаської області

про стягнення 70 000 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю ІСОПАК до товариства з обмеженою відповідальністю САНТЕХСТРОЙПЛАСТ-ПЄ про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 70 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу суду від 23 лютого 2023 року відповідач отримав 07 березня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на підставі виставленого відповідачем рахунку фактури сплатив останньому 70 000 грн. 00 коп. за товар.

Проте, замовлений позивачем товар відповідач не поставив.

Як вбачається з матеріалів справи 21 лютого 2022 року відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №2 на суму 99 985 грн. 71 коп.

Відповідно до зазначеного рахунку позивач мав намір придбати у відповідача будівельні матеріали за вказаною у рахунку вартістю.

Вказаний рахунок позивач оплатив частково, а саме у сумі 70 000,00 грн. шляхом безготівкового переказу 22 лютого 2022 року платіжним дорученням № 3515 від 22 лютого 2022 року.

28 грудня 2022 року позивач звернувся до відповідача із вимогою у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги поставити будівельні матеріали або повернути суму передоплати за непоставлений товар.

Вищевказану вимогу відповідач отримав 12 січня 2023 року, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення з сайту AT Укрпошта, однак станом на день подання позову відповідач не виконав свого зобов`язання.

Однак, замовлений товар не був поставлений позивачу, і сума попередньої оплати не повернута.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, як це передбачено ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого відповідач зобов`язався здійснити поставку будівельних матеріалів, а позивач в свою чергу сплатити вартість поставленого товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Як зазначалося вище, вимогу про поставку товару або повернення коштів відповідач отримав 12 січня 2023 року.

Отже, строк поставки товару чи повернення коштів настав 19 січня 2023 року.

Оскільки у визначений позивачем строк відповідач не повернув суму попередньої оплати, то з відповідача підлягає стягненню 70 000 грн. 00 коп.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю САНТЕХСТРОЙПЛАСТ-ПЄ, вул. Комарова, 4, кв. 4, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 37557664 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІСОПАК, вул. Соборна, 8, приміщення 311, м. Вінниця, ідентифікаційний код 38791406 70 000 грн. 00 коп. боргу та 2 684 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 29 березня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович