Постанова

від 17.06.2010 по справі 2а-281/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                              Справа № 2а-281/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 червня 2010 року  у м. Києві Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянсук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області до відкритого акціонерного товариства «Борекс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Стікс Інвест 7» про стягнення в доход держави коштів та вартості майна, отриманих за нікчемними угодами,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2009 року Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області (далі – позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення в доход держави з відкритого акціонерного товариства «Борекс»  (код ЄДРПОУ 05764593, вул. Індустріальна, 2, смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область, 07800) (далі – відповідач 1) коштів в сумі 6237 грн. 90 коп., як вартість майна, отриманого по накладній № 925 від 06.12.2007 р., та з товариства з обмеженою відповідальністю «Стікс Інвест 7»   (код ЄДРПОУ 33920973, вул. Північне шосе, 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006) (далі – відповідач 2) коштів в сумі 6237 грн. 90 коп., одержані ним за поставлену продукцію, на р/р 31111009700124, код бюджетної класифікації 03011021000, банк ГУ ДКУ МФО 821018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 2 згідно накладної № 925 від 06.12.2007 року, отримав 5198 грн. 25 коп., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 1039 грн. 65 коп. за поставку металопродукції відповідачу 1. Жодних письмових договорів купівлі-продажу, поставки чи міни (бартеру)   укладено не було, а згідно з даними зазначених у податковій накладній, форма розрахунків за поставлену продукцію здійснювалась шляхом оплати з розрахункового рахунку ВАТ «Борекс». Відсутність будь-яких договорів є доказом того, що дії відповідачів були спрямовані на отримання доходів без оподаткування. Позивач вважає господарську діяльність відповідачів фіктивною та такою, яка передбачає відмивання грошових  коштів при здійсненні безтоварних угод та ухилення від сплати податків, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та свідчить про недійсність правочину та є підставою для стягнення з відповідача в доход держави коштів, отриманих ним згідно податкової накладної № 925 від 06.12.2007 р. на загальну суму 6237 грн. 90 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача  ВАТ «Борекс» в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно чинного законодавства сторони самостійно мають право обирати форму правочину, також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну  листами, факсограмами, телеграмами  та шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, тому відповідач ВАТ «Борекс» діяв у межах закону, укладаючи угоду з ТОВ «Стікс Інвест 7» в усній формі. При цьому представник відповідача ВАТ «Борекс» вказав, що транспортні перевезення замовляв і здійснював відповідач 2, а документом для оприбуткування товару і проведення його по бухгалтерському і податковому обліку є товарна накладна, а не товарно-транспортна накладна. Податки від здійснення вказаних операцій нараховані і сплачені до бюджету в повному обсязі.  

Представник відповідача ТОВ «Стікс Інвест 7» в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача  ТОВ «Стікс Інвест 7».

Вислухавши представників позивача та відповідача 1, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Борекс» (код ЄДРПОУ 05764593) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.06.2006., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.06.2008 р.

За результатами перевірки був складений акт від 14.11.2008 р. № 842/23-05764593 та встановлено, що між ТОВ «Стікс Інвест 7» та ВАТ «Борекс» 6 грудня 2007 року договору купівлі-продажу не укладалося.

Відповідно до розхідної накладної № РН-0086 від 06.12.2007 р. ВАТ «Борекс» оплатив ТОВ «Стік Інвест 7» за поставлену ним металопродукцію на загальну суму 6237 грн. 90 коп. (в тому числі ПДВ – 5198 грн. 25 коп.), про що виписана податкова накладна № 925 від 06.12.2007 р.

Судом встановлено, що покупець розрахувався за отриману металопродукцію зі свого розрахункового рахунку, тобто спірна угода 6 грудня 2007 року виконана сторонами повністю.

Суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, за змістом наведеної норми, у разі, якщо сторонами виконаний  нікчемний договір, стягнення з добросовісної сторони в дохід держави провадиться за умови повернення їй усього одержаного за таким правочином недобросовісною стороною, тобто, в даному випадку, повернення недобросовісною стороною коштів.

Окрім того, санкція, передбачена ч. 1 ст. 208 ГК України є адміністративно –господарською  в розумінні ст. 238 цього ж Кодексу, а отже  може застосовуватись з дотриманням строків, встановлених ст. 250 цього Кодексу - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Санкція, передбачена ч. 1 ст. 208 ГК України, відповідає цьому визначенню і є публічно-правовою конфіскаційною адміністративно-господарською санкцією за порушення імперативної вимоги закону (яка полягає у забороні вчинення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства).

Органом державної влади, уповноваженим застосовувати таку санкцію, згідно з ч. 6 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 208 ГК України є суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, ч. 3 ст. 217 ГК України така санкція може застосовуватись лише до тих суб’єктів господарювання, які скоїли порушення.

В спірному випадку, угода,  укладена та виконана сторонами у 2007 році, отже  строки застосування санкції пропущені.

За наведених обставин та правових норм у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 207, 228, 250 ГК України, ч. 2 ст. 215 ЦК України, ст. ст. 11, 14, 70, 69-71, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області до відкритого акціонерного товариства «Борекс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Стікс Інвест 7» про стягнення в доход держави коштів та вартості майна, отриманих за нікчемними угодами – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 18.06.2010 року.