Ухвала

від 29.03.2023 по справі 189/1022/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1022/23

2-во/189/6/23

У Х В А Л А

Іменем України

29.03.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про виправлення описки у судовому наказі,-

В С Т А Н О В И В :

21.03.2023 року Покровським районним судом Дніпропетровської області було винесено судовий наказ про стягнення з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати орендної плати за 2021-2022 роки у розмірі 29458,88 грн. та судового збору в розмірі 268,40 грн.

28.03.2023 року директор ТОВ «Відродження» Астіон В.М. звернувся до суду з клопотанням про виправлення описки у вищевказаному судовому наказі.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що в судовому наказі від 21.03.2023 року у справі №189/1022/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2021-2022 роки у розмірі 29458,88 грн. було допущено арифметичну помилку в зв`язку з тим, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду - або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків. Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Відповідно до Довідок про нарахування орендної плати по Договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1224280500:01:001:0661 за 2021 і 2022 роки нарахована сума орендної плати становить 17962,73грн., яка і зазначається у Відомостях з Державного реєстру платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 від ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» (код ЄДРПОУ: 30699186). ДФС зазвичай зазначає в Відомостях ПДФО і не зазначає військовий збір. Але в зв`язку з тим, що обов`язок щодо сплати військового збору покладається на Орендаря, то директор ТОВ «Відродження» в клопотанні про виправлення описки просить зменшити суму в Судовому наказі від 21.03.2023 у справі №189/1022/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2021-2022 роки з 29458,88 грн. на 28920,00грн., відповідно до наступного розрахунку: нарахована сума за 2021 рік: 17962,73грн. - ПДФО 3233,29 грн. - військовий збір 269,44 грн. = 14460,00 грн.; нарахована сума за 2022 рік: 17962,73 грн. - ПДФО 3233,29 грн. - військовий збір 269,44 грн. = 14460,00 грн.; за 2021-2022 роки нарахована: 29458,88 грн., до видачі - 14460,00 грн. х 2 - 28920,00 грн.

З огляду на положення ч. 2 ст.247, ч. 3 ст.432 ЦПК України, суд розглядає заяву за відсутності боржника і стягувача та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432,435 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Так, Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 роз`яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

При цьому, в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Однак, заявник просить виправити описку шляхом зміни суми грошових коштів, які підлягають стягненню, що призведе до зміни змісту судового наказу.

Разом з тим слід зазначити, що наслідком виправлення описки у судовому рішенні не може бути зміна суті судового рішення.

Крім того, варто зауважити, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Тобто наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються вимоги заявника, що мають безспірний характер, закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи.

Таким чином, дослідивши клопотання про виправлення описки та матеріали справи, судом достовірно встановлено, що по суті, боржник, не погоджуючись з сумою, яка підлягає стягненню, просить її змінити, що призведе до зміни змісту судового наказу, а не до виправлення описки.

Тому з огляду на викладене та відсутності описок у судовому наказі, на які посилається боржник, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст. ст. 173, 269, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про виправлення описки у судовому наказі №189/1022/23 від 21.03.2023 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.С. Степанова