Рішення

від 28.03.2023 по справі 599/507/23

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/507/23

н.п.2/599/166/2023

(ЗАОЧНЕ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Снігурського В. В.

при секретарі Куриляк О.Г.,

за участю прокурора Боровицької О. Б.,

розглянувши в м. Зборові, в порядку спрощеного судового провадження, цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Муравський шлях - 2015" про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

виконувач обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з вимогами:

припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянки з кадастровим номером 6122687300:01:001:0354, площею 2,5484 га, розташовану на території села Осташівці Тернопільського (колишнього Зборівського) району Тернопільської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2019 за номером 33268440 та з кадастровим номером 6122687300:01:001:0803, площею 0,3392 га, розташовану на території села Осташівці Тернопільського (колишнього Зборівського) району Тернопільської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2019 за номером 33272660, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області;

стягнути з ОСОБА_1 в користь Тернопільської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5368 гривень, сплачений за подання до суду позовної заяви.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що відповідач, який є громадянином іноземної держави у 2019 році отримав вказані земельні ділянки у спадок, однак в подальшому протягом року й по даний час земельні ділянки ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено вимоги ч.4 ст.81 Земельного кодексу України, що є підставою для конфіскації земельних ділянок в користь держави.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Муравський шлях - 2015" надав заяву, згідно якої заперечень до позову не має, справу просить розглянути без його участі.

Відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, відзиву на позов чи клопотань не надходило, тому суд, проводить заочний розгляд справи, згідно ст.ст.280-282 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд зважує на наступне. Приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у відповідності до положень ст.145 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель, «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів. Враховуючи це, Бережанською окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 01.02.2023 було скеровано запит №52/1-396вих-23 з метою встановлення вжитих вказаним органом заходів з метою конфіскації у ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не були відчужені ним протягом року. Згідно відповіді №10-19-0.4-366/2-23 від 06.02.2023 на запит, управління Держгеокадастру до суду не звертався у зв`язку із відсутністю достатньої суми кошторисних призначень на лютий 2023, а також відсутність відомостей про місце проживання чи перебування особи. Тому, у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.56 ЦПК України наявні підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18.

Дослідивши та оцінивши інші матеріали справи, суд встановив, що відповідач 16 вересня 2019 року зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 6122687300:01:001:0354, площею 2,5484 га та земельну ділянку кадастровий номер 6122687300:01:001:0803, площею 0,3392 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території села Осташівці Зборівського (в даний час Тернопільського) району Тернопільської області.

Згідно в ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Вказані земельні ділянки відповідач отримав у власність, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 .

В подальшому 25.06.2021 ОСОБА_1 уклав договір оренди вказаних земельних ділянок та передав їх в оренду ТОВ «Муравський шлях-2015» зі строком дії договорів 10 років, про що внесено запис 16.08.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідач є громадянином російської федерації, що стверджується копією витягу із його паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого Талнахським міським відділенням внутрішніх справ Норільського управління внутрішніх справ Красноярського краю 13.11.2003; листом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області №69/5/2-2291 від 02.12.2022, інформацією Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області №69/5/2-2260 від 28.11.2022.

Однак, після набуття земельних ділянок у власність відповідач, порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року їх не відчужив.

Так, відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних. Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 ст.81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на земельні ділянки відповідач набув з 16вересня 2019рокупісля державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак у подальшому й по даний час земельні ділянки ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч.1,2 ст.38, ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Тому, враховуючи вказане вище та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року (з 16вересня 2019рокупо даний час) після набуття права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництв не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір).

Керуючись ст.ст. 1, 19, 22, 81, 125, 140 ,143, 145 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 19,76,81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

позов задовольнити. припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 6122687300:01:001:0354, площею 2,5484 га, розташовану на території села Осташівці Тернопільського (колишнього Зборівського) району Тернопільської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2019 за номером 33268440, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 6122687300:01:001:0803, площею 0,3392 га, розташовану на території села Осташівці Тернопільського (колишнього Зборівського) району Тернопільської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2019 за номером 33272660, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Тернопільської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5368 гривень, сплачений за подання до суду позовної заяви

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 березня 2023 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський